15.07.2017 Дещо про мову

  • Липень 15, 2017

У сиву давнину ці вільні  люди поклонялися Сонцю і називав його іменем РА.  Але на них напали вороги,  забрали в неволю і всіх почали називати  РАбами.  РАБів примушували  постійно РАБотать щоб робити РАБоту. Такий стан стали називати РАБством. Коли  РАБство було відмінене таких поневолених людей почали називати РАБотнік ( нік – прізвисько) і вони так само повинні були РАБотать (тать-злодій)  і робити РАБоту. Коли РАБотніки зруйнували цей стан то їх почали називати РАБочій(раб отчий, раб божий), вони були всі вільними і рівними. Але всі матеріальні блага  всерівно залишалися у влади на верху. Щоб дістатися до тих благ вони почали вискакувати до верху, а всі решта за це прозвали їх «вискочками» . З часом серед «вискочок» з»явилися умільці, яким вдавалося щось дістати, і їх прозвали «діставалами». Діставал розвелося так багато, що вони стягнули багатств у натовп і його почали рвати всі підряд. Кожен «рвач» намагався «урвати» якнайбільше і вони «порвали» державу на шматки, які складали кожен на свою величезну купу. Купа була велика і «крута», їх стали називати «крутими» і це було «круто». А дрібнота «крутилася» щоб визбирати крихти і їх назвали «круте лики»…
В сиву давнину люди жили в різних місцевостях, де були різні умови. Тому і мови їх були різними. Але час від часу СЛОВА, СЛАВА доносилися  від одних до других. СЛАВА  про історію з людьми, які поклонялися Сонцю і потрапили в РАбство розійшлася по всьому світу і цей СЛАВний  народ почали називати    slave, slaves / слейв, слейвз / – словянин, словяни (англ.)  так само почали називати і людей , які потрапляють у неволю – рабів. Тому до цього часу тягнеться плутанина.  Потім ця подія донеслася до наступного народу, який на свій манер почав називати рабів – esclavo, esclavos(ісп.), які постійно повинні були  laborar щоб виконати  labor, але словян  іспанці називають eslavo, eslavos.  Французи теж  вживають два схожі, але різні слова esclave – раб  та   slave – словянин .

Для сучасності має бути цікавим наступний приклад: друзі вам повідомили, що вашу проблему легко вирішує  САША, який знаходиться в групі людей неподалік. Ви підходите до групи і кличете «Alexandro, підійди будь ласка !». До вас прямує чудовий, усміхнений чоловік, ви розповідаєте йому свою проблему, Alexandro ( а ви вважаєте, що це САША) знічено стискає плечима, ситуація типу «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Висновок: наш Світ абсолютно взаємопов”язаний. Тому кожен наш вчинок завжди є частиною якогось загального процесу, який має своє власне ім”я. Неправильним вживанням імені чи слова ви викликаєте з Природи, свідомості чи підсвідомості, менталітету, набутого досвіду чи інформаційного сліду не той загальний  процес в руслі якого здійснюється ваша задача,  і це приводить до невдачі. Все це давним-давно відомо: «Потрібно називати речі своїми іменами». Тільки нас століттями переконували в протилежному, а ми піддавалися… Деякі слова спотворені до навпаки; старе значення слова «презирать»(зір) – наглядати, доглядати за кимось кому потрібен догляд, ну, а сучасне його значення вам відоме – зневажливо, з огидою ставитись до когось.Слово “труд” у церковно-слов”янській мові має значення не лише “праця” (ра, правиця, праотця), це ще й “хвороба” та “страждання” (?) , “рівнодушний” – людина однієї душі і серця з іншою, а слово “прямо” означає “проти, назустріч” тому, що “пря” – це “битва”. У мовній царині роботи непочатий край, у нас повний дисонанс з Природою: задумуємо одне, проговорюємо друге, а “виходить як завжди” не те, що хотіли.

Сучасна людина думає словами. Тому спільна мова це не лише зрозуміле, зручне і сприятливе поле життя і діяльності людини. Мова, слово – це ключ до набутого досвіду, підсвідомості, менталітету чи інформаційного сліду кожної окремої людини, її роду, її народу, професійної сфери її діяльності та людства в цілому. Кожен процес у природі, його функціонування та характеристика має тільки свою власну звукову та графічну назву і власний символ – ключ, кнопку запуску. Користуючись цим загальним ключем ми синхронно з суспільством адекватно до природи нашого буття  формуємо свою діяльність максимально використовуючи набутий досвід, який позитивно підтверджений історією природного існування своїх батьків, свого роду та народу. Неможливо бути сином свого народу без знання мови свого народу. Як ти будеш спілкуватися з своїми батьками, родичами? Яким чином скористаєшся їх набутим природним історичним досвідом та інформаційним слідом? Неможливо бути повноцінним громадянином України без знання української мови – і агітація зайва. Знання кількох мов дає можливість людині до використання  менталітетів кількох народів, збільшуючи її потенціал як мінімум  на десятки процентів: скільки мов ти знаєш – скільки разів ти людина.

Знання мови це власна проблема кожної окремої людини, яку крім неї і за неї не вирішить ніхто. Мовна політика в Україні повинна здійснюватися відповідно до Конституції, Європейської хартії про мови національних меншин та європейської практики. Тобто національні меншини крім кримських татар мають право здійснювати навчання дітей національними мовами в недільних школах. Відповідно до Європейської хартії державна підтримка розвитку та поширення може надаватися лише тим мовам національних меншин, які не загрожують національній мові держави.

Нам потрібно уникнути ситуації, коли через 5-7 років у нас знову виявляться громадяни, які заявлять, що не володіють державною  мовою «тому що так історично склалося».  Щоб історично більше так не складалося навчання в школах і вишах повинно здійснюватися виключно українською мовою інакше ми знову будемо звинувачені. Доступ до навчання іншими мовами за кордоном для українців не обмежений, кордон відкритий.

ЗМІ- найефективніший засіб поширення правильного, нормативного вживання мови. ЗМІ  повинні стати еталоном культури вживання державної мови в суспільстві. В інформаційному просторі України не може бути працівників, які не послуговуються чи не вміють говорити українською інакше це будуть рятувальники на воді, які не вміють плавати.

Мовна поліція повинна здійснювати контроль за використанням державної мови в офіційних органах влади, у державній службі, культурі, закладах надання послуг населенню та мати достатні важелі морального та матеріального впливу.

Більшість заходів у надважливій сфері – сфері мовної політики є мало затратними і навіть чисто символічними. Тому їх виконання безпосередньо напряму залежить від керівників установ, закладів чи підприємств, яких потрібно штрафувати разом з підлеглими їм порушниками.

Для того щоб реально повернути суспільство до вирішення мовної проблеми і не затягувати процес доцільно, виділивши рік на підготовку, у 2018 р. організувати проведення ЗНО з української мови та історії України для працівників освіти, науки, культури та ЗМІ в обємі середньої загальноосвітньої школи і зробити організаційні висновки та обновити кадри.

Є думки, що до кінця цього століття люди досконало вивчать що таке мова. На мій погляд це буде грандіозний прорив у всіх галузях нашого життя.

Автор: Андрій Льова

Коментарі

...