Дерев’янко вимагає від Мін’юсту повідомити, скільки скарг на держреєстраторів вони отримали та задовільнили

  • Вересень 22, 2018

Один з лідерів РНС, кандидат в Президенти України, народний депутат Юрій Дерев’янко звернувся із запитом до Міністерства юстиції, в якому просить повідомити про кількість скарг на дії державних рестораторів, які було подано до Мін’юсту з 1 січня 2016 року.

Зокрема, депутат просить надати інформацію: яка кількість скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав або територіальних органів Міністерства юстиції України було подано до Міністерства юстиції України, його територіальних органів за період з 1 січня 2016 року по дату отримання цього депутатського запиту (окремо в розрізі кожного року);

Також Дерев’янко просить поінформувати, яка кількість таких скарг була задоволена, а у задоволенні якої кількості скарг було відмовлено.

Депутат просить зазначити кількості відмов по кожній із підстав для відмови, передбаченій частиною 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нагадаємо, Юрій Дерев’янко разом з народними депутатами Ігорем Луценком та Олегом Осуховським провели спільні засідання підкомітетів Антикорупційного комітету Верховної Ради, присвячене конкретним випадкам незаконного заволодіння власністю українців шахраями за допомогою недоброчесних реєстраторів.

Після дискусії з потерпілими громадянами, представниками Міністерства юстиції, прокуратури та Національно поліції Юрій Дерев’янко окреслив 4 проблеми, які він бачить в цій сфері:

1. Неадекватна реакція Мін’юсту, як органу, який мав би швидко реагувати на те, щоб допомагати людям припиняти злочини.

2. Мін’юст посилається на рішення судів і йому байдуже, які це рішення. Якщо на підставі рішення суду реєстратор реєструє власність, то міністерство взагалі в це не втручається.

3. Від власника взагалі нічого не залежить, коли мова йде про перехід права власності. Будь-який шахрай приносить будь-які документи і реєструє.

4. Безконтрольна видача електронних ключів реєстраторам.

Ситник і Холодницький просять не зводити їх на телеефірах

  • Вересень 21, 2018

Антикорупційний прокурор Назар Хололодницький та директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник просять не зводити їх на телеефірах.

Про це сказала ведуча ток-шоу “Право на владу”, на яке були запрошені обидва керівники відомств.

У нас уже за лаштунками керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Давайте будемо відпускати Артема Ситника

Сказала Наталія Мосейчук.

Ми зробили все можливе, щоб вони не зустрілися. Це була умова появи одного і другого, скажу вам, як є. Обидвоє (таку умову поставили)

19 вересня стало відомо, що Управління держохорони знайшло кабель для прослуховування, який проклали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За словами керівника САП Назара Холодницького, за цим може стояти НАБУ.

Він заявив, що його водія побив спецназ Національного антикорупційного бюро. Конфліктна ситуація виникла на подвір’ї прокуратури.

У свою чергу, керівник Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заперечує встановлення “жучків” у приміщеннях САП.

Криза у взаєминах між САП і НАБУ загострилася в березні 2018 року. Тоді НАБУ і Генпрокуратура звинуватили очільника САП у дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на “жучок” у його робочому кабінеті.

МЗС направило Росії ноту про зупинку договору про дружбу

  • Вересень 21, 2018

Міністерство закордонних справ направило Росії ноту про непродовження Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією.

Про це повідомив глава МЗС Павло Клімкін на брифінгу 21 вересня.

Сьогодні ми передали відповідну ноту Росії. Це дуже важливий момент. У ноті дуже детальні аргументи щодо всіх порушень Російською Федерацією всіх суттєвих положень цього договору. Це стосується збройної агресії Росії проти України, гібридної агресії, економічного тиску, порушення прав громадян України. Цей договір фундаментально порушений Росією, тому не може бути пролонгований

6 вересня 2018-го РНБО підтримала ініціативу президента Порошенка про непродовження договору про дружбу, партнерство та співробітництво з РФ на 10 років.

Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією уклали 31 травня 1997-го строком на 10 років (із подальшою автоматичною пролонгацією документа, якщо сторони не висловляться проти). Верховна Рада ратифікувала документ 14 січня 1998-го, Держдума – 25 грудня 1998-го. Договір набув чинності 1 квітня 1999-го.

Договір визнавав непорушність наявних кордонів, повагу територіальної цілісності та взаємне зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці одне одного.

Мін’юст мав втрутитись в ситуацію з незаконною будівлею московського патріархату на території музею історії України

  • Вересень 20, 2018

Один з лідерів РУХУ НОВИХ СИЛ, кандидат в президенти України народний депутат Юрій Дерев’янко разом з народним депутатом Ігорем Луценком провели спільне засідання двох підкомітетів антикорупційного комітету ВРУ, присвячене незаконному заволодінню нерухомим майном, яке набуло катастрофічного поширення в Україні.

Під час засідання учасники обговорили питання незаконних дій державного реєстратора та позицію Міністерства юстиції України щодо реєстрації права власності на МАФ УПЦ МП на території Національного музею історії України.

Директор Національного музею історії Тетяна Сосновська повідомила, що наприкінці 2012 року Шевченківській районний суд задовільнив клопотання релігійної громади і надав право власності на три металевих вагончики на площі 66 метрів на території музею.

Навесні 2013 року державний реєстратор надає право власності капітальній споруді, яка на той час уже була, площею 133, 2 квадратних метри. У свідоцтві про надання право власності державний реєстратор пише, що право власності надається на підставі рішення суду 2012 року.
Є розбіжність площі і статусу – МАФ і фундаментальна споруда

Вона також повідомила, що отримала погрози від представників московської церкви.
Заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова відповіла, що після ухвалення закону про децентралізацію всі функції були передані на місця. «Мінюст не несе відповідальність за таких реєстраторів», – підкреслила вона.
Директор Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Віталій Гайдук додав, що комісія при Мін’юсті відмовила у скарзі директорці музею, оскільки вважає, що це питання судів.
Юрій Дерев’янко обурився тим, що Міністерство юстиції не втрутилось в цей процес.
Ви розумієте, що це повний абсурд? Рішення суду було зовсім інакше, ви не мали права відмовити музею у скарзі

Представник Генпрокуратури прокуратури Роман Балита зазначив, що факт невідповідності дій державного реєстратора є, тому наразі відбувається збір даних по цій справі.

Участь у засідання взяли генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, заступник начальника управління – начальник відділу Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Ковтун, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, директор департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін’юсту Віталій Гайдук, заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів ГУ НП в м. Києві Олександр Білик, начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури Роман Балита та громадяни, що постраждали від дій державних реєстраторів.

Також були присутні народні депутати Юрій Дерев’янко, Ігор Луценко, Олег Осуховський, Юрій Тимошенко, Володимир Парасюк та Михайло Головко.

Наступне спільне засідання комітетів призначене на четвер, 20 вересня о 14.30. На ньому будуть обговорені конкретні факти незаконного заволодіння нерухомим майном громадян у різних містах України, в тому числі й крадіжка квартири народного депутата Юрія Дерев’янка на вулиці Пушкінській в центрі Києва.

Нагадаємо, квартиру народного депутата Юрія Дерев’янка на вулиці Пушкінська в Києві, якою він володіє з 1997 року, і в якій прописаний, незаконно переоформили на іншу людину. Поліція порушила кримінальну справу, триває розслідування.

СБУ проводить обшуки у туркомплексі «Буковель» та на всіх підприємствах, дотичних до нардепа Олександра Шевченка

  • Вересень 20, 2018

Працівники СБУ в четвер, 20 вересня, проводять обшуки у туристичному комплексі «Буковель».
Обшуки тривають і у офісі «ПБС». Це одна з найбільших дорожніх фірм України ПБС, якій держава винна 350 мільйонів гривень.
Про це повідомила речниця ТК «Буковель» Оксана Островська.

СБУ проводить обшуки у туркомплексі «Буковель» та на всіх підприємствах, дотичних до нардепа Олександра Шевченка. Одночасно з обшуком у дорожній компанії ПБС СБУ проводить і обшук у Буковелі, а саме в ресторані «Сало». Що саме шукають в ресторані, наразі невідомо

За її словами, народний депутат Олександр Шевченко перебуває у сесійній залі Верховної Ради. У його офіційній заяві, яка є у розпорядженні ЗМІ, зазначається, що обшуки, які проводяться у «Буковелі», дорожній компанії ПБС в Івано-Франківську та в помешканнях працівників, є «політично мотивованими».

Опозиціонери вийшли із зали під час виступу президента в знак протесту

  • Вересень 20, 2018

Опозиціонери вийшли із зали під час виступу президента в знак протесту проти розколу суспільства і зубожіння народу, повідомляє на своїй сторінці в Facebook нардеп від “Опозиційного блоку” Олександр Вілкул.

Ми залишили залу засідань під час виступу президента в знак протесту. Президент говорив красиво, але він говорив про якусь іншу країну, а не про злиденну розкрадену Україну, яку влада продовжує знищувати.
Почалася виборча кампанія і вони намагаються починати її з питань розколу: зовнішньополітичний вектор, розкол питаннями віри і мови, радикалізація. І це взагалі не те, про що говорять і як живуть, а, вірніше, виживають люди. А говорити сьогодні треба про реальне підвищення пенсій і зарплат. Говорити сьогодні треба про зниження комунальних тарифів. Говорити сьогодні треба, коли буде в країні мир, а не розповідати чергові передвиборні казки

Прокоментував представникам ЗМІ Олександр Вілкул.

Парламент звільнив із посад 13 членів Центральної виборчої комісії

  • Вересень 20, 2018

Парламент звільнив із посад 13 членів Центральної виборчої комісії, у яких сплив термін повноважень.

Постанову підтримали 278 народних депутатів.

Таким чином звільнили місця Тамара Астахова, Юрій Данилевський, Ігор Жиденко, Тетяна Лукаш, Андрій Магера, Олександр Осадчук, Михайло Охендовський, Броніслав Райковський, Жанна Усенко-Чорна, Олександр Чупахін, Юлія Шелест, Олександр Шелестов, Валерій Шелудько.

Охендовського на посаду голови ЦВК призначили у 2013 році. Його вважали людиною Януковича.

Президент Петро Порошенко на 13 вакантних місць вніс 14 кандидатур. Спікер Андрій Парубій вніс у парламент пропозицію збільшити кількість членів ЦВК із 15 до 17. Верховна Рада підтримала цю пропозицію.

5 липня ВР не змогла проголосувати за оновлення ЦВК. Рейтингове голосування за оновлення складу Центрвиборчкому набрало 189 голосів за необхідних 226. 117 із них були від представників БПП, лише 10 із 80 – від партнерів із коаліції “Народного фронту”.

“Блок Петра Порошенка” відмовився брати участь у голосуваннях 5 і 6 липня. А “Народний фронт” заявив, що голосуватиме, якщо кандидатів буде 13 і серед них буде представник “Опозиційного блоку”.

Сьогоднішнє засідання ВР планує розпочати з затвердження порядку денного дев’ятої сесії парламенту

  • Вересень 18, 2018

У залі зареєструвалися 352 народних депутати.

У порядку денному стоїть перше читання законопроекту про підвищення штрафів за непристібнутий ремінь безпеки в автівці.

Також обранці планують підвищити соцзахист репресованих у часи Другої світової війни, встановити особливі тарифи на доставку вітчизняної преси за передплатою мешканцям Донецької та Луганської областей.

У плані також законопроект про забезпечення прозорості у видобувних галузях та проекти рішень про перейменування сіл Івано-Франківської, Черкаської та Київської областей.

Найактивнішим пленарним днем тижня має бути четвер. На цей день заплановане щорічне послання президента до народних депутатів. Крім того, парламент планує оновити ЦВК, розглянути питання перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

Москва розуміє, що надання Томосу православній церкві в Україні – уже незворотний крок

  • Вересень 17, 2018

Рішення про надання Томосу про автокефалію православній церкві в Україні мають ухвалити на синоді Константинопольської церкви 9–11 жовтня.

Насамперед, екзархи в розумінні грецької церкви – це представники патріарха або глави церкви, – заявив патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет. – У нашому розумінні екзарх – це керівник декількох єпархій, яким у свій час був і я. А ці 2 призначених Вселенським патріархом екзархів – архієпископ Даниїл і єпископ Іларіон – мають інше призначення, вони будуть представляти Вселенського патріарха в підготовці до майбутнього собору Української церкви. Вони будуть зустрічатися з нами, думаю, і з Українською Автокефальною Православною Церквою, і з Московським патріархатом, і, звичайно, з президентом. Це все відбувається в рамках підготовки до собору, який зберемо ми, – ті, хто звернувся до Вселенського патріарха з проханням надати Томос про автокефалію Українській православній церкві. Але собор відбудеться не раніше, ніж пройде синод Константинопольської церкви, який розгляне питання автокефалії та прийме рішення про надання Томосу. Найближча сесія синоду очікується 9–11 жовтня

За його словами, “собор не може відбутися раніше синоду”.

Спочатку Вселенський патріарх приймає рішення про надання Томосу, після цього ми скликаємо собор, на соборі фіксується об’єднання всіх 3 церков у єдину помісну автокефальну православну церкву й обирається її предстоятель – патріарх. І тоді вже Томос, прийнятий на синоді, буде вручений цьому патріарху

Роль екзархів в Україні – сприяти підготовці собору.

Чи вони, чи хтось інший, уповноважений Вселенським патріархом, буде на соборі для його засвідчення. Собор проходитиме за нашими правилами, згідно з нашим статутом… Наша церква буде грати провідну роль, але і 2 інші церкви, які беруть участь у соборі, повинні мати своє достоїнство

Якщо патріарх призначив екзархів, які займаються підготовкою до собору, значить, синод обов’язково буде вирішувати це питання”. “Чому призначення екзархів викликало такий ажіотаж? Тому що Москва розуміє: призначення екзархів означає надання Томосу, це вже незворотний крок

19 квітня Верховна Рада України проголосувала за постанову про звернення президента до вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні. 22 квітня президент Петро Порошенко повідомив, що Вселенський патріархат розпочав до розгляд цього питання. 2 вересня Архієрейський собор ухвалив рішення, що Константинопольський патріархат може надавати автокефалію без погоджень з іншими церквами. 7 вересня в межах підготовки до надання автокефалії православній церкві в Україні Вселенський патріархат призначив своїми екзархами в Києві архієпископа Даниїла Памфілійського зі США і єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади. Дії Константинопольського патріарха Варфоломія щодо призначення представників в Україні у РПЦ розцінили як “грубе вторгнення” на свою канонічну територію та пообіцяли, що такі дії “не залишаться без відповіді”. 14 вересня на позачерговому засіданні синод Руської православної церкви ухвалив рішення припинити участь РПЦ у структурах, пов’язаних із Константинопольським патріархатом. Синод також вирішив припинити спільне служіння представників РПЦ з ієрархами Константинопольського патріархату і заборонити під час богослужінь згадувати Вселенського патріарха Варфоломія.

Білоруська автокефальна православна церква підтримує надання Томосу Українській православній церкві та також має на меті офіційно отримати статус автокефалії.

Суд Англії відправив на новий розгляд позов РФ до України про борг у $3 млрд, прийнявши аргументи Києва

  • Вересень 14, 2018

Апеляційний суд Англії задовольнив апеляційну скаргу України на вердикт Високого суду Лондона у відповідній справі.

Таким чином, суд повернеться до розгляду боргової суперечки між Києвом і Москвою.

Суддя вирішив, що суд першої інстанції помилково не став розглядати аргументи української сторони. Відтак тепер справа буде слухатися в рамках повноцінної процедури, що відстрочить можливість стягнення боргу на користь РФ.

У грудні 2013-го президент Росії Володимир Путін і тодішній президент України Віктор Янукович домовилися про кредит у $15 млрд через розміщення українських цінних паперів.

Облігації на $3 млрд були розміщені на Ірландській фондовій біржі 20 грудня 2013-го і викуплені Росією.

У грудні 2015-го Кабінет міністрів ввів мораторій на виплату $3 млрд.

Наступного року РФ подала позов проти України до Високого суду Лондона щодо стягнення боргу, а у травні Україна подала документи для свого захисту в рамках цього судового процесу.