14 жовтня у столичному кінотеатрі “Жовтень” пройде кінофестиваль “День арт-кіно Європи”

  • Жовтень 13, 2018

Подія відбудеться одночасно з 600 європейськими кіномайданчиками.

До програми фестивалю увійшли європейські і українські фільми: “Позивний Бандерас” Зази Буадзе, “Лиса гора” Романа Перфілєва, “Скажене весілля” Влада Дикого, “Герой мого часу” Тоні Ноябрьової, “Коли падають дерева” Марисі Нікітюк, “День Перемоги” Сергія Лозниці, “Чорна течія” Еріка Зонка, “Бергман” Яна Магнуссона, “Чоловік, який вбив Дон Кіхота” Террі Гілліама, “Нас не наздогнати” Марі Мондж.

В рамках події проведуть конференцію на тему “Кіно і глядач: досвід і проблеми кінотеатрів України і країн ЄС” за участі менеджерів української кіноіндустрії та іноземних гостей.

Крім того, відкриється фотовиставка “Тіні забутих кінотеатрів”.

З 26 жовтня по 1 листопада у кінотеатрі “Жовтень” відбудеться 2-й Київський тиждень критики. Це міжнародний кінофестиваль, який знайомить українських глядачів з найкращими новими фільмами, обраними професійними українськими кінокритиками.Програма складається з трьох секцій – міжнародної програми, яка включає в себе фестивальні новинки цього року, ретроспективи українського кіно і програми “Бергман: 100” – ретроспективи знакових фільмів Інгмара Бергмана, присвяченій сторіччю з дня народження режисера.

Український письменник Макс Кідрук успішно заробляє лише своєю творчістю

  • Жовтень 10, 2018

Його гонорари сягають сотень тисяч гривень.

Перші відчутні роялті почав отримувати після виходу книги “Жорстоке небо” 2014-го, розповідає письменник в інтерв’ю.

Торік за півріччя у мене вперше були роялті, які є не меншими, ніж зарплата менеджера високої ланки у Рівному. Вони постійно зростають, раніше доповнювали те, що я роблю. За півріччя розмір роялті становить приблизно 70 тисяч мінус податки. Тур може приносити від 30 до 50 тисяч. Дохід у першому півріччі значно менший, там немає туру чи передзамовлення нової книги. За рік точно півмільйона гривень прокручується, можливо, навіть більше. З них мого заробітку – 200 тис. гривень

Письменник вирушив у тур 101 містами України із презентацією нової книги “Де немає Бога”.

Передзамовлення “Де немає Бога” зараз – понад 1 тис. примірників. Я персонально на цьому заробив близько 55 тис. грн. На попередній книзі ця сума становила 35 тис. грн

Макс Кідрук за освітою інженер-енергетик. Побував у більше 30 країнах світу.

Пише книги з подорожей, наукову фантастику та технотрилери. Найвідоміші його романи – “Зазирни у мої сни”, “Не озирайся і мовчи”, “Жорстоке небо”, “Твердиня”

Московський опозиційний “Театр.doc” готує постановку “145” на підтримку українського політв’язня Олега Сенцова

  • Жовтень 3, 2018

8-годинну виставу-пікет покажуть 5 жовтня біля адміністрації президента Путіна, пишуть на сторінці театру в Facebook.

5 жовтня буде 145 днів голодування Олега Сенцова. Ми не знаємо, чи доживе він до цього дня. Але хочемо, щоб він жив і був вільним. Він і всі ті, за кого він помирає. 142 дні ми усвідомлюємо своє безсилля. Нічого не можемо зробити, щоб врятувати невинну людину, яка виявилася занадто сильною, занадто гордою і занадто безкомпромісною для нашої країни. Ми не можемо звільнити Олега, але не можемо мовчати

Постановку готує режисер Зарем Заудінов. Згідно із задумом, актори театру стоятимуть біля відомства з плакатами, на яких напишуть документальний текст.

У жовтні 2014 року “Театр.doc” виселили з приміщення. Московська влада достроково скасувала договір оренди. Згодом поліція перервала показ українського фільму “Сильніше, ніж зброя”. Його демонстрували в старому приміщенні театру в Трьохпрудному провулку на підтримку режисера Олега Сенцова. Глядачів евакуювали із зали через “загрозу замінування”.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник презентував унікальну археологічну пам’ятку – залишки Фортифікаційних мурів ХІІ ст.

  • Серпень 16, 2018

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбувся брифінг, присвячений відкриттю влітку цього року на території Митрополичого саду унікальної археологічної пам’ятки – залишків фортифікаційних мурів ХІІ ст.

Захід пройшов у межах відзначення професійного свята – Дня археолога. На брифінгу були присутні заступник Міністра культури Тамара Мазур, в.о. генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудник, завідувач сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника, кандидат історичних наук Сергій Тараненко.

Археологи щороку відкривають нові об’єкти, які свідчать про давність нашої історії, нашої державності, вони кожного разу підкреслюють, що Україна має велике минуле. Об’єкт на території Києво-Печерського заповідника на сьогоднішній день є унікальним, подібних в Україні не так багато», – зазначила під час свого виступу заступник міністра культури України Тамара Мазур

Дуже важливо, щоб такі знахідки були належним чином презентовані, аби кожен міг прийти і на власні очі побачити історію, доторкнутися до неї. Важливо, щоб розвивалось питання музеєфікації археологічних знахідок, а не тільки їх консервації

Вперше залишки оборонної стіни часів Київської Русі було відкрито і досліджено у 1951 році археологами під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Богусевича. Сучасні розкопки були здійснені співробітниками сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника під головуванням завідувача сектору, кандидата історичних наук Сергія Тараненка. Також до робіт були залучені студенти-археологи Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Одним із основних завдань Заповідника є збереження нашої архітектурної спадщини. На сьогоднішній день плануються заходи щодо подальшої консервації з метою збереження і дослідження пам’ятки, а також її подальшої музеєфікації, перетворення на об’єкт експонування для відвідувачів – говорить Олександр Рудник

Польовий опис знахідок на сьогодні нараховує понад 1500 одиниць матеріалу, з них близько 1110 – фрагменти плінфи – плитоподібної цегли, яка використовувалась при будівництві муру. Серед іншого також було знайдено фрагмент стулкового браслету та пломбу дрогочинського типу, що свідчить про те, що Києво-Печерський монастир міг бути суб’єктом зовнішньої торгівлі.

Пам’ятка дійсно є унікальною, унікальною є саме така структура фундаменту. Ми маємо всього декілька місць часів Київської Русі, де будувались такі стіни. Згодом матимемо більше інформації про будівельні технології того часу. На початку вересня розпочнуться роботи з консервації об’єктів, – розповів Сергій Тараненко

Усього на території України близько 300 кам’яних споруд, які відносяться до доби Київської Русі, приблизно 50 з них знаходяться у Києві. Тому кожна нова знахідка є безцінною. Запланована музеєфікація знахідки у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику є важливим кроком зі збереження спадку Київської Русі в контексті історичної справедливості та відстоювання культурних цінностей.

Парламент дозволив фінансування Українського культурного фонду коштом ґрантів

  • Липень 3, 2018

Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою 3 липня, Український культурний фонд матиме статус неприбуткової організації.
Верховна Рада України 3 липня ухвалила законопроект №8266-д про внесення змін у деякі закони України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду.
Як зазначено в пояснювальній записці, закон уточнює правовий статус Українського культурного фонду як неприбуткової організації; пояснює поняття “проект”; передбачає вдосконалення процедур, пов’язаних із підтримкою проектів Українським культурним фондом; легітимізує внески міжнародних та іноземних структур як джерела формування коштів фонду; усуває протиріччя із законами “Про культуру” та “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”
Згідно із законом, джерелами засобів УКФ є добровільні внески від урядів, агентств і установ іноземних держав, міжнародних фінансових та інших організацій, зокрема цільові ґранти.
За документ проголосувало 233 народні депутати.
23 березня 2017 року Верховна Рада підтримала законопроект №5491 про Український культурний фонд – бюджетну установу, яка буде виконувати спеціальні функції для сприяння національно-культурному розвитку країни. Президент Петро Порошенко підписав його 21 квітня 2017 року. 19 січня 2018 року наглядову раду фонду очолила перша леді України Марина Порошенко.

Чому досі триває вакуум у мовному законодавстві?

  • Травень 1, 2018

Понад п’ять з половиною років українське суспільство боролося за скасування токсичного і не в правовий спосіб ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка»). Значні колективні зусилля увінчалися перемогою здорового глузду і здорових українських сил. 28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність цього закону. Здавалося б, тепер шлюзи відкриті, і законодавець, загрібши жар чужими «конституційними» руками, зможе швидко впоратися з тимчасовим вакуумом у мовному законодавстві.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року.

Але вже пішов третій місяць, а в Україні діє, фактично, скасований закон. Місяць тому в статті я згадував випадок у київському кафе «Дрова», коли вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики» юристи «Дров» підготували відповідь, посилаючись на нього. Я повернув документ і попросив підготувати іншу відповідь. Вже мовчу, що знову минули тижні, там «забули», але після чергового нагадування надіслали мені ту саму обурливу відповідь, навіть не змінивши дати.
Процитую уривки з цього «шедевру»: «Визначення засад державної мовної політики в Україні здійснюється також Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року, який у ст. 3 зазначає: «1. Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання. 2. Кожен незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань має право вільно користуватися будь-якою мовою у суспільному та приватному житті, вивчати і підтримувати будь-яку мову».

«Адміністрація закладу щиро дякує Вам за віддане відношення до української мови та пильність за роботою нашого персоналу. В той же час наша компанія не може дискримінувати своїх працівників лише за мовним бар’єром чи обмежувати їх право, що закріплене Конституцією України на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, тобто ми виконуємо найголовніший принцип Конституції України за яким усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. В свою чергу ми проведемо роз’яснювальні бесіди та надамо рекомендації щодо поширення обслуговування українською мовою».

Отже, замість безумовного виконання статті 10 Конституції України про «функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України» – «роз’яснювальні бесіди» в майбутньому.

В інших сферах також панує або керований хаос, або неповносправність влади. Наприклад, Спілка споживачів України недавно констатувала, що онлайн-крамниці продають 40% смартфонів без інструкцій експлуатації українською мовою, а в 20% смартфонів уся інформація була винятково іноземною мовою.

Регіональні мови
Стаття 7 скасованого закону, яка дозволяє застосовувати заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, на територіях, де проживають 10 відсотків і більше носіїв тих мов, продовжує діяти і в цій сфері, хоча сама норма про 10 відсотків скасована разом із законом. І таких адміністративних територій, де після липня 2012 року були ухвалені відповідні рішення, є десятки – області, райони, міста, селища, села.
Підтвердженням тези про дію спочилого в Базі закону є голосування в Миколаївській обласній раді 12 квітня цього року, внаслідок якого депутати не спромоглися скасувати рішення облради від 7 вересня 2012 року №4 «Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області».
Або відповідь секретаря Одеської міської ради, в якій також кілька разів згадується скасований, але невмирущий закон «Про засади державної мовної політики».
Один відомий юрист у розмові зі мною висловив сумнів у нагальності ухвалення нового мовного закону. Мовляв, є Конституція України з 10-ю статтею, і цього зараз достатньо. Ці й інші приклади, наведені вище, показують, що новий закон потрібен якнайшвидше.

Українська держава
А що робить у зв’язку з цим Українська держава? По-перше, озброїлася новим органом – Директоратом державної мовної політики. По-друге, головні діючі особи української політики навчилися жонглювати правильною риторикою.
Директорат державної мовної політики діє вже майже півроку, але досі не спромігся бодай на роз’яснення – не таке, як обіцяють «Дрова» у відписці – а як діяти в публічній сфері, поки Верховна Рада заповнить вакуум у мовному законодавстві. Зате на їхньому офіційному сайті чи не більше інформації про книжки, ніж про мову. Дається взнаки, що новий гендиректор раніше очолювала міністерські управління бібліотек і книжок. Є на сторінці навіть інформація про рок-н-рол і Всесвітній день космонавтики і авіації.
Беззубість держави в мовному питанні може в якийсь момент сприяти масовій радикалізації. І чи не підхоплять тоді чимало українських громадян побажання Україні від польського українофіла Пшемислава Ліза Маркевича радикальної і насильницької, послідовної і безумовної українізації.
Мені здається, що більшість представників вищих ешелонів влади не усвідомлюють можливої радикалізації мовного питання. Про це свідчила незацікавленість президента України у скасуванні закону «Про засади державної мовної політики» до майбутніх президентських виборів. Непрямим підтвердженням стала також потрібна ініціатива про єдину помісну церкву, яка запізнилася на майже чотири роки, але буде використана з передвиборчою метою.
Не хотів би бути поганим пророком, але президент Петро Порошенко свій вибір між мовою і церквою, здається, зробив. Насправді треба й одне, й інше. Тому все менше сподівань, що найближчим часом Україна одержить новий закон про державну мову, поклавши край цьому законодавчому хаосові. З огляду на те, що я вважаю президента і політиків, які впливають на ухвалення важливих рішень у державі, повносправними, залишається висновок про керований хаос.

Позитивне
Десь на початку квітня 2018 року я помітив, що перші канали телебачення і радіо, без галасу і фанфар, почали накладати український переклад на російські синхрони.
Цей справжній прорив у мовній політиці держави з’явився з досить несподіваного боку і зроблений він під впливом рішення Конституційного суду України про скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таких несподіванок в українській історії було чимало. І буде ще не одна.

Тарас Марусик

Павло Зібров розкритикував додатковий воєнний збір для артистів які виступають в Росії

  • Квітень 10, 2018

Павло Зібров в ефірі одного із українських телеканалів прокоментував свої слова щодо неприпустимості введення додаткового воєнного збору для артистів які виступають в Росії.

Зараз я скажу, і тоді казав, чому «пристібалися» до артистів, що їм не можна там співати, вони ж публічні люди. Так само і спортсмен не може там виступати, і футбольна команда, чи якась гімнастика не може туди їхати? Сам наш пан президент показує нам приклад, батько у сім’ї показує приклад, що йому можна це робити (мається на увазі продаж продукції компанії «Roshen») а всім його вассалам не можна цього робити

Зібров також висловився про несправедливість яку він бачить зараз на Україні.

Ми і мій колектив дивимося просто яка несправедливість, що добитися в судах як не можна було нічого без «блату» так і далі не можна. Про що говорять, що корупція з ніг до голови обплутала наших чиновників, це все так

На думку артиста, насамперед у нашій країні мають змінитись люди, має з’явитись повага до закону та культура поведінки.

На якому рівні Українці знають свою мову

  • Лютий 28, 2018

Ірина Фаріон Український мовознавець розповіла на телеканалі «Рада» про свій погляд на те чи знають Українці свою рідну мову.

Існує такий стереотип що українці знають свою мову. Я б не ризикувала так говорити, тому що я вважаю що і сама недуже добре її знаю. Як говорять мудрі люди будь яку іноземну мову можна вивчити за п’ять років, а свою рідну мову потрібно вчити все життя

На думку пані Ірини загальний рівень знання мови українським суспільством напряму зв’язаний із загальним рівнем української культури

Культура в перекладі із латинської означає «догляд». Що відбудеться коли не доглядати за собою або своїм житлом. А як часто ми доглядаємо за своєю мовою, коли востаннє ми купляли книгу із культури української мови

Нагадаємо Ірина Фаріон являється активним громадським діячем, деякі її заяви як наприклад про те що: “Імена «Ваня», «Маша» являються мерзенною формою українських імен” викликали неоднозначну полеміку в суспільстві.