Якщо в Україні не вирішать проблему мораторію на землю, то Європейський суд з прав людини призначить грошову компенсацію

  • Листопад 6, 2018

Якщо в Україні не вирішать проблему мораторію на землю, то Європейський суд з прав людини призначить грошову компенсацію від 2 до 75 тис. євро для позивача залежно від оцінки конкретного позову.

Рішення Європейського суду у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” не дає Україні вибору, виконувати рішення чи ні. Україна має виконати це рішення. Причому зробити це належним чином

Заявила представник Мін’юсту, начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини Аліcа Пєтухова.

За її словами, рішення Європейського суду для України — це не рекомендація, це вказівка.

Рішення суду у цій справі має системний характер. Тобто проблема мораторію повинна бути вирішена не лише щодо окремих заявників, а в цілому. Якщо вона не буде врегульована вчасно, суд в інших справах перейде до призначення грошової компенсації від 2 тисяч до 75 тисяч євро. Не виконавши рішення, Україна може отримати наступне пілотне рішення. Воно стосуватиметься усіх потенційних позовів з України

У травні 2018-го у вердикті у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” Європейський Суд ухвалив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливого балансу між інтересами суспільства та майновими правами громадян. Заявники, фермери Софія Зеленчук і Віктор Цицюра мають отримати компенсацію 3 тис. євро кожному.

Наприкінці жовтня 2017-го Верховна Рада продовжила до 2018-го мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Його ввели 2002-го. Щоправда, земельна реформа — одна із умов програми співпраці України та Міжнародного валютного фонду.

2019-го в Україні не будуть знімати мораторій на продаж землі

  • Жовтень 23, 2018

Відповідне рішення прийматимуть лише 2020-го, коли почне працювати новообраний парламент.

Думаю, наступного року в Україні навряд чи знімуть мораторій. Земельна реформа розпочата і цей файл завантажений на 90%. Нам залишилося тільки визначити правила гри на ринку землі: хто кому продає, хто скільки може цієї землі сконцентрувати у власності та, головне, для чого її використовуватиме. Такі моделі напрацьовані. Вікно можливостей для прийняття подібного рішення відкриється в перший рік роботи новообраного парламенту

Сказав перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

Він вважає, що мораторій на продаж землі сповільнює розвиток фермерства в Україні.

Галузі, які вимагають більш-менш довгих інвестицій, – це садівництво і тваринництво. Вони відстають від інших, бо в агробізнесі при дії мораторію, маючи землю в оренді, розвиваються ті моделі, які мають швидку окупність. Наприклад, у рослинництві, якщо з договором оренди, щось трапляється, то ризики мінімізуються. А ось у тваринництві, де строк отримання першої виручки 3 роки, виникають великі ризики в моделі оренди землі. Тому у нас фермери виробляють всього лише 5% від ВВП із Єльського господарства. У них немає можливості купити землю чи отримати кредит

Після скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення ціна землі зросте. Однак Світовий банк готовий надати Україні більше фінансової допомоги.

Для кожного нового покоління

  • Липень 27, 2018

“На території Вінницької області створено 35 об’єднаних територіальних громад. Планується протягом поточного року передати 37,9 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність ОТГ.
Давно говорила про те, що громади мають самостійно приймати рішення про передачу в оренду земель, що знаходяться за межами населеного пункту. Адже хто, як не громада найбільше зацікавлені у максимальній орендній платі і краще знають, хто буде добросовісним господарем. До речі, за розрахунками експертів, лише від ефективного розпорядження землями місцеві бюджети зможуть отримувати додатково до 2 млрд. грн.
6 червня 2018 року, нарешті відбулась надзвичайна для кожної з ОТГ подія – передача земель у комунальну власність Вапнярської, Глуховецької селищних об’єднаних територіальних громад, Гніванської міської об’єднаної територіальної громади та Джулинської, Іванівської, Краснопільської, Кунківської сільських об’єднаних територіальних громад 612 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7387,3727 га.
Всього на даний час по області передано земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 8716,3596 га у комунальну власність десяти об’єднаних територіальних громад.”(Лариса Білозір)
Сумно та невесело стало мені після цієї статті. Виходить, що землею тепер будуть розпоряджатися комунальні підприємства-прокладки, які функціонують при адміністраціях, наприклад, районів. Ви вже здогадалися, так! Це ті ж самі або такі самі, як ті, що возять сміття і відходи вам на голову або не вивозять зовсім та пишуть, що відвозять його через Роттердам, а сміття і відходи сиплять на найближчі стихійні сміттєзвалища, звалюючи все на місцевих жителів (18.07.2018 Ямпіль Вінницької – “поділись з ближнім”). Тепер вони будуть ще й розпоряджатися землею…
Вже відомо, що досягти успішного результату можна лише тоді, коли вивчаєш не тільки визначні досягнення, а й відверті провали. Таким провалом свого часу стала земельна реформа в Японії. Ось її стислий зміст:
поміщики скористалися своєю політичною, економічною та соціальною владою і впливом з метою отримати землі більше ніж передбачав закон. Вони зганяли з землі сотні тисяч орендаторів, реєструвалися як жителі села чи селяни-власники, розподіляли землю між своїми родичами та підставними особами. Великі землевласники ставали директорами банків, власниками товарних складів, постачальниками добрив, державними чиновниками та лідерами впливових політичних сил.. .Радуйтеся! Ну, нарешті у нас хоч щось як в Японії. Тобто, ми зараз повністю на слідуємо провальну модель і стоїмо на шляху ще більших провалів.
В умовах, коли вже йде активна торгівля “землею” на Місяці та Марсі земля на Землі – це вже чистий ажіотажний процес світового масштабу: «земельна лихоманка», «земельні захвати», «агроколоніалізм», безпрецедентно прискорюється масштабна скупка землі в країнах зі слабким рівнем управління земельними ресурсами. Наша ситуація ускладнена тим, що в Україні фактично нема кому захищати наші інтереси – суди практично повністю корумповані і продаються наліво й на право. Вони являти собою базисну платформу корупції у владі, бізнесі і політиці. Крім того, заволодіти землею рвуться ті, хто не збирається на ній хазяйнувати, а мріє “урвати” і перепродати.
За цим процесом з нетерпінням слідкують іноземні інвестори, які мріють стати великими землевласниками-латифундистами в Україні. Добре відомо, що у світі немає жодної країни з високим рівнем життя, де земля знаходиться у власності латифундистів. І навпаки: в розвинених країнах, які досягли високих результатів основною моделлю агросфери є сімейна ферма.
Наприклад: у США середній розмір ферми складає 150-200 га, товариства 350-400 га і корпорації -500 га при цьому лише близько 10% ферм більше 400 га. В Євросоюзі середня ферма використовує приблизно 20га. При цьому головний акцент завжди зміщений не в сторону власності на землю, а в доступі на оренду та можливості працювати на ній малим і середнім фермерським господарствам. Нестача капіталу мілких і середніх фермерів покривається коштом помірних і малих процентних ставок кредитування та державної допомоги. У нас є й інший резерв. Довгий час державна політика в Україні базувалася на примарному підвищенні рівня життя населення за рахунок стримування цін на сільськогосподарську продукцію. Така позиція дозволяла обчислювати меншу вартість споживчого кошика, а відповідно і нижчого рівня заробітної плати. Цим користувався олігархат і здобутки сільськогосподарського виробництва автоматично перетворювалися у прибутковість промисловості та сфери надання послуг. Частково таке паразитування над селом продовжується і зараз.
Однак, м’яко кажучи, незадовільна, а часто і зовсім ворожа політика прошмалених корупцією чиновників-магнатів стосовно малого і середнього виробника штовхає і продовжує штовхати сільське господарство до пошуку будь-якого інвестора за всяку ціну. Україна продовжує стояти на небезпечному порозі збезземелення селян і знищення села – основи держави. Воно активно проштовхується тіньовими схемами в очікуванні офіційного введення ринку землі сільгосппризначення. Це буде третє тотальне пограбування українців і України за чверть століття (130Млрд. руб при розвалі СРСР, 150Млрд.доларів викрадено з бюджету і вивезено в офшори).
В той самий час лише 7%території держави Ізраїль знаходяться у приватній власності, а решта 93% визначені як “Мекаркеэй Исраэль” – земля, що належить державі Ізраїль.
До цієї категорії земель відносяться державні землі, землі, які знаходяться в розпорядженні Управління розвитку інфраструктури та землі, які належать Єврейському Національному Фонду (“Керен Каемет ле-Исраэль”).За управління земельними ресурсами Ізраїлю відповідає Земельне управління Ізраїлю (“Минхаль мекаркеэй Исраэль”).
Основний закон: Земельне управління Ізраїлю забороняє передавати власність на землі держави Ізраїль, ізраїльську землю неможливо купити, а можна лише взяти в оренду. Міські землі на відміну від сільськогосподарських можна взяти на довгостроковий період до 49 років. При цьому перший внесок плати за оренду повинен складати не менше 40-80% вартості землі, а далі – щорічна орендна плата у розмірі 5% від залишку. Про сільськогосподарські землі не написано – їм ціни нема!
«Заберіть у людини чи народу гроші, товари, скотину і ваш грабіж закінчиться після вашої втечі… Але якщо ви заберете у народу землю – ваш грабіж буде вічним. Він завжди буде новим пограбуванням для кожного нового покоління, для кожного наступного року, для кожного наступного дня», — ще у ХІХ столітті написав американський економіст Генрі Джордж.
А наша влада готова йти європейським цивілізованим шляхом розвитку сільського господарювання чи знов якийсь комунфеодалізм влаштують?

Андрій Льова

Гімн і прапор: земля і небо

  • Січень 12, 2018

Тривають дискусії стосовно правильності зміни Гімну і Прапора України. Нам уявляється в зв’язку з цим наступне.
Гімн України часом починають словами «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». А має бути: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Різниця сенсу є величезна. Україна ніколи не помре, ані загине. Славу і волю намагалися та й намагаються досі знищити вороги України, але їм це не вдається, не зважаючи на важкі обставини історії України, в тому новішої. Дуже важливо правильно співати теж ці слова: «Ще нам, браття українці, посміхнеться доля». А не «браття молоді». Йдеться не тільки про національну особистість, хоча має значення і вона. Українці це всі хто любить Україну і бореться за її незалежність, а ця боротьба є актуальною, і ще довго такою буде.
Гімн України в такої редакції відповідає сьогоднішнім реаліям, і несе в собі той самий сакральний сенс, котрий був закладений в текст: життєздатність країни та готовність її дітей до боротьби. Лунають заклики до зміни цього тексту на такий, котрий означає перемогу. Нам уявляється, що час для такої зміни ще не настав, більше за це: коли Україна переможе своїх ворогів, зовнішніх та внутрішніх, нинішній текст буде якраз стверджуванням цій перемоги. Згадаємо, коли та кім співався і співається цей текст. Його співали воїни УПА, в‘язні москальської тиранії.Його співали в часі штурму Майдану псами москалів та Януковичів. Його співали Кіборги, захисники Донецького аеропорту. Його співають на фронті та на ходах і вічах імпічменту внутрішньому ворогу України Порошенку. Досить правильно співати нинішній текст Гімну, що б не порушувати його сакральний сенс: прагнення перемоги та саму перемогу. Слова «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці» на жаль буде дорічний ще довго, якщо не завжди. Як і сам текст Гімну, змінювати його не є розумним також в сенсі містичним, бо він, як ікона, є «намолений».
Не так все просто із прапором України. Прапор із жовтим на низу та з блакитним на горі має значити жовті лани та блакитне небо. Зміна кольорів – блакитний на низу, жовтий на горі – має значити вже цілком інше, а власне небесну суттєвість української землі та сонце над нею. Це відповідає змісту Святої Русі, котрою є Україна, донька Трипільської культури, власне ця культура є земною колискою України. А сама земля України є Благословенною Христом та Богородицею, Вони надіслали св. апостола Андрія нести на цю землю Слово Євангелія, а св. Кирила і св. Мефодія записати це Слово в доступній людям мові. Сонце є не лише поганським символом життя, воно символізує собою світло Бога, котре живить землю, роблячи її не лише джерелом хліба та всього що дає можливість щасливого життя на неї. Сонце не дає нічній темряві безмежно панувати на світі, воно сходить кожного ранку, що б дати нам і усьому живому світло, без котрого неможливе життя. Власне тому змінюється сакральний сенс Прапору країни, котра з давніх часів годувала майже всю планету.
Дискусія про Гімн та Прапор триватиме ще довго. І це правильно, бо сакральне не можна відокремити від фізичного, щоденного. Єдність небесного з земним є тим самим, що несе гармонію буття і робить наше життя повним сенсу і радості, захищає від сил зла.

Якуб Новиків-Кшемінський
Юрій Пономаренко