Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня

  • Лютий 15, 2019

Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня, який розпочнеться 26 лютого.
Про це сказав спікер парламенту Андрій Парубій на брифінгу з екс-керівником Європарламенту Петом Коксом і депутатом Європарламенту Ребеккою Гармс.
Закон про мову, який має 2,5 тисячі правок, займе кілька днів. Обов’язково початок розгляду закону про мову ми розпочнемо наступного пленарного тижня
4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська. Спроби запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції та встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.

Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує збільшити покарання за порушення на виборах

  • Лютий 12, 2019

Про це повідомили на сайті парламенту.
Члени комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства №8270 прийняти за основу, скоротивши строк надання поправок та пропозицій до другого читання
Альтернативні проекти комітет відхилив.
Законопроект вперше пропонує ввести позбавлення волі незаконне використання, вкидання виборчих бюлетенів, порушення таємниці голосування членом виборчої комісії, кандидатом, спостерігачем та отримання виборцем неправомірної вигоди, пов’язаною з реалізацією активного або пасивного виборчого права. Також планують підвищити покарання – до 6 років позбавлення волі за підкуп виборців. Зараз максимально можуть дати 3 роки. Саджатимуть і за роздавання їжі, продуктів.
Тих, хто повідомив про вчинення злочину і буде сприяти розслідуванню, можуть звільнити від кримінальної відповідальності. До організаторів, однак, це не буде застосовуватись. Пропонують скасувати кримінальну відповідальність за приховування або знищення виборцями власних виборчих бюлетенів. Одночасно можуть передбачити адміністративну відповідальність за умисне розголошення виборцем свого волевиявлення у приміщенні для голосування.
Пропонують ввести відповідальність за підкуп кандидата. Таким чином сподіваються запобігати “чорним технологіям” – щодо висування “технічних кандидатів” чи кандидатів-двійників.
Пропонують підвищити розмір штрафів за порушення обмежень ведення передвиборної агітації. Зараз штраф за порушення встановлених обмежень громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проект закону передбачає підвищення штрафу до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019. Парламентські вибори – у жовтні того ж року. Всього ЦВК зареєструвала 44 кандидата. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то другий тур має пройти 21 квітня.

У Раді пообіцяли продовжити пільговий період для розмитнення євроблях

  • Грудень 4, 2018

Українці не поспішають розмитнювати авто за новими ставками, вважаючи їх невиправдано високими. Не допомагає навіть 50% знижка на акциз, яка діє протягом 90 днів з моменту прийняття законів про розмитнення (8487 і 8488).
Українці не розмитнюють авто за відсутності достатньої роз’яснювальної роботи. Багато хто не має поняття, як відбувається розмитнення і які документи для цього необхідні. Через це на кордонах твориться справжній хаос
Говорить Тетяна Острикова, голова підкомітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики.
Її слова підтверджує статистика. За тиждень дії нових правил розмитнення було легалізовано всього 74 автомобіля. На думку Тетяни Острикової, період для пільгового розмитнення слід продовжити.

Сервісні центри МВС готові у цілодобовому режимі реєструвати розмитнені авто з європейською реєстрацією. Відповідне рішення прийняли сьогодні на міжвідомчій нараді з питань врегулювання ситуації із ускладненням і блокуванням автомобільного руху у пунктах пропуску на кордоні України.

Верховна Рада підтримала закон про запровадження воєнного стану в 10 областях України

  • Листопад 27, 2018

Верховна Рада підтримала закон про запровадження воєнного стану в 10 областях України та її внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
Рішення ухвалили на позачерговому засіданні парламенту 276 голосами.
Воєнний стан введений на 30 діб – до 9-ї години 28 грудня. Він поширюється на території Вінницької, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської областей та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.
Ухвалений документ ставить завдання Держслужбі з надзвичайних ситуацій, органам державної та місцевої влади, а також підприємствам всіх форм власності привести в повну готовність об’єкти системи цивільного захисту.
Він також заявляє про можливість обмеження прав і свобод громадян. Ідеться про недоторканність житла, свободу комунікації, захист особистої інформації, свободу пересування та висловлювання, участь у виборах та мирних зборах, недопущення примусової праці, право на страйк та освіту.
Воєнний стан буде “активований” у випадку, якщо російські війська будуть здійснювати наземну операцію за межами Криму та зони проведення ООС

Ввечері 25 листопада російські силовики атакували три українські катери в Азовському морі та застосували зброю. Шістьох українських військових поранені, двоє з них перебувають у важкому стані. Після атаки спецназ ФСБ захопив українські катери “Бердянськ”, “Нікополь” та “Яни Капу” разом із особовим складом.
У зв’язку з цим Україна зібрала засідання РНБО, на якому вирішили вводити воєнний стан.
З’єднання і частини Збройних сил України привели в стан повної бойової готовності.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект про держбюджет – 2019

  • Листопад 23, 2018

Перед цим у документ вносили багато правок. Останні два місяці їх узгоджували. Остаточний варіант ухваленого закону поки що не доступний.

Проект держбюджету-2019 після першого читання передбачав доходи держбюджету в 1 трлн 8 млрд 375 млн 99,7 тис. грн. У тому числі Нацбанк повинен буде перерахувати 45,6 млрд грн. Видатки – 1 трлн 94 млрд 368 млн 288,1 тис. грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету – 89 млрд 989 млн 320 тис. грн.

40% піде на погашення кредитів та виплату боргів.

Прожитковий мінімум становитиме: від 1 січня – 1853 грн, від 1 липня – 1936 грн, від 1 грудня – 2027 грн.

Мінімальну зарплату від 1 січня хочуть підвищити до 4173 грн, у погодинному розрахунку – до 25,13 грн. Передбачили індексацію зарплат бюджетникам на рівні 9,4% порівняно з 2018 роком.

З 1 березня індексують пенсії військовослужбовцям, зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. На це уряд виділив 166,5 млрд грн.

Планують збільшити витрати на оборону – 209,5 млрд грн.

92,3 млрд грн – на систему охорони здоров’я. Заклали кошти на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та Києві.

Від 1 квітня 2019 року через Національну службу здоров’я України здійснюватиметься: відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань; пілотний проект з реалізації державних гарантій медобслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

На освіту держава виділить 242,1 млрд грн. 1 млрд грн розраховують надати на реформу “Нової української школи”.

Фінансування профтехосвіти у закладах, які не є окремими юридичними особами, а підпорядковані інститутам, університетам та академіям без статусу національних, відбуватиметься з обласних бюджетів. Відповідно навчальні заклади передадуть із державної в комунальну власність.

Із державного дорожнього фонду кошти направлять на ремонт трас Львів – Тернопіль – Умань, Біла Церква – Одеса – Миколаїв – Херсон, Одеса – Рені, Харків – Лозова – Павлоград, Запоріжжя – Маріуполь, Миколаїв – Кропивницьки. Також на облаштування Північного об’їзду міста Рівного.

За ухвалення держбюджету у другому читанні проголосували 239 депутатів, а за прийняття в цілому — 241 парламентарій при мінімально необхідній кількості у 226 голосів.

Президент Петро Порошенко обіцяє не підписувати проект державного бюджету на 2019 рік, якщо у ньому не передбачать витрати на субсидії.

Андрій Парубій відкрив засідання парламенту словами про Революцію гідності, яка розпочалася 5 років тому

  • Листопад 21, 2018

Ми знали, що маємо не допустити повернення України в колонію Росії. Ми розпочали цей шлях тоді. Минуло 5 років. Майдан продовжується у нашій роботі тут, у Верховній Раді. Кожного разу, коли ми зміцнюємо Збройні сили України, коли ухвалюємо рішення про зовнішньополітичний вибір України на НАТО і ЄС, коли ухвалюємо рішення з декомунізації, – ми продовжуємо справу Майдану. Наші барикади просто перенесені з Інститутської та Грушевського до Станиці Луганської та Широкиного. Там хлопці кожного дня захищають Україну і весь світ, – сказав Парубій.

У залі зареєструвалися 348 народних депутатів.

Обранці розпочнуть роботу з законопроекту про реєстрацію шлюбу громадян, які живуть на тимчасово окупованій території. До другого читання винесуть законопроекти про кримінальні проступки і принцип їхнього розслідування.

Традиційно для середи Верховна Рада розгляне ратифікації міжнародних угод. Серед них – зміни до угод про уникнення подвійного оподаткування з Туреччиною та зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Також ратифікація меморандуму з Австрією про доступ на ринки праці членів сімей працівників дипломатичних представництв і консульських установ.

У другій половині дня депутати працюватимуть у комітетах, фракціях і групах.

Верховна Рада 20 листопада направила до Конституційного суд ініціативу перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку. Це частина необхідної для перейменування процедури. Разом із тим парламент зірвав перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Фракція “Опозиційний блок” у Верховній Раді виключила зі свого складу народних депутатів Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна

  • Листопад 20, 2018

Про це повідомив співголова фракції Олександр Вілкул.

Хочу проінформувати, що півгодини тому закінчилося засідання фракції “Опозиційний блок”, на якому з рядів фракції були виключені Бойко Юрій Анатолійович і Льовочкін Сергій Володимирович
Заявив Вілкул на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.

У кулуарах Бойко заявив про створення парламентської групи.

“Опозиційний блок” залишається в минулому, – сказав він та додав, що “об’єднуватиме опозицію”.

Водночас соратник Бойка Вадим Рабінович заявив, що групу будуть “розширювати за рахунок інших депутатів”.

Незабаром побачите нові прапорці, нові обличчя, – сказав Рабінович.

Частина “Опозиційного блоку” буде приєднуватись. У нас ще є декілька пропозицій від депутатів інших груп і фракцій, – додав Бойко.

Співголову фракції “Опоблоку”, нардепа і колишнього “регіонала” Юрія Бойка висунули кандидатом у президенти. Про це повідомляє сайт партії “За життя”, яку фактично очолює Віктор Медведчук.

Бойко представляє одну із груп в “Опоблоці”, до якої також входить Сергій Льовочкін, колишній голова Адміністрації президента Януковича.

Ухвалення проекту державного бюджету на 2019 рік може затягнутися через популістів і передвиборчі баталії

  • Листопад 17, 2018

Про це сказав заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко в ефірі телеканалу “112 Україна”.

Заважати може популізм, передвиборча гонка, під час якої всі намагаються щось продемонструвати людям, тільки не відповідальне ставлення до держави.
Сподіваюся, що все ж є здорове ядро у Раді, якого вистачить, щоб проголосувати за головний державний кошторис на наступний рік і продемонструвати, що країна є стабільною попри вибори

18 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект державного бюджету на 2019 рік. Його підтримали 240 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій сподівається, що парламент ухвалить держбюджет наступного четверга, 22 листопада.

Справа про непогашений кредит Ощадбанку має політичний підтекст

  • Листопад 9, 2018

Справа про непогашений кредит Ощадбанку має політичний підтекст і пов’язана з початком передвиборної гонки. Таку думку висловив народний депутат Станіслав Березкін, після того як генпрокурор вніс до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності.

“На моє переконання, ця справа не позбавлене політичного підтексту. Припускаю, що пред’явлення саме в передвиборний рік звинувачень на мою адресу в рамках справи, яка ведеться вже два з половиною роки, не випадкове”, – прокоментував Березкін ситуацію навколо Ощадбанку.

Депутат наполягає на безпідставності звинувачень, а саму справу вважає спробою перевести в кримінально-правову площину відносини між двома господарюючими суб’єктами.

“Банком на даний момент ведеться активна робота по стягненню заборгованості за даним кредитом, і підстав стверджувати про заподіяні банку збитки немає” – заявив нардеп Березкін.

Інформаційний ажіотаж навколо цієї справи, на думку депутата створюється зусиллями антикорупційних відомств.

“Добре відомо, наскільки агресивно працює НАБУ в інформаційному полі для виправдання колосального бюджетного фінансування, що виділяється даному органу, і таких прикладів є маса”, – зазначив депутат.

При цьому Березкін заявив, що має намір надати повне сприяння в розгляді даного питання у Верховній Раді і “готовий негайно надати колегам-депутатам достовірну і вичерпну інформацію по даній ситуації для прийняття ними обґрунтованого рішення”.

Нагадаємо, що генеральний прокурор Юрій Луценко подав до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу щодо депутата групи Воля народу Станіслава Березкіна.

Раніше прес-служба Ощадбанку повідомила, що Національне антикорупційне бюро розслідує справу про непогашений кредит у розмірі 20 млн доларів, залученого групою компаній “Креатив”, бенефіціаром якої до 2015 року був Станіслав Березкін.

Якщо в Україні не вирішать проблему мораторію на землю, то Європейський суд з прав людини призначить грошову компенсацію

  • Листопад 6, 2018

Якщо в Україні не вирішать проблему мораторію на землю, то Європейський суд з прав людини призначить грошову компенсацію від 2 до 75 тис. євро для позивача залежно від оцінки конкретного позову.

Рішення Європейського суду у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” не дає Україні вибору, виконувати рішення чи ні. Україна має виконати це рішення. Причому зробити це належним чином

Заявила представник Мін’юсту, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини Аліcа Пєтухова.

За її словами, рішення Європейського суду для України — це не рекомендація, це вказівка.

Рішення суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію повинна бути вирішена не лише щодо окремих заявників, а в цілому. Якщо вона не буде врегульована вчасно, суд в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від 2 тисяч до 75 тисяч євро. Не виконавши рішення, Україна може отримати наступне пілотне рішення. Воно стосуватиметься усіх потенційних позовів з України

У травні 2018-го у вердикті у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” Європейський Суд ухвалив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливого балансу між інтересами суспільства та майновими правами громадян. Заявники, фермери Софія Зеленчук і Віктор Цицюра мають отримати компенсацію 3 тис. євро кожному.

Наприкінці жовтня 2017-го Верховна Рада продовжила до 2018-го мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Його ввели 2002-го. Щоправда, земельна реформа — одна із умов програми співпраці України та Міжнародного валютного фонду.