Частка пісень українською мовою у радіоефірі 2018-го склала 51%.

  • Грудень 6, 2018

Це на 4% більше, ніж минулого ріку.
Прогноз Національної ради щодо зростання частки україномовних пісень в ефірі радіостанцій здійснився
Повідомляє член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський у Facebook.
Середній показник обсягу ведення передач українською мовою на 15 загальнонаціональних радіостанціях складає 86%.
За темпами зростання частки української пісні й української мови в ефірі місцевих і регіональних радіостанцій Схід, Захід, Північ, Південь і Центр – разом. Висновок: Україна – єдина!
Найбільша динаміка зростання обсягу україномовних пісень цьогоріч відбулась у 7 областях України: Луганська область – на 15%, Закарпатська область – 12%, Волинська та Донецька області – на 9%, Сумська, Кіровоградська та Херсонська області – на 8%.
Передачі українською мовою почали набагато більше вести у 8 регіонах: Хмельниччина і Херсонщина – на 12%, Миколаївщина і Вінниччина – на 9%, Черкащина, Дніпропетровщина, Луганщина та Донеччина – на 7%.
За 2 роки дії мовних квот Національною радою призначено 22 штрафи для 21 радіостанції – на загальну суму 1,724 млн грн.

У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення з’явилися проблеми із обліком мовних квот на радіо. Не можуть визначити, як вираховувати квоту в діджейських треках, скомпільованих із декількох композицій різними мовами. Тому не вдається дати чітке визначення “пісні” і скільки вона повинна тривати.
Такі питання виникли після штрафування чернівецької радіостанції “Буковинська хвиля” на 4,8 тис. грн за невиконання квоти на україномовні пісні у листопаді. Радіостанції не вистачило 1,7% таких композицій у загальному обсязі добового мовлення.

СРСР сконав, а капітулянтська норма мови панує в Україні й досі

  • Листопад 20, 2018

Ніхто не трима за руки

Екватор Другої війни – Голодомору 1928-1934. У Харкові ОДПУ вилучає журнали міських моргів, трупи звалюють у бараках навколо вокзалу, у Будинку “Слово” отримують пайки “українські клясики”, а у видавництві “Література і Мистецтво” штампують соціяльний треш комуніста Лондона.

Джек Лондон. Люди безодні. Крадіж. Жіноча зневага. Безпутня жінка. Родиме. Видання окупаційне, харківське. 1932 року.

Все ще “скрипниківкою”:

Саме тоді підійшов катер з флаґманського судна до нас. …ми стояли під чавунними ґратами. …старий матрос гукнув його. …звільнити його з фльоти “без вовчого білету”. …без тютюну важко перебути, всі курії добре це розуміють. …робітники мусять мати свій струмент, цвяшки, карук, картон. …цей син, кволий і присмертний, мав м’яса не частіше, як раз на тиждень.

Це з кількох сторінок “Людей з безодні”. За редакцією Освальда Бургардта.

Москва ще не певна чи все в неї вийде. Чи здолає український опір – як у Першу війну – Голодомор 1918-1922.

1934 рік, святкуючи Перемогу, Москва увінчає нашу проміжну капітуляцію “реформою української мови”

У неї таки “вийде”. 1934 рік, святкуючи Перемогу (здрастуй мама вазвратілісь ми нє всє), Москва увінчає нашу проміжну капітуляцію “реформою української мови”.

І відтоді ота сторінка з Лондона звучатиме ось так: “…з флагманського судна. …ми стояли під чавунними решітками. …старий матрос погукав його. …звільнити його з флоту. …всі курці добре це розуміють. …робітники повинні мати інструмент, гвіздки, столярний клей. …цей син, слабкий та такий, що йому загрожувала смерть, отримував м’ясо не частіше, ніж раз на тиждень”.

Власне, ця капітулянтська норма мови – 1934 року панує в Україні й сьогодні. Хоч ніби й Сталін подох, і СССР сконав, і закон у нас є про декомунізацію.

Ніхто не трима за руки.

Мати робить фіялки в Айлінґтоні по три фратинґи за ґрос, коли навкруги родяться чимраз більше дітей і квітникарок”.

Ростислав Мартинюк

 

Порошенко відзначив преміями популяризаторів українських пісень

  • Липень 31, 2018

Президент України Петро Порошенко відзначив державними нагородами митців які популяризують українську музику та культуру. Самі митці виступили в ефірі де заявили про своє бажання подальшої праці із метою донесення культури до народних мас та її подальшої популяризації.

У мене не має на меті іти в політику, мені подобається те, чим я зараз займаюсь і я хочу це продовжувати робити. Дещо із моєї творчості публікувалось в діаспорі, в цій нашій справжній маленькій Україні. Всі мої проекти це свого роду така маленька просвіта. Факт полягає в тому, що молодь заспівала українські пісні такі як «Лента за лентою» після того коли я її зробив

Також під час свого інтерв’ю Тарас Чубай розповів про проблеми які мають україномовні артисти та слухачі через засилля російської мови в теле та радіо ефірі.

Просто у російськомовного населення через те, що вони мали кращі і більші права а україномовні були дискриміновані, у них кращі роботи, кращі зарплати тобто краще усе. Через ці фактори український продукт не мав змоги нікуди пробитись. Ось зараз після введення законів і декларацій починає з’являтись україномовний продукт, проте, з’являються люди які щось там говорять, проте українського у них тільки на поверхні склянки

Нагадаємо, раніше ВРУ прийняла закон в якому встановлювались квоти на українську мову в телевізійному та радіо просторі на рівні 75% мовлення.

Чи може бути патріотом(кою) сексуальна меншина

  • Липень 25, 2018

Українська поетеса, мовний педагог та громадська діячка Ірина Фаріон висловилась щодо майбутнього України, на її думку майбутнє не наступить до того часу, поки Україна не почне розмовляти на українській мові. В якості прикладу Фаріон привела армію США, де будь хто із службовців навіть не задумується про вивчення мови.

А у нас якась історія? У нас звідки взявся російську мову? Російська мова принесений в Україну на багнетах! Перші російські залоги – це 1658 рік, за часів Івана Виговського. Перше слово російською мовою в Галичині прозвучало за часів Першої світової війни. Те тобто, російська мова – це мова окупанта. Ці люди що, цього не розуміють?!

Раніше Ірина Фаріон була позначена російськомовними сайтами та недопущена до в’їзду в Україну через свої політичні переконання та небажання чути російську мову на території України як в телевізійних так і в радіо ефірах.

Російськомовні українці нагадують мені ЛГБТ. Вони так само агресивно пропагують свою патологію здоровому суспільству і намагаються її легалізувати

В свою чергу, через категоричні висловлювання в дискусіях розгорілась справжня баталія, щодо питання патріотизму.

Якщо людина розмовляє російською, але все робить для України, працює, піклується про своє подвір’я, не пройде байдуже повз того, кого ображають, допоможе старому, то мені пофіг, якою мовою він говорить. А ось той україномовний, який такого російськомовного принижує, готовий вигнати, побити – це людина з патологією. Суспільство не складається з однієї мови. Можна говорити українською і продати Батьківщину за гроші. А можна говорити по-російськи і віддати за Україну життя. Так хто тоді представник ЛГБТ?

Нагадаємо, ЛГБТ – це соціальна сукупність лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, що об’єднується спільними інтересами, проблемами і цілями

Ірма Вітовська закликала Українців не дивитись російськомовний телевізійний продукт

  • Липень 24, 2018

Українська сучасна акторка театру та кіно Ірма Вітовська виступила на одному із телеканалів де їй задали питання щодо її заяви, в якій вона висловилась, що коли люди хочуть допомогти Україні, потрібно відмовитись від російськомовного продукту. Сама акторка розповіла, що зйомки в російськомовних програмах є для неї під табу.

Я говорю, що люди коли хочуть щоб в Україні було щось своє, то необхідно підтримувати це, наприклад українську мову. Щодо мене, я часто говорила про те, що я відмовляюсь зніматись в російськомовному продукті, і всі відразу почали говорити, що я проти російської мови

Раніше акторка заявляла підтримку щодо законопроекту про введення квот на українську мову на телебачення та радіо. Вона заявила, що до прийняття даного законопроекту україномовні актори відчували дискримінацію всередині своєї країни із причин непопулярності їх на телебаченні та радіо.

Я наприклад відчувала себе дискримінованою всередині України, чому коли я не хочу нікуди іммігрувати змушена це терпіти. Я думаю, що багато глядачів які також хочуть дивитись українське відчувають себе так само і необхідно надати людям продукт який буде на українській мові

Нагадаємо, закон про квоти на українську мову на телебаченні та радіо, згідно даного закону 75% ефірного часу на телебаченні та радіо має звучати україномовний продукт.

Верховна Рада України знову лобіює квоти про на українську мову

  • Липень 6, 2018

Народна депутатка України від фракції «Народний Фронт» виступила у Верховній раді України із повідомленням. Вона розповіла про критику її особи за ініціювання та введення україномовних квот на радіо та телебаченні. За даними квотами вводився мінімальний відсоток україномовного контенту в ефірі.

Мене дуже багато критикували за неліберальні методи зокрема такі методи як квоти на радіо, я вам хочу доповісти що ці квоти працюють, і українці радіо слухають іще більше ніж слухали, і українських пісень стало значно більше. Також мене дуже критикували за введення квот на телебаченні, проте почали знімати україномовний продукт, і українські фільми і серіали, і не сталося кінця українського телебачення, а із жовтня дай боже мови буде більше

Також народна депутатка поділилась планами щодо переходу преси на українську мову. За її планами щодо даного переходу потрібно діяти не шляхом встановлення квот як це було із радіо та телебаченням, а шляхом стимуляції видань і їхнього добровільного переходу на українську мову.

У нас залишається друкована преса, і ми вирішили піти не шляхом квот та заборон, а шляхом стимуляції. Ми говоримо про те, що ми простимулюємо переходити пресу на українську мову, якщо її доставка буде коштувати дешевше. Всі закликали робити пільги для україномовних, зараз ми пробуємо це робити

Нагадаємо, згідно закону на загальнонаціональних та регіональних каналах частка української мови має бути не менше 75%.

Серед комісії яка пише нові «толерантні» підручники для дітей тільки 7 чоловіків

  • Липень 2, 2018

Український педагог та мовознавець Ірина Фаріон в ефірі одного із українських телеканалів розповіла про парадокси щодо написання нових підручників для дітей. Так за її словами нові підручники які мають навчити дітей рівності та толерантності із комісії яка складається зі 100 осіб тільки 7 чоловіки.

Вам напевно буде дуже цікаво довідатись, що серед експертів отих святих підручників для наших дітей та онуків тільки 7 чоловіків, а усього експертів 100. Що вони там пишуть, що не можна в підручниках писати, що хлопчик має себе поводити як лицар, а дівчинка як панна. Чому? Вони пишуть що це несучасні поведінкові стандарти. Також вони говорять, що не можна вживати слова мама і тато, тому, що це дискримінація за станом в сім’ї

Також Фаріон висловила обурення щодо заборони називати Українську мову солов’їною.

Є поет Ігор Січовик який написав чарівний вірш, в цьому вірші мову нашу як названо – солов’їна. Ну гарно назвали, соловейко співає ну і справді це одна із наймилозвучніших мов світу, і тому, що вона така милозвучна її так назвали. Що пишуть експерти, експерт це студентка Херсонського університету кафедри менеджменту і психології першого курсу, експертиза, підручника української мови. Вона пише, що це дискримінація, оскільки назва солов’їна дискримінує тих для кого рідною є інша мова

Нагадаємо, раніше Ірина Фаріон виступала за примусове і силове насадження української мови закликаючи бити російськомовних громадян.

Потрібно проводити примусову Українізацію населення

  • Травень 23, 2018

Українська політична діячка та громадська активістка Ірина Фаріон закликала проводи в Україні українізацію населення. Під час свого виступу вона розповіла про можливість застосування примусових мір для українізації населення та відзначила проблеми із якими можуть зіткнутись особи які проводитимуть дану політику.

Звісно зрозуміло, що ми абсолютній більшості нашого суспільства не зможемо донести сакральних основ розуміння мови, і непотрібно. Із суспільством про мову необхідно говорити винятково силою, як сказав, так буде. Чверть століття ми із ними бавимось у підручники, у монографії, у розмальовки із солов’їною мовою, закінчились співи

Також під час свого виступу Фаріон згадала про українські військові сили, нею висловлена думка про необхідність діяти відповідно до чинного законодавства та розмовляти в рядах армії виключно українською мовою.

Я хочу нагадати, що у законі про Збройні сили України є 13 стаття, Згідно неї, мова збройних сил українська, бо якщо ви там говорите не українською, то кого ви захищаєте. Якщо б вся Україна в один прекрасний день заговорила виключно українською мовою, Путін би «здох»

Нагадаємо, Ірина Фаріон висловила занепокоєння у зв’язку із тим, що міністерство освіти зобов’язало виїжджати на стажування закордон українських науковців. За її словами в Польщу вона в’їхати не може, оскільки опиниться у в’язниці, а в Росії на неї заведено як мінімум 2 справи.

Етнічні російськомовні росіяни на території України – це окупанти

  • Травень 3, 2018

Відома політична та громадська діячка Ірина Фаріон в ефірі одного із Українських телеканалів розповіла про проблеми української мови. Також вона висловила нерозуміння позиції людей які проживаючи на Україні говорять Російською.

Чому вони живуть в Україні та говорять мовою окупанта? Вони садомазохісти, чому їм подобається розмовляти мовою ворога. Путін прийшов їх визволяти? Вони притягнули сюди війну. Де ми маємо сьогодні війну, Ми маємо її там де було багато російськомовних, це Донецька область, Луганська область, і Крим

Також Фаріон зробила ріску заяву в якій виголосила тезу про неповноцінність російськомовних громадян України.

Вони розумово відсталі ці російськомовні? І взагалі хто вони такі. Останні соціологічні дані показують, що в Україні проживає 5.5% етнічних росіян, це не просто етнічні росіяни, це діти колонізаторів. Це окупанти на нашій із вами землі

Нагадаємо Ірина Фаріон – український мовознавець, педагог, політичний і громадський діяч, народний депутат України сьомого скликання, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (2012—2014), доктор філологічних наук, професор НУ «Львівська політехніка».

Чому досі триває вакуум у мовному законодавстві?

  • Травень 1, 2018

Понад п’ять з половиною років українське суспільство боролося за скасування токсичного і не в правовий спосіб ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка»). Значні колективні зусилля увінчалися перемогою здорового глузду і здорових українських сил. 28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність цього закону. Здавалося б, тепер шлюзи відкриті, і законодавець, загрібши жар чужими «конституційними» руками, зможе швидко впоратися з тимчасовим вакуумом у мовному законодавстві.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року.

Але вже пішов третій місяць, а в Україні діє, фактично, скасований закон. Місяць тому в статті я згадував випадок у київському кафе «Дрова», коли вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики» юристи «Дров» підготували відповідь, посилаючись на нього. Я повернув документ і попросив підготувати іншу відповідь. Вже мовчу, що знову минули тижні, там «забули», але після чергового нагадування надіслали мені ту саму обурливу відповідь, навіть не змінивши дати.
Процитую уривки з цього «шедевру»: «Визначення засад державної мовної політики в Україні здійснюється також Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року, який у ст. 3 зазначає: «1. Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання. 2. Кожен незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань має право вільно користуватися будь-якою мовою у суспільному та приватному житті, вивчати і підтримувати будь-яку мову».

«Адміністрація закладу щиро дякує Вам за віддане відношення до української мови та пильність за роботою нашого персоналу. В той же час наша компанія не може дискримінувати своїх працівників лише за мовним бар’єром чи обмежувати їх право, що закріплене Конституцією України на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, тобто ми виконуємо найголовніший принцип Конституції України за яким усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. В свою чергу ми проведемо роз’яснювальні бесіди та надамо рекомендації щодо поширення обслуговування українською мовою».

Отже, замість безумовного виконання статті 10 Конституції України про «функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України» – «роз’яснювальні бесіди» в майбутньому.

В інших сферах також панує або керований хаос, або неповносправність влади. Наприклад, Спілка споживачів України недавно констатувала, що онлайн-крамниці продають 40% смартфонів без інструкцій експлуатації українською мовою, а в 20% смартфонів уся інформація була винятково іноземною мовою.

Регіональні мови
Стаття 7 скасованого закону, яка дозволяє застосовувати заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, на територіях, де проживають 10 відсотків і більше носіїв тих мов, продовжує діяти і в цій сфері, хоча сама норма про 10 відсотків скасована разом із законом. І таких адміністративних територій, де після липня 2012 року були ухвалені відповідні рішення, є десятки – області, райони, міста, селища, села.
Підтвердженням тези про дію спочилого в Базі закону є голосування в Миколаївській обласній раді 12 квітня цього року, внаслідок якого депутати не спромоглися скасувати рішення облради від 7 вересня 2012 року №4 «Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області».
Або відповідь секретаря Одеської міської ради, в якій також кілька разів згадується скасований, але невмирущий закон «Про засади державної мовної політики».
Один відомий юрист у розмові зі мною висловив сумнів у нагальності ухвалення нового мовного закону. Мовляв, є Конституція України з 10-ю статтею, і цього зараз достатньо. Ці й інші приклади, наведені вище, показують, що новий закон потрібен якнайшвидше.

Українська держава
А що робить у зв’язку з цим Українська держава? По-перше, озброїлася новим органом – Директоратом державної мовної політики. По-друге, головні діючі особи української політики навчилися жонглювати правильною риторикою.
Директорат державної мовної політики діє вже майже півроку, але досі не спромігся бодай на роз’яснення – не таке, як обіцяють «Дрова» у відписці – а як діяти в публічній сфері, поки Верховна Рада заповнить вакуум у мовному законодавстві. Зате на їхньому офіційному сайті чи не більше інформації про книжки, ніж про мову. Дається взнаки, що новий гендиректор раніше очолювала міністерські управління бібліотек і книжок. Є на сторінці навіть інформація про рок-н-рол і Всесвітній день космонавтики і авіації.
Беззубість держави в мовному питанні може в якийсь момент сприяти масовій радикалізації. І чи не підхоплять тоді чимало українських громадян побажання Україні від польського українофіла Пшемислава Ліза Маркевича радикальної і насильницької, послідовної і безумовної українізації.
Мені здається, що більшість представників вищих ешелонів влади не усвідомлюють можливої радикалізації мовного питання. Про це свідчила незацікавленість президента України у скасуванні закону «Про засади державної мовної політики» до майбутніх президентських виборів. Непрямим підтвердженням стала також потрібна ініціатива про єдину помісну церкву, яка запізнилася на майже чотири роки, але буде використана з передвиборчою метою.
Не хотів би бути поганим пророком, але президент Петро Порошенко свій вибір між мовою і церквою, здається, зробив. Насправді треба й одне, й інше. Тому все менше сподівань, що найближчим часом Україна одержить новий закон про державну мову, поклавши край цьому законодавчому хаосові. З огляду на те, що я вважаю президента і політиків, які впливають на ухвалення важливих рішень у державі, повносправними, залишається висновок про керований хаос.

Позитивне
Десь на початку квітня 2018 року я помітив, що перші канали телебачення і радіо, без галасу і фанфар, почали накладати український переклад на російські синхрони.
Цей справжній прорив у мовній політиці держави з’явився з досить несподіваного боку і зроблений він під впливом рішення Конституційного суду України про скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таких несподіванок в українській історії було чимало. І буде ще не одна.

Тарас Марусик