Парламент дозволив фінансування Українського культурного фонду коштом ґрантів

  • Липень 3, 2018

Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою 3 липня, Український культурний фонд матиме статус неприбуткової організації.
Верховна Рада України 3 липня ухвалила законопроект №8266-д про внесення змін у деякі закони України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду.
Як зазначено в пояснювальній записці, закон уточнює правовий статус Українського культурного фонду як неприбуткової організації; пояснює поняття “проект”; передбачає вдосконалення процедур, пов’язаних із підтримкою проектів Українським культурним фондом; легітимізує внески міжнародних та іноземних структур як джерела формування коштів фонду; усуває протиріччя із законами “Про культуру” та “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”
Згідно із законом, джерелами засобів УКФ є добровільні внески від урядів, агентств і установ іноземних держав, міжнародних фінансових та інших організацій, зокрема цільові ґранти.
За документ проголосувало 233 народні депутати.
23 березня 2017 року Верховна Рада підтримала законопроект №5491 про Український культурний фонд – бюджетну установу, яка буде виконувати спеціальні функції для сприяння національно-культурному розвитку країни. Президент Петро Порошенко підписав його 21 квітня 2017 року. 19 січня 2018 року наглядову раду фонду очолила перша леді України Марина Порошенко.

ВРУ прийняла закон, який посилить відповідальність за руйнування пам’яток архітектури

  • Червень 23, 2018

Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 8202 «Про внесення змін у деякі закони України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини».

Зміни були ініційовані і запропоновані керівництвом КМДА. «Прийняття цього закону значно посилить відповідальність за нехтування пам’яткоохоронних законодавством і стане дієвим механізмом у боротьбі з порушниками. Серед іншого, цим законопроектом ми пропонуємо зробити штраф за руйнування не тільки однаковим для фізичних і юридичних осіб, але і збільшити його в рази – до рівня, коли власникам історичних будівель вже буде невигідно доводити їх до руйнування в надії на будівництво чергової багатоповерхівки, відбуваючись смішним для них штрафом до 1 тис. 700 гривень. Передбачено і впровадження ряду нових штрафів, посилення кримінальної відповідальності за порушення законодавства з охорони пам’яток. Так, тепер таким горе-власникам доведеться тисячу разів подумати, перш ніж порушувати закони і знущатися над історичним обличчям нашої країни», – сказав заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Законопроект передбачає: введення відповідальності за заподіяння шкоди не тільки пам’ятників, але і щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та їх частин; встановлення основних принципів процедури примусового викупу об’єктів культурної спадщини, якщо власники своїми діями сприяють їх знищенню; посилення санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, посилення кримінальної, адміністративної і господарської відповідальності.

Заборона російської музики у Львові

  • Червень 21, 2018

Голова обласної державної адміністрації Львова розглянувши звернення осіб які брали участь в бойових діях на Донбасі закликав громадські заклади Львівщини переглянути репертуар музики у своїх закладах та вилучити із репертуару пісні які звучать на російській мові. Про дану подію повідомили місцеві ЗМІ.

Громадські заклади Львова та області мають переглянути музичний репертуар та вилучити з нього «низькопробну російську попсу» таке доручення дав голова Львівської ОДА Олег Синютка у відповідь на звернення воїнів АТО. Голова висловив сподівання, що бізнес відгукнеться та стане провайдером української патріотичної позиції

На думку самого Синютки українська сцена цілком може задовольнити потреби людей в якісному музичному продукті. Також під час своєї промови він заявив, що квоти на українську мову в телебаченні та радіо сприяють розвитку української музики і теперішні виконавці здатні продукувати якісний музичний продукт.

Суспільство ментально не сприймає «музичних сепаратистів». До нас звернулися воїни АТО, які не бажають чути російської поспи у Львові та області. Вважаю, що українська музкультура багата на український продукт, в тому числі завдяки мовним квотам запропонованих Президентом, і готова продукувати якісний музичний контент. Наша чітка позиція – попса артистів з «чорного списку» СБУ не повинна бути присутня на Львівщині, а тим паче у громадських місцях

Нагадаємо, раніше голова Львівської ОДА ініціював перевірку зловживань при виділенні земель учасникам АТО у Львівській області.

Москва це найгірше місце де я був у своєму житті

  • Травень 28, 2018

Український співак Юрко Юрченко надав інтерв’ю одному із телеканалів. В ході зустрічі та відповіді на запитання він розповів про категоричну різницю в менталітетах українців та росіян, та визнав Москву найгіршим місцем в якому він бував протягом свого життя.

Я був у Москві і відвідин її мені вистачило для того щоб скласти враження. Дехто говорить що наші менталітети схожі, вони абсолютно несхожі. Москвичі від киян відрізняються усім, найгірше місце на планеті де я був, це Москва, так некомфортно я себе ніде не почував, а я був в кількох містах

Також під час інтерв’ю Юрченко розкритикував виступ на концерті в Москві заслуженого артиста України Віталія Козловського.

Мені наскільки гидко, що я навіть не написав про виступ одного недозаслуженого артиста, мені просто було гидко. Я хотів йому дати одну пораду, і ця порада була б правильна. У нього було два виходи, проте не те що він зробив після цього. Він мав упасти на коліна, покаятись та визнати свою помилку, і можливо його б пробачили, іншого варіанту в даній ситуації бути не може. Або ти «дебіл» або просто не українець

Нагадаємо, заслужений артист України, співак Віталій Козловський виступив на концерті в Москві, свою поведінку та появу на концерті він пояснив на особистій сторінці в Facebook. Проте зробив це тільки після того, як по мережі прокотилась хвиля негативної реакції на фото де він виступає на концерті.

Святкування Дня Перемоги в Дніпрі

  • Травень 12, 2018

В честь святкування Дня перемоги в Дніпрі відбувались урочистості. Під час даних урочистостей був присутній плакат на якому був напис «Зламали хребта Гітлеру зламаємо і Путіну». Даний плакат прокоментував один із учасників акції.

Ми продовжуємо традицію наших дідів, прадідів, які воювали із фашизмом, звільняли свою землю від загарбників. Те саме зараз робимо і ми, звільняємо нашу землю від російських загарбників. Якщо Гітлер, в свій час напав на Україну в складі Радянського союзу, і наші діди, прадіди її звільняли, то зараз напав Путін, зі своїми військами зайшовши на територію України, і ми її звільняємо від Путінської агресії

Також під час святкування журналісти взяли інтерв’ю у представника «Азову», він розповів про те, що означає дане свято для нього особисто, та як відноситься до 9 травня його організація.

9 травня, це день трауру по-перше, у цей день ми вшановуємо всіх загиблих у другій світовій війні. Цей день для нас має бути уроком, дуже гарним уроком про те як непотрібно робити, та як потрібно виправляти історичні помилки

Нагадаємо під час святкування 9 травня в Дніпрі, учасники забороненої в Україні організації «Союз радянських офіцерів» пронесли до пам’ятника Слави чорну зірку. Також для охорони порядку в Дніпрі під час святкувань було залучено понад 2 тисячі правоохоронців.

Перенесення вихідних на 8 травня

  • Травень 8, 2018

Директор інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович висловив надію, що українська влада перенесе вихідні із 9 травня на 8 травня.
Сподіваюсь, що на кінець у наших політиків вистачить наснаги і відваги для того, щоб прийняти рішення пов’язане із травневими святами. Я маю на увазі перенесення святкування із 9 травня на 8 травня. Вшанування всіх загиблих у 2 світовій війні, тобто відзначати День пам’яті, а не перетворювати 9 травня яке на жаль зараз є політичним шоу лівих та проросійських сил на території України
Також під час свого виступу В’ятрович окремо наголосив на важливості вшанування загиблих українців які брали участь у другій світовій війні.
Акцент про який ми говоримо, день пам’яті 8 травня є надзвичайно важливим, тому, що це день коли ми згадуємо тих українців які загинули в тій війні. Вони часто вбивали один одного воюючи в чужих війнах. Радянська влада не рахувалася із обмеженням людського ресурсу, стратегія якої дотримувалася радянська влада протягом усієї війни це «шапками закидаємо». Аж у середині 1943-1944 року вони зрозуміли обмеження людського ресурсу і почали вкладати якесь навчання в українців, щоб якимось чином зберегти їх
У день пам’яті та примирення, а також в річницю перемоги над нацизмом в Києві проведуть низку святкових заходів.

Реакція людей на мітинг в Одесі 2 травня

  • Травень 5, 2018

2 Травня в Одесі відбувся мітинг який був проведений націоналістичними силами Азову та Правого Сектору які відзначали 4 річницю перемоги на «руськім міром». Під час проведення мітингу свої погляди висловило багато осіб, зокрема священик

Це боляче, сумно, але одночасно і гордо, бо ми побачили, що Україна в Одесі є, і вона не є якоюсь старшого покоління. Це є молоді юнаки які вийшли на захист України в Одесі. Ми розуміємо, і уже впевнені та віримо, що Україна в Одесі буде

Також свій погляд на події висловив один із учасників подій який бачив, що відбувалося в будинку будинку профспілок 2 травня 2014 року

4 роки назад Одеса поклала крапку на цьому сценарії який розроблявся та втілювався в життя десь останні 15 років. Фактично з 2004 року Одесу готували до того, щоб відділити від України, 2 травня це фактично був фінал, щоправда були ще гарячі події і 4 травня, і були події навіть до того. Фактично на той час армії не було, правоохоронні структури були деморалізовані як мінімум. За рахунок того, що небайдужі одесити вийшли, знемогу виокремити якихось лідерів, просто люди вийшли навіть такі люди вийшли про яких би ніколи не подумав, що вони зможуть вийти і захищати Україну тут

Нагадаємо, 2 травня 2014 року в Одесі відбулись заворушення внаслідок яких загинуло 48 осіб, ще понад 200 були поранені. Спочатку конфлікт виник між футбольними вболівальниками, учасниками проукраїнської ходи та проросійської налаштованими активістами. Тоді ж у Будинку профспілок спалахнула пожежа, внаслідок чого більшість людей задихнулася чадним димом.

Ніколи не жалів про рішення не повертатись до Росії

  • Травень 3, 2018

Вахтанг Кікабідзе грузинський актор та співак надав інтерв’ю Дмитру Гордону. Під час бесіди були підняті теми Російської агресії проти Грузії та ставлення співака як до Росії так і до Радянського Союзу.

Увесь час запрошують в Росію, сварять головного сценариста, проте я залишусь при своєму рішенні і буду себе поважати. А що одна людина може зробити, одна людина нічого не зробить. Я ненавидів герб серпа і молота. Коли мене вигнали із піонерів, це було бо на мене донесли що я піонерським галстуком чистив взуття

Окремо протягом інтерв’ю виділилась тема російської агресії в Грузії, Кікабідзе розповів, що він своїми очима бачив як відбувалася війна.

Зараз від мого будинку десь за 35 кілометрів стоять російські танки, Там іде така собі повзуча анексія, увесь час пересувають кордон, це страшна річ. Усе те хороше що зробив Міша, усе воно зникло

Нагадаємо, у 2014 році Кікабідзе заяви вив, що якщо б він був молодшим, то пішов би в АТО та захищав країну від зовнішнього ворога.

Чому досі триває вакуум у мовному законодавстві?

  • Травень 1, 2018

Понад п’ять з половиною років українське суспільство боролося за скасування токсичного і не в правовий спосіб ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка»). Значні колективні зусилля увінчалися перемогою здорового глузду і здорових українських сил. 28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність цього закону. Здавалося б, тепер шлюзи відкриті, і законодавець, загрібши жар чужими «конституційними» руками, зможе швидко впоратися з тимчасовим вакуумом у мовному законодавстві.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року.

Але вже пішов третій місяць, а в Україні діє, фактично, скасований закон. Місяць тому в статті я згадував випадок у київському кафе «Дрова», коли вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики» юристи «Дров» підготували відповідь, посилаючись на нього. Я повернув документ і попросив підготувати іншу відповідь. Вже мовчу, що знову минули тижні, там «забули», але після чергового нагадування надіслали мені ту саму обурливу відповідь, навіть не змінивши дати.
Процитую уривки з цього «шедевру»: «Визначення засад державної мовної політики в Україні здійснюється також Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року, який у ст. 3 зазначає: «1. Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання. 2. Кожен незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань має право вільно користуватися будь-якою мовою у суспільному та приватному житті, вивчати і підтримувати будь-яку мову».

«Адміністрація закладу щиро дякує Вам за віддане відношення до української мови та пильність за роботою нашого персоналу. В той же час наша компанія не може дискримінувати своїх працівників лише за мовним бар’єром чи обмежувати їх право, що закріплене Конституцією України на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, тобто ми виконуємо найголовніший принцип Конституції України за яким усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. В свою чергу ми проведемо роз’яснювальні бесіди та надамо рекомендації щодо поширення обслуговування українською мовою».

Отже, замість безумовного виконання статті 10 Конституції України про «функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України» – «роз’яснювальні бесіди» в майбутньому.

В інших сферах також панує або керований хаос, або неповносправність влади. Наприклад, Спілка споживачів України недавно констатувала, що онлайн-крамниці продають 40% смартфонів без інструкцій експлуатації українською мовою, а в 20% смартфонів уся інформація була винятково іноземною мовою.

Регіональні мови
Стаття 7 скасованого закону, яка дозволяє застосовувати заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, на територіях, де проживають 10 відсотків і більше носіїв тих мов, продовжує діяти і в цій сфері, хоча сама норма про 10 відсотків скасована разом із законом. І таких адміністративних територій, де після липня 2012 року були ухвалені відповідні рішення, є десятки – області, райони, міста, селища, села.
Підтвердженням тези про дію спочилого в Базі закону є голосування в Миколаївській обласній раді 12 квітня цього року, внаслідок якого депутати не спромоглися скасувати рішення облради від 7 вересня 2012 року №4 «Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області».
Або відповідь секретаря Одеської міської ради, в якій також кілька разів згадується скасований, але невмирущий закон «Про засади державної мовної політики».
Один відомий юрист у розмові зі мною висловив сумнів у нагальності ухвалення нового мовного закону. Мовляв, є Конституція України з 10-ю статтею, і цього зараз достатньо. Ці й інші приклади, наведені вище, показують, що новий закон потрібен якнайшвидше.

Українська держава
А що робить у зв’язку з цим Українська держава? По-перше, озброїлася новим органом – Директоратом державної мовної політики. По-друге, головні діючі особи української політики навчилися жонглювати правильною риторикою.
Директорат державної мовної політики діє вже майже півроку, але досі не спромігся бодай на роз’яснення – не таке, як обіцяють «Дрова» у відписці – а як діяти в публічній сфері, поки Верховна Рада заповнить вакуум у мовному законодавстві. Зате на їхньому офіційному сайті чи не більше інформації про книжки, ніж про мову. Дається взнаки, що новий гендиректор раніше очолювала міністерські управління бібліотек і книжок. Є на сторінці навіть інформація про рок-н-рол і Всесвітній день космонавтики і авіації.
Беззубість держави в мовному питанні може в якийсь момент сприяти масовій радикалізації. І чи не підхоплять тоді чимало українських громадян побажання Україні від польського українофіла Пшемислава Ліза Маркевича радикальної і насильницької, послідовної і безумовної українізації.
Мені здається, що більшість представників вищих ешелонів влади не усвідомлюють можливої радикалізації мовного питання. Про це свідчила незацікавленість президента України у скасуванні закону «Про засади державної мовної політики» до майбутніх президентських виборів. Непрямим підтвердженням стала також потрібна ініціатива про єдину помісну церкву, яка запізнилася на майже чотири роки, але буде використана з передвиборчою метою.
Не хотів би бути поганим пророком, але президент Петро Порошенко свій вибір між мовою і церквою, здається, зробив. Насправді треба й одне, й інше. Тому все менше сподівань, що найближчим часом Україна одержить новий закон про державну мову, поклавши край цьому законодавчому хаосові. З огляду на те, що я вважаю президента і політиків, які впливають на ухвалення важливих рішень у державі, повносправними, залишається висновок про керований хаос.

Позитивне
Десь на початку квітня 2018 року я помітив, що перші канали телебачення і радіо, без галасу і фанфар, почали накладати український переклад на російські синхрони.
Цей справжній прорив у мовній політиці держави з’явився з досить несподіваного боку і зроблений він під впливом рішення Конституційного суду України про скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таких несподіванок в українській історії було чимало. І буде ще не одна.

Тарас Марусик

Виставка творів українських митців «Пробудження»

  • Лютий 24, 2018

Із 15 лютого – 1 квітня 2018 р.

З фонду Музею сучасного мистецтва України до виставки «Пробудження» відібрано роботи вісімдесяти митців різних мистецьких шкіл.

Київські художники: сестри Яблонські, Волобуєв, Файнерман і Рапопорт, Павлов і Орлова, Григор’єв та Котков.

Харків’яни: Шигимага і Хмельницький, Сафаргалін і Колесник, Єгоров і Чаус.

Закарпатці: Шолтес і Іванчо, Сапатюк і Приходько.

Львів’яни: Патик, Медвідь, Тітко.

Кримчани: Бернадський і Басов, Столяренко і Захаров, Сухоруких і Бортніков.

Одесити: Гавдзинський і Волошинов, Сапатови і Крижевська, Рахманін і Ройтбурд.

Після довгої зими усім просто необхідні позитивні емоції. Сподіваємось, що наше «Пробудження» стане тим самим «ковтком» свіжих чудових емоцій, наповнить кожного енергією відродження й надасть сил для нових звершень.

Музей сучасного мистецтва України: вул. Кирилівська, 41, м. Київ

Працює з 11.00 до 19.00, вихідний – понеділок

Вхід вільний