Чи може країна відмовитися від “кредитної голки”, переключившись на використання ресурсу внутрішніх інвесторів

  • Грудень 13, 2018

Завдяки своєчасному голосуванню за бюджет майбутнього року Україна отримала шанс оперативно вирішити з Міжнародним валютним фондом (МВФ) питання чергового траншу допомоги. Нагадаємо, що мова йде про кредитну програму stand-by, що відкриває вітчизняному уряду доступ до 2,8 мільярда спеціальних прав запозичення (еквівалентно $3,9 млрд).
Експерти позитивно оцінюють цю перспективу, проте все частіше міркують на тему зростаючої залежності країни від кредитних ін’єкцій наших західних партнерів. Втім, відмовитися від них на даному етапі розвитку економіки просто неможливо.
Загроза дефолту
Відповідаючи на питання про загрозу неотримання нового траншу, і багато аналітиків, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман неодноразово говорили про незворотні наслідки. У поточному році ми зобов’язані повернути різним міжнародним організаціям $1,9 млрд основного боргу і ще близько $1,5 млрд за його обслуговування. Більш того, нам принципово зробити це саме до кінця року, адже в іншому випадку країна буде змушена виходити на ринок запозичень (внутрішній і/або зовнішній), тобто все одно позичати гроші, але тільки на ще більш невигідних умовах. А це автоматично означає, що, як мінімум, соціальні виплати будуть неминуче скорочені.
Тим більше, що якраз таку суму – $1,9 млрд – фонд може нам виділити ще до кінця року (саме цим почасти й обумовлено ​​поспіх з ухваленням бюджету). Експерти підтверджують: фактично мова йде про те, щоб до новорічних гулянь зробити взаємозалік по тілу кредиту, а відсотки заплатити пізніше.
Але цим все не обмежиться. Адже в наступному році Україна зобов’язана заплатити $5 млрд. А піком виплат за зовнішніми позиками стане 2020 й рік. Нам треба буде погасити відсотки ($1,5 млрд), основний борг міжнародним фінансовим організаціям ($1,9 млрд), єврооблігації ($2,4 млрд), інші офіційні кредити ($0,2 млрд) і т.д. Іншими словами, країна постійно шукає можливості перекредитуватися. І всі нові надходження йдуть виключно на те, щоб виконати попередні зобов’язання.
Замкнуте коло
Країна живе за цим дещо тупіковим сценарієм далеко не перший рік. Достатньо, наприклад, згадати, що обсяг отриманих кредитів в 2014-2015 рр. практично повністю збігається з сумою виплат попередніх зовнішніх боргів. І в тому, і в іншому випадку мова йде про $20 млрд. Про порочність цього замкнутого кола свідчить досвід Греції. Свого часу вона отримала понад 200 млрд євро кредитів від МФВ і європейських фінансових інститутів. Приблизно 95% цієї суми мало не моментально повернулося кредитором у вигляді виконання зобов’язань за попередніми позиками. До чого це привело офіційні Афіни – ми всі чудово пам’ятаємо.
Які інвестиції потрібні країні?
Замість того, щоб бігати по замкнутому колу і все глибше заганяти себе в боргову яму, країна повинна почати заробляти (не на кредитора, а на себе). Позики заради інших позик – це погана стратегія. Гроші повинні йти на те, щоб розвивати економіку, створювати виробництва і робочі місця. З одного боку, це можна зробити за рахунок іноземних інвестицій. Відомо ж, що успішна співпраця з МВФ і нові транші демонструють всім учасникам ринку перспективу роботи з Україною. Фонд, грубо кажучи, подає сигнал всьому іноземному інвестиційному співтовариству.
Але експертне співтовариство наполягає: закордонні компанії не поспішають вкладати гроші в нашу країну. Вони далеко не завжди швидко реагують на сигнал МВФ. Так, згідно з даними Державного комітету статистики, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в 2018 році оцінюється на рівні $1121 млн. Це значно перевищує показники 2014 року ($410 млн), але істотно нижче докризових років ($8402 млн у 2012 році). Більш того, нинішній показник не дотягує до того, що ми мали в 2015-му, 2016-му і 2017-му. Багато про що говорить і галузева структура розподілу іноземних інвестицій. Практично 2/3 йде на фінансову і страхову діяльність, тоді як, наприклад, промисловість отримує менше десятої частини грошей.
Є цілком обгрунтована думка, згідно з якою замість очікування приходу іноземного інвестора країні мало б сенс звернути увагу на інвестора внутрішнього. Якщо ми хочемо по-справжньому вирватися з “замкнутого кола”, то потрібно вивчити досвід тих успішних нині економік, що не орієнтувалися на допомогу ззовні. А вони є. Більш того, вони зробили ривок, такий необхідний і нашій країні.
Ми говоримо про деякі країни Південно-Східної Азії. Наприклад, за даними Світового банку, в Японії і Південній Кореї, при високому довгостроковому економічному зростанні, щорічні прямі іноземні інвестиції до 1997 року не перевищували 0,5% від ВВП. Керівництво цих двох країн зробило акцент на внутрішні ресурси. Локальні інвестори вкладали в розвиток власних економік в десятки разів більше своїх зарубіжних колег.
Чи є у нас внутрішні інвестори?
Наша країна також може піти по такому азіатському шляху подолання кредитної залежності. Тим більше, якщо звернути увагу на таку важливу галузь, якою є агропромисловий комплекс. Тут розвиток йде досить бурхливими темпами. За даними Світового банку, після кризи 2008 року (тобто за 10 років) частка сільського господарства повернулася до рівня 2000-го, збільшившись з 7,5% до 17,1% ВВП.
І ці успіхи проектуються в зростаючі інвестиції учасників сектора. Можна проаналізувати дані Міністерства аграрної політики України. Якщо в першому півріччі 2017 року у вітчизняному АПК виконувалося 233 інвестиційні проекти на загальну суму 36,7 млрд грн, то на весну поточного року мова вже йшла про 474 інвестиційні проекти загальною вартістю близько 41,3 млрд грн. У відомстві зазначають, що завершення цих проектів буде означати для країни 16 тисяч (!) нових робочих місць. “Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти виробників (74,3%). Вартість інвестпроектів варіюється від 0,1 млн до 9,6 млрд грн”, – звітують в Мінагрополітики.
Не так давно видання “Латифундист” оприлюднило рейтинг найбільших інвестицій в будівництво об’єктів АПК. Згідно ранжиру, тільки в 2018 році “запустилось” п’ять великих проектів загальним обсягом інвестицій в $720 млн. Причому більша частина вказаної суми була забезпечена саме українськими інвесторами. Зокрема, переможець рейтингу агрохолдинг МХП вклав $300 млн у будівництво другої лінії виробництва “Вінницької птахофабрики”. А це, поза сумнівами, створює передумови для підприємства МХП стати найбільшою птахофабрикою світу.
Замість післямови
Підводячи підсумки, можна сміливо констатувати: досвід азіатських держав цілком можна застосувати до наших реалій, адже в країні є внутрішні інвестори, здатні стати основою для вітчизняного “економічного дива” без залучення кредитів міжнародних фінансових інститутів. Причому функціонують ці інвестори в ключовій для економіки галузі – в сільському господарстві, що забезпечує протягом багатьох років впевнений і стабільний ріст обсягів виробництва, валютної виручки від експорту і податкових відрахувань. І це незважаючи на те, що значна частина сегмента знаходиться в “тіні” (за різними оцінками, до 50% всієї галузі).

Державі, зі свого боку, мало б сенс створити умови для того, щоб цей внутрішній інвестор повністю реалізував свій потенціал. Адже, як справедливо зазначають деякі зарубіжні аналітики, якість цих інвестицій досить висока: це не сумнівний фінансовий сектор (не найбільш конкурентоспроможна для України галузь), це не вкладення в інфраструктуру (швидко зношуються фонди). Це створення виробництв в сегменті, де країна може, вміє і хоче заробляти. І якщо вектор буде поставлено правильно, то в довгостроковій перспективі питання про “кредитну голку” може бути зняте з порядку денного саме собою.

Ухвалення державного бюджету на 2019 рік є ознакою стабільності в країні

  • Листопад 23, 2018

Про це сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман на ранковому засіданні Верховної Ради.

Ми його (бюджет) прийняли чи не вперше 23 листопада. Так би було кожен день.
Я подивився, фактично з першого року каденції цього парламенту і урядів ми затверджували всі бюджети на всі роки. Це теж є ознакою стабільності. Хто би що не казав, але відсутність бюджету – це така мутна вода, на якій можна зварити все що завгодно.
А коли є бюджет, там є прозорі цифри. Коли я чую балачки з трибуни “То не так і це не сяк”. Це просто балаканина

Прем’єр додав:
Ще не встигнули внести бюджет до парламенту, як вже політики почали його критикувати. Колеги, а хто його читав? Це говорить про безвідповідальну політику

Гройсман назвав бюджет “збалансованим”.

Надуті видатки, які не підкріплені доходами, це серйозна проблема. Тому бюджет – реалістичний”, – сказав прем’єр та додав: наступного року перед країною стоятимуть “величезні виклики – погашення боргів минулих періодів

Усю ніч 23 листопада парламент обговорював правки до Податкового кодексу. О шостій ранку вийшли на голосування за державний бюджет. Його підтримали 240 парламентарів.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект про держбюджет – 2019

  • Листопад 23, 2018

Перед цим у документ вносили багато правок. Останні два місяці їх узгоджували. Остаточний варіант ухваленого закону поки що не доступний.

Проект держбюджету-2019 після першого читання передбачав доходи держбюджету в 1 трлн 8 млрд 375 млн 99,7 тис. грн. У тому числі Нацбанк повинен буде перерахувати 45,6 млрд грн. Видатки – 1 трлн 94 млрд 368 млн 288,1 тис. грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету – 89 млрд 989 млн 320 тис. грн.

40% піде на погашення кредитів та виплату боргів.

Прожитковий мінімум становитиме: від 1 січня – 1853 грн, від 1 липня – 1936 грн, від 1 грудня – 2027 грн.

Мінімальну зарплату від 1 січня хочуть підвищити до 4173 грн, у погодинному розрахунку – до 25,13 грн. Передбачили індексацію зарплат бюджетникам на рівні 9,4% порівняно з 2018 роком.

З 1 березня індексують пенсії військовослужбовцям, зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. На це уряд виділив 166,5 млрд грн.

Планують збільшити витрати на оборону – 209,5 млрд грн.

92,3 млрд грн – на систему охорони здоров’я. Заклали кошти на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та Києві.

Від 1 квітня 2019 року через Національну службу здоров’я України здійснюватиметься: відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань; пілотний проект з реалізації державних гарантій медобслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

На освіту держава виділить 242,1 млрд грн. 1 млрд грн розраховують надати на реформу “Нової української школи”.

Фінансування профтехосвіти у закладах, які не є окремими юридичними особами, а підпорядковані інститутам, університетам та академіям без статусу національних, відбуватиметься з обласних бюджетів. Відповідно навчальні заклади передадуть із державної в комунальну власність.

Із державного дорожнього фонду кошти направлять на ремонт трас Львів – Тернопіль – Умань, Біла Церква – Одеса – Миколаїв – Херсон, Одеса – Рені, Харків – Лозова – Павлоград, Запоріжжя – Маріуполь, Миколаїв – Кропивницьки. Також на облаштування Північного об’їзду міста Рівного.

За ухвалення держбюджету у другому читанні проголосували 239 депутатів, а за прийняття в цілому — 241 парламентарій при мінімально необхідній кількості у 226 голосів.

Президент Петро Порошенко обіцяє не підписувати проект державного бюджету на 2019 рік, якщо у ньому не передбачать витрати на субсидії.

Комітет ВРУ з питань бюджету рекомендує ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект про державний бюджет

  • Листопад 22, 2018

Комітет ВРУ з питань бюджету рекомендує ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект про державний бюджет України на 2019 рік.

Комітет Верховної Ради України із питань бюджету рекомендує Верховній Раді України проект Закону України 9000 “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання, за результатами розгляду прийняти у другому читанні та в цілому як закон із врахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету, погоджених із Міністерством фінансів. Відповідне рішення було прийнято під час засідання комітету.

Також комітет рекомендував схвалити у другому читанні проекту Закону України 9084 про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Комітет почав розгляд проекту держбюджету-2019, 21 листопада, близько 17:00, та після того, як заслухав в.о. міністра фінансів Оксану Маркарову пішов на багатогодинну перерву, під час якої над документами працювали у підкомітетах.

Ухвалення проекту державного бюджету на 2019 рік може затягнутися через популістів і передвиборчі баталії

  • Листопад 17, 2018

Про це сказав заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко в ефірі телеканалу “112 Україна”.

Заважати може популізм, передвиборча гонка, під час якої всі намагаються щось продемонструвати людям, тільки не відповідальне ставлення до держави.
Сподіваюся, що все ж є здорове ядро у Раді, якого вистачить, щоб проголосувати за головний державний кошторис на наступний рік і продемонструвати, що країна є стабільною попри вибори

18 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект державного бюджету на 2019 рік. Його підтримали 240 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій сподівається, що парламент ухвалить держбюджет наступного четверга, 22 листопада.

В Україні у 2019 році зростання ВВП складе 3%, ціни виростуть на 7,4%, а мінімальна зарплата збільшиться

  • Вересень 23, 2018

В Україні у 2019 році зростання ВВП складе 3%, ціни виростуть на 7,4%, а мінімальна зарплата збільшиться з 3723 до 4170 грн. Бюджет на субсидії складе 55 млрд грн, а на оборону витратять 209 млрд грн.

Про це йдеться у проекті державного бюджету на наступний рік.

Основні цифри проекту бюджету:

Зростання ВВП — 3%

Водночас світова економіка в наступному році покаже динаміку у 3,7-3,9%. Країни, які розвиваються (до них відноситься і Україна), можуть збільшувати темпи зростання ВВП швидше за розвинені країни. Для України, за оцінками самого уряду і провідних економістів, хорошим зростанням може вважатися динаміка від 5% ВВП.

Інфляція — 7,4%

Ціни в наступному році виростуть всього на 7,4%. Цього ж року варто очікувати інфляції на рівні близько 9%. Щоправда, як засвідчує досвід минулих років, Україні не завжди вдається утримати подорожчання у запланованих рамках.

Мінімальна пенсія:

з 1 липня — 1564 грн;

з 1 грудня — 1638 грн.

Прожитковий мінімум:

з 1 липня — 1936 грн;

з 1 грудня — 2027 грн.

Мінімальна зарплата:

з 1 січня — 4170 грн (наразі 3723 грн)

При цьому деяким бюджетникам, зокрема вчителям, підвищення зарплат не передбачене, заявляють у Міністерстві освіти і науки.

Доходи: 1,008 трлн грн

Витрати: 1,094 трлн грн

Зростання доходів держбюджету практично на 10% (у 2018-му — 918 млрд грн) планують отримати за рахунок збільшення податкових надходжень. Збільшать акцизи на цигарки. Також на 25,3 млрд збільшаться надходження від сплати податку на прибуток підприємств, і на 15 млрд — від податку на доходи фізосіб.

Скільки візьмемо у борг — 324,7 млрд грн

Скільки витратимо на погашення та обслуговування боргу — 417,4 млрд грн.

Як розподілять гроші:

Загальний бюджет на оборону — 209 млрд

Мінкульт – 6,7 млрд

Міністерство оборони – 101,4 млрд

Міністерство освіти – 37,8 млрд

Міністерство охорони здоров’я – 37,87 млрд

Мінсоцполітики – 177,6 млрд

Дефіцит Пенсійного фонду – 166,5 млрд

Міністерство інфраструктури – 3,7 млрд

Державне дорожнє агентство – 34,9 млрд

Апарат Верховної Ради – 1,6 млрд

Верховний суд – 2 млрд

Генеральна прокуратура – 7,1 млрд

МВС – 82,3 млрд

Міненерго – 7,3 млрд

Міністерство економічного розвитку і торгівлі – 5,2 млрд

МЗС – 4,4 млрд

Субсидії – 55 млрд

До кінця 2019-го курс гривні становитиме 29,4 за долар.

У проекті бюджету 209,5 млрд на оборону, це на 30 млрд грн більше, ніж у минулому році, що передбачає підвищення зарплат. Для військового – 10 тис. грн, для інших службовців (Нацгвардія тощо) – 9 тис. грн. Витрати на безпеку і оборону проходять через РНБО. Це один з основних пріоритетів нашої країни
Сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

За 2,5 місяці державний бюджет отримав 14,6 млрд грн завдяки боротьбі з контрабандою.

Прем’єр – міністр України розповів чого очікувати від 2018 року

  • Лютий 1, 2018

На засіданні Уряду Володимир Гройсман оголосив про підсумки минулого року. Із минулого року винесено як позитивні так і негативні результати роботи. По підсумках минулого року буде проведена перевірка щодо ефективного використання державних коштів на місцях. Також буде створена на рівні міністерств комісія яка буде відвідувати регіони та інспектувати діяльність чиновників.

 

«Я хочу сказати, хто нажився на людях, це народні кошти, хто не зміг їх використати, ми маємо публічно вигнати з роботи. Я сформую урядову комісію по всіх регіонах країни, ми абсолютно публічно, за певний період часу приїдемо в всі регіони»

 

Щодо озвучення планів на 2018 рік то прем’єр висловився що основним завданням роботи уряду являється пришвидшення та стимулювання економічного зростання. Уже чітко визначено плани яких має дотримуватись уряд для здійснення задуманого економічного росту який зафіксований в держбюджеті.

 

«Якщо у нас була осінь реформ, нас буде очікувати не менш цікава весна і літо. Ми сформували перелік із 35 законів які відповідають досягненню тієї мети яку ми ставимо перед собою»

 

Нагадаємо, осінню 2017 року було прийнято ряд реформ, зокрема пенсійна, медична, освітня.