У НАБУ провели обшуки із-за спроби дати хабара. Самі антикорупціонери стверджують, що це була спецоперація

  • Листопад 30, 2017

 

Вчора, 29 листопада в НАБУ пройшли обшуки. Як з’ясували про це у Facebook повідомив народний депутат України Ігор Мосійчук.

Мосійчук писав: «Є інформація, що СБУ проводить обшук в НАБУ. Обшук нібито пов’язаний з незаконним прослуховуванням, які проводили детективи НАБУ».

Інформацію про обшуки підтвердила прес-секретар СБУ Олену Гітлянську.

Як уточнює «ТСН» з посиланням на власне джерело, причиною для обшуків стала спроба передачі хабара першого заступника голови Державної міграційної служби Дине Пимаховой агентом НАБУ.

«Протягом декількох місяців агент НАБУ, син колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Боярського, виконуючи незаконні вказівки окремих керівників НАБУ, неодноразово намагався спровокувати Діну Пимахову, пропонуючи великі суми хабарів за прийняття нею незаконних рішень щодо легалізації в Україні громадян В’єтнаму та Ірану, яких навіть не було в реальності», — зазначили в Державної міграційної служби.

Пімахова звернулася із заявою в правоохоронні органи про те, що їй намагаються передати хабар.

«При спробі передати першу частину хабара в розмірі 15 тисяч доларів США агент НАБУ був затриманий на місці скоєння злочину співробітниками СБУ. Злочинні дії агента НАБУ щодо провокування підкупу посадової особи підпадають під відповідальність передбачену 370 ст. Кримінального кодексу — провокація підкупу. Тривають слідчі дії», — зазначили у відомстві.

У той же час в прес-службі НАБУ відзначили, що Національне антикорупційне бюро заявляє, що Генпрокуратура і Служба безпеки втрутилися в його спецоперацію, а детектив НАБУ не пропонував хабар чиновнику Міграційної служби.

«Директор Національного бюро і керівник САП збираються вранці 30 листопада зустрітися з генеральним прокурором, оскільки зараз є підстави вважати, що Юрій Луценко, санкціонуючи дії своїх підлеглих і співробітників СБУ за детективів НАБУ, не був повністю обізнаний з деталями спецоперації і результатами НСРД», — інформує бюро.

Національне антикорупційне бюро України — державний правоохоронний орган України з широкими силовими повноваженнями, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів.

Коли сильні світу цього визнають Голодомор в Україні і що нам це дасть: прогнози експертів

  • Листопад 30, 2017

7 листопада 2017 року в Палаті представників Конгресу США був представлений проект резолюції, приуроченій до 85-ї річниці Голодомору. По суті, цей документ був найважливішим для визнання Голодомору найбільшими країнами світу.

До речі, того ж дня посол України у Великобританії Наталія Галибаренко повідомила, що в ході дебатів у британському парламенті група депутатів підтримала заклики визнати Голодомор в Україні геноцидом.

Але за фактом тільки 11 країн 22 листопада цього року визнали Голодомор геноцидом українського народу. Мова йде про Грузії, Еквадору, Естонії, Колумбії, Латвії, Литві, Мексиці, Парагваї, Перу, Польщі та Угорщини. На парламентському та регіональному рівнях Голодомор визнали геноцидом в Австралії, Канаді та Португалії. Виключно на регіональному (муніципальному) рівні відповідні рішення прийняли в Аргентині, Бразилії, Великобританії, Іспанії, Італії та США.

«Законодавчими органами Іспанії, Франції, Чилі, Чехії, Словаччини, Андорри, Аргентини і Мексики були прийняті резолюції щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору», — скромно додали в міністерстві.

Чому одні країни визнають Голодомор геноцидом українців, а інші намагаються утриматися? Коли нарешті сильні світу цього визнають факт геноциду і, найголовніше, що нам це дасть? Про це запитали у людей, які давно не вірять у збіги і вміють прораховувати наслідки будь-яких політичних рішень на кілька ходів вперед.

Євген Філіндаш, політолог, директор Українського центру соціальної аналітики:

Визнання Голодомору геноцидом відразу усіма країнами неможливо. Це неможливо, як мінімум, тому, що Голодомор не був геноцидом проти українського народу. У 1932-1933 роках від голоду вмирали не тільки українці. Люди вмирали в багатьох регіонах Радянського Союзу. Більше того, історики так і не змогли знайти жодних документів, які свідчать про те, що цей голод був спеціально організований з метою винищення українців. Крім того, визнання Голодомору геноцидом українського народу абсолютно нічого позитивного для України не несе.

Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

По суті, визнання Голодомору геноцидом нічого нам не дає. Це була божевільна ідея Ющенка, і він в цьому сенсі на ринку меморіальних послуг вступив у конфлікт з вірменської та ізраїльської трагедіями, з Голокостом і вірменським геноцидом 1915 року. Тому ніколи весь світ не визнає Голодомор геноцидом українського народу. Цього не станеться. Це унікальне явище, і загального визнання домогтися неможливо. Частина країн визнала Голодомор, але я не думаю, що з цього випливають якісь унікальні висновки. Для України це не несе ніяких ні позитивних, ні негативних наслідків. ООН визнала, міжнародні організації визнали, світова громадськість, в принципі, на нашій стороні. Цього достатньо.


Олеся Яхно, політолог, директор Інституту національних стратегій України:

Визнають Голодомор геноцидом країни, яким близька ця проблема. Якщо говорити про те, чому все-таки не всі країни визнають Голодомор, то тут діє логіка геополітична. Багато хто не голосують, так як у низки країн є схожі проблеми, і тоді постане питання єдності вимог: якщо це було прийнято по Україні, то має бути прийнято за іншим країнам, наприклад, з тієї ж Вірменії. Тут справа не в історичному сприйнятті. Тут справа в послідовності і створення прецеденту. А що стосується самого факту, то, я думаю, дійсно спочатку ніхто не ставив метою винищення українців за етнічною ознакою. Спочатку це було знищення конкретних соціальних груп, винищення селян. Але якщо це робив Сталін, він не міг не розуміти, що найбільше у сфері сільського господарства зайняті саме українці. І навіть якщо спочатку це не мало своєю метою етнічне винищення, то всі прекрасно розуміли, що найбільше це вдарить саме по Україні.

Історично це можна підносити, як завгодно. Якщо ж говорити про те, що нам це дасть, то так питання взагалі не стоїть. Ми ж не домовляємося про товарообіг, тому, в принципі, не варто говорити про те, що ми в результаті отримаємо. Це просто самоусвідомлення свого історичного минулого і констатація якихось історичних подій. От і все. Я не думаю, що тут мова йде про те, щоб в прикладному сенсі Україна отримала якусь вигоду чи право на сатисфакцію. Ми просто позначаємо якісь події в нашому минулому.

Руслан Бортнік, політичний аналітик, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

Практично всі країни світу визнають, що Голодомор-це злочин. Що є бар’єром для визнання Голодомору саме геноцидом? З одного боку-позиція Росії, а з іншого — те, що геноцид — дуже специфічне злочин, в основі якого лежить переслідування і знищення соціальної етнічної групи. Саме з цим багато країн не згодні. Вони вважають, що голод був, був злочин радянського режиму проти власного народу, але не було злочину щодо українців як етнічної нації. Найбільше постраждали казахи, адже голод був у багатьох регіонах. Саме тому багато країн вважають, що Голодомор не можна вважати цілеспрямованою дією стосовно українців, хоча, безумовно, це було злочином відносно радянського народу.

Крім того, визнання Голодомору геноцидом передбачає юридичні наслідки. Можуть бути різного роду позови до правонаступників. Я думаю, що геноцидом всі країни Голодомор не визнають, принаймні в найближчій перспективі цього точно не станеться. Що ж стосується визнання Голодомору злочином, то цю позицію і поділяють абсолютно всі країни. Якщо говорити про те, що нам дасть визнання Голодомору геноцидом, то потрібно розуміти, що це інструмент для дискредитації радянського минулого. Але, за великим рахунком, якщо подивитися на склад радянського керівництва, то там було дуже багато українців, тому ця логіка не особливо продуктивна.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

Визнання Голодомору геноцидом дасть нам моральне задоволення. Тут швидше йдеться про моральний фактор, ніж про якісь прямі політичні вигоди. Такий же інтерес є у Ізраїлю і у вірмен. Це скоріше моральний історичний фактор, який в першу чергу має моральне значення.

Що стосується того, чи визнають Голодомор геноцидом всі країни, сказати складно. Я не впевнений, що всі визнали Голокост, вже точно мусульманські країни навряд чи коли-небудь його визнають. Не всі визнають і геноцид вірмен. Туреччина з цього питання проводить активну роботу. Тому навряд чи варто очікувати, що Голодомор саме як геноцид проти українців, визнають всі. Справа навіть не в тому, що всі визнають або не всі. Для нас дуже важливо зафіксувати міжнародну громадську думку щодо того, що така трагедія була і що вона пов’язана з комуністичним режимом. Це скоріше нагадування на майбутнє. Визнання Голодомору — це прагнення хоча б частково застрахуватися від чогось подібного в майбутньому.

***

Найдивніше спогад мого дитинства — мішки з зерном, які моя бабуся тримала в будинку в таємному місці, відомому тільки членам родини. Переконати її в тому, що часи змінилися і страшний голод більше не повториться, було нереально. Ми і не намагалися. Вона лише час від часу оглядала запаси, стежила, щоб миші не прогризли мішки і, якщо зерно починало псуватися, змінювала його на більш свіжу. Ці мішки стояли в таємному місці до її смерті. До останньої хвилини свого життя вона пам’ятала той жах, який пережила в дитинстві, і вірила, що в разі повторення кошмару ці мішки дадуть її дітям і онукам шанс вижити…

 

Підготувала: Марія Одінцова

СИМФОНІЧНИЙ КОНЦЕРТ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРЕТІ УКРАЇНИ

  • Листопад 29, 2017

30 листопада на сцені Національної оперети України відбудеться одна з найважливіших культурних подій року! Це той прекрасний вечір, коли оркестр, як головна дійова особа, займе почесне місце на театральній сцені! У виконанні симфонічного оркестру Національної оперети України перед шанувальниками відкриється найширший спектр музичної культури України й Польщі. Разом із солістами і диригентами вони перенесуть публіку у вишуканий та ліричний світ прекрасного.

Цьогоріч симфонічний концерт, організований Польським інститутом у Києві, стане Гранд-фіналом міжнародного фестивалю “Відкриваємо Падеревського”. Головною місією фестивалю є ознайомлення із репертуаром національної музичної скарбниці на найвищому, світовому рівні.

Ігнацій Ян Падеревський – широко відомий польський піаніст і композитор із п’ятдесятирічною кар’єрою віртуоза. Крім того він був відомим державним діячем, політиком та філантропом. Писав сонати для скрипки та фортепіано, оркестри з усього світу мали у своєму репертуарі його відомі твори: оперу «Манру», «Симфонію», « Полонія», «Польську фантазію» для фортепіано з оркестром.

У святковій програмі Гранд-фіналу міжнародного фестивалю “Відкриваємо Падеревського” виконуватимуться твори І.Я Падеревського, К.Дембського, М.Скорика.

У концерті беруть участь:

  • Диригенти: Кшесімі Дембський (Польща) та Оксана Мадараш (Україна).
  • Солісти : Маріанна Гумецька /фортепіано/ (Україна),

Артур Яронь /фортепіано/ (Польща), Євген Крук /скрипка/ (Україна),

Валерія Туліс/ сопрано/(Україна).

 

Початок концерту о 19:00

«Укрпошта» розглядає можливість придбання банку

  • Листопад 29, 2017

Поштовий оператор не хоче відступати від своїх планів з надання фінпослуг
«Укрпошта» розглядає три варіанти розвитку надання фінансових послугсамостійношляхом купівлі банку або співпраці з іншими банкамиПро це повідомив глава «Укрпошти» Ігор Смілянський.
За його словами, «Укрпошта» вже веде переговори з деякими невеликими банками з метою стратегічного партнерства.
Згідно з меморандумом з МВФУкраїна більше не може створювати держбанкиа «Укрпошта» хочещоб їй дозволили розширити перелік надаваних фінпослуг для тогощоб стати прибутковою.
Нагадаємо, «Укрпошта» в червні кинула виклик банкамвона захотіла стати квазібанком і встановити монополію на безготівкові розрахунки в сільській місцевостіГрупа депутатів подала до парламенту законопроект No 6601який дозволить «схрестити» фінансові та поштові послуги в одній держкомпанії.
Незалежна асоціація банків України заявилащо асоціаціяа також «НБУЦКР та ЄБА виступають проти надання «Укрпошті» повноважень банку без отримання ліцензії».
ДОВІДКА
Раніше повідомлялося про тещо ще два українських банки можуть об’єднатися в одинІндустріалбанк придумав спосіб злиття з Експресбанком

В Японії підтвердили намір спростити візовий режим для українців

  • Листопад 28, 2017

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе підтвердив рішення ввести із 1 січня 2018 року спрощений візовий режим для громадян України.

Про це прем’єр сповістив президента України Петра Порошенка, повідомляє “Укрінформ”.

Також він додав, що це буде сприяти зміцненню взаєморозуміння і українсько-японської дружби.

“Японія є другом України і партнером, який розділяє фундаментальні цінності. Уряд Японії має намір продовжувати підтримувати Україну в проведенні реформ”, – додав Абе.

Також він окремо підкреслив прихильність Японії територіальної цілісності і суверенітету України.

Раніше 7 червня угоду про спрощення візового режиму Україна підписала зі Швейцарією.

Як повідомляв “Апостроф”, українці вже з грудня 2017 року зможуть їздити в Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) без оформлення віз.

США виступають проти російської участі в місії ООН в Донбасі 

  • Листопад 27, 2017

Спецпредставник США по Україні Курт Волкер в інтерв’ю газеті The Washington Post виклав тези Вашингтона щодо врегулювання ситуації на сході України.Адміністрація США виступає за те, щоб у разі розміщення на сході України миротворчої місії ООН в її склад не включали громадян Росії. Про це заявив спецпредставник США по Україні Курт Волкер в інтерв’ю газеті The Washington Post, опублікованому на сайті видання в неділю, 26 листопада.

Зокрема, Вашингтон вважає, що охоронна місія ООН повинна мати свободу переміщення по всьому Донбасу і контролювати українську бік кордону з Росією. “Контингент повинен мати доступ до українсько-російському кордоні і не мати в своєму складі жодного російського персоналу”, – наводить газета слова спецпредставника США.

Хоче Путін відмовитися від зобов’язань на сході України

План США, зазначив Волкер, полягає в тому, щоб направити в Донбас миротворчий контингент ООН, який би не тільки володів широкими функціями, але мав би великі повноваження по забезпеченню безпеки.

Стратегія Вашингтона базується на припущенні, що глава Кремля прагне, або щонайменше розглядає можливість відмови від своїх фінансових і військових зобов’язань на сході України. Якщо довгострокова мета Путіна полягає у створенні промосковської України, тоді його постійне втручання дає протилежний ефект, вважає Волкер.

Американський дипломат підкреслив, що має намір продовжувати переговори, на яких обговорюється, в тому числі питання про запровадження “блакитних касок” про врегулювання на сході України з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Волкер зазначив, що миротворчий план вселяє надію на повернення до “Мінську – 2”.

Переговори Волкера з Сурковим будуть продовжені

“Ми намагаємося прояснити наші варіанти, – зазначив він. – Якщо вони хочуть впертися на своїх позиціях, зробити це вони можуть, однак це буде пов’язане для них з великими витратами. Якщо вони хочуть вийти з ситуації, такий розвиток подій може стати те, про що ми можемо домовитися і де ми можемо знайти шляхи ефективного досягнення цієї мети”.

В інтерв’ю газеті Волкер нагадав, що у Києва також є зобов’язання в рамках мінських домовленостей, у тому числі проведення місцевих виборів на сході України, надання регіону спеціального статусу і амністія сепаратистам. Це, зазначив автор статті, може статися, тільки якщо Путін виконає свою частину угоди.

Російські та українські уявлення про “блакитних касках”

На початку листопада Волкер повідомив, що Вашингтон попросив українську владу не висувати конкуруючі резолюції по миротворцях, оскільки США зацікавив відповідний проект Москви. 13 листопада на зустрічі з Владиславом Сурковим американський дипломат передав 29 поправок до російського проекту резолюції Радбезу. Але тільки з трьома з них російська сторона погодилася.

Проект резолюції, внесений Москвою на розгляд ООН, передбачає розміщення “блакитних касок”, озброєних вогнепальною зброєю, для охорони членів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на лінії розмежування в Донбасі після відводу важкого озброєння сторонами конфлікту. Склад місії повинен бути узгоджений представниками Києва і самопроголошених республік”.

Київ наполягає на розгортання місії та розміщення миротворців ООН у всій зоні збройного конфлікту в Донбасі і ділянці російсько-українського кордону протяжністю 420 км, а також наділення їх широкими правами

 

Підготував: Вадім Щіменко

24 листопада у м.Києві поблизу Посольства США в Україні відбувся мітинг ошуканих інвесторів Житлового комплексу “Шевченківський квартал”.

  • Листопад 25, 2017

This slideshow requires JavaScript.

Дарина Волинець

Apple запатентув гнучкий екран

  • Листопад 24, 2017

Гаджет можна буде складати, немов книгу.

Сьогодні патентний орган США опублікував опис заявки від Apple, згідно з якою компанія зареєструвала патент на гнучкий дисплей.

Раніше повідомлялося, що купертинци працюють з LG над смартфоном, який можна буде складати — таким чином, чутки підтверджуються.

В описі йдеться про пристрої, який можна складати, наче книгу, а на дисплеї може бути лінія, яка дозволяє матриці згинатися в місці шарнірів. Згідно з чутками, Apple вкладе інвестиції в будівництво заводу LG з виробництва гнучких екранів.

Також є відомості про розробку Apple екранів з технологією microLED, яка від традиційного OLED відрізняється поліпшеною яскравістю, насиченістю кольорів і енергоефективністю. Свої розробки в області гнучких екранів ведуть і інші компанії — наприклад, Samsung.

Несплата аліментів може жорстко «відгукнуться» українцям

  • Листопад 23, 2017

Верховна Рада України приняла в першому читанні законопроект, що посилює відповідальність за несплату аліментів.

Законопроект No7277 пропонує дозволити уповноваженим виконавцям при наявності заборгованості по виплаті аліментів до її погашення обмежувати боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та іншими видами зброї.

Документ також передбачає виконання боржником соцробіт від 120 до 240 годин (якщо борг перевищує суму платежів за 6 місяців).

Йдеться також про обмеження в праві управління транспортом, якщо це для боржника не основне джерело доходів. Винятком є ситуація, коли боржник використовує транспортний засіб зза інвалідністю, якщо він проходить військову службу, а також у разі відстрочки у виплаті аліментів.

Законопроектом пропонується тимчасово обмежувати право боржника по аліментах виїжджати за кордон.

Автори законопроекту пропонують передбачити, що в разі несплати аліментів протягом шести місяців той з батьків, з ким проживає дитина, може самостійно приймати рішення про тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди неплатника аліментів). Така можливість поширюється на поїздки за кордон строком до одного місяця, або більш ніж на один місяцьдля навчання або лікування дитини.

За даними Мін’юсту, в даний час на обліку виконавчої служби знаходиться майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. У міністерстві заявляли про плани запустити публічний реєстр осіб, які уникають сплати аліментів на користь своїх дітей.

Нагадаємо, останнім часом почастішали випадки, коли українців не випускають за кордон через борги, в тому числі комунальних.

Крім того, в списку «гріхів», зза яких прості українці не зможуть виїхати в іншу країну, виявилися і неоплачені комунальні квитанції, штрафи за порушення правил дорожнього руху, кредитні зобов’язання і аліменти,

Суд зобов’язав Луценка порушити справу по факту незаконного викрадення громадян Грузії

  • Листопад 23, 2017

 

Суддя Печерського районного суду міста Києва Олеся Батрин задовольнила скаргу одного з лідерів РУХУ НОВИХ СИЛ народного депутата Юрія Дерев’янка на бездіяльність Генпрокуратури, яка не внесла до Єдиного реєстру досудових рішень (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення стосовно незаконного викрадення 21 жовтня трьох громадян Грузії.

Про це повідомила прес-служба нардепа.

“Зобов”язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням народного депутата України Дерев”янка Юрія Богдановича від 23 жовтня 2017 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування”, — йдеться в ухвалі суду.

“Суддя Печерського суду Олеся Батрин сьогоднішнім рішенням залишила надію на верховенство права і справедливе правосуддя в Україні”, — прокоментував Юрій Дерев”янко рішення суду.

Він повідомив, що мова йде про незаконне викрадення  21 жовтня 2017 року громадян Грузії Давіда Макішвілі, Міхеіла Абзіанідзе та Георгія Рубашвілі, яких з мішками на голові і зі зв”язаними кінцівками доставили літаком Національної гвардії в Тбілісі.

“Михайла Абдзіанідзе було викрадено, коли він йшов в аптеку купити ліки своїй донечці, якій чотири місяці. Він має дружину українку, проживає більше 11 років в Україні”, — обурився політик.

Він додав, що видворення людей відбулось без рішення суду, без постанови про адміністративний арешт, без будь-яких інших юридичних документів.

“Цих людей брутально було викрадено, надягнуто на голови мішки, скотчем перев”язані руки і ноги, також надягнені кайданки. Вони були доставлені в аеропорт “Жуляни”, де їх прив”язали до крісел літака Національної гвардії і в такий спосіб їх викинули з України в Грузію — в місто Тбілісі”, — нагадав народний депутат.

Він вважає такі дії правоохоронних органів бандитським викраденням.”Суд прийняв рішення порушити кримінальну справу, зобов”язати Генерального прокурора Юрія Луценка внести в ЄРДР запис і розслідувати цю справу”, — підкреслив Дерев”янко.

Нагадаємо, Дерев”янко 23 жовтня звернувся до генпрокурора Юрія Луценка з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення під час незаконного викрадення трьох громадян Грузії на території України. Зокрема, мова йшла про викрадення 21 жовтня Георгія Рубашвілі, Михайла Абзіанідзе та Давіда Маківшілі. Однак ГПУ досі не внесла відомості до ЄРДР.

17 листопада в Києві були незаконно викрадені ще четверо громадян Грузії — Тамаз Шавшишвілі, Зураб Цинцадзе, Вано Надірадзе та Мамука Абшидзе, яких побили та примусово доставили паромом в місто Поті (Грузія).