Ліквідація “Антонова” або Кінець українського авіабудування

  • Серпень 27, 2017

Урядова постанова від 26 січня затвердила ліквідацію авіабудівного концерну «Антонов». На багатьох жителів України і всього пострадянського простору цей документ справив неприємне враження, незважаючи на численні пояснення про те, що насправді практично нічого не змінилося. Реальну дату краху українського літакобудування визначити важко, але крах точно стався не в 2016 році, а набагато раніше. Це відбувалося поступово, крок за кроком, а останнім часом процес просто став швидким.

 Концерн «Антонов» за останні пару десятиліть багато разів змінював свій статус і навіть назву. Прізвище Генерального конструктора, тим не менш, залишалась незмінною майже завжди. Олег Костянтинович став киянином на початку п’ятдесятих років двадцятого століття, до того він жив і працював у Новосибірську, був першим заступником Сергія Яковлєва і творцем талановитого колективу, першим досягненням якого стала знаменита «Аннушка» Ан-2 (1946). За час свого існування КБ під керівництвом О. К. Антонова розробило понад сто моделей і різних модифікацій пасажирських і транспортних літаків, багато з яких борознять і понині небо всього світу. Ці апарати різноманітні як за призначенням, так і за фізичними розмірами, деякі мініатюрні, інші величезні. Бюро мало власним стилем, його проекти символізують приголомшливу надійність і високу економічність. За час незалежності вся ця колишня слава зникла, немов розвіяна вітром.

Як зараз пояснюють представники урядових кіл, держпідприємство «Антонов» існує. Це не ліквідація, а реструктуризація. Більш того, народ намагаються переконати, що реорганізація пішла на користь літакобудівникам, вони просто позбулися він якоїсь «надбудови», як баласту. Тепер завод і КБ будуть займатися тим же, чим і раніше. Правда, оптимістично налаштовані аналітики уточнюють, що буде проводитися інша продукція, а саме протитанкові ракети, а можливо, навіть безпілотні літальні апарати. Конструктори «Антонова» цими проектами, наскільки відомо, раніше не займалися, це для них справа нова, тому мова може йти про складання чи виконання іноземних замовлень, і не дуже масштабних (не забирати ж роботу у власних фірм). Про будівництво вітчизняних літаків мова навіть і не йде.

За офіційною версією концерн «Антонов» розформований через відсутність учасників. Правильно, на те він і концерн, щоб включати в себе декілька підприємств одного профілю. Вони до недавнього часу були, виробниче об’єднання складалося з самого держпідприємства ДП «Антонов», Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) і Заводу № 410 Цивільної авіації. Справи концерну йшли не так “гладко” як хотілося б, звичайно без сприяння влади тут не обійшлось. Всі три заводи були передані “Укроборонпрому” в 2015 році. Власне, саме тоді «Антонов» і припинив своє існування фактично, а юридично оформили тільки цього року.

Руйнівні процеси в українському авіапромі почали відбуватися вже в 1991 році, але тоді на них ніхто уваги не звертав. Криза була системним явищем, після розпаду країни літаки перестали будувати практично на всій території колишнього СРСР, і порівнювати було не з чим. Концерни почали створюватися в 2004 році і, за задумом, покликані підвищити якість управління, зробити підприємства, що входять в них, більш ефективними. Ідея ця продемонструвала на практиці нежиттєздатність. Як пояснюють сьогоднішні українські аналітики, вся справа була в кадрах, старих, ще радянських. Директора концернів володіли характером, ощадливістю і виявляли амбітність. Вони хотіли самі розподіляти бюджет і вести переговори.  Їм, звичайно ж, цього не дозволили.

І ще… Розвал українського авіапрому був би не настільки нищівним, якщо б у Заходу залишалася надія на остаточну і безповоротну переорієнтацію економіки цієї країни в його бік. Однак нездатність вирішувати свої проблеми, незважаючи на надану масштабну політичну та економічну підтримку, не дає стовідсоткової гарантії. Невдоволення народу проведеними реформами може вилитися в черговий Майдан, після якого громадяни знову прокинуться в зовсім іншій країні. В який саме? Ніхто не знає…