Україна опинилася на 43 місці з 88 країн у публічному рейтингу рівня володіння англійської мови в різних країнах у 2018 році

  • Серпень 21, 2019

У 2017 році наша держава займала 47 місце в списку і були в групі “нижче середнього”.

Про те, як змінюватиметься рівень англійської в українців і хто найкраще знає іноземну мову говорить засновник онлайн-школи вивчення англійської мови EnglishDom Максим Сундалов.

Що допомагає підвищити рівень англійської мови в українського населення?
– Основними “двигунами” такого прогресу є іт-індустрія, нова реформа освіти, а також доступність онлайн-вивчення англійської. Крім цього, неухильно зростає попит на англомовних фахівців. Разом з ним і кількість шкіл, курсів та програм для вивчення мови.

Очевидно, що Україна стає новою “силіконовою долиною”, експоненціальне зростання кількості фахівців, які працюють в цій сфері – очевидне. Крім того, зростають і штати представництв міжнародних компаній. Зараз в ІТ-сфері працюють більше 100 тисяч українців. Ці люди щодня комунікують англійською мовою, відправляють листи, навчають інший персонал і презентують проекти. Запит до їхнього рівня володіння мовою зростає з кожним днем.

У яких сферах фахівці мають найвищий рівень англійської?
– Зараз знання англійської – це стандартний навик, як стресостійкість та комунікабельність, наприклад. При цьому, здобувач, який володіє хоча б середньою англійською оцінює себе на 10-15% вище, ніж аналогічний кадр без мовних навичок.

Рівень володіння англійської в робочому середовищі зумовлюється сферою діяльності. Отже, безумовні лідери: юристи, консалтинг та інші. До речі, більше 45% наших студентів – це представники it-індустрії, а корпоративний сегмент – найбільший замовник – 350 українських компаній. Рівень володіння мовою у таких студентів сильно вище, ніж в інших сферах.

На яких посадах знання англійської мови стає необхідним?
– Їх стає дедалі більше. За останній рік в рейтинг вирвалися – документообіг, кол-центри і логістика. Найбільш високий рівень володіння мовою у менеджерів середньої та вищої ланки. Зовсім скоро ми можемо зіткнутися з дуже негативною тенденцією – багато роботодавців вкладають ресурс, в тому числі і освітній, тільки в співробітників вищої ланки. За підсумком ми маємо два класи: міжнародний, адаптований до умов роботи в будь-якій компанії, англомовна еліта і локальний – неангломовний допоміжний персонал.

Чи зростатиме рівень англійської у майбутніх поколінь?
– Питання швидкої інтеграції англійської мови в усі сфери нашого життя зараз стоїть, як ніколи гостро. 15 липня 2019 року Міністерство освіти України затвердило нову Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Тепер для вступу до ВНЗ необхідно володіти рівнем англійської не нижче B1. Студенти бакалаври повинні знати мову вже на рівні B+, а ось магістри і доктори філософії – не нижче B2.

Очевидно, що ми рухаємося в бік глобалізації і в освітній сфері. Обмін студентами з європейськими та американськими вузами – все ближче. При цьому рівень володіння мовою у студентів все ще сильно нижче середнього. Це “палиця з двома кінцями”, з одного боку – вже шалений попит на англомовних фахівців, з іншого боку – дуже низький рівень знань. Разом з тим, з’являється надія на те, що освітній і корпоративний сегмент вимушено підвищать загальний рівень знання англійської мови в країні.

Який рівень англійської потрібен українцю, щоб вільно спілкуватися в англомовному середовищі?
– Для вільної комунікації на загальні теми буде достатньо intermediate, тобто середнього рівня. Для професійних бесід, ділових листувань і розмов на більш складні теми, наприклад культурні, соціальні, політичні та інші потрібно рівень володіння мовою не нижче upper-intermediate, а це пороговий-просунутий рівень.

Самостійно покращити англійську до розмовного і вищого рівня людині буде складно. Але можна почати зі збільшення словникового запасу, у цьому допоможуть онлайн-тренажери. Відразу скажу – цього вистачить лише для того, щоб підтягнути англійської до “трохи нижче середнього”. Потрібно контактувати з носіями мови, дивитися Netflix та читати переклади пісень.

Чим відрізняється рівень англійської середньостатистичного українця у порівнянні з іншими європейськими країнами?
– Рівень знання мови серед населення залежить від масштабів інтеграції цієї мови. Наприклад, Польща, буквально за два роки піднялась фактично на 10 пунктів у рейтингу. Там більш розвинена туризм, приїжджають як носії англійської, так і інші європейці, які спілкуються з місцевим населенням англійською. Тому для поляків вивчення мови стає необхідністю. Збільшення кількості штатів міжнародних компаній в Польщі, а також професійний, освітній і культурний обмін – ось очевидні чинники, які вплинули на швидку інтеграцію англійської мови в Польщі.

Чим ще?
– Головні носії англійської зараз – представники IT, реклами, консалтингу, підприємці, студенти, представники арту. Це люди, які регулярно взаємодіють зі світом, а універсальна мова спілкування цього світу – англійська. У країнах, що увійшли в верхні позиції рейтингу знання англійської мови є відкрите бізнес-середовище, велика кількість міжнародних навчальних програм, і знову – розвинений туризм. Держава не мотивує людей вивчати англійську, воно створює середовище, в якій використання мови неминуче.

Як діяти уряду та суспільству загалом, щоб у країні теж зростав рівень англійської у людей?
– Потрібно підвищити вимог до HR-директорів, зробити доступними сервіси онлайн-вивчення мови і адаптувати міське середовище, наприклад змінювати або добавляти англомовні написи на вивісках чи підвищити вимоги до обслуговуючого персоналу.

Україна рухається в правильному напрямку, айтішники, українські художники, дизайнери і музиканти – двигуни прогресу. Для них англійська – необхідний навик і таких фахівців все більше. За рахунок цього зростає конкуренція, для того, щоб потрапити на менеджерську посаду вже необхідний хоча б володіти середнім рівнем англійської мови.

За результатами щорічного дослідження міжнародної освітньої компанії EF Education First, в групу з “дуже високим” рівнем знання мови потрапили практично всі скандинавські і західноєвропейські країни. Перші місця зайняли Швеція, Нідерланди та Сінгапур. Україна потрапила у третю категорію із “помірним” рівнем володіння англійською мовою і зайняла передостаннє місце. Вище за нас, на одну сходинку, розташувалась Росія. Сюди потрапила й Білорусь. Сусідня Польща розмістилась першою у групі з “високим” рівнем знань англійської мови. Аутсайдерами стали Узбекистан, Ірак і Лівія. Вони посідають три останні сходинки і мають “дуже низький” рівень володіння англійською мовою.

Автор: Соломія Цура

З 2020 року розмір вчительських зарплат зросте від 20 до 70%

  • Серпень 19, 2019

Причиною підвищення стане впровадження нової системи оплати праці освітян.
Відповідну заяву зробив прем’єр-міністр України Володимира Гройсман на конференції “Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи”.
Тема освіти та освітян має лишатися домінуючою в Україні. Дуже важливо, щоб пріоритетність освіти була збережена. Зокрема, щодо оплати праці освітян. – говорить Гройсман. – Цього літа ми ухвалили рішення про те, щоб замінити оплату праці, зробити її більш сучасною, що дасть можливість підвищити заробітну плату уже у 2020 році для українських вчителів від 20 до 70%. Особливо це має торкнутися молодих вчителів

Нещодавно у команді президента Володимира Зеленського сказали, що реалізація попередніх заяв про вчительську зарплату $4 тис. поки нездійсненна.

У новому навчальному році учні 9 та 10 класів вивчатимуть фінансову грамотність

  • Серпень 17, 2019

Програму, навчальний посібник і робочий зошит “Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?” були створені цьогоріч, повідомляє прес-служба Міністерство освіти. Вони повністю враховують зміни в фінансовій галузі за останні 5 років.
Матеріали розробляли фахівці МОН, проекту USAID, Університету банківської справи, Національного банку України та низка експертів.
Школярі вивчатимуть 25 тем. Зокрема, блоки про основні права споживачів фінансових послуг, правила безпечної роботи з платіжними картками, криптовалюти, електронні гроші, платіжні інтернет-інструменти, фінансові установи тощо.

З’явився розклад канікулів для школярів за поданням Міністерства освіти і науки України. Але кожен навчальний заклад має сам регулювати, коли зручніше це зробити.
МОН рекомендує зробити осінні канікули з 28 жовтня по 3 листопада. Зимовий відпочинок планують зробити з 23 грудня по 7 січня. Весняні канікули мають бути з 23 по 29 березня.

274 учасника зовнішнього незалежного оцінювання отримали 200 балів із одного предмету

  • Серпень 15, 2019

Найвищий бал на ЗНО з двох предметів отримало 8 осіб, один учасник набрав по 200 балів із трьох предметів, передає Український центр оцінювання якості освіти.
Найбільша кількість таких абітурієнтів із математики, англійської мови та хімії. Із математики 200 балів отримали 98 абітурієнтів, із хімії – 77, із англійської мови – 36, із біології – 26, із української мови та літератури – 17, із історії України – 13, із фізики – 4, із німецької, іспанської мов і географії – по одному абітурієнту.
Ми маємо одного учасника, який зареєструвався на 3 предмети і отримав 3 оцінки по 200 балів

Сказав в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.
Додав, що ним виявилась дівчинка зі звичайної загальноосвітньої харківської школи.

Найбільша кількість 200-бальників у Києві – 63, на Львівщині – 41, Харківщині – 25 і Дніпропетровщині – 20.

До 10 вересня триває прийом заявок на здобуття премії ЮНЕСКО за використання ІКТ в освіті

  • Серпень 12, 2019

В Україні триває прийом заявок на здобуття премії ЮНЕСКО – Короля Хамада бін Іси Аль-Халіфи за використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Цього року вона орієнтована на відзначення досягнень у сфері розвитку штучного інтелекту, його поєднання з нейробіологією для розвитку методів викладання та навчання.

Заявки від кандидатів прийматимуться до 10 вересня 2019 року на електронну адресу: medynska@mon.gov.ua

Далі їх розглядатимуть відповідні Національні комісії.

Кожна держава після консультацій з Національною комісією у справах ЮНЕСКО може номінувати до 3 кандидатур на здобуття премії, заповнивши до 31 жовтня 2019 року онлайнформу за посиланням: www.unesco.org/ict-ed-prize/register. Премію у розмірі 25 тис доларів США може бути присуджено авторам одразу двох найкращих проєктів.

Докладна інформація щодо премії, критеріїв відбору та порядку номінації кандидатів – у додатку.

Довідково.

Премію ЮНЕСКО ім. Короля Хамадабен Іси Аль Халіфи засновано 2005 року за підтримки Королівства Бахрейн. Її метою є відзначення окремих осіб та організацій за новаторське впровадження нових технологій для підвищення ефективності викладання, навчання і загальної успішності в сфері освіти.

12,9% абітурієнтів, які вступали на бакалаврат відмовилися від рекомендації на навчання за кошти державного бюджету

  • Серпень 8, 2019

Основною причиною стало те, що рекомендацію вступити на бюджет абітурієнти отримали на одні з останніх спеціальностей в списку пріоритетів.
Серед вступників 58,7% отримали рекомендацію на бюджет за першим пріоритетом, 16,7% – за другим, 9% – за третім, 5,7% – за четвертим, 4,2% – за п’ятим , 3,1% – за шостим, 2,5% – за сьомим
Говорить Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.
Від бюджетного місця за першим пріоритетом відмовилося 4,2% абітурієнтів. За шостим і сьомим таких вступників було 35,8% і 42,4% відповідно.

У 2019 році рекомендацію на бюджет отримали понад 60 тис. абітурієнтів.

Webometrics Ranking of World’s Universities опублікував рейтинг українських університетів за рівнем їхньої присутності у мережі

  • Серпень 6, 2019

Під час створення рейтингу Webometrics досліджує кількість проіндексованих пошуковими системами сторінок сайту навчального закладу, зовнішні посилання на нього, цитованість ресурсу, кількість завантажених на сайт файлів.
Рейтинг склали за даними 2019-го. Результати досліджень публікуються двічі на рік – у січні та липні. Загалом, рейтинг містить понад 28 тис. університетів і навчальних закладів з усього світу. 320 із них – заклади вищої освіти з України.

ТОП-10 українських вузів, які найбільше присутні у мережі:
1. Сумський державний університет
2. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
3. Харківський національний університет ім. Каразіна
4. Тернопільський національний економічний університет
5. Київський політехнічний інститут
6. Одеський національний університет ім. Мечнікова
7. Національний університет “Львівська політехніка”
8. Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”.
9. Львівський національний університет ім. Івана Франка
10. Харківський національним університет радіоелектроніки

2019-го топовим вузом в Україні став Київський національний университет ім. Шевченка. Понад 20 тис. вступників подали туди свої заяви.

Зарахування вступників за кошти державного або регіонального бюджету має відбутися не пізніше 12:00 1 серпня

  • Серпень 1, 2019

31 липня був останній день, коли абітурієнти, які отримали рекомендації на бюджет, могли подати оригінали документів.
Найпопулярнішими вузами, за результатами вступної кампанії-2019, стали Київський національний університет імені Шевченка, Львівський національний університет ім. Франка та Київський політехнічний інститут ім. Сікорського. Найзатребуваніші спеціальності – філологія, право, менеджмент та IT-технології.
1 серпня після 12:00 нададуть рекомендації до зарахування для абітурієнтів, які вступають на контракт на відкриті та фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції.
Переведення на вакантні місця держзамовлення осіб, які зараховані на навчання на контракт на основі повної загальної середньої освіти, здійснюється не пізніше 9 серпня.

Станом на кінець липня здобути професійну освіту висловили бажання 48 тис. 539 абітурієнтів.

Для того щоб перевірити абітурієнту, чи вступив він на бюджет в українські вищі навчальні заклади, можна зайти на сайт

  • Липень 31, 2019

26 липня було опубліковано списки вступників, рекомендованих на бюджет. Для того, що перевірити це, необхідно зайти на сайт vstup.osvita.ua.
Варто вибрати потрібний регіон, вуз і спеціальність. Там можна подивитися результати всіх абітурієнтів, бали, спеціальності та вузи.
Списки рекомендованих до зарахування на бюджет з’явилися також на сайті Vstup.edbo.gov.ua.
Коли стоїть напроти прізвища “Рекомендовано (бюджет)”, отже, необхідно до 31 липня до 18:00 везти оригінали документів у цей навчальний заклад.
Якщо напроти прізвища стоїть напис “Допущено”, це означає, що допущені тільки до конкурсу для вступу на контрактну форму навчання.
Перевірити, чи пройшов абітурієнт на бюджет можна зайшовши в особистий кабінет вступника.
Якщо в заяві на вступ статус змінився на Рекомендовано до зарахування – ви поступили на бюджет. Після чого до 1 серпня статус має змінитися на Включено до наказу. Якщо документів принесено не було до приймальної комісії – статус зміниться на Виключений зі списку рекомендованих.
На контракт також можуть вступити не всі. Система має висвітлити списки 1 серпня після 12:00.

Якщо знайшли себе в списку вступивших на бюджет – привезіть до приймальної такі документи: копію паспорта або свідоцтва про народження (в залежності від віку), оригінал документа про освіту з додатком, копію військово-облікового документа (для хлопчиків), сертифікат ЗНО, 4 кольорових фото розміром 3 * 4 см, інші документи, якщо вони передбачені правилами прийому навчального закладу.

У команді президента Володимира Зеленського сказали, що реалізація попередніх заяв про вчительську зарплату $4000 поки нездійсненна

  • Липень 29, 2019

А ось $500 буде “непогано для початку”.
У нас 440 тисячі вчителів. Можна їм зробити зарплати по 4 тисячі доларів – це вже такий відомий мем. Скільки це буде коштувати, – давно вже порахували. Ми собі цього дозволити не можемо. Але потрібно до цього йти? Потрібно. У законі про освіту прописані 3 мінімальні заробітні плати. На даний момент це 13-14 тисяч гривень. Для початку буде непогано
Заявив експерт із питань освіти команди Зеленського, новообраний нардеп від партії “Слуга народу” Сергій Барбак.
Між тим, він обурився рівнем заробітної плати для молодого педагога.
А коли у нас зараз молодий учитель, який приходить до школи, отримує 5 тисяч 100 гривень. Це ненормально? Учитель повинен отримувати максимально можливу зарплату. Те, що вона повинна бути вищою за середню, – це взагалі не обговорюється
На початку липня уряд схвалив реформу оплати праці педагогів із підвищенням до чотирьох прожиткових мінімумів мінімального окладу до 2023-го.

На наступний рік Кабінет міністрів виділив 25 млрд грн на освіту. Проте експерти вважають, що ресурсів, які б забезпечили ці кошти, у держави нема.