Калинівка

  • Жовтень 2, 2017

Напевне, нема в Україні такої людини, яка б досі не чула про військовий полігон в Калинівці Вінницької області. І так само нема жодної людини, яка б не притримувалась тої чи інакшої версії причин цієї трагедії. Хтось впевнено вказує в бік Кремля, якому надзвичайно вигідно ослабити воюючу Україну, хтось говорить про підпал та диверсію, хтось – про ворожий дрон, який так само зник, як і з’явився, таємничо розчинившись в сутінках. І невеликий прошарок суспільства насмілюється пошепки чи в повний голос звинувачувати в тому, що сталось, найвище керівництво країни. І мова тут йде не лише про злочинну недбалість, а й про злий умисел. (Існує думка, що в даній ситуації перше прямо випливає з другого)

Є кілька причин, які змушують людей схилятись сам до такої версії. По-перше, на четвертий рік війни майже 200 тонн боєприпасів так і зберігаються просто неба, за символічною огорожею і з такою ж символічною охороною. По-друге, за останні два роки вибухає вже четвертий склад, і після попередніх трьох підпалів можна було хоча б увімкнути протипожежну систему? По-третє, незважаючи  на постанови про розосередження боєприпасів, склад у Калинівці був завантажений втричі більше проти норми. Ну, і по-четверте, – яким чином вдалося так швидко порахувати суму збитків? Хіба вона була відома завчасно, а пожежа – лиш метод приховати серйозні недостачі, викликані збутом озброєння за кордон в не самий законний спосіб. І це при тому, що бійців на фронті змушують здавати гільзи від набоїв під розпис!

В підсумку – маємо велику кількість аргументів, що прямо або дотично вказують на невипадковість трагедії та пряму зацікавленість в ній не одного можновладця, а то й цілих привладних «кланів». І звідси ж випливає очевидне завдання пасіонарної верстви суспільства – притягти до відповідальності ДІЙСНО винних в цих подіях, не списуючи вчергове всі «косяки» на зовнішнього ворога, адже внутрішній сьогодні – не менш, а то й більш небезпечний.

 

Автор: Юлія Арефьева

Коментарі

...