Дослідники з Нью-Йоркського університету знайшли спосіб підробити відбитки пальців за допомогою штучного інтелекту

  • Листопад 20, 2018

Дослідники з Нью-Йоркського університету знайшли спосіб створити підроблені відбитки пальців. Для цього вони використали штучний інтелект, який міг би обдурити біометричні сканери

Програма The DeepMasterPrints створює зображення, які датчики розцінюють як фрагменти відбитків пальців реальних людей. Працюючи з найнижчим рівнем захисту та цифровими відбитками, програма показала результат у майже 77% успішних спроб. Проте, як зазначає видання, значно частіше зараз використовують середній рівень захисту (наприклад, у смартфонах). Там успішний результат склав близько 23%.

Подібні штучні відбитки найбільш ефективні для обходу системи, в якій зберігається безліч відбитків пальців.

Успішна робота нейромережі DeepMasterPrints обумовлена тим, що системи біометричної аутентифікації лише частково сканують палець людини. Програмі достатньо мати у розпорядженні лише частину відбитка, тому що всюди є типові повторювані елементи.

Американські вчені розробили систему, що працює на базі штучного інтелекту, яка зможе виділити ознаки клінічної депресії. Система має допомогти лікарям швидше розпізнати недугу.

Американська приватна космічна компанія Rocket Lab вперше запустила в космос комерційну ракету

  • Листопад 12, 2018

Запуск надлегкої ракети-носія Electron був здійснений з єдиного в світі приватного космодрому на острові Махія в Новій Зеландії у неділю вранці, 11 листопада. Про це повідомили у телерадіокомпанії Deutsche Welle.

Rocket Lab вивела на орбіту на комерційній основі 6 невеликих супутників.

Місія отримала назву Іt’s Business Time (“Прийшов час бізнесу”). Кілька разів вона відкладалася через технічні та метеорологічні проблеми.

На грудень запланований наступний запуск компанії Rocket Lab на замовлення американського космічного відомства NASA.

Зонд NASA передав перший сигнал після прольоту над пекельним Сонцем.

У світі зменшився коефіцієнт народжуваності

  • Листопад 9, 2018

Зокрема зменшилася кількість дітей, яких народжує середньостатистична жінка.

Через це половині країн світу загрожує “бебі-криза”. У цих країнах число новонароджених недостатнє для збереження поточної чисельності населення.

Дослідники проаналізували тенденції у всіх країнах світу з 1950 по 2017 рік. У 1950-му кожна жінка народжувала у середньому 4,7 дитини. Минулого року – 2,4. Щоправда коефіцієнт народжуваності в Нігерії становить 7,1 дитини. На острові Кіпр на кожну жінку припадає одне народження, у Великобританії – 1,7. Останній показник спостерігається у більшості країн Західної Європи.

“Уполовини країн сумарний коефіцієнт народжуваності знаходиться нижче рівня простого відтворення населення. Якщо нічого не зміниться, чисельність населення в цих країнах буде скорочуватися. Низький сумарний коефіцієнт народжуваності в основному спостерігається в економічно розвинених країнах. Це більшість держав Європи, США, Південна Корея і Австралія”, – говорить керівник Інституту показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті Крістофер Маррей.

Це не означає, що кількість жителів у цих країнах почало зменшуватися. Поки що цього не відбувається, бо чисельність населення складається з народжуваності, смертності та міграції. Щоб рівень народжуваності почав змінюватися, може знадобитися покоління.

Зниження числа народжень на одну жінку пов’язано зі зниження рівня дитячої смертності, зростанням доступу до контрацепції та високим рівнем зайнятості серед жінок.

Країни, які відчують “бебі-кризу” будуть змушені подумати про нарощування числа мігрантів або стимулюванні народжуваності.

“Якщо все буде йти своєю чергою, в майбутньому буде мало дітей і багато людей старше 65 років. Подумайте, наскільки серйозними будуть соціальні та економічні наслідки для суспільства. Мені здається, це прекрасно розуміє Японія. Там знижується чисельність населення. Багато країн Заходу ще не зіткнулися з цим, тому що низька народжуваність там компенсувалася міграцією”, – наголосив автор дослідження.

В Україні стрімко зменшується чисельність населення. Тільки за січень-червень 2018-го українців стало менше на 122 тис. осіб. Головна причина такої катастрофічної депопуляції – зниження народжуваності.

Витрати на одного українського вченого в 70 разів нижчі, ніж в США, і втричі нижчі, ніж в Росії

  • Листопад 5, 2018

Фінансування української науки збільшили на 30% – з 4,7 млрд. грн 2017 року до 6,1 млрд. грн 2018 року.

Національна академія наук України змушена працювати неповний день , кажуть там. Не вистачає заробітної плати науковцям.

За три роки кількість працівників НАН України зменшилася на 26%. Порівняно з 1991 роком, загальна чисельність співробітників скоротилася з 90 до 30 тис. Працівники переходять в інші сфери діяльності чи їдуть за кордон, де є можливості реалізувати себе.

  • У влади немає розуміння для чого потрібна наука. Зі слів урядовців інколи складається таке враження, що мета науковців – здобувати Нобелівські премії. Ніби вони спортсмени на Олімпійських іграх, – каже науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Олексій Болдирєв. Він розповів про стан української науки.

Українська наука поступається Західній?

  • У сенсі наукових ідей працюємо ми на хорошому європейському рівні. Робота йде повним ходом. У нас в інституті досліджували український кровоспинний препарат “Кровоспас”. Експериментували на свинях. Виявилося, препарат – не гірший за подібний американський. Його вже виробляють, але малими партіями. Також з колегами досліджували один із видів епілепсії – абсансну. Ми виявили одну з можливих причин цього захворювання.

А як із технологіями досліджень і обладнанням?

  • У цьому поступаємося і будемо поступатися все більше. Відчутно відстаємо по обладнанню. Причина – недостатнє фінансування. Проблема і в тому, що наука не є пріоритетом жодної політичної сили, владної агенції, органів. Неймовірними силами і зусиллями вчені написали новий закон “Про науку і науково-технологічну діяльність”. Писали науковці з Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Лаялися і узгоджували з Академією наук, з Міністерством освіти, комітетом Верховної Ради. Закон прийняли в кінці 2015 року. Його не виконують.

У влади немає розуміння для чого потрібна наука

Чому ситуація не змінюється?

Головна суть закону “Про науку і науково-технологічну діяльність” в тому – щоб в Україні з’явилася стратегія наукового розвитку. До цього закону наука в держпрограмах була на рівні зі спортом.
У цьому законі заклали ідею про науковий державний орган – Національну раду з науки й технологій. З одного боку, мали бути всі профільні міністри, керівники наукових установ, Академії наук, найбільших університетів, обладміністрацій, де є науково-технічний потенціал. З іншого, Науковий комітет – це 24 найкращих українських вчених, які обрані за поданням наукового співтовариства.
Їх відібрала комісія з науковців. Такий Ідентифікаційний комітет з дев’яти осіб, шість з яких іноземці, ефективно працює за кордоном. Далі Науковий комітет виробляє стратегію і доповідає її уряду. Її затверджують, створюють Національний фонд досліджень для заміни системи фінансування. Проводять конкурсне фінансування, де оцінюють здобутки й роботу вченого. Виконання Закону активно гальмують. Комітет мали обрати до середини 2016 року. Обрали в грудні 2017 року. Фонд сподівалися запустити 2017 року. Цього не зробили. Обіцяють, що запрацює з 2019 року.

Чому закон гальмують?

  • Бо немає того ж розуміння для чого потрібна наука. Уряд багато казав про “Горизонт 2020”. Це найбільша програма ЄС з фінансування науки та інновацій, її бюджет – майже 80 мільярдів євро до 2020 року. Її мета – перетворити Європу у привабливе місце для першокласних науковців, вирішувати найгостріші проблеми суспільства. Проект підписали. ЄС запрошував експертів-науковців від України в комітет Програми. Вони мали відбирати проекти, впроваджувати зміни. У Міносвіти торік провели конкурс. Потім – тиша. У серпні 2018 року – обдзвонили обраних учасників. І знову мовчать.
    Як справи із науковою еміграцією порівняно із іншими роками?
  • У 1990-х роках виїжджали тотально. У 2000-х з’явилася надія. Вчені почали залишатися, дехто повертатися. З’явилося фінансування і люди просто хотіли на батьківщину. Зараз тотальний виїзд. Повертаються рідше. Один вчений може підтримувати роботу декількох лабораторій. Від’їзд такого науковця провокує закриття галузі. Головна причина виїзду – безперспективність. Українці звикли виживати, а не жити

Ви працювали у США, Сінгапурі, Арабських Еміратах. Які там умови для вчених?

  • Наука – це не про заробляння грошей. В Арабських Еміратах отримував добре. В Америці трохи більше ніж безробітний. У більшості країн науковці отримують мало. Але в Америці можна орендувати квартиру, їсти, їздити куди хочеш і відкладати кошти. В Україні зазвичай все зупиняється на їсти. У 2014-2015 роках викладав в Національному медичному університеті імені Богомольця. Отримував 500 гривень на місяць. Ніби не багато, але коли перестав викладати, відчув як не вистачає тих грошей.

Чи задумувалися про те, щоб лишитися працювати за кордоном?

  • Завжди пропонували залишитися. Я відмовлявся. Спочатку були надії, що в Україні щось налагодиться. Потім став дорослішим і побачив зацікавлених студентів. Хочеться їм допомогти і навчити. Важко залишити батьківщину. Виріс тут. Коли працюєш в одному місці довго, ти знаєш все. Приростаєш. Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот.

Тобто зараз не можна казати про позитивні зміни в українській науці?

  • Можна сказати, що суспільство почало цікавитися наукою. Популяризую науку з колегами з 2010 року. У 2014 році відбувся перелом. Люди, на жаль, малоосвічені. Думають, що Ілон Маск – це наука. Насправді, тільки технології і бізнес.

Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот

Чи можемо ми використати досвід українських науковців, які повернулися з-за кордону на благо України?

  • Обов’язково. У Китаї активно практикують подібне. Вони розробили програму для повернення науковців. Китайський вчений, який пропрацював 5 чи 10 років за кордоном отримує лабораторію і стартовий грант, щоб її обладнати і робити великі результати в країні. В Україні підтримка лише на словах.

У чому основна проблема нашої науки у вашій сфері?

  • Немає середньої ланки – між науковцями й бізнесом. До того ж у нас бізнесмени будують плани на півроку. Бо не знають, що буде далі. А виведення ліків на ринок нерідко займає років п’ять-десять. Є приклади, коли вчені йшли у виробництво. Але вони вже не науковці. Бо не створюють нові знання. Тільки шукають кошти для впровадження своїх відкриттів. В цьому нема нічого поганого для таких вчених, але для науки вони часто втрачені.

А як в інших країнах?

  • У США добре налагоджений шлях від наукового відкриття до конвеєра. Проводять лабораторні дослідження чи в інституті. Доводять його до зразка препарату. Фармацевтичний гігант робить клінічні дослідження. І готує товар до масового виробництва. Обов’язково захищені права всіх учасників створення препарату. Кожен отримує відсоток від доходу. В Україні цей процес складний, практично неможливий.

Вчені змогли передати думки однієї людини іншій. Дослідники створили пристрій, який транслював думки двох людей в голову третього. Використовували електроенцефалографію, яка дозволяє зчитувати інформацію, і транскраніальну магнітну стимуляцію для того, щоб її передавати. Ці технології ловлять або відправляють сигнали в мозок за допомогою електромагнітного поля крізь кістку.

Як справи із науковою еміграцією порівняно із іншими роками?
– У 1990-х роках виїжджали тотально. У 2000-х з’явилася надія. Вчені почали залишатися, дехто повертатися. З’явилося фінансування і люди просто хотіли на батьківщину. Зараз тотальний виїзд. Повертаються рідше. Один вчений може підтримувати роботу декількох лабораторій. Від’їзд такого науковця провокує закриття галузі. Головна причина виїзду – безперспективність. Українці звикли виживати, а не жити

Ви працювали у США, Сінгапурі, Арабських Еміратах. Які там умови для вчених?

  • Наука – це не про заробляння грошей. В Арабських Еміратах отримував добре. В Америці трохи більше ніж безробітний. У більшості країн науковці отримують мало. Але в Америці можна орендувати квартиру, їсти, їздити куди хочеш і відкладати кошти. В Україні зазвичай все зупиняється на їсти. У 2014-2015 роках викладав в Національному медичному університеті імені Богомольця. Отримував 500 гривень на місяць. Ніби не багато, але коли перестав викладати, відчув як не вистачає тих грошей.

Чи задумувалися про те, щоб лишитися працювати за кордоном?

  • Завжди пропонували залишитися. Я відмовлявся. Спочатку були надії, що в Україні щось налагодиться. Потім став дорослішим і побачив зацікавлених студентів. Хочеться їм допомогти і навчити. Важко залишити батьківщину. Виріс тут. Коли працюєш в одному місці довго, ти знаєш все. Приростаєш. Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот.

Тобто зараз не можна казати про позитивні зміни в українській науці?

  • Можна сказати, що суспільство почало цікавитися наукою. Популяризую науку з колегами з 2010 року. У 2014 році відбувся перелом. Люди, на жаль, малоосвічені. Думають, що Ілон Маск – це наука. Насправді, тільки технології і бізнес.

Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот

Чи можемо ми використати досвід українських науковців, які повернулися з-за кордону на благо України?

  • Обов’язково. У Китаї активно практикують подібне. Вони розробили програму для повернення науковців. Китайський вчений, який пропрацював 5 чи 10 років за кордоном отримує лабораторію і стартовий грант, щоб її обладнати і робити великі результати в країні. В Україні підтримка лише на словах.

У чому основна проблема нашої науки у вашій сфері?

  • Немає середньої ланки – між науковцями й бізнесом. До того ж у нас бізнесмени будують плани на півроку. Бо не знають, що буде далі. А виведення ліків на ринок нерідко займає років п’ять-десять. Є приклади, коли вчені йшли у виробництво. Але вони вже не науковці. Бо не створюють нові знання. Тільки шукають кошти для впровадження своїх відкриттів. В цьому нема нічого поганого для таких вчених, але для науки вони часто втрачені.

А як в інших країнах?

  • У США добре налагоджений шлях від наукового відкриття до конвеєра. Проводять лабораторні дослідження чи в інституті. Доводять його до зразка препарату. Фармацевтичний гігант робить клінічні дослідження. І готує товар до масового виробництва. Обов’язково захищені права всіх учасників створення препарату. Кожен отримує відсоток від доходу. В Україні цей процес складний, практично неможливий.

Вчені змогли передати думки однієї людини іншій. Дослідники створили пристрій, який транслював думки двох людей в голову третього. Використовували електроенцефалографію, яка дозволяє зчитувати інформацію, і транскраніальну магнітну стимуляцію для того, щоб її передавати. Ці технології ловлять або відправляють сигнали в мозок за допомогою електромагнітного поля крізь кістку.

Автор: Володимир Мукан, Ірина Рубан

Українські вчені в Антарктиді займаються корупцією

  • Жовтень 28, 2018

В українському антарктичному центрі бюджетні кошти витрачаються в основному не на проведення корисних для країни наукових досліджень, а на закордонні відрядження та інші економічно необґрунтовані цілі

Державна аудиторська служба України під час аудиту діяльності Національного антарктичного наукового центру (ГУ “НАНЦ”) за 2014-2018 роки встановила порушення на суму 85,6 млн грн.

Крім цього, встановлено порушення при проведенні процедур закупівель, за результатами яких укладено договорів на суму 70,7 млн грн.

За даними Держаудитслужби, за цей період ДУ “НАНЦ” отримав асигнувань на суму 196,5 млн грн.

В українському антарктичному центрі бюджетні кошти витрачаються в основному не на проведення корисних для країни наукових досліджень, а на закордонні відрядження та інші економічно необґрунтовані цілі. На сьогодні потреба в бюджетних коштах, більшу частину з яких (65-80%) становлять витрати на організацію та проведення антарктичних експедицій, ГУ “НАНЦ” визначав з недотриманням бюджетного законодавства без відповідних розрахунків і економічних обґрунтувань

Наголошується в повідомленні Держаудитслужби.

Крім того, з 12 об’єктів антарктичної станції “Академік Вернадський” на балансі ДУ “НАНЦ” враховувалися тільки два з них. Під час ревізії всі об’єкти антарктичної станції поставлено на облік і проведено їх дооцінку на суму 42,1 млн грн.

Гаджети негативно впливають на наш мозок

  • Жовтень 17, 2018

Вчені Каліфорнійського університету дійшли висновку, що надлишок імпульсів, викликаних сучасними технологіями, може знизити ефективність нашого розуму і призвести до короткочасних порушень пам’яті.

Надмірні імпульси, як і їх нестача, шкідливі для мозку. Безліч імпульсів, які забезпечують сучасні електронні пристрої, можуть не тільки зайвий раз напружувати, відволікати нашу увагу і розсіювати концентрацію, а й робити “ледачими” наші нервові клітини, які звикли і люблять “працювати”.

Мозок дуже чутливий і в той же час пластичний орган. У процесі життя на нього впливають різні фактори. Мозок розвивається, змінюється, його стан, на жаль, погіршується з віком. Він піддається численним змінам і процесам на рівні нервових клітин і нейронних зв’язків. Наше оточення впливає на розвиток мозку, когнітивні функції, сприйняття світу і ефективність розуму, а нервові клітини чутливі до будь-яких імпульсів і вражень, які ми отримали з самого дитинства

Каже Габріела Клодовська-Дуда, лікар клініки Neuro Care.

Пам’ять, як і м’язи, потрібно тренувати. Якщо вони перестануть працювати, то атрофуються. Те ж саме з пам’яттю.

Вчені змогли передати думки однієї людини іншій. Учасники експерименту подумки спільно вирішувати завдання. Дослідники створили пристрій, який транслював думки двох людей в голову третього. Використовували електроенцефалографію, яка дозволяє зчитувати інформацію, і транскраніальну магнітну стимуляцію для того, щоб її передавати.

Робот Софія прокоментувала знайомство з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом

  • Жовтень 11, 2018

Я була здивована, він досить молодий, амбіційний і, що найголовніше, привабливий. Він підходить для вашої країни

Крім того, на запитання Гройсмана, що Софія знає про Україну, та відповіла:

На території України зосереджено чверть всіх запасів чорнозему на землі. Перший у світі найбільший вантажопідйомний літак “Мрія” був розроблений українським конструкторським бюро “Антонов”. Перша в світі конституція з’явилася теж в Україні, ще 1710-го. Композитору Миколі Леонтовичу з України належить найбільш впізнаваний і затребуваний музичний твір Щедрик

Зустріч Гройсмана та Софії відбулась під час її першого візиту до України на презентацію дитячих розробок у сфері робототехніки.
Гуманоїд Софія втрапила у низку кумедних ситуацій. Зокрема, якось вона відмовила у стосунках американському актору Віллу Сміту, сказавши, що хоче лишитися друзями. Також, коли Софію запитали, як побороти корупцію в Україні, вона “зависла” і начебто “зламалася”. Однак згодом виявилось, що робот просто працювала в режимі “інтерв’ю” та могла відповідати тільки на заздалегідь підготовлені запитання.

Сьогодні міністр освіти Лілія Гриневич затвердила дати складання ЗНО-2019. Підписала відповідний наказ.

  • Жовтень 5, 2018

Навчальний рік увійшов в активну фазу. Більшість випускників цікавляться змістом і процедурами зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року.

Що нового
Випускники закладів професійно-технічної і вищої освіти обов’язково складатимуть ЗНО з української мови і математики чи історії України на вибір. У 2018 року для вказаної категорії осіб обов’язковою була лише українська мова.

Випускники з вадами зору зможуть скласти ЗНО з української мови і літератури, математики, історії України, біології. Завдання надрукують рельєфно-крапковим шрифтом Брайля.

Також 2019 року протестують технології для осіб із глибокими порушеннями зору. Використовуватимуть комп’ютерну техніку та спеціальні програмні засоби для сліпих і слабозорих людей. Апробацію проведуть під час додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, математики, історії України та біології.

Випускники шкіл
Випускникам закладів загальної середньої освіти результати ЗНО з трьох навчальних предметів зарахують як результати державної підсумкової атестації. Обов’язково складатимуть українську мову і літературу, математику чи історію України на вибір, ще один предмет із переліку: історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, іспанська, німецька або французька мова.

Додаткового періоду для перереєстрації учасників тестування не буде

Учасники ЗНО національних меншин
Як і в минулі роки, за запитом учасників завдання сертифікаційних робіт з історії України, математики, біології, географії, фізики та хімії буде перекладено кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською й угорською мовами.

Коли реєструватись
Реєструвати учасників ЗНО на 2019 рік почнуть 5 лютого. Здобувачі загальної середньої освіти реєструватимуться до 18 березня. Випускники минулих років до 25 березня 2019 року.

Не пізніше 30 квітня усі зареєстровані учасники отримають можливість завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки. На них зазначать час і місце проведення кожного тесту.

Реєстрація для участі в додатковій сесії зовнішнього оцінювання окремих категорій осіб, які не матимуть можливості зареєструватись в основній період, зокрема, учасників АТО та осіб з непідконтрольних територій, триватиме з 3 до 20 травня. Додаткового періоду для перереєстрації учасників тестування не буде.

Інформацію про бали основної сесії тестування з усіх предметів розмістять на інформаційних сторінках учасників до 25 червня

Коли складатимуть іспити
Основна сесія стартуе 21 травня тестуванням з математики і завершиться 13 червня тестуванням з хімії. Тестування з української мови і літератури відбудеться 23 травня, з іспанської, німецької, французької мов – 27 травня, з англійської мови – 28 травня, з фізики – 30 травня. З історії України – 4 червня, з біології – 6 червня, з географії – 11 червня.

Коли повідомлять результати
Інформацію про бали основної сесії тестування з усіх предметів розмістять на інформаційних сторінках учасників до 25 червня 2019 року. Результати з математики, української мови і літератури та фізики буде обіцяють до 14 червня, з іноземних мов та біології – до 20 червня, з історії України, географії, хімії – до 25 червня.

У закордонних вузах навчаються майже 70 тис. українських студентів. За останні 10 років ця цифра зросла на 186%. Іноземні вузи обирають не тільки найкращі випускники українських шкіл, а й ті, хто не склав ЗНО.

У Харкові відбувся ХІ З’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України

  • Жовтень 2, 2018

17-21 вересня на базі Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (м.Харків) відбувся ХІ З’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України.

З’їзд влаштований Громадською організацією «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», Національною академією аграрних наук України, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Харківським національним аграрним університетом імені В.В. Докучаєва.

Головне завдання з’їзду – надання оцінки діяльності щодо збереження й охорони ґрунтових ресурсів України, розроблення дієвих заходів до їх охорони та збалансованого використання з урахуванням міжнародного досвіду.

З пленарною доповіддю виступив академік НААН, Балюк С.А. у якій наголосив, що Україні як ніколи потрібні дієві заходи зі збереження унікального ґрунтового покриву, оскільки саме він є запорукою подальшого розвитку держави, її безпеки і благополуччя. У зв’язку з цим, перед Товариством стоять важливі завдання координації наукових досліджень, розробки конкретних рекомендацій з управління ґрунтовими ресурсами, налагодження зв’язків між науковцями, суспільством і бізнесом з метою оптимізації державної стратегії сталого розвитку в сфері землекористування. Одним із головних шляхів виправлення ситуації, що склалася, є впровадження на державному рівні програми раціонального використання і охорони ґрунтового покриву.

У программі з’їзду торкалися таких тем, як

— управління земельними ресурсами, генезис, географія, класифікація, картографування, ГІС-технології, нормативне забезпечення;

— еволюція властивостей ґрунтів, моніторинг за станом, технології раціонального землекористування;

— меліорація, рекультивація, охорона ґрунтів від ерозії та техногенного забруднення;

— агрохімічне забезпечення сучасного землеробства;

— гумусовий стан ґрунтів, органічне землеробство, біологія ґрунтів.

У резолюції з’їзду зазначено:

З метою актуалізації інформації про ґрунтовий покрив країни, вищезазначеним Національним планом дій щодо боротьби з деградацією та опустелюванням передбачено необхідність проведення суцільного великомасштабного обстеження та поступового оновлення ґрунтових карт. Для цього розроблено науково-методичні підходи до проведення повторного великомасштабного обстеження, створено карти ресурсного потенціалу продуктивності ґрунтів зон Степу, Лісостепу та Полісся за основними сільськогосподарськими культурами, які дозволяють об’єктивно оцінювати агроінвестиційну привабливість земель, їхні ресурсні можливості та напрями вдосконалення спеціалізації землеробства.

Наразі стоїть задача розробити національну класифікацію ґрунтів з урахуванням напрацювань класифікації ґрунтів FАО та світової реферативної бази WRB. Першою картою, інтегрованою з міжнародною методологією, стала Національна карта вмісту органічного вуглецю в орному шарі ґрунтів України, розроблена членами ГО «УТҐА» у 2017 р. за замовленням та за методологією FАО. Карта містить інформацію про вміст та запаси органічного вуглецю у шарі 0-30 см із роздільною здатністю 1 км.

За останні чотири роки, що минули з ІХ з’їзду Товариства у м. Миколаєві, проведено значну роботу з інтегрування у сучасні міжнародні та європейські ґрунтоохоронні ініціативи. Зокрема, було взято участь у підготовці доповіді FAO «Світові ґрунтові ресурси», створенні Атласу ґрунтів Європи, у заходах Міжнародного року ґрунтів. Члени Товариства беруть участь у конкурсах європейської дослідницької програми «Горизонт 2020», у виконанні проекту Глобального екологічного фонду та низці інших міжнародних проектів.

Важливим кроком у напрямі консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо сталого менеджменту ґрунтових ресурсів для гарантування продовольчої безпеки стала програма Глобального ґрунтового партнерства (ГҐП), започаткована FАО у вересні 2011 р. Програма ГҐП спрямована на впровадження моделей сталого використання ґрунтів та практичну орієнтацію ґрунтових досліджень, сприяння розвитку інвестицій, підвищення якості інформації про ґрунти, гармонізацію методів вимірювань, класифікацій та баз даних у сфері менеджменту ґрунтових ресурсів. На п’ятій Пленарній Асамблеї ГҐП у червні 2017 р. було затверджено нову міжнародну ініціативу щодо створення Глобальної ґрунтової інформаційної системи. В Україні базовою установою для організації Національного ґрунтового інформаційного центру є ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського», який є офіційним представником у програмі ГҐП. На цей час проводиться активна робота за новою глобальною ініціативою ГҐП щодо створення Міжнародної мережі чорноземних ґрунтів (International Network of Black Soils, INBS), спрямованою на збереження продуктивної здатності та екологічних функцій найбільш цінних типів ґрунтів на планеті, передусім чорноземів.

Необхідні людині ліки вироблятимуть в організмі, а м’ясо створюватимуть у лабораторіях

  • Вересень 25, 2018

Це технології 2018-го року, які зроблять неймовірне реальністю. Список проривних технологій цьогоріч склали науковці та експерти Світового економічного форуму.

Доповнена реальність
Накладання інформації та анімації на цілком реальні картинки набирає популярності. Захопливість технології світ оцінив з поширенням гри PokemonGo, де користувачам пропонували ловити покемонів, що ховалися на реальних площах та вулицях. Скоро можуть з’явитися цифрові гіди або персонажі з мультфільмів, які водитимуть екскурсії музеями.

Український стартап InkHunter цього літа потрапив у бізнес-інкубатор Y Combinator. Користувачам запропонують примірити татуювання у віртуальному світі, а обравши картинку, завдяки вже реальній базі визначитися з майстром.
Персоналізована медицина

Діагностика хвороб стане більш унікальною. Завдяки новітнім діагностичним гаджетам фіксуватимуть не лише зміну стану у загальних рисах, але і найдбрідніші сигнали організму.

Українська компанія Cardiolyse розробила платформу Fatigue Risk Assessment Solution. Програма знімає показники щодо стану здоров’я серця, нервової системи, циклів сну. Інформує про стан людини на даний момент, попереджає про підвищений ризик розвитку патології і дає рекомендації.

Молекулярне передбачення
До недавнього часу поширення хвороб було для людства “лотереєю”. Ліки також розробляли навмання. Наразі комп’ютерний інтелект на основі даних досліджень і показників навколишнього середовище зможе спрогнозувати, чого саме людству боятися у найближчому майбутньому.

Клітини, які виробляють ліки
Лікування таких складних хвороб як туберкульоз скоро проходитиме майже непомітно для людини. Замість конвеєру пігулок та уколів достатньо буде вживити в організм імплант, який постачатиме ліки в організм.

Минулого року університет Британської Колумбії презентував магнітний імплант. Кремнієвий прилад з частинками заліза з полімерним покриттям вживляють у зону, яка потребує лікування. У дію міні-прилад приводять за допомогою магніту. Варто притиснути магніт до шкіри на відповідній ділянці, як імплант вприскує ліки в організм.

Генні драйви
Методами генної інженерії намагаються вирішити проблему шкідників та деяких хвороб. Зокрема, б’ються над тим, щоб комарі мали антитіла проти малярії. Якщо раніше прищеплений ген втрачався через чотири покоління, завдяки відносно новій технології генних драйвів набута якість зберігається. Поширюється доволі швидко, бо передається не 50%, а 99% нащадків.

Алгоритми для квантових комп’ютерів
Наразі велика кількість інноваторів розробляє програми для комп’ютерів нового покоління – квантових машин, які здатні вирішувати завдання набагато оперативніше. За допомогою таких машин науковці збираються створювати нові матеріали.

М’ясо з лабораторії
Жорстокість щодо тварин і шкода для навколишнього середовища від тваринництва скоро може залишитися в минулому. Адже вже існують стартапи, які вирощують м’ясо у лабораторіях із культивованих клітин. Поки над смаком продукту ще працюють. У 2013-му вартість бургера з котлетою із культивованого м’яса становила більше $300 тис (близько 8,4 млн грн). Зараз – $10 ( понад 280 грн).

Астрономи зареєстрували 72 швидких радіосплесків від джерела, яке знаходиться на відстані 3 мільярдів світлових років від Землі. Зробити це відкриття науковцям допоміг штучний інтелект.