Зміна влади чи зміна мислення людей, що головніше на даному етапі в країні

  • Серпень 13, 2018

Замислилась ось над чим. Їхала Ромнами, бачила ремонт фасаду школи; над входом уже чорніють прописом слова: «Учітесь, читайте, І чужого научайтесь, Й свого не цурайтесь». Майже в кожному кабінеті української над дошкою ці ж слова. Скрізь пропускають початок: «Не дуріте сами себе». Неприємні, грубі слова. Грубі, як ляпас тому, хто впав у знетяму. Грубі, як правда, сказана в лице.
Іноді правда настільки страшна, що несила дивитися їй в очі. Думаю, саме тому f-спільнота пропустила мовчанкою напади на активістів в Одесі й Херсоні, у Харкові й навіть у Києві.
Але наша мовчанка – це гарантія успіху для бандитів! Захищати себе і своїх хоч би словом, якщо немає інших можливостей, – це природна потреба й обов’язок. Навіть кури гуртом кудкудакають, коли їх сусіда півня несуть різати! Як же ми, люди, патріоти, мовчки спостерігаємо, як залякуванням, побоями, саботажами бандитське кодло намагається повернути собі колишні силу, владу й безкарність?!
А частіше дуримо самі себе, бо так легше. Найпоширеніший самообман – що вибори щось змінять. Із фізики відомо, що надати тілу прискорення здатне тільки інше тіло. Зовнішній вплив. Тому Україна мала шанс на зміни, поки в команду уряду входили люди з інших країн. І тому їх так наполегливо видавлювали й видавили врешті. Зараз на місцях неймовірним тиском видавлюють людей, що не належать до старої системи. Їх уже мало зосталося

Загальний самообман у тім, що все залежить від президента, прем’єра… А вони лише підписують. Пишуть – чиновники й чиновниці передпенсійного віку; одна така казала Яценюку: «Я вже стількох прем’єрів пересиділа – і вас пересиджу». І, певно ж, таки пересиділа! І її мета – аж ніяк не розвиток і процвітання держави, а тихе, спокійне пересиджування до пенсії!
Іще поширений ідеалістичний самообман: або ідеально – або ніяк. Тому українці так люто накидаються не на тих, хто нічого не робив, тільки крав, а на тих, хто робив і робить, однак неідеально. Між тим ця ідеалістична дилема украй небезпечна: оскільки в реальності ідеального не трапляється ніде й нічого, то й реалізується варіант «ніяк»!
До чого я веду. Зміни в суспільному мисленні важливіші, ніж зміни в складі Ради чи уряду. Зміни неможливо здійснити інакше, ніж покроково: із підвалу на 7 поверх неможливо піднятися, не проходячи послідовно кожного поверху. Зміни стають можливими, коли від них вимагають не ідеальності, а реалізації.
Галина Опришко

Коментарі

...