Апогей контрреволюції

  • Серпень 16, 2017

Всього за три роки пройдисвіти і мародери всіх мастей знову стали домінуючим класом в Україні

Справу проти антикорупціонера Віталія Шабуніна – апогей контрреволюції тих, чия політична і професійна життя в Україні повинна була закінчитися в 2014 році разом з втечею з України Віктора Януковича. Сьогодні Шабунину буде обрано запобіжний захід у суді. Йому загрожує до 5 років в’язниці.

Шабунін – людина, відкрито і експресивно виступав проти хабарництва і державного крадіжки – останній у низці публічно вспоротих і формально звинувачених правоохоронцями людей, для яких боротьба з корупцією в Україні була змістом їх життя і професійної діяльності.

Атаки на антикорупціонерів тепер мають всі ознаки системних. Це більше не епізодичні випади окремих персонажів в ГПУ, СБУ або АП. Це системне знущання скривджених і чиї їх матеріальних правах чиновників, санкціоноване десь на самому верху.

До цього під удар потрапив Андрій Коболєв, глава Нафтогазу, який допоміг вперше позбавити Україну від російської газової залежності, вдихнув нове життя в радянського корпоративного монстра і пішов на некомфортний конфлікт з мільярдером Ігорем Коломойським, роками доившим нафтогазовий сектор за рахунок платників податків.
Виклик прийнятий. Ми ніколи не мовчали і не будемо мовчати зараз

Також під тиск держорганів потрапив депутат і в минулому журналіст Сергій Лещенко, який своє життя присвятив розслідувань корупції у вищих ешелонах влади. За те, що він писав, йому не раз могли переламати ноги в під’їзді. У кращому випадку. Але раніше він писав про оточення Віктора Януковича. Про злочинному режимі. Тепер же пише про оточенні Петра Порошенка. І, здавалося б, у нього не повинно бути проблем в новій Україні. Але вони у нього є, і куди більші, ніж раніше.

Також нелюдами сучасності визнані Михайло Саакашвілі і колишні співробітники Генпрокуратури Сакварелідзе і Касько – перші, хто не побоявся сказати вголос про сволочах в ГПУ і почати з ними публічну і юридичну боротьбу. У всіх з’явилися великі проблеми з правоохоронними органами.

І тут у мене виникає питання: Коболєв, Шабунін, Сакварелідзе, Лещенко, Касько. Люди, що переживають величезний життєвий дискомфорт заради змін в країні на краще, це і є вороги нинішньої української держави?

Або ними є Грановський, Демчина, Кононенко, Бойко, Мартиненко, Хомутиннік, Довгий? Проти жодного з цих людей не ведеться розслідування, незважаючи на більш ніж вичерпні публікації в пресі. Я не буду повторювати банальні істини про те, що корупція є головною перешкодою на шляху капіталу, людських ресурсів та ідей.

В Україні зруйновано договір суспільну справедливість і просто здоровий глузд. І дивно, що контрреволюція корупціонерів відбулася так швидко – три роки після подій, що стали шоком для всіх нас.

Мародери всіх мастей і провінційні пройдисвіти в Україні більше не соромляться. Вони тепер – мейнстрім. І мають системну державну підтримку.

Але виклик прийнятий. Ми ніколи не мовчали і не будемо мовчати зараз.

 

Віталій Сич

Головний редактор НВ

Коментарі

...