Онищенко запрошує голову НАБУ в Лондон поговорити про математику

  • Липень 31, 2017

Народний депутат Олександр Онищенко запрошує директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситника в Лондон. Про це він заявив в інтерв’ю “Країні”, коментуючи останнє інтерв’ю Ситника.

“Не так давно Ситник заявив, що “Укргазвидобування” заробила майже півтора мільярда гривень. Хочу дізнатися, скільки у Ситника в школі були математика? Компанії, про яких він говорить, добували 20 млн газу в місяць. Через 10 місяців після рейдерського захоплення нічого не змінилося. І давайте порахуємо, який там зараз прибуток. Якщо ціна на газ становить 6 тис грн, то ми множимо 20 млн кубів на ціну 6000 гривень за тисячу кубів і отримуємо виручку в 120 млн грн у місяць. За десять місяців це 1 млрд 200 тис, і якщо відняти від цієї суми 70%  платежів та податкові відрахування залишається зовсім мізер. Де надприбутки, про яких пише Ситник? Де мільярди? Рекомендую Ситнику замість чергового піарника залучити на роботу консультанта з фінансових питань”, – заявив Онищенко.

Крім того, він додав, що якщо комусь з НАБУ або інших правоохоронних органів пропонують угоду зі слідством у його справі – треба погоджуватися. “Дають гроші – беріть, пропонують операцію – погоджуйтеся, мені це не зашкодить, а людям тільки допоможе”, – додав Онищенко.

Раніше Ситник заявив в ефірі “5 каналу”, що ПАТ “Укдоргаздобича” “без Онищенко” заробило майже півтора мільярда гривень. За його словами, зараз це найбільший платник податків у державі. У той же час, за його словами, під час існування так званої “газової схеми” Онищенко за 3 роки ця газовидобувна компанія задекларувала 25 млн гривень прибутку.

Скарамуччи назвав голову апарату адміністрації Трампа параноїдальним шизофреніком

  • Липень 28, 2017

Директор з комунікацій Білого дому назвав керівника апарату президента Райнса Прибуса «параноїдальним шизофреніком» в бесіді з журналістом The New Yorker Райаном Лиззой. Про це йдеться в матеріалі, опублікованому виданням.

За словами журналіста, Скарамуччи зателефонував йому, щоб дізнатися, звідки той отримав інформацію про закриту вечерю Трампа, його дружини, колишнього директора Fox News Білла Шайна, а також телеведучого Шона Хенніті.

Скарамуччи звинуватив співробітників Білого дому у витоках інформації і пообіцяв їх звільнити, а журналіста закликав розкрити ім’я свого інформатора.

«Я кожного з них звільню. Я очищу Білий дім за два тижні, — сказав Скарамуччи. — Одного я вже вигнав, а ще трьох завтра вижену. І я доберуся до Прибуса, який повідомив вам про вечерю. Він дуже скоро піде у відставку». У відповідь на питання Лиззи про те, чому він вважає Прибуса джерелом інформації про подію, директор Білого дому з комунікацій відповів: «Райнс… це параноїдальний шизофренік».
Після того, як The New Yorker опублікував статтю Лиззи, Скарамуччи написав у своєму твіттері: «Я іноді використовую яскраві вирази. Я утримаюся в цій сфері, але не залишу страсну боротьбу за порядок Дональда Трампа».
В іншому твіті він написав, що «зробив помилку, довіряючи репортеру», і що «це більше не повториться».

Reuters зазначає, що новий скандал — це ще одна ознака внутрішньої боротьби в адміністрації президента, який напередодні обрушився з критикою на свого союзника, генпрокурора Джеффа Сешнса.

Прібус — колишній голова Національного комітету Республіканської партії, підтримав Трампа при виборі кандидата в президенти США в минулому році. Він на відміну від інших високопоставлених радників Білого дому не має давніх зв’язків з Трампом, пише агентство.

Підготувала: Марія Одінцова

Друзям все, ворогам закон: як Порошенко повертає Україну до вибіркового правосуддя

  • Липень 27, 2017

Президент Петро Порошенко позбавив українського громадянства Міхеіла Саакашвілі.

 

І це аж ніяк не питання особистого конфлікту двох політиків. Це спроба знову поставити політичну доцільність вище за закон.

Згадаймо, в який спосіб це було зроблено.

Першим повідомленням про позбавлення Саакашвілі громадянства став дописнародного депутата від “Радикальної партії” Ляшка Ігоря Мосійчука. Згодом цю ж інформацію поширив і радник міністра внутрішніх справ, нардеп від НФ Антон Геращенко. Влада вже неодноразово використовувала цих людей для поширення неоднозначної інформації. ДМС  то підтверджувала цей факт, то спростовувала, і лише згодом повідомила про існування указу президента.

Підставою для позбавлення колишнього губернатора Одеської області громадянства  став той факт, що він нібито приховав дані про кримінальне переслідування в Грузії під час заповнення документів на отримання громадянства.

Прес-служба президента визнала цей факт лише наступного дня.

Наразі Саакашвілі перебуває у США. Напередодні він заявляв, що у випадку позбавлення українського громадянства планує залишитися в Україні. Однак далеко не очевидно, що прикордонна служба впустить його в країну при поверненні зі Сполучених Штатів.

Випадок із Саакашвілі – далеко не перший.

З початку 2017 року Порошенко вже встиг позбавити українського громадянства “радикала” Артеменка через його дії в США, де той лобіював так званий “мирний план”, що передбачав тривале визнання російської влади в Криму. Тоді підставою стало подвійне громадянство – Артеменко має канадський паспорт.  Тим самим указом Порошенко позбавив громадянства колишнього заступника Саакашвілі Сашу Боровика. А минулого літа Україна з неймовірною швидкістю видала Молдові бізнесмена В’ячеслава Платона, оголосивши недійсним його український паспорт. У Кишиневі стверджують, що для цього вистачило прохання колишнього бізнес-партнера Порошенка Влада Плахотнюка, який нині має неабиякий вплив на владу в Молдові.

Проте на відміну від усіх вищезгаданих екс-українців, Саакашвілі стає людиною без громадянства – апатридом. Ще в грудні 2015 року його позбавили громадянства Грузії через отримання українського паспорта.

Україна взяла на себе зобов’язання не допускати появи людей без громадянства – ми ратифікували відповідну конвенцію. Але в історії з Міхеілом Саакашвілі Порошенко пройшов “між крапельками”.

Конвенція містить єдиний виняток, за якого держава може зробити свого громадянина апатридом – якщо з’ясується, що ця особа “набула громадянства внаслідок … подання неправдивих відомостей або приховування будь-якого суттєвого факту”. Саме цей пункт спрацював у випадку Саакашвілі.

У соцмережах обурюються нібито порушенням Конституції з боку Порошенка, адже Основний закон каже, що “ніхто не може бути позбавлений громадянства” (стаття 25), але ситуація складніша. Дві інші статті Конституції дають президенту право припиняти громадянство у випадках, визначених законом (статті 4 та 106).

Та це не змінює того факту, що указ Порошенка повертає Україну до традицій Януковича, до часів маніпулювання правом на догоду собі та вибіркового правосуддя.

Рішення було ухвалене невдовзі після візиту Петра Порошенка до Грузії, а процедуру було запущено наступного дня після повернення президента до Києва.

Не варто недооцінювати також вплив грузинських партнерів. “Покарання” Саакашвілі, схоже, стало не лише проявом боротьби Порошенка з політичним опонентом.

Ті, хто спілкувався з офіційним Тбілісі після 2015 року, підтверджують, що будь-яка згадка про “Саакашвілі в Україні” викликає в грузинської влади емоційне обурення. Свого часу запрошення Міхеіла до команди Порошенка стало головним подразником у відносинах України та Грузії. Офіційні контакти наших країн на високому рівні, по суті, припинилися. Україна кілька років не мала посла в Грузії, Порошенко майже не зустрічався з грузинськими колегами, а на Банковій забули про дружню державу, схоже, розраховуючи, що команда Саакашвілі поверне собі владу, і все відновиться.

Триденний візит до Грузії став для Порошенка холодним душем. Навіть публічно, на прес-конференціях, Порошенко довелося двічі виправдовуватися за те, що Саакашвілі вільно живе та працює в Україні, попри неодноразові звернення Грузії про його екстрадицію.

От це також не знімає жодних проблем з указом президента.

Нагадаємо, формальною підставою для позбавлення Саакашвілі громадянства стало приховування кримінального переслідування в Грузії під час отримання ним українського паспорта. Твердження не витримує жодної критики.

Хіба міг президент Порошенко не знати про такий факт у травні 2015 року, коли він називав Саакашвілі “надією реформ” та видавав йому паспорт із тризубом? Не просто не міг – він точно знав про проблеми свого соратника, які обговорювалися за його присутності і в Україні, і в Брюсселі.

Крім того, двічі відмовивши Грузії в екстрадиції Саакашвілі, українська влада, по суті, визнала, що відкриті проти нього справи є політично ангажованими. Так само, як це визнають в США та Євросоюзі – офіційний Тбілісі не домігся арешту екс-президента в жодній з держав, якими той подорожує.

Нинішній крок Петра Порошенка надзвичайно схожий на поширені у Росії методи витискання незгодних. Лише п’ять днів тому стало відомо про анулювання російського громадянства Дем’яна Кудрявцева, родина якого є власником ліберальної газети “Ведомости”.

Може, це збіг, але формальна причина для такого кроку в росіян була та сама – начебто неповні дані в документах.

Подібність цих прикладів показує неприємний факт: у своєму політичному розвитку Україна досі залишається ближчою до Росії, аніж до країн ЄС.

Маємо окремо підкреслити: метою цієї редакційної статті не є захист політика Міхеїла Саакашвілі.  

В редакції “Української правди” різне ставлення до його заяв,  планів та взагалі ефективності. Так само ми не ставимо собі за мету захищати Артеменка, Боровика чи, тим більше, Платона.

Йдеться про майбутнє української демократії.

Проблемою є те, що президент Порошенко як гарант Конституції одноосібно карає тих, кого йому вигідно карати. І одночасно заплющує очі на кричущі порушення – якщо ті не зачіпають його інтересів.

Чим це відрізняється від вибіркового правосуддя часів Януковича? Чому Саакашвілі позбавляють громадянства,  і водночас президент “не помічає” наявності  британського паспорта у голови ДФС Романа Насірова, який досі формально залишається головою фіскальної служби та до того ж перебуває під слідством НАБУ?

Формальна причина – начебто у Міграційної служби немає доказів наявності у нього британського громадянства. Але це – попри кілька офіційних заяв посольства Великої Британії, яке підтвердило даний факт!

Чи президенту не відомо про наявність декількох паспортів у олігарха Ігоря Коломойського, про які він відверто знущаючись, розповідав журналістам, перебуваючи на посаді голови Дніпропетровської ОДА?

Зрештою, хіба Україна позбавила громадянства бодай когось із втікачів з команди Януковича, які отримали паспорти громадян РФ? Хоча на судові процеси це, імовірно, не вплинуло б. Ми маємо право судити громадян інших держав так само, як і українців. Та й не всі втікачі перебувають під слідством…

Варто повторитися. Казус Саакашвілі – це аж ніяк не питання особистого конфлікту двох політиків. Це спроба знову поставити політичну доцільність вище за закон. Спроба наділити себе безмежною владою.

Недарма в соцмережах вже жартують: мовляв, президент вирішив замінити “громадянство”, яке існує в демократичних державах, на “підданство”, властиве монархіям.

Принцип “друзям – усе, ворогам – закон” дуже дорого коштував Україні за попередніх президентів. Саме тому його повернення виглядає так ганебно.

І саме тому мовчати про це не можна.

Мітинг під Адміністрацією Президента #ЯКИЙ_ПЛАН_ПАНЕ_ПРЕЗИДЕНТ»

  • Липень 24, 2017
 Активна молодь, митці, громадські активісти збирались під адміністрацією Президента з вимогою пояснити народові чіткий план відносно проблеми Сходу, адже поки що ми бачимо лише підвішену ситуацію і постійні смерті.
Люди хочуть бачити «покращення», або почути , що Президент має чіткий план його досягнення. Виступали зі словом: – лідер мистецької платформи Творчий Сектор Мальва Кржанівська – Лідер Молодіжне Крило Народного РУХУ України Костянтин Козак Новаленко, – голова ГР “УПА” Віктор Горбач, громадські активісти, волонтери та інші. #МК_НРУ #ТС #ГР_УПА
Автор матеріалу Костянтин Козак Новаленко

Суд звільнив ключового обвинуваченого по “газовій справі” Пісного

  • Липень 19, 2017

Апеляційний суд Львівської області скасував незаконне рішення Галицького районного суду і відпустив Валерія Пісного на свободу.

Про це заявив адвокат Олег Іщенко, який представляє в суді фігурантів “газової справи” народного депутата Олександра Онищенка.

“Судді Апеляційного суду Львівської області погодилися з нашими доводами і скасували абсолютно незаконне рішення Галицького районного суду. Пісний тепер на волі згідно з попередньої застави у 10 мільйонів гривень. Все логічно і справедливо”, – заявив Іщенко.

Він підкреслив, що рішення суду дає надію надія, що в українських судових інстанціях можливо щось доводити

Зазначимо, на думку Національного антикорупційного бюро України, Валерій Пісний є одним з головних фігурантів “газової справи”, який разом з народним депутатом Олександром Онищенком завдав державі збитків на 700 млн. грн.

Онищенко і Пісний свою провину не визнають.

Нагадаємо, 16 червня Солом’янський суд Києва випустив Пісного з-під арешту з внесенням застави у 10 мільйонів гривень. Однак на виході з СІЗО Пісного детективи НАБУ вручили нове клопотання про винесення запобіжного заходу, а після вихідних Галицький районний суд Львова знову заарештував його на 2 місяці.

5 життєвих уроків Альберта Ейнштейна

  • Липень 17, 2017

Цю геніальну людину знають навіть ті, хто ніколи не захоплювався фізикою. Ейнштейн зачаровує насамперед як яскрава особистість, вже потім – як учений. І все ж його особисті якості і погляд на світ багато в чому визначили його наукову кар’єру. Що з цього може знадобитися нам самим?

Його біографія часом захоплює більше, ніж його наукові праці. Креативний вчений, який зробив революцію у фізиці. «Важкий» дослідник, що став самим знаменитим в світі. Пацифіст, який виступав у захист ядерної бомби і потім визнав свою помилку. Батько теорії відносності, який критично ставився до квантової механіки.

Його історія неймовірна, і саме ця суперечлива природа робить його справжнім героєм ХХ століття. Ейнштейн відкинув усі авторитети і догмати, бажав просто жити, думати і діяти, дотримуючись власної інтуїції. Його незалежність – життєвий урок для всіх нас. Чого ще можна навчитися у цієї геніальної людини? Ось 5 ключових ідей Ейнштейна.

1. ВСЕСВІТ ДУХОВНИЙ
Починаючи з самих ранніх досліджень Ейнштейн стверджував, що Всесвіт духовний. Людський дух може визначити закони небесної механіки або гріхопадіння тіл, а потім знову виявити їх у природі. Це «чудове» збіг не випадковість, а доказ того, що нас охоплює загальна трансцендентність.
Всесвіт не творіння божества, вона сама і є божественність. Це «Бог» або «Старець» у пантеістичному бачені Спінози. Наукове дослідження стає духовною практикою, фізика стає метафізикою. Протягом усього життя він не припиняв проголошувати духовне значення своєї наукової роботи.

2. СИЛА ДОСКОНАЛОСТІ
обожнений Всесвіт не може підпорядковуватися ніяким законам, крім досконалих. Це поняття досконалості важко усвідомити тим, хто не належить до вчених. Навіщо потрібна наукова теорія? Щоб включитися в реальність і робити прогнози, які виявляться точними.
Ейнштейн хотів більшого – бездоганних інтелектуальних структур, які ґрунтуються на простих і нечисленних засадах з причинно-наслідковими зв’язками. Він запропонував відмовитися від «підходящих» гіпотез, які дають реалістичні, але недостатні пояснення. Помилка – зло, істина прекрасна.
Наприклад, фізики кожен день використовують принципи Ньютона і його закон тяжіння в своїх працях і роблять кроки вперед. Але Ейнштейн піддав сумніву цю теорію, тому що бачив у ній концептуальні слабкості. Він вважав, що вона некрасива, а значить – фальшива. Так виникла нова революційна теорія – загальна теорія відносності.

3. ДУМКА НАСАМПЕРЕД
Людина не може обмежуватися просто вивченням Всесвіту, він повинен думати про неї. Наука не повинна спиратися на індуктивний спосіб мислення: спочатку факти, потім ідеї. Ейнштейн обирає дедуктивний метод: спочатку теорія, потім – конфронтація з фактами. Для нього теорія на першому місці.

4. РОЗУМ – ЄДИНА МИРНА ЗБРОЯ
Світло всього Всесвіту – розум – повинен вести людей. Ейнштейн вважав, що потрібно бути раціональним і розважливим у своєму філософському і політичному виборі. Ця вигода, витягнута з розуму, заперечує жорстокість у всіх її проявах.
Ейнштейн був войовничий пацифіст, і тільки страх перед нацистським ядерним озброєнням зробив його на короткий період захисником ядерної бомби.
З допомогою розуму, а не за допомогою сили люди повинні шукати вирішення своїх розбіжностей. А здоровий глузд завжди виступає за перевагу солідарності, а не протистояння.

5. ЛЮДИНА – ГРОМАДЯНИН СВІТУ
Людство бере участь у вселенському космічному порядку. Це справжній порядок речей. Всі люди однакові. Різні народи, племена, релігії, які поділяють світ, – всього лише необхідність  для виживання.
Цей універсалізм спонукав Ейнштейна відмовитися від своїх єврейських коренів і проголосити себе громадянином світу. Перед обличчям отруйного антисемітизму, а пізніше нацизму Ейнштейн набув сіоністський рух і став «захисником роду»

15.07.2017 Дещо про мову

  • Липень 15, 2017

У сиву давнину ці вільні  люди поклонялися Сонцю і називав його іменем РА.  Але на них напали вороги,  забрали в неволю і всіх почали називати  РАбами.  РАБів примушували  постійно РАБотать щоб робити РАБоту. Такий стан стали називати РАБством. Коли  РАБство було відмінене таких поневолених людей почали називати РАБотнік ( нік – прізвисько) і вони так само повинні були РАБотать (тать-злодій)  і робити РАБоту. Коли РАБотніки зруйнували цей стан то їх почали називати РАБочій(раб отчий, раб божий), вони були всі вільними і рівними. Але всі матеріальні блага  всерівно залишалися у влади на верху. Щоб дістатися до тих благ вони почали вискакувати до верху, а всі решта за це прозвали їх «вискочками» . З часом серед «вискочок» з»явилися умільці, яким вдавалося щось дістати, і їх прозвали «діставалами». Діставал розвелося так багато, що вони стягнули багатств у натовп і його почали рвати всі підряд. Кожен «рвач» намагався «урвати» якнайбільше і вони «порвали» державу на шматки, які складали кожен на свою величезну купу. Купа була велика і «крута», їх стали називати «крутими» і це було «круто». А дрібнота «крутилася» щоб визбирати крихти і їх назвали «круте лики»…
В сиву давнину люди жили в різних місцевостях, де були різні умови. Тому і мови їх були різними. Але час від часу СЛОВА, СЛАВА доносилися  від одних до других. СЛАВА  про історію з людьми, які поклонялися Сонцю і потрапили в РАбство розійшлася по всьому світу і цей СЛАВний  народ почали називати    slave, slaves / слейв, слейвз / – словянин, словяни (англ.)  так само почали називати і людей , які потрапляють у неволю – рабів. Тому до цього часу тягнеться плутанина.  Потім ця подія донеслася до наступного народу, який на свій манер почав називати рабів – esclavo, esclavos(ісп.), які постійно повинні були  laborar щоб виконати  labor, але словян  іспанці називають eslavo, eslavos.  Французи теж  вживають два схожі, але різні слова esclave – раб  та   slave – словянин .

Для сучасності має бути цікавим наступний приклад: друзі вам повідомили, що вашу проблему легко вирішує  САША, який знаходиться в групі людей неподалік. Ви підходите до групи і кличете «Alexandro, підійди будь ласка !». До вас прямує чудовий, усміхнений чоловік, ви розповідаєте йому свою проблему, Alexandro ( а ви вважаєте, що це САША) знічено стискає плечима, ситуація типу «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

Висновок: наш Світ абсолютно взаємопов”язаний. Тому кожен наш вчинок завжди є частиною якогось загального процесу, який має своє власне ім”я. Неправильним вживанням імені чи слова ви викликаєте з Природи, свідомості чи підсвідомості, менталітету, набутого досвіду чи інформаційного сліду не той загальний  процес в руслі якого здійснюється ваша задача,  і це приводить до невдачі. Все це давним-давно відомо: «Потрібно називати речі своїми іменами». Тільки нас століттями переконували в протилежному, а ми піддавалися… Деякі слова спотворені до навпаки; старе значення слова «презирать»(зір) – наглядати, доглядати за кимось кому потрібен догляд, ну, а сучасне його значення вам відоме – зневажливо, з огидою ставитись до когось.Слово “труд” у церковно-слов”янській мові має значення не лише “праця” (ра, правиця, праотця), це ще й “хвороба” та “страждання” (?) , “рівнодушний” – людина однієї душі і серця з іншою, а слово “прямо” означає “проти, назустріч” тому, що “пря” – це “битва”. У мовній царині роботи непочатий край, у нас повний дисонанс з Природою: задумуємо одне, проговорюємо друге, а “виходить як завжди” не те, що хотіли.

Сучасна людина думає словами. Тому спільна мова це не лише зрозуміле, зручне і сприятливе поле життя і діяльності людини. Мова, слово – це ключ до набутого досвіду, підсвідомості, менталітету чи інформаційного сліду кожної окремої людини, її роду, її народу, професійної сфери її діяльності та людства в цілому. Кожен процес у природі, його функціонування та характеристика має тільки свою власну звукову та графічну назву і власний символ – ключ, кнопку запуску. Користуючись цим загальним ключем ми синхронно з суспільством адекватно до природи нашого буття  формуємо свою діяльність максимально використовуючи набутий досвід, який позитивно підтверджений історією природного існування своїх батьків, свого роду та народу. Неможливо бути сином свого народу без знання мови свого народу. Як ти будеш спілкуватися з своїми батьками, родичами? Яким чином скористаєшся їх набутим природним історичним досвідом та інформаційним слідом? Неможливо бути повноцінним громадянином України без знання української мови – і агітація зайва. Знання кількох мов дає можливість людині до використання  менталітетів кількох народів, збільшуючи її потенціал як мінімум  на десятки процентів: скільки мов ти знаєш – скільки разів ти людина.

Знання мови це власна проблема кожної окремої людини, яку крім неї і за неї не вирішить ніхто. Мовна політика в Україні повинна здійснюватися відповідно до Конституції, Європейської хартії про мови національних меншин та європейської практики. Тобто національні меншини крім кримських татар мають право здійснювати навчання дітей національними мовами в недільних школах. Відповідно до Європейської хартії державна підтримка розвитку та поширення може надаватися лише тим мовам національних меншин, які не загрожують національній мові держави.

Нам потрібно уникнути ситуації, коли через 5-7 років у нас знову виявляться громадяни, які заявлять, що не володіють державною  мовою «тому що так історично склалося».  Щоб історично більше так не складалося навчання в школах і вишах повинно здійснюватися виключно українською мовою інакше ми знову будемо звинувачені. Доступ до навчання іншими мовами за кордоном для українців не обмежений, кордон відкритий.

ЗМІ- найефективніший засіб поширення правильного, нормативного вживання мови. ЗМІ  повинні стати еталоном культури вживання державної мови в суспільстві. В інформаційному просторі України не може бути працівників, які не послуговуються чи не вміють говорити українською інакше це будуть рятувальники на воді, які не вміють плавати.

Мовна поліція повинна здійснювати контроль за використанням державної мови в офіційних органах влади, у державній службі, культурі, закладах надання послуг населенню та мати достатні важелі морального та матеріального впливу.

Більшість заходів у надважливій сфері – сфері мовної політики є мало затратними і навіть чисто символічними. Тому їх виконання безпосередньо напряму залежить від керівників установ, закладів чи підприємств, яких потрібно штрафувати разом з підлеглими їм порушниками.

Для того щоб реально повернути суспільство до вирішення мовної проблеми і не затягувати процес доцільно, виділивши рік на підготовку, у 2018 р. організувати проведення ЗНО з української мови та історії України для працівників освіти, науки, культури та ЗМІ в обємі середньої загальноосвітньої школи і зробити організаційні висновки та обновити кадри.

Є думки, що до кінця цього століття люди досконало вивчать що таке мова. На мій погляд це буде грандіозний прорив у всіх галузях нашого життя.

Автор: Андрій Льова

Дерев’янко закликав демократичні сили об’єднуватися, оскільки парламент не виправдав довіри українців

  • Липень 14, 2017

Верховна Рада в останній пленарний тиждень перед канікулами не виправдала довіри українців, проваливши більшість голосувань за зняття недоторканності та притягнення до відповідальності народних депутатів, щодо яких були подання Генпрокуратури.
Дерев’янко закликав демократичні сили об’єднуватися, оскільки парламент не виправдав довіри українців

Про це заявив народний депутат від партії “ВОЛЯ”-РУХ НОВИХ СИЛ Юрій Дерев”янко під час виступу з трибуни парламенту 14 липня.

“Цей тиждень був надзвичайно знаковий, тому що український парламент не здав іспит перед українським народом”, — заявив депутат.

Він вважає, що Верховна Рада на останньому пленарному тижні перед канікулами фактично втратила свою легітимність в очах українського народу, тому що не спромоглась скасувати депутатську недоторканність у усіх народних депутатів, щодо яких були подання генпрокурора.

Дерев”янко нагадав, що з гаслами скасувати депутатську недоторканність всі партії йшли на вибори.

“Це все було розтоптано буквально українським парламентом, де більше 300 депутатів було обрано після Революції Гідності від демократичних партій”, — обурився він.

Дерев”янко подякував всім українцям, активістам РУХУ НОВИХ СИЛ та інших демократичних проєвропейських партій, які цього тижня були біля парламенту і переконували народних депутатів все ж таки виконати свої обіцянки.

“Дуже шкода, що сьогодні зранку, виправдовуючись, фракція Блоку Петра Порошенка вишикувалась тут і пояснювали, що один із депутатів, якого треба мабуть героїзувати за те, що він дуже в образливій формі звертався до людей на вулиці і мабуть отримав якусь реакцію від людей”, — заявив нардеп.

“Я вважаю, що складом цілої фракції БПП треба мабуть звернутись до Президента України, щоб героїзувати всіх тих народних депутатів, які не підтримали скасування недоторканності, процедуру арешту і затримання щодо тих подань, які були внесені паком Луценком”, — додав він.

Дерев”янко вважає, що такий вчинок був би гідним того, що зробив Президент України, нагородивши на День Конституції двох регіоналів, які свого часу 16 січня голосували за антиукраїнські закони.

Депутат вважає, що враховуючи те, що парламент показав своє справжнє обличчя, він ще може ухвалити кілька дуже важливих рішень:

1. Ухвалити закон про антикорупційний суд.

2. Ухвалити закон про спрощення процедури притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів.

3. Ухвалити закон, який змінить виборче законодавство (пропорційна система виборів, заборона політичної реклами, відкриті партійні списки) — з повним припиненням тієї політичної корупції, яка здійснюється через величезні кошти, які вкидаються під час виборів.

Дерев”янко заявив, що РУХ НОВИХ СИЛ звертається до всіх демократичних проєвропейских політичних партій та рухів із закликом об”єднуватись, створювати координаційні штаби як відповідь на те, що відбувало цього тижня в українському парламенті.

Нагадаємо, 13 липня кілька тисяч активістів та прихильників РУХУ НОВИХ СИЛ провели масштабний мітинг під Верховною Радою з вимогою скасувати депутатську недоторканність, ухвалити закон про антикорупційний суд та спростити процедуру притягнення до відповідальності народних депутатів.

Лідер фракції БПП Артур Герасимов з трибуни парламенту в оточенні соратників заявив, що вимагає від Служби безпеки України та Національної поліції розслідувати інцидент, який стався між активістами та депутатом Олегом Барною біля Верховної Ради 13 липня.Також він стверджував, що депутатів не пускали голосувати за подання на Михайла Добкіна, хоча Барну закидали яйцями близько опівдні, а це голосування почалося близько 17:30.

Прес-служба народного депутата Юрія Дерев’янка

Повернення легенди: StarCraft Remastered

  • Липень 10, 2017

Повернення легенди: StarCraft Remastered StarCraft Remastered довгий час була як якийсь слух, який був занадто гарний, щоб бути правдою. Однак у березні 2017 року перевипуск оновленої версії культової стратегії був офіційно підтверджений. Вихід гри у вирішенні 4к намічений на 15 серпня. Чому це важлива подія для сучасних гравців, які, можливо, не знайомі з класикою.

Свята війна

StarCraft Remastered — оновлена версія однойменної науково-фантастичної стратегії в реальному часі (RTS). Blizzard випустили її ще в минулому столітті, в 1998 році. Як не дивно, анонс ремастера вирішили зробити не в ювілей оригіналу, а на рік раніше. Але це не має особливого значення, тому, що сам факт цього перевидання є дуже важливим явищем для сучасної ігрової індустрії, де стратегії перебувають у не найкращому стані. Враховуючи все більший перехід гравців на консолі, переклад майже всіх ПК-проектів під Steam, Blizzard продовжує гнути свою лінію, і StarCraft Remastered — ще один культовий проект від цих розробників — вартий уваги як нових гравців, так і тих, хто грав в оригінал.

У ремастерінг входять оригінальна гра і доповнення StarCraft: Brood War в сучасній переробці. Розробники впевнено говорять про те, що гра відрізняється від оригіналу в кращу сторону — всі бойові одиниці, будови і декорації були перероблені.

Для сучасних моніторів ввели підтримку різних дозволів екрану. Єдине, що залишилося недоторканим, запевняють «бліззи», — це ідеальний геймплей першого StarCraft, який так подобався шанувальникам.

Зерги у всій красі

Розмови про нову графіку тут не спроста. Оригінальний StarCraft все ще доступний на сайті Blizzard, причому абсолютно безкоштовно. Так що кожна згадка «графона» в цьому проекті зроблено саме щоб ви вибрали нову версію.

Досконалість нової графіки описується у формулюваннях виду «ви можете регулювати масштаб, щоб оглянути поле бою з космічного крейсера або розгледіти судини на крилах муталиска». Чесно кажучи, це скоріше приємний бонус, ніж щось, що має першорядне значення для фанатів оригіналу.

А ось нові сюжетні вставки для кожної раси, доповнюють лор першій частині, — вже дещо набагато більш цікаве. До розвитку сюжету можна додати і перезаписані діалоги, які, відповідно, також покращені.

У чому сіль

StarCraft — це стратегія в реальному часі, де ви керуєте арміями трьох дуже різних рас: високотехнологічними теранами, що володіють потужними здібностями, протосами і жукоподібними зергами. У грі є сюжетна кампанія і мережевий режим. Головне завдання — відбудовувати базу і розвивати свою армію, щоб знищити сили противника.

За сюжетом конфлікт починається в далекому куточку нашої галактики — Чумацькому Шляху. У кожної раси-своя історія і свій стиль бою: терани — колонізатори, колись вигнані з Землі, протоси — це високорозвинена раса воїнів-псионіків, а зерги — люті істоти, пожирачі світів, керовані верховним розумом.

Повідомили, що нова версія гри буде на 13 мовах. Оригінальний StarCraft став особливо популярним в Південній Кореї — Мецці кіберспорту. Популярність цієї стратегії настільки велика, що в країні є кілька телеканалів, які транслюють виключно матчі StarCraft, а також велика кількість турнірів по цій грі. Крім того, близько 4,5 млн копій гри від загального числа в 9,5 млн було продано саме в Кореї.

 

Підготувала: Марія Одінцова

Михайло Роль & Тарас Єрмашов

  • Липень 1, 2017

Михайло Роль

Політичний експерт, журналіст, громадський діяч.

Тарас Єрмашов

Науковець. Журналіст.

Бліц-анкета про найулюбленіше

  1. Місце в Києві – Володимирська гірка
  2. Вид спорту – бокс (трохи ним займався)
  3. Кінофільм – «Романс про закоханих»
  4. Актор – Іван Миколайчук
  5. Співак – Валерій Ободзинський, Володимир Вермінський
  6. Телепередача – «Що? Де? Коли?»
  7. Страва – Борщ, вареники
  8. Напій – абрикосова наливка (святкова)
  9. Вислів – «Тимчасова невдача краще, ніж тимчасова удача»(Піфагор)
  10. Анекдот – сімейний (для дітей та дорослих): Багатодітна сім’я бобрів сідає обідати. Батько-бобер ставить на стіл виловлений з водойми дерев’яний табурет і починає його ділити на всіх. Найменше бобреня, яке ледве виглядає з-за столу: – Татусю, а можна мені ніжку!

Ваше побажання нашим читачам – Здоров’я, Щастя, Кохання, Перемоги!

Бліц-анкета про найулюбленіше.

  1. Місце в Києві – Воно не одне. Люблю історичні архітектурні пам’ятки, музеї, парки (як, напр., Пирогівський скансен), заклади культури…
  2. Вид спорту – Сам не займаюся постійно, на жаль – лише іноді роблю якісь вправи (втім, багато ходжу, тож це можна розцінити як заняття).  Як уболівальник теж великої активності не проявляю: звісно, з інтересом дивлюся важливі футбольні матчі чи боксерські бої Кличків, Олімпійські ігри, авторалі, фігурне катання, плавання тощо.
  3. Кінофільм – Теж важко назвати один, вибачте. Багато їх, і абсолютно різних жанрів…
  4. Актор – Аналогічно до попер. пункту. Це й голлівудські, й європейські, й вітчизняні актори.
  5. Співак – Так само. Музика має відповідати сьогоденному настрою.
  6. Телепередача – Такі, що дають нові знання, корисну інформацію про світ, людей і речі у ньому; деякі розважальні (ситуативно) тощо.
  7. Страва – Теж як коли. До душі українська, кавказька, південна кухня. Багато чого, смачного з точки зору інших, не люблю, і почасти їм те, що не сподобалося б їм. Але зазвичай харчуюся традиційно-консервативно: супи-борщі, картопля-м’ясо, чай-кава.
  8. Напій – З алкогольних – якісні десертні вина, лікери, бальзами, настоянки, конь’яки, хороше пиво. З безалкогольних – узвар, кола, чай.
  9. Вислів – Ситуативно. Мудрих афоризмів, приказок і т.п., суголосних поточній ситуації, у людства накопичилося достатньо…
  10. Анекдот – Знаю їх багато. Ну, давайте теж якийсь злободенний, хоч і «з бородою».

Карпати, ранній ранок. З села виходить вуйко з косою на плечі – на полонину йде, до праці. Аж бачить: біля місцевої ковбані примостився якийсь турист і п’є звідти, зачерпуючи долонею. Вуйко – у крик: – Та що ж ти робиш?! Кинь, не пий! Сюди зі всенького кутка труби з відходів йдуть, помиї виливають!

Турист: – Чаво? Гаварите па-русски, я не панимаю па-вашему! (Тихіше): – Вот же хахлы дикие – всё по-своему лопочут, нет, чтоб па-челавечески гаварить!

Вуйко: – А, конечно! Я говорю – двумя руками черпай, мил человек – водичка целебная, и очень вкусная!

Ваше побажання нашим читачам – Не піддавайтеся зневірі – особливо скерованій зі сторони «доброзичливців», не ставайте корисними Мордору зрадофілами. Вірте у себе, людство, свою країну!

  1. Ваша оцінка візиту Президента Петра Порошенка до США і які наслідки це буде мати для України? (Оксана Гринько, Хмельницький).

–              Головне, що цей візит відбувся. Північний сусід виходить із себе вже від одного цього факту. Російські пропагандисти, зокрема, вимушені на своїх телеканалах визнавати високий рівень володіння Порошенком англійською (на відміну від їхнього глави держави). Прикро, що не було зустрічі Порошенка із Трампом «тет-а-тет». Прикро, що знову йшла мова про безальтернативність Мінських угод, які багаторічний суддя Конституційного суду України Віктор Шишкін називає «Мінським договорняком» і «туалетним папером». Прикро, що Президент України не зробив акцент на необхідності виконання США своїх обов’язків по Будапештському меморандуму і не закликав до створення міжнародної коаліції проти російської агресії.

  1. Що Ви думаєте про щойно надане подання генерального прокурора України щодо зняття депутатської недоторканості з декількох народних депутатів? (Валентин Ревзов, Черкаси).

–              А чи посадили «діамантових прокурорів»? Думаю слуг народу відпустять під заставу або візьмуть на поруки((

  1. Мені відомо, що Ви берете активну участь з різних боків – «за» і «проти» – зміни нашого державного прапора на жовто-синій. Які зі своїх аргументів ви вважаєте найсильнішими? (Ольга Гужва, Луцьк).

–              Скільки себе пам’ятаю, українці називали свій національно-державний прапор ЖОВТО-БЛАКИТНИМ, а не синьо-жовтим. В Україні споконвіку був культ Сонця (Ярила), якому відповідає золотаво-жовтий колір. Цей колір був домінуючим і на давніх (як і сучасних!) іконах (золоті німби святих). Блакитний колір був фоновим на давніх зображеннях і символізував небесний фон з ГОЛОВНИМ об’єктом – Сонцем. Було б дивно, якби колір Сонця на своєму прапорі українці розмістили знизу! Тим більше, що за законами вексилології (науки про прапори) головний колір прапора розміщується вгорі (тобто, горішній колір – жовтий). Крім того, горішній колір прапора має співпадати з головним кольором Герба держави. А наш Державний Герб – Тризуб – золотого кольору (в геральдиці жовтий і золотий кольори ідентичні).

Але головний аргумент знаходиться… у правовому полі. Сучасна Україна є історико-політичною правонаступницею Української Народної Республіки, незалежність якої була проголошена 22 січня 1918 року під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ прапором. Ми успадкували від УНР Герб, Гімн, назву грошової одиниці і кольори прапора. Настав час повернути природню послідовність цих барв.

До речі, 22 серпня цього року ми відзначатимемо 25-ту річницю урочистої передачі повноважень від УНР сучасній Україні.

  1. Чому в такій багатій країні, як наша, такий низький рівень життя чесних, працьовитих людей? (Вадим Туренко, Харків).

Україна була окрадена одразу після проголошення незалежності! Шляхом злочинної при(х)ватизації національної власності тодішня комсомольсько-комуністична верхівка привласнила народне багатство (підприємства, банки, землю, природні ресурси). Так злодії стали олігархами. На жаль, антинародна олігархічна система залишається. Поняття ВЛАДА і ВЛАСНІСТЬ тісно пов’язані. У кого власність – у того і влада. І навпаки. Конституційною ж владою в Україні є народ – носій суверенітету, тобто верховної влади в державі (ст. 5 Основного Закону). Народ за Конституцією є і власником національного багатства (ст. 13, 14). В Конституції вказаний і конкретний механізм народовладдя та володіння публічною власністю – це система територіальних громад України (ст. 140-143). На жаль, у нас досі не влада тергромад, а влада рад (органів міського самоврядування – ОМС). У країнах Європи територіальні громади є юридичними особами публічного права, а ОМСи – ні. У нас – навпаки: ОМСи є юрособами, а тергромади – ні. У нас ради хоч і обиралися, але НЕ СТВОРЮВАЛИСЯ тергромадами, як це передбачено ст. 143 Конституції, тобто вони самоутворені і фактично ізольовані від тергромад. Тому вони є інструментом дерибану.

Коли ми виконаємо нашу Конституцію, Європейську хартію місцевого самоврядування, тоді змінимо олігархічну систему на демократичну і станемо господарями у своїй державі.

  1. Яке Ваше ставлення до участі на території РФ українських спортсменів у змаганнях і наших артистів у мистецьких та культурних заходах? (Світлана Леленко, Жовті Води).

Як до зрадників.

  1. Шановний Михайле! Чи стало людство, на Вашу думку, уважніше перечитувати свою історію? (Тарас Єрмашов, Буча)

Усі цивілізовані країни шанували і шанують свою історію. Адже, якщо забудемо минуле, то втратимо майбутнє. На жаль, в Україні досі замовчується правдива історія державотворення. Так, історичні події 1917-1920 років у нас офіційно називають “Українською революцією”, не згадуючи про криваву віроломну війну більшовицької Росії проти УНР у 1918-1920 роках, і подальшу окупацію України. Якби всі українці знали правду про ті події, то, може, через 100 років і не повторилася б віроломна загарбницька війна РФ проти України, яка триває вже четвертий рік! Відлік української державної незалежності потрібно вести з її проголошення 4-м Універсалом Центральної Ради у22 січня 1918 року. Цей Універсал ніхто не скасовував! Мало хто знає, що Україна як визнана у світі держава вперше з’явилася у 860 році, а найпершим Київським князем-християнином був Аскольд. Його могила є в Києві, а пам’ятника нема. Також я вже згадував, що 22 серпня 2017 року ми відзначатимемо 25-річчя урочистої передачі повноважень від УНР сучасній Україні. Шануймо свою історію і шануймося. Ми того варті!

  1. Розставте перелічені країни, починаючи з найдружнішої, на ваш погляд до України: Грузія, Казахстан, Нідерланди, Канада, Франція, Білорусь, Литва, Польща, США, Ізраїль. (Оргкомітет)

Польща Литва Грузія Канада Білорусь Франція Казахстан США Ізраїль Нідерланди

  1. Шановні Михайле і Тарасе! Так хто насправді має нести відповідальність за те, що моє чарівне місто Лева завалене сміттям? (Орест Левченко, Львів).

Проблеми потрібно вирішувати в міру їх надходження. Львівські органи влади мали вжити заходів раніше. Але, на жаль, це проблема не лише славного Львова, а всієї України! Активісти кажуть, що в державі 6500 несанкціонованих сміттєзвадищ! Україна потопає у смітті. Вирішити цю нагальну загрозливу проблему системно – завдання уряду!

Також, щоб у подальшому не шукали крайнього, Верховна Рада має прийняти Закон про розмежування повноважень між органами центральної влади та органами місцевого самоврядування.

 

  1. Якщо все ж таки внесуть до Парламенту та проголосують закон про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель,то, на Вашу думку, якою мала б бути мінімальна / середня ціна за один гектар землі в Україні? Так, щоб селянин не виявився обдуреним! (Роман Дзерин, Київ).
  • Під терміном «сілськогосподарська земля» захована не облікована (або незаконно присвоєна) земля, яка має перебувати у власності територіальних громад. Саме вони мають бути публічними власниками землі, як це передбачено Конституцією (ст. 13, 14, 142). Майже 90% сільськогосподарських земель не обліковано! Це визнав попередній уряд. Коли виконаємо Конституцію, з’явиться публічний власник – територіальна громада, яка не дозволить розкрадати землю і викупить паї у тих небагатьох селян, у яких вони є. Тергромади здаватимуть землю фермерам в оренду, а не продаватимуть цю «курку, яка несе золоті яйця» – наше головне національне багатство.
  1. Яке Ваше ставлення до заборони використовувати тварин у цирку? З них дійсно там знущаються, чи навпаки – тварини в цирку щасливі? (Людмила Шевченко, Київ).

Я за заборону. Адже це – експлуатація тварин для заробляння грошей. Циркова вистава триває недовго. Але дресирування тварин, репетиції тривають постійно, що є знущанням над ними. Для початку потрібно заборонити нещадну експлуатацію дельфінів у шоу-дельфінаріях, де тривалість їх життя катастрофічно мала.

  1. Ваша оцінка візиту Президента Петра Порошенка до США і які наслідки це буде мати для України? (Оксана Гринько, Хмельницький).

Оцінюю позитивно. Трамп, звісно, грає свою гру, викручуючись із неприємної ситуації, куди з власної волі й потрапив, – проте Порошенко, як майстерний фаховий дипломат, зі своєю місією впорався, вважаю, блискуче (додаткові зустрічі з віце-президентом – Майклом Пенсом (особливо на фоні «Кремлегейту»), міністром оборони США; участь у переговорах начальника Генерального штабу ЗСУ В. Муженка та ін.). Думаю, скоро ми побачимо втішні практичні результати цих зустрічей.

  1. Що Ви думаєте про щойно надане подання генерального прокурора України щодо зняття депутатської недоторканості з декількох народних депутатів? (Валентин Ревзов, Черкаси).

Процес очищення влади й покарання винних вже йде, хоча й, може, подекуди проти волі навіть ініціаторів та виконавців.  Країна хоча й повільно, але повертає на дорогу закону з манівців «понять». Сьогодні закладаються результати майбутнього, тож попереду буде значно цікавіше.

  1. Мені відомо, що Ви берете активну участь з різних боків – «за» і «проти» – зміни нашого державного прапора на жовто-синій. Які зі своїх аргументів ви вважаєте найсильнішими? (Ольга Гужва, Луцьк).

Вас, певно, не зовсім точно поінформували. Я дотримуюся твердої думки, що чинний порядок кольорів, самі кольори, форма та інші параметри державного прапора України є цілком усталеними, правильними й мають залишатися незмінними. Сумніватися у них, вважаю – такий само нонсенс, як у факті зміни пір року чи геоїдній формі нашої планети.  Коли Україна у кінці 1980-х – на початку 1990-х рр. йшла до незалежності, у тодішній ще республіканській пресі точилася грандіозна дискусія з приводу майбутньої державної символіки – і повірте, що від широких кіл її учасників лунали пропозиції набагато екзотичніших варіантів прапора й герба. До роботи були залучені сотні найкращих фахівців (материкових та діаспорних), які опрацювали гори історичних джерел – і на основі цієї титанічної колективної праці постала наша державна символіка. Тож про слабкість аргументів можна говорити лише зі сторони нинішніх ревізіонерів останньої: сотням історичних джерел вони можуть протиставити хіба що абсурдні у цій давно вирішеній справі канони східного вчення «Фен-шуй» чи окремі випадки плутанини з розміщенням прапора у часи визвольних змагань якимись самодіяльними повстанськими угруповуваннями. (Оскільки місце для відповідей обмежене, списку літератури тут не дам– пораджу лише тим, хто не може дістатися бібліотеки й підняти підшивки або переглянути відповідні книжки, почитати в Інтернеті – напр., на «Історичній правді» – статті на тему прапора). http://www.istpravda.com.ua/short/2014/08/22/144148/         http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/07/29/48180/

  1. Чому в такій багатій країні, як наша, такий низький рівень життя чесних, працьовитих людей? (Вадим Туренко, Харків).

Багато в чому – через байдужість цих людей до власної долі поза межами своєї праці, через згубні надії на абстрактних керівників, що мусять безумовно ощасливити кожного підданого. Є банальна істина: «кожна людина кує своє щастя сама».

І, як сказав Іван Франко у творі «Обриваються звільна всі пута…», «…Не від бога те царство нам спаде,

Не святі його з неба знесуть, –

Але власний наш розум посяде,

Сильна воля і спільний наш труд».

  1. Яке Ваше ставлення до участі на території РФ українських спортсменів у змаганнях і наших артистів у мистецьких та культурних заходах? (Світлана Леленко, Жовті Води).

Негативне – навіть попри усвідомлення, що для розвитку спорту й культури участь у міжнародних заходах необхідна. Проте сусідська недоімперійка не заслуговує на таку участь іноземців – як не бажана присутність за святковим обіднім столом разом з людьми хоч і вельми знайомої, своєї, домашньої, але все ж худоби (бо нічого доброго для учасників трапези це все одно не принесе – як це блискуче зображено, наприклад, у старій радянській кінокомедії-м’юзиклі «Весёлые ребята»).  Добре, що нині відбувається поступова ізоляція (та й самоізоляція, за звичним сценарієм) РФ, у рамках світової обструкції, від міжнародних проектів.

  1. Шановний Тарасе! Чи знаєте Ви, 25-річчя якої визначної історичної події ми відзначатимемо в серпні цього року? (Михайло Роль, Київ).

Серпнем 1992 року датовано декілька важливих подій з історії України. Наразі можна назвати принаймі дві: урочисте відкриття відновленої  Києво-Могилянської академії та припинення існування Державного Центру Української Народної Республіки на вигнанні і оголошення правонаступницею Української Народної Республіки створеної 24.08.1991 р. Української держави (з урочистою передачею історичних символів державної влади – прапора, печатки, а також клейнодів І. Мазепи представникам української влади – Президенту Л. Кравчуку, прем’єр-міністру І. Вітольд та спікеру ВР І. Плющу).

  1. Розставте перелічені країни, починаючи з найдружнішої, на Ваш погляд, до України: Грузія, Казахстан, Нідерланди, Канада, Франція, Білорусь, Литва, Польща, США, Ізраїль. (Оргкомітет).

Канада, Грузія, США, Литва, Польща, Ізраїль, Франція, Нідерланди, Казахстан, Білорусь.

Проте я не є фахівцем з геополітики, тому моя думка цілком може видатися поінформованішим людям дилетантською.

  1. Шановні Михайле і Тарасе! Так хто насправді має нести відповідальність за те, що моє чарівне місто Лева завалене сміттям? (Орест Левченко, Львів).

Всі джерела вказують, що бездіяльними у цьому питані протягом усіх своїх каденцій були насамперед всі представники міської влади (та й обласної теж): мер, депутати та ін. Проблеми не вирішувалися роками, вже при трьох президентах країни – тож чи варто «кивати на дзеркало», авантюрно звинувачуючи у своїх гріхах нинішнього? Думаю, відповідь очевидна – і своє слово мають сказати виборці міста.

  1. Якщо все ж таки внесуть до Парламенту та проголосують закон про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель,то, на Вашу думку, якою мала б бути мінімальна / середня ціна за один гектар землі в Україні? Так, щоб селянин не виявився обдуреним! (Роман Дзерин, Київ).

Ціна має відповідати чинним на момент продажу економічним реаліям. Її складові описані у спеціальній літературі: географічне розташування, призначення, стан і т.п.

  1. Яке Ваше ставлення до заборони використовувати тварин у цирку? З них дійсно там знущаються, чи навпаки – тварини в цирку щасливі? (Людмила Шевченко, Київ).

Негативне, якщо це стосується поважних, сертифікованих за всіма внутрішніми й міжнародними нормами циркових установ, як Національний цирк України. Я вивчав це питання, особисто переглядав умови утримання й виступи тварин у НЦУ, проштудіював (як науковець, з відповідним серйозним підходом) спеціальну літературу (із зоопсихології, дресирування, нормативну базу тощо) і можу стверджувати, що у згаданій установі тварин не кривдять.

Про інші цирки (приватні) так категорично стверджувати не можу, бо умов не бачив. Втім, мандрівні звіринці, організовані аматорські у гіршому розумінні слова, мають бути заборонені. Як людина, змалку оточена домашніми тваринами (а вони у нас вдома не переводилися упродовж поколінь – від собак-котів до великої рогатої худоби, бо мешкали ми завжди у приватних будинках), скажу: неможливо биттям, кривдою досягти співпраці не лише з людьми, а й з «братами нашими меншими». Можна, звісно, добитися терором вимушеного послуху, але погляньте на реакції наділеного емоціями, розумом і почуттями приблизно 5-річної людської дитини звіра (не виловленого у дикій природі, як твердять маніпулятори-неуки, а народженого у сотому поколінні тут-таки, у цирку!) на арені, коли лунають щирі оплески його виступу, і скажіть щиросердно: невже це схоже на результат знущань?! Ну, спробуйте тоді проробити такий фокус зі своїми хатніми тваринами – і побачите тоді все самі. Але тут ще риторичне питання, чи потрібна ця очевидна правда проплаченим маніпуляторам, що мріють про ласий шмат земельки у центрі міста на місці НЦУ, та їх корисним добровільним помічникам… Мабуть, так само, як і історичні реалії сьогодення та минулого – добровільно оглухлій і осліплій двоногій «ваті», що твердить мантри про незмінно добру до аборигенів імперію, «гражданскую войну», милосердя людоїда та ін. маячню…

Пора тим, хто все ж помиляється, йдучи за натовпом, подолати інфантилізм й лінощі та особисто пересвідчитися, що підстав для паніки немає. А от контроль за умовами для тварин, дотриманням їх прав слід робити чимраз жорсткішим на всіх рівнях – і для установ, і для фізичних осіб. Бо міра моральності людей, як справедливо зазначили ще наші далекі предки, визначається якраз ставленням до найбеззахисніших – дітей, старих, тварин…

Шановні уболівальники та судді! Перед вами черговий рейтинговий матч в рамках нашого Супертурніру! Оцінюйте, аналізуйте, дискутуйте. Кожен з вас може дати комусь перемогу, або нічию. Це йде як очко і половина очка. Потім це сумується і в четверг, після завершення поєдинку оголошується результат гри. Рейтинг ви ставите з максимальних 20 балів для кожного гравця окремо. По совесті і справедливості. Сума набраних балів ділиться на кількість ваших постів з рейтингом. Ось рейтинг перших чотирьох учасників наших баталій:
Андрій Льова – 16,666
Авігдор Фрейдліс – 16,250
Дмитро Понамарчук – 15,125
Олександра Решмеділова – 15,111
Підтримуйте гравців – попри свої симрпатії та погляди, оцінюйте аргументи учасників політичних баталій!
З повагою голова Оргкомітету Дмитро Нагорний