Витрати на одного українського вченого в 70 разів нижчі, ніж в США, і втричі нижчі, ніж в Росії

  • Листопад 5, 2018

Фінансування української науки збільшили на 30% – з 4,7 млрд. грн 2017 року до 6,1 млрд. грн 2018 року.

Національна академія наук України змушена працювати неповний день , кажуть там. Не вистачає заробітної плати науковцям.

За три роки кількість працівників НАН України зменшилася на 26%. Порівняно з 1991 роком, загальна чисельність співробітників скоротилася з 90 до 30 тис. Працівники переходять в інші сфери діяльності чи їдуть за кордон, де є можливості реалізувати себе.

  • У влади немає розуміння для чого потрібна наука. Зі слів урядовців інколи складається таке враження, що мета науковців – здобувати Нобелівські премії. Ніби вони спортсмени на Олімпійських іграх, – каже науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Олексій Болдирєв. Він розповів про стан української науки.

Українська наука поступається Західній?

  • У сенсі наукових ідей працюємо ми на хорошому європейському рівні. Робота йде повним ходом. У нас в інституті досліджували український кровоспинний препарат “Кровоспас”. Експериментували на свинях. Виявилося, препарат – не гірший за подібний американський. Його вже виробляють, але малими партіями. Також з колегами досліджували один із видів епілепсії – абсансну. Ми виявили одну з можливих причин цього захворювання.

А як із технологіями досліджень і обладнанням?

  • У цьому поступаємося і будемо поступатися все більше. Відчутно відстаємо по обладнанню. Причина – недостатнє фінансування. Проблема і в тому, що наука не є пріоритетом жодної політичної сили, владної агенції, органів. Неймовірними силами і зусиллями вчені написали новий закон “Про науку і науково-технологічну діяльність”. Писали науковці з Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Лаялися і узгоджували з Академією наук, з Міністерством освіти, комітетом Верховної Ради. Закон прийняли в кінці 2015 року. Його не виконують.

У влади немає розуміння для чого потрібна наука

Чому ситуація не змінюється?

Головна суть закону “Про науку і науково-технологічну діяльність” в тому – щоб в Україні з’явилася стратегія наукового розвитку. До цього закону наука в держпрограмах була на рівні зі спортом.
У цьому законі заклали ідею про науковий державний орган – Національну раду з науки й технологій. З одного боку, мали бути всі профільні міністри, керівники наукових установ, Академії наук, найбільших університетів, обладміністрацій, де є науково-технічний потенціал. З іншого, Науковий комітет – це 24 найкращих українських вчених, які обрані за поданням наукового співтовариства.
Їх відібрала комісія з науковців. Такий Ідентифікаційний комітет з дев’яти осіб, шість з яких іноземці, ефективно працює за кордоном. Далі Науковий комітет виробляє стратегію і доповідає її уряду. Її затверджують, створюють Національний фонд досліджень для заміни системи фінансування. Проводять конкурсне фінансування, де оцінюють здобутки й роботу вченого. Виконання Закону активно гальмують. Комітет мали обрати до середини 2016 року. Обрали в грудні 2017 року. Фонд сподівалися запустити 2017 року. Цього не зробили. Обіцяють, що запрацює з 2019 року.

Чому закон гальмують?

  • Бо немає того ж розуміння для чого потрібна наука. Уряд багато казав про “Горизонт 2020”. Це найбільша програма ЄС з фінансування науки та інновацій, її бюджет – майже 80 мільярдів євро до 2020 року. Її мета – перетворити Європу у привабливе місце для першокласних науковців, вирішувати найгостріші проблеми суспільства. Проект підписали. ЄС запрошував експертів-науковців від України в комітет Програми. Вони мали відбирати проекти, впроваджувати зміни. У Міносвіти торік провели конкурс. Потім – тиша. У серпні 2018 року – обдзвонили обраних учасників. І знову мовчать.
    Як справи із науковою еміграцією порівняно із іншими роками?
  • У 1990-х роках виїжджали тотально. У 2000-х з’явилася надія. Вчені почали залишатися, дехто повертатися. З’явилося фінансування і люди просто хотіли на батьківщину. Зараз тотальний виїзд. Повертаються рідше. Один вчений може підтримувати роботу декількох лабораторій. Від’їзд такого науковця провокує закриття галузі. Головна причина виїзду – безперспективність. Українці звикли виживати, а не жити

Ви працювали у США, Сінгапурі, Арабських Еміратах. Які там умови для вчених?

  • Наука – це не про заробляння грошей. В Арабських Еміратах отримував добре. В Америці трохи більше ніж безробітний. У більшості країн науковці отримують мало. Але в Америці можна орендувати квартиру, їсти, їздити куди хочеш і відкладати кошти. В Україні зазвичай все зупиняється на їсти. У 2014-2015 роках викладав в Національному медичному університеті імені Богомольця. Отримував 500 гривень на місяць. Ніби не багато, але коли перестав викладати, відчув як не вистачає тих грошей.

Чи задумувалися про те, щоб лишитися працювати за кордоном?

  • Завжди пропонували залишитися. Я відмовлявся. Спочатку були надії, що в Україні щось налагодиться. Потім став дорослішим і побачив зацікавлених студентів. Хочеться їм допомогти і навчити. Важко залишити батьківщину. Виріс тут. Коли працюєш в одному місці довго, ти знаєш все. Приростаєш. Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот.

Тобто зараз не можна казати про позитивні зміни в українській науці?

  • Можна сказати, що суспільство почало цікавитися наукою. Популяризую науку з колегами з 2010 року. У 2014 році відбувся перелом. Люди, на жаль, малоосвічені. Думають, що Ілон Маск – це наука. Насправді, тільки технології і бізнес.

Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот

Чи можемо ми використати досвід українських науковців, які повернулися з-за кордону на благо України?

  • Обов’язково. У Китаї активно практикують подібне. Вони розробили програму для повернення науковців. Китайський вчений, який пропрацював 5 чи 10 років за кордоном отримує лабораторію і стартовий грант, щоб її обладнати і робити великі результати в країні. В Україні підтримка лише на словах.

У чому основна проблема нашої науки у вашій сфері?

  • Немає середньої ланки – між науковцями й бізнесом. До того ж у нас бізнесмени будують плани на півроку. Бо не знають, що буде далі. А виведення ліків на ринок нерідко займає років п’ять-десять. Є приклади, коли вчені йшли у виробництво. Але вони вже не науковці. Бо не створюють нові знання. Тільки шукають кошти для впровадження своїх відкриттів. В цьому нема нічого поганого для таких вчених, але для науки вони часто втрачені.

А як в інших країнах?

  • У США добре налагоджений шлях від наукового відкриття до конвеєра. Проводять лабораторні дослідження чи в інституті. Доводять його до зразка препарату. Фармацевтичний гігант робить клінічні дослідження. І готує товар до масового виробництва. Обов’язково захищені права всіх учасників створення препарату. Кожен отримує відсоток від доходу. В Україні цей процес складний, практично неможливий.

Вчені змогли передати думки однієї людини іншій. Дослідники створили пристрій, який транслював думки двох людей в голову третього. Використовували електроенцефалографію, яка дозволяє зчитувати інформацію, і транскраніальну магнітну стимуляцію для того, щоб її передавати. Ці технології ловлять або відправляють сигнали в мозок за допомогою електромагнітного поля крізь кістку.

Як справи із науковою еміграцією порівняно із іншими роками?
– У 1990-х роках виїжджали тотально. У 2000-х з’явилася надія. Вчені почали залишатися, дехто повертатися. З’явилося фінансування і люди просто хотіли на батьківщину. Зараз тотальний виїзд. Повертаються рідше. Один вчений може підтримувати роботу декількох лабораторій. Від’їзд такого науковця провокує закриття галузі. Головна причина виїзду – безперспективність. Українці звикли виживати, а не жити

Ви працювали у США, Сінгапурі, Арабських Еміратах. Які там умови для вчених?

  • Наука – це не про заробляння грошей. В Арабських Еміратах отримував добре. В Америці трохи більше ніж безробітний. У більшості країн науковці отримують мало. Але в Америці можна орендувати квартиру, їсти, їздити куди хочеш і відкладати кошти. В Україні зазвичай все зупиняється на їсти. У 2014-2015 роках викладав в Національному медичному університеті імені Богомольця. Отримував 500 гривень на місяць. Ніби не багато, але коли перестав викладати, відчув як не вистачає тих грошей.

Чи задумувалися про те, щоб лишитися працювати за кордоном?

  • Завжди пропонували залишитися. Я відмовлявся. Спочатку були надії, що в Україні щось налагодиться. Потім став дорослішим і побачив зацікавлених студентів. Хочеться їм допомогти і навчити. Важко залишити батьківщину. Виріс тут. Коли працюєш в одному місці довго, ти знаєш все. Приростаєш. Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот.

Тобто зараз не можна казати про позитивні зміни в українській науці?

  • Можна сказати, що суспільство почало цікавитися наукою. Популяризую науку з колегами з 2010 року. У 2014 році відбувся перелом. Люди, на жаль, малоосвічені. Думають, що Ілон Маск – це наука. Насправді, тільки технології і бізнес.

Друзі і родичі кажуть, що я хворий. Незнайомі, що ідіот

Чи можемо ми використати досвід українських науковців, які повернулися з-за кордону на благо України?

  • Обов’язково. У Китаї активно практикують подібне. Вони розробили програму для повернення науковців. Китайський вчений, який пропрацював 5 чи 10 років за кордоном отримує лабораторію і стартовий грант, щоб її обладнати і робити великі результати в країні. В Україні підтримка лише на словах.

У чому основна проблема нашої науки у вашій сфері?

  • Немає середньої ланки – між науковцями й бізнесом. До того ж у нас бізнесмени будують плани на півроку. Бо не знають, що буде далі. А виведення ліків на ринок нерідко займає років п’ять-десять. Є приклади, коли вчені йшли у виробництво. Але вони вже не науковці. Бо не створюють нові знання. Тільки шукають кошти для впровадження своїх відкриттів. В цьому нема нічого поганого для таких вчених, але для науки вони часто втрачені.

А як в інших країнах?

  • У США добре налагоджений шлях від наукового відкриття до конвеєра. Проводять лабораторні дослідження чи в інституті. Доводять його до зразка препарату. Фармацевтичний гігант робить клінічні дослідження. І готує товар до масового виробництва. Обов’язково захищені права всіх учасників створення препарату. Кожен отримує відсоток від доходу. В Україні цей процес складний, практично неможливий.

Вчені змогли передати думки однієї людини іншій. Дослідники створили пристрій, який транслював думки двох людей в голову третього. Використовували електроенцефалографію, яка дозволяє зчитувати інформацію, і транскраніальну магнітну стимуляцію для того, щоб її передавати. Ці технології ловлять або відправляють сигнали в мозок за допомогою електромагнітного поля крізь кістку.

Автор: Володимир Мукан, Ірина Рубан

Українські вчені в Антарктиді займаються корупцією

  • Жовтень 28, 2018

В українському антарктичному центрі бюджетні кошти витрачаються в основному не на проведення корисних для країни наукових досліджень, а на закордонні відрядження та інші економічно необґрунтовані цілі

Державна аудиторська служба України під час аудиту діяльності Національного антарктичного наукового центру (ГУ “НАНЦ”) за 2014-2018 роки встановила порушення на суму 85,6 млн грн.

Крім цього, встановлено порушення при проведенні процедур закупівель, за результатами яких укладено договорів на суму 70,7 млн грн.

За даними Держаудитслужби, за цей період ДУ “НАНЦ” отримав асигнувань на суму 196,5 млн грн.

В українському антарктичному центрі бюджетні кошти витрачаються в основному не на проведення корисних для країни наукових досліджень, а на закордонні відрядження та інші економічно необґрунтовані цілі. На сьогодні потреба в бюджетних коштах, більшу частину з яких (65-80%) становлять витрати на організацію та проведення антарктичних експедицій, ГУ “НАНЦ” визначав з недотриманням бюджетного законодавства без відповідних розрахунків і економічних обґрунтувань

Наголошується в повідомленні Держаудитслужби.

Крім того, з 12 об’єктів антарктичної станції “Академік Вернадський” на балансі ДУ “НАНЦ” враховувалися тільки два з них. Під час ревізії всі об’єкти антарктичної станції поставлено на облік і проведено їх дооцінку на суму 42,1 млн грн.

Вчені визнали генетично-модифіковані культури безпечними для людей

  • Січень 13, 2018

Фахівці довели, що генетично модифікована продукція не становить небезпеки для життя і здоров’я людей.

До цього висновку дійшла спеціальна комісія з результатами масштабного дослідження, в рамках якого був проведений аналіз величезної кількості наукових праць у цій області. Отримані результати були підкріплені думкою не одного десятка експертів.

Здебільшого робота над вирощуванням генетично модифікованих культур, далі використовуються в харчовій промисловості, зводиться до мінімізації використання інсектицидів, здешевлення їх вирощування та підвищення урожайності. Завдяки змінам в геномі, вони відрізняються особливою стійкістю до дії гербіцидів і комах-шкідників.

Протягом 20 років спостережень фахівці не відзначили будь-яких побічних ефектів від вживання генетично модифікованих продуктів. Вчені не виявили статистично значущих коливань захворюваності на рак, аутизмом, целіакію, цукровий діабет, алергічними захворюваннями та іншими патологіями, причиною яких можна було б вважати ГМ-культури. Також експерти з упевненістю говорять про відсутність впливу культивування ГМ-рослин на видову різноманітність.

При цьому, автори доповіді не пропонують відмовитися від маркування продукції, створеної з використанням генетично модифікованих культур, щоб споживачі були проінформовані в повній мірі і самі робили свій вибір.

 

Підготував: Вадім Щіменко

Вже два роки українські вчені працюють в режимі неповної зайнятості і йдуть в неоплачувану відпустку

  • Січень 9, 2018

Вже два роки поспіль українська наука працює в режимі неповної зайнятості, тобто люди працюють 5 днів на тиждень, а 3-4, і вони йдуть у відпустку за свій рахунок.

Про це в коментарі кореспонденту ГолосUA розповів голова профспілки працівників НАН України, кандидат філософських наук Анатолій Широков.

«Залежно від результатів атестації, до базового фінансування наукової установи буде додаватися додаткова грантова частина. Зовсім неефективних чекає або злиття з більш ефективними, або закриття. Незалежно від того, це університет чи академічну установу, але якщо там працюють нормальні вчені, а не «недотепи», то їх можна перевести на роботу в більш просунуті установи», – пояснив експерт.

За його словами, Національна Академія Наук Україна сама стала ініціатором проведення цієї атестації.

«НАН України, як окрема структура і розпорядник бюджетних коштів, ініціювала цей процес і самостійно проводить його. Ми рік працювали над розробкою спеціальної методики, в ній враховано досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Вже почався процес залучення закордонних експертів, і в даний час вже трохи більше ніж 40 закладів пройшли цю атестацію. МОН поки не затвердив всі критерії й порядок перевірки наукових вищих навчальних закладів, але в міністерстві дуже позитивно сприйняли нашу методику та пообіцяли, що багато візьмуть при розробці методики перевірки та атестації Вузів», – підкреслив А. Широков.

Анатолій Широков акцентував увагу, що робота по атестації не проста, це не формальна перевірка якийсь комісією, що прийшли, тиждень-два подивилися, що та як.

«За нашою методикою комісія повинна працювати не менше півтора місяця, щоб за численними критеріями перевірити ефективність установи. Це і результати наукових досліджень, і в яких престижних наукових журналах друкуються статті, в яких міжнародних виставках, конференціях і наукових проектах брали участь, як працює підготовка наукових кадрів – кандидатів і докторів, як працює аспірантура», – уточнив експерт.

Анатолій Широков повідомив, що підштовхнула до всього цього нова редакція закону про науку і науково-технічної діяльності, прийнята в 2015 році, де чітко зазначено, що державні наукові установи повинні проходити оцінювання, і за його результатами повинно проводитися їх фінансування.

«На жаль, якщо говорити про базове фінансування на 2018 рік, то грошей дуже мало, навіть у фонді зарплат. Вже два роки поспіль українська наука працює в режимі неповної зайнятості, тобто люди працюють 5 днів на тиждень, а 3-4, і вони йдуть у відпустку за свій рахунок. Але в 2018 році виділяється додатково 500 мільйонів на пріоритетні напрямки наукових досліджень, ще залишилося затвердити деякі положення. Ось частина цих грошей планується направити в ті наукові установи, які вже успішно пройшли атестацію», – особливо відзначив експерт.

А. Широков додав, що серед тих трохи більше ніж 40 установ, які пройшли перевірку, більша частина показала хороші результати, навіть всупереч жалюгідного фінансування – всього 0,2% від ВВП.

«Бюджет вітчизняної науки дорівнює рівню фінансових можливостей середнього європейського університету. Дуже дивно потім слухати докори, де наші Нобелівські лауреати?», – додав експерт.

Резюмуючи, А. Широков сказав: «Ця атестація корисна і для самої науки, і для академії наук, щоб всупереч усьому ми йшли в ногу до сучасних вимог. Але це також і оптимізація – і в розумінні скорочення, – так, на жаль, держава хоче менше грошей виділяти на науку, і в розумінні побудови більш ефективного, раціонального наукового процесу».

Нагадаємо, раніше повідомлялося, В Україні атестація наукових установ та ВНЗ, які здійснюють наукову діяльність, у 2018 році буде проводитися за новими правилами. Про це повідомили в прес-службі Міносвіти.

“Важлива зміна 2018 року – атестація за новими правилами наукових установ та ВНЗ, які здійснюють наукову діяльність. Від цього залежатиме рівень їх базового фінансування”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, для наукових установ новий порядок державної атестації був прийнятий у липні 2017 року, до 2020 року атестацію повинні пройти не менше 550 (80%) таких закладів. У разі отримання позитивної оцінки установи будуть отримувати більше фінансування.

 

Автор: Адріана Бубнівська

Вчені: вакцини все-таки можуть провокувати аутизм

  • Грудень 4, 2017

Нове дослідження показує, що міститься в деяких вакцинах алюміній може стати причиною аутизму.

У дітей з цим розладом відзначається в 10 разів більш висока концентрація цього металу в мозку, як показують спостереження. Алюміній здатний перетинати гематоенцефалічний бар’єр мозку, з допомогою якого фільтрується вся надходить в цей орган кров, він також може накопичуватися в клітинах, пов’язаних з формуванням внутрішнього середовища організму начебто підтримки температури тіла.

Вчені з Університету Кіля підкреслюють, що отримали докази цієї самої зв’язку між вакцинацією і розладами аутистичного спектру, про яку говорилося в деяких конспірологічних теоріях.

Автори дослідження припускають, що у деяких жертв аутизму можуть бути певні генетичні зміни, в результаті яких вони накопичують алюміній в мозку, від якого здорові люди легко позбуваються. Втім, багато експертів ставляться до результатів цього дослідження з великою часткою скепсису.

Ще в 1992 році гастроентеролог Ендрю Уейкфілд заявив, що між вакцинами проти кору, паротиту та краснухи та хворобами кишечника, а також аутизмом існує зв’язок. Проте подальші роботи вчених повністю спростували цю заяву. Але воно спровокувало новий сплеск антивакцинаторского руху, із-за якого тисячі дітей зіткнулися з кором з вини своїх стурбованих батьків.

Втім, тепер німецькі дослідники висувають самі переконливі докази того, що алюміній викликає розлади аутистичного спектру.

Вони отримали результати дослідження зразків мозку від 5 померлих донорів, які мали аутизм. Рівень алюмінію у їх мозку був надзвичайно високим порівняно із зразками мозку від людей, які не мали аутизму. Приміром, у 15-річного хлопчика з аутизмом цей рівень становив 11,59 мкг/г сухої ваги, що в 10 разів більше граничної норми для дорослої людини, не кажучи вже про підлітків.

Читайте також: нові ліки від мігрені вперше стало чинити потужний ефект

Більшу частину алюмінію вчені виявили в не є нейрональними клітинах, які залучені на підтримку постійної внутрішнього середовища організму.

Підготувала: Безсмертна Ліза

Вчені пропонують «пригасити» сонячне світло для боротьби з глобальним потеплінням

  • Жовтень 30, 2017

Основною причиною появи ураганів є нагрів океанської води в тропіках, 2017-й рік показав, що інтенсивність цього процесу зросла багаторазово. Від підвищення температури атмосфери корали гинуть, тануть льодовики і розпалюються жахливі лісові пожежі. Вчені з університету Бедфордшира (Велика Британія) вважають, що людству саме час зайнятися агресивною геоінженерією.

В якості початкового кроку для зміни умов на планеті Земля вони пропонують «приглушити» сонячне сяйво, знизити кількість одержуваного від зірки випромінювання. Для цього потрібно створити «ядерну зиму» в мініатюрі – наситити верхні шари атмосфери аерозолями на основі двоокису сірки. Речовина буде відбивати деякий кількість сонячних променів назад у космос і нагрівання тропосфери сповільниться.

Про технічну сторону завдання, реалізації проекту, мови поки не йде – все обмежується комп’ютерним моделюванням. Яке показує, що океан не тільки не буде перегріватися, але навіть трохи охолоне, що знизить кількість ураганів. І це дасть коралам більше часу на відновлення, але інші аспекти перепадів температури на планеті піддаються з великим трудом.

Геоінженерія може стати предметом серйозних дискусій у наукових колах XXI століття. З одного боку, вплив людини на клімат вже незаперечний,  цьому процесу давно пора надати хоч якийсь порядок. А з іншого майже всі одностайні в тому, що якщо зробити якісь глобальні зміни, то скасувати їх наслідки буде практично неможливо. Так що приказка про «сім разів відміряй, один раз відріж» у разі впливів в масштабах планети стає як ніколи актуальною.

 

Підготувала: Марія Одінцова

Вчені з Мельбурна створили двовимірний матеріал, якого не існує в природі

  • Жовтень 24, 2017

Команда дослідників Мельбурнського королівського технологічного університету (RMIT, Австралія) під керівництвом професора Куроша Калантара-Заде і доктора Торбена Денеке зробили відкриття, яке може докорінно змінити наші уявлення про хімію. Вони створили двовимірний матеріал товщиною в декілька атомів, що не має природних аналогів.

Щоб створити його, вчені розчинили кілька природних металів в інших рідких металах, в результаті чого утворилися тонкі оксидні шари, легко отделяющиеся один від одного. Доктор Денеке порівняв цей процес з збиванням молока при отриманні капучіно.

На думку вчених, у нового матеріалу велике майбутнє, перш за все в області швидкодіючої електроніки – при створенні систем зберігання даних нового покоління.

Очищені шари оксиду можуть бути використані в якості швидкодіючих транзисторів, які споживають мінімальну кількість енергії. На основі таких оксидних шарів можуть бути створені сенсорні екрани з унікальною чутливістю.

«Ми прогнозуємо, що розроблена технологія торкнеться приблизно третини таблиці Менделєєва, — розповідає професор Калантар-Заде, — Багато з атомарно тонких оксидів — це напівпровідникові або діелектричні матеріали, які є основою сучасних електронних та оптичних приладів».

Вчені виявили зниклу половину матерії Всесвіту

  • Жовтень 17, 2017

Немає нічого тріумфального для вченого, ніж момент, коли теоретичні викладання підтверджуються практичними дослідженнями. Особливо, якщо між ними лежить кілька десятків років вдосконалення технологій і інструментів. Ще в минулому столітті астрофізики здогадувалися, що велика частина реальної або баріонної матерії повинна бути зосереджена десь між галактиками і зірками. Але розгледіти її вдалося лише сьогодні.

Для розуміння масштабів відкриття: по поточній моделі світобудови Всесвіт на 95 % складається з загадкової темної матерії, плюс темної енергії, а решта 4,6 % – це звичайна, звична нам матерія з електронів і протонів. Але коли учені порахували кількість речовини в зірках, гарячих газах галактичних скупчень і в міжзоряному середовищі, його там виявилося на 50 % менше, ніж потрібно. Де сховалося інше?

Виявилося, що речовина є, але із-за вкрай низької щільності «побачити» її неможливо. Довелося залучити ефект Сюняева-Зельдовича, який описує зміни світіння реліктового випромінювання при взаємодії з гарячим, але невидимим газом міжзоряних пустот. Дані з орбітальної обсерваторії Plank для 260 000 пар галактик показали між ними простяглися тонкі газові нитки, в яких зосереджені відсутні 50 % реальної матерії.

Учені не просто нібито знайшли зниклу матерію Всесвіту, вони ще раз підтвердили і уточнили модель її. Багатовимірна система з великими і дрібними вузлами, створеними гравітаційними силами, між якими простяглися незримі стійкі зв’язки. Фундаментальні теорії, деяким з яких більше півстоліття, отримують своє підтвердження – ми все більше дізнаємося, як влаштований світ навколо.

Воїни або вчені: як пов’язані гени і стійкість до стресів

  • Жовтень 3, 2017

Якщо ви не народилися генетичним «богатирем», якому байдуже будь-який стрес, вам не пощастило? Варто знати свою генетичну схильність і що можна зробити, щоб компенсувати слабкі місця? На ці запитання відповідає генетик Валерій Іллінський.
Генетичні тести можуть розповісти, чим ми ризикуємо захворіти, який спосіб життя нам більше підходить, який спорт допоможе швидше прийти у форму. А що щодо темпераменту і рис характеру?
Дослідники медико-генетичного центру Genotek вивчили результати ДНК-тестів 2500 своїх клієнтів і знайшли у 76% з них варіант гена, що підвищує стійкість до стресу. У решти 24% був виявлений варіант того ж гена з мутацією, яка пов’язана з низькою стресостійкістю.
Які висновки з цього випливають і що робити з результатами?
24% – не так вже й мало, майже кожен четвертий. Ця особливість впливає на життя людей?

Валерій Іллінський: Ген COMT, про який ми говоримо, відповідає за передачу нервових імпульсів у мозку. Конкретно − регулює рівні нейромедіаторів дофаміну, адреналіну і норадреналіну з допомогою певного ферменту. Так ось, у деяких людей була знайдена мутація, яка знижує активність цього ферменту на 40%. Це означає, що їх мозок гостріше реагує на негативні стимули: такі люди тонше відчувають, соромливі, уникають небезпеки і невідомості, не йдуть на конфлікт.

Тобто це якась «поломка», яка заважає жити?
Я б так не сказав. Просто їм важче зберегти самовладання в кризових ситуаціях. Зате в мирний час у них є перевага в навчанні та соціальної адаптації.
А конкретніше?
У них краще пам’ять і вище здібності до навчання. Взагалі за варіантами гена COMT люди діляться на два типи: умовні «воїни», які гірше навчаються, але зате менш тривожні і краще переносять біль, і «вчені», які гірше справляються зі стресом, але добре міркують в спокійній обстановці, виявляють винахідливість.

Природне поділ праці?
Можна і так сказати. Негативні мутації, не сприяють виживанню, просто не передаються далі. Вчені припускають, що мутація в гені COMT, знижує стресостійкість, теж закріпилася не випадково. Можливо, вона дає перевагу при адаптації в складних сучасних умовах, де успіх більше залежить від пам’яті та здатності до концентрації, ніж від уміння перемагати біль і ігнорувати небезпеки.

І все ж уміння переносити стрес важливо. Загляньте в вимоги до кандидата на будь-яку вакансію − обов’язково натрапите на горезвісну стресостійкість.
Це так, але важливо не забувати про те, що у генетичних «вчених» більше шансів заробити нервовий зрив на роботі, якщо їм доводиться постійно перебувати під тиском, діяти швидко і рішуче, вести жорсткі переговори. Натомість, їм простіше навчитися новому, легше відчути настрій клієнтів і колег, запропонувати конструктивне розв’язання конфлікту.

Припустимо, у мене знайшли певний варіант гена, що з цього випливає? Якщо я «вчений»,то в авіадиспетчери мені доступ закритий?
Авіадиспетчером може працювати людина з будь-яким варіантом гена COMT. Просто «воїнам» потрібно звернути увагу на розвиток пам’яті, а «вченим» – на підвищення толерантності до стресу. Тому профорієнтація по генам в чистому вигляді неможливе: крім них, на людину впливає виховання, режим дня, харчування, спосіб життя, попередній досвід. Людина взагалі істота гнучке − він здатний пристосуватися до умов зовнішнього середовища, так і до особливостей роботи власного мозку.

Варто знати про свою генетично запрограмованої реакції на стрес? Може, це тільки обмежить людей: вони будуть відмовлятися від серйозних викликів, уникати навантажень.
У нас є ДНК-тест «Таланти і спорт», який часто замовляють батьки для дітей. І ось там ми вивчаємо, в тому числі і ген COMT. Компенсувати особливості роботи COMT найкраще саме в дитинстві. Самостійно або за допомогою психолога навчити дитину успішно справлятися з негативними ситуаціями, розуміти і передбачати свої реакції, користуватися техніками для зняття напруги.

За відгуками клієнтів, ці корисні знання і дорослим. Хтось вирішує нарешті піти з ненависної роботи, переконавшись, що стрес йому «генетично протипоказаний». Хтось, навпаки, вперше по-справжньому звертає увагу на цю проблему, вчиться технікам управління стресом і в підсумку істотно підвищує якість життя і працездатність. У будь-якому випадку люди стають щасливішими, так як починають усвідомленіше підходити до реакцій.

Наскільки генетика позначається на психологічній стійкості порівняно з вихованням, культурою, середовищем?
У геномі людини близько 20 тисяч генів, а психіка складається з десятків різних аспектів і рис. Тому порівнюють зазвичай конкретний, вимірюваний параметр — наприклад, схильність грати на роботі лідерські ролі, формальні і неформальні. За даними 2006 року, ця риса на 30% задається генетично. Для ролі генів у стресостійкості кількісних оцінок поки отримати не вдалося: крім COMT, свій внесок вносять і інші гени, і взаємодія між ними все ще вивчається.

Довідка
Ген – це ділянка ДНК, який виконує в організмі певні функції і кодує білок. Буває, що один і той же ген існує в декількох варіантах. Тоді він працює по-різному. Наприклад, ген, відповідальний за вироблення інсуліну підшлунковою залозою. Один з його варіантів може призводити до збою, і тоді замість того, щоб засвоювати глюкозу, необхідну для живлення клітин м’язів і печінки, клітини підшлункової залози будуть руйнуватися і вироблення інсуліну буде неможливою. Такий варіант гена призведе до розвитку цукрового діабету першого типу.

 

Підготував: Вадім Щіменко

Унікальну галактику відкрили Українські астрономи

  • Вересень 21, 2017

Вчені з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України відкрили унікальну галактику. Особливість в тому, що вміст у ній всіх хімічних елементів важче гелію — найнижче серед усіх відомих галактик з активним зірковим дощем. Групу вчених очолює український академік, вчений Юрій Ізотов (у 2005 році він спільно з американським колегою відкрив одну з самих молодих галактик Всесвіту).

Результат спостереження було опубліковано в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society самими вченими.

Чому це відкриття важливо? Сучасна астрофізика проводить дослідження фізичних характеристик так званих первинних галактик — вважається, що це перші об’єкти Всесвіту, які з’явилися в газовому середовищі із водню та гелію, яка майже не містить других елементів. Первинні галактики створювалися, коли її вік становив кілька мільйонів років (зараз вік Всесвіту — близько 13 млрд років). Вони відігравали важливу роль в еволюції раннього Всесвіту, приміром, у них почався синтез елементів важче гелію (азоту, кисню, заліза, вуглецю) і т. д.

Первинні галактики були невеликими за розміром і масою (в десятки тисяч разів менше по масі, ніж, приміром, Чумацький Шлях). Це обставина не давало вивчити їх як слід, тому астрономи шукають їх аналоги, розташовані ближче. До цього часу було відомо лише кілька подібних галактик, серед них і та, яку астрофізики Юрій Ізотов і Наталя Гусєва відкрили в 1990 році.

Нагадаємо, у липні стало відомо, що Китай побудував величезну «тарілку-телескоп» FAST за $180 млн. Як кажуть інженери і вчені цієї обсерваторії, дозволить вивчати інші галактики і темну матерію.