Українські танцюристи перемогли на чемпіонаті світу зі спортивних танців

  • Грудень 14, 2018

Українська танцювальна пара Давид Комарницький та Ангеліна Черковська стали абсолютними чемпіонами світу зі спортивних танців на Open World Championships-2018
Давиду та Ангеліні 9 років.

Відео та фото з чемпіонату світу опублікувала мати хлопчика та за сумісництвом тренер Ірина Марюк.

Найкраща українська тенісистка Еліна Світоліна перемогла на виставковому турнірі у Франції Open de Caen.

На Всесвітньому архітектурному фестивалі у Амстердамі, Нідерланди, назвали переможців

  • Грудень 3, 2018

В номінації “Найкраща релігійна будівля” журі віддала першість церкві святого Кирила Туровського. Храм білоруських греко-католиків на півночі Лондона звели у 2016-му. Це перша дерев’яна споруда у столиці Великої Британії з часів Великої пожежі 1666 року.
Будівництво храму на замовлення Ватикану обійшлося у 364 тис. фунтів стерлінгів. Автор проекту – англійський архітектор китайського походження Цвай Со.
Каплиця енергоефективна: поглинає вуглець і не виробляє його викиди, як більшість нових будівель. Прозорий скляний фасад звернений на південь, щоб використовувати невеликий кут зимового сонця для обігріву.
Навколо церкви – 17 дерев, що охороняються законом, кожне висотою до 20 метрів. Близько до зелених насаджень будувати не можна було.
При зведенні храму використали тонкий монолітний фундамент над корінням дерев і не пошкодили їх. Компанія Arup, яка спроектувала Сіднейський оперний театр, створила для церкви енергоефективну теплообмінну систему, заховану під вівтарем. Тепле повітря, що виходить з-під нього, направляється в сторону дзвіниці і виходить через вентиляційну решітку на куполі. Природна циркуляція повітря забезпечить швидкий обігрів. Каркас і облицювання з дугласової ялиці – місцевого матеріалу. Панелі з поперечно-клеєної деревини зроблені з сосни променистої. Цей вид дерев швидко росте.

Церкву Святого Кирила Туровського білоруських уніатів назвали “Найкращою релігійною будівлею”

Храм може вмістити близько 70 осіб.
“Білорусів в Лондоні, кажуть, чи не 5 тисяч, але серед них не так вже й багато ходять в уніатську церкву, – розповідає Цвай Со в інтерв’ю “Комсмолькая правда. Беларусь” – Будівля виконує і не релігійну функцію. Мені воно бачилося нагадуванням про сільську дерев’яну архітектурну спадщину Білорусі, зруйновану під час Другої світової й після Чорнобильської катастрофи. На рішення попрацювати з дерев’яною архітектурою мене наштовхнула сцена спалення дерев’яного храму в фільмі Елема Клімова “Іди і дивись”. І коли вночі м’яке світло спокійно світить з дерев’яної церкви – це беззвучна метафора. Вона відсилає до злочинів нацистів під час Другої світової, які не просто спалювали дерев’яні церкви, а знищували в них людей”.

Англійський архитектор китайського походження в захваті від дерев’яної архітектури Білорусі , спроектував храм для білоруських греко-католиків Лондону

Архітектор Цвай Со живе у Лондоні з 2011 року. Виріс у колишній колонії Великої Британії у Китаї – Гонконзі. В Англії поселився біля резиденції білоруських греко-католиків. Прийняв від них хрещення під ім’ям Рафаель. Інтерес до білоруської дерев’яної архітектури вилився в поїздку по Білорусі. Репортаж про відкриття дерев’яної церкви в Лондоні писало The Times.
Минулого року Цвай Со нагородив Королівський інститут британських архітекторів. Білоруська церква увійшла в топ-50 улюблених будівель городян і виграла Лондонський фестиваль архітектури.
Зараз архітектор зайнятий в проекті реставрації Великої синагоги XVII ст. в містечку Слонім, Гродненської області.

В Києві проведуть мистецьку виставку, присвячену відкритим даним

  • Листопад 28, 2018

У своїх роботах митці порушать тему відкритих даних і чи можуть вони стати джерелом натхнення, а інформація – предметом мистецтва.
Обсяг інформації у світі щороку зростає на 30% – це дані абонентів мобільних операторів, інформація про користувачів соціальних мереж тощо. Ці дані впливають на життя кожного, тож сучасне мистецтво теж прагне осягти цей вплив за допомогою творів. Технології роботи з даними стають новими інструментами митця
Учасники – відомі у світі своїми інноваційними підходами до мистецтва. Художник Олексій Сай спілкується з глядачами за допомогою картин створених в програмі Exel. Євген Лапченко розмірковує над тим, як відкриті дані стирають кордони приватності. Також серед учасників виставки: Анатолій Варваров, Давид Шарашидзе, D Yana, Юрій Бондаренко, Валерій Пузирний та журналістка Надія Вірна.
Мета виставки – сприяти популяризації теми відкритих даних, яка наразі є вельми важливою для розвитку відкритої України та побудови демократичного суспільства. Вона проходитиме 6 грудня в столичному Завальному Арт-Центрі.

Наймасштабніша кібератака в Україні сталася торік. Низку українських компаній атакували хакери. Вірус на ім’я PetyaA шифрував всю інформацію на жорсткому диску та вимагав перевести 300 доларів у біткоїнах за розшифровку файлів. Так зловмисники замаскували його під програму-вимагач. Насправді вірус просто знищував усі дані на комп’ютері. Як наслідок, в Україні декілька днів не працювали підприємства, крамниці та банки. Хакери показали, наскільки вразливі стратегічно важливі сектори української економіки до кібервтручань.

У мережі представили офіційний постер української новорічної комедії “Пригоди S Миколая”

  • Листопад 9, 2018

У фільмі знялися Маша Єфросиніна та Василь Вірастюк, повідомляє Держкіно на сторінці в Facebook.

Вірастюк виконав роль головного негативного персонажа – бандита “Кабана”, а Єфросиніна зіграла модного блогера і маму головного героя.

Режисером картини став Семен Горов, відомий за роботами “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Божевільний день, або Одруження Фігаро”, “Сорочинський ярмарок”.

Події розгортаються в українських Карпатах. До 2-класника Артема напередодні Дня святого Миколая несподівано з’являється сам Миколай.

Насправді це злодій у костюмі чарівника. Хлопчикові разом із сестрою-підлітком і місцевою дітворою доведеться проявити справжню сміливість, згуртованість і винахідливість, щоб перемогти злодія та врятувати справжнього Супер Миколая.

Прем’єра “Пригод S Миколая” запланована на 13 грудня 2018-го.

28 жовтня створений за підтримки Держкіно мультфільм “Викрадена принцеса” став переможцем 6 Міжнародного кінофестивалю The Richard Harris International Film Festival 2018 (RHIFF 2018).

Мультик переміг у номінації “Найкращий художній фільм”, інформує прес-служба Держкіно.

Уряд заклав у проект закону про державний бюджет на наступний рік 1 млрд грн на підтримку кінематографа

  • Листопад 5, 2018

Темпи виробництва вітчизняних фільмів не мають зменшувались, – про це прем’єр-міністр України Володимир Гройсман написав на сторінці у Facebook.

Українське кіно стає все популярнішим. 2018-го завершена зйомка 29 стрічок, а рік ще навіть не закінчився. Щоб темпи знімання наших фільмів не зменшувались, на наступний рік ми виділяємо 1 млрд грн на підтримку кінематографа

Він не сумнівається у тому, що якісних українських стрічок стане ще більше.

Приходьте до кінотеатрів, – закликав прем’єр співвітчизників.

28 жовтня створений за підтримки Держкіно мультфільм “Викрадена принцеса” став переможцем 6 Міжнародного кінофестивалю The Richard Harris International Film Festival 2018 (RHIFF 2018).

В Українському домі пройде ІІ Київ-етно-мюзік-фест “Віртуози фолку”

  • Листопад 1, 2018

18 листопада в столичному Українському домі пройде ІІ Київ-етно-мюзік-фест “Віртуози фолку”. Триватиме 12 год.

У гала-концерті 18 листопада братимуть участь гурт “ManSound”, Руслана, хор “Київ”, Іванка Червінська та гурт “Gypsy Lyre”, Ніна Матвієнко, “Гуцульська троїста”, “ДримбаДаДзига”, проект “Володарі стихій”, Тарас Силенко, Олена Кулик та ансамбль “Дніпро”, лауреати минулого року гурти “Folky Funky” та “Mnishek” та інші Ведучі фестивалю – Юрій Доник та Анна Заклецька.

Фестиваль прагне об’єднати всіх, хто у своїй творчості звертається до української народної музики – “автентиків”, “академістів”, представників сучасних музичних напрямків.

“Цьогоріч у нас буде не один фестивальний день, а 5 повноцінних концертних заходів, – говорить директор фестивалю Любомир Матейко. – 9 листопада фестиваль “Віртуози фолку” матиме великий концерт-промоцію в Житомирі. Ще 3 великі фестивальні концерти-флешмоби відбудуться у столичних торгово-розважальних центрах: 11 листопада – у “Каравані”, 17 листопада нас чекає Lavina Mall, третій торгово-розважальний центр ще узгоджується. Тисячі киян зможуть відкрити для себе справжню, живу, віртуозну етно-музику”.

У рамках фестивалю проводитимуть виставки майстрів із виготовлення етно-музичних інструментів, майстер-класи.

“Ми прагнемо показати багатство української народної музики і пісні, показати, що вона прекрасна і захоплююча як в автентичному виконанні, так і в академічному, модерному, етно-джазовому чи фолк-роковому звучанні. Коли це музичне різноманіття поєднується на одній сцені та на одному концерті, ми справді можемо відчувати силу і велич зв’язку поколінь через музику і творчість”, – зазначив арт-директор фестивалю Олесь Журавчак.

Цьогоріч вхід на фестивальні заходи буде платним. Квитки будуть 2 типів: вхідні (вартість 100 грн) дають змогу на відвідання усіх концертів, виставок та інших творчих заходів, організованих у фойє, та “панські” (вартість 200-850 грн), які дають право на відвідання гала-концерту. Виступи також транслюватимуть у Facebook.

14 жовтня у столичному кінотеатрі “Жовтень” пройде кінофестиваль “День арт-кіно Європи”

  • Жовтень 13, 2018

Подія відбудеться одночасно з 600 європейськими кіномайданчиками.

До програми фестивалю увійшли європейські і українські фільми: “Позивний Бандерас” Зази Буадзе, “Лиса гора” Романа Перфілєва, “Скажене весілля” Влада Дикого, “Герой мого часу” Тоні Ноябрьової, “Коли падають дерева” Марисі Нікітюк, “День Перемоги” Сергія Лозниці, “Чорна течія” Еріка Зонка, “Бергман” Яна Магнуссона, “Чоловік, який вбив Дон Кіхота” Террі Гілліама, “Нас не наздогнати” Марі Мондж.

В рамках події проведуть конференцію на тему “Кіно і глядач: досвід і проблеми кінотеатрів України і країн ЄС” за участі менеджерів української кіноіндустрії та іноземних гостей.

Крім того, відкриється фотовиставка “Тіні забутих кінотеатрів”.

З 26 жовтня по 1 листопада у кінотеатрі “Жовтень” відбудеться 2-й Київський тиждень критики. Це міжнародний кінофестиваль, який знайомить українських глядачів з найкращими новими фільмами, обраними професійними українськими кінокритиками.Програма складається з трьох секцій – міжнародної програми, яка включає в себе фестивальні новинки цього року, ретроспективи українського кіно і програми “Бергман: 100” – ретроспективи знакових фільмів Інгмара Бергмана, присвяченій сторіччю з дня народження режисера.

Український письменник Макс Кідрук успішно заробляє лише своєю творчістю

  • Жовтень 10, 2018

Його гонорари сягають сотень тисяч гривень.

Перші відчутні роялті почав отримувати після виходу книги “Жорстоке небо” 2014-го, розповідає письменник в інтерв’ю.

Торік за півріччя у мене вперше були роялті, які є не меншими, ніж зарплата менеджера високої ланки у Рівному. Вони постійно зростають, раніше доповнювали те, що я роблю. За півріччя розмір роялті становить приблизно 70 тисяч мінус податки. Тур може приносити від 30 до 50 тисяч. Дохід у першому півріччі значно менший, там немає туру чи передзамовлення нової книги. За рік точно півмільйона гривень прокручується, можливо, навіть більше. З них мого заробітку – 200 тис. гривень

Письменник вирушив у тур 101 містами України із презентацією нової книги “Де немає Бога”.

Передзамовлення “Де немає Бога” зараз – понад 1 тис. примірників. Я персонально на цьому заробив близько 55 тис. грн. На попередній книзі ця сума становила 35 тис. грн

Макс Кідрук за освітою інженер-енергетик. Побував у більше 30 країнах світу.

Пише книги з подорожей, наукову фантастику та технотрилери. Найвідоміші його романи – “Зазирни у мої сни”, “Не озирайся і мовчи”, “Жорстоке небо”, “Твердиня”

Московський опозиційний “Театр.doc” готує постановку “145” на підтримку українського політв’язня Олега Сенцова

  • Жовтень 3, 2018

8-годинну виставу-пікет покажуть 5 жовтня біля адміністрації президента Путіна, пишуть на сторінці театру в Facebook.

5 жовтня буде 145 днів голодування Олега Сенцова. Ми не знаємо, чи доживе він до цього дня. Але хочемо, щоб він жив і був вільним. Він і всі ті, за кого він помирає. 142 дні ми усвідомлюємо своє безсилля. Нічого не можемо зробити, щоб врятувати невинну людину, яка виявилася занадто сильною, занадто гордою і занадто безкомпромісною для нашої країни. Ми не можемо звільнити Олега, але не можемо мовчати

Постановку готує режисер Зарем Заудінов. Згідно із задумом, актори театру стоятимуть біля відомства з плакатами, на яких напишуть документальний текст.

У жовтні 2014 року “Театр.doc” виселили з приміщення. Московська влада достроково скасувала договір оренди. Згодом поліція перервала показ українського фільму “Сильніше, ніж зброя”. Його демонстрували в старому приміщенні театру в Трьохпрудному провулку на підтримку режисера Олега Сенцова. Глядачів евакуювали із зали через “загрозу замінування”.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник презентував унікальну археологічну пам’ятку – залишки Фортифікаційних мурів ХІІ ст.

  • Серпень 16, 2018

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбувся брифінг, присвячений відкриттю влітку цього року на території Митрополичого саду унікальної археологічної пам’ятки – залишків фортифікаційних мурів ХІІ ст.

Захід пройшов у межах відзначення професійного свята – Дня археолога. На брифінгу були присутні заступник Міністра культури Тамара Мазур, в.о. генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудник, завідувач сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника, кандидат історичних наук Сергій Тараненко.

Археологи щороку відкривають нові об’єкти, які свідчать про давність нашої історії, нашої державності, вони кожного разу підкреслюють, що Україна має велике минуле. Об’єкт на території Києво-Печерського заповідника на сьогоднішній день є унікальним, подібних в Україні не так багато», – зазначила під час свого виступу заступник міністра культури України Тамара Мазур

Дуже важливо, щоб такі знахідки були належним чином презентовані, аби кожен міг прийти і на власні очі побачити історію, доторкнутися до неї. Важливо, щоб розвивалось питання музеєфікації археологічних знахідок, а не тільки їх консервації

Вперше залишки оборонної стіни часів Київської Русі було відкрито і досліджено у 1951 році археологами під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Богусевича. Сучасні розкопки були здійснені співробітниками сектору археології науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника під головуванням завідувача сектору, кандидата історичних наук Сергія Тараненка. Також до робіт були залучені студенти-археологи Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Одним із основних завдань Заповідника є збереження нашої архітектурної спадщини. На сьогоднішній день плануються заходи щодо подальшої консервації з метою збереження і дослідження пам’ятки, а також її подальшої музеєфікації, перетворення на об’єкт експонування для відвідувачів – говорить Олександр Рудник

Польовий опис знахідок на сьогодні нараховує понад 1500 одиниць матеріалу, з них близько 1110 – фрагменти плінфи – плитоподібної цегли, яка використовувалась при будівництві муру. Серед іншого також було знайдено фрагмент стулкового браслету та пломбу дрогочинського типу, що свідчить про те, що Києво-Печерський монастир міг бути суб’єктом зовнішньої торгівлі.

Пам’ятка дійсно є унікальною, унікальною є саме така структура фундаменту. Ми маємо всього декілька місць часів Київської Русі, де будувались такі стіни. Згодом матимемо більше інформації про будівельні технології того часу. На початку вересня розпочнуться роботи з консервації об’єктів, – розповів Сергій Тараненко

Усього на території України близько 300 кам’яних споруд, які відносяться до доби Київської Русі, приблизно 50 з них знаходяться у Києві. Тому кожна нова знахідка є безцінною. Запланована музеєфікація знахідки у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику є важливим кроком зі збереження спадку Київської Русі в контексті історичної справедливості та відстоювання культурних цінностей.