Дмитро Балакін на засіданні організації заявив, що прийняття закону про українську мову зачіпає права національних меншин на Україні

  • Травень 2, 2019

Заступник постійного представника Росії при ОБСЄ Дмитро Балакін на засіданні організації заявив, що прийняття закону про українську мову зачіпає права національних меншин на Україні і йде врозріз з міжнародним правом.
Цей акт, націлений фактично на тотальну українізацію, не тільки суперечить пункту 11 мінського комплексу заходів, який передбачає право на мовне самовизначення, але і йде врозріз з міжнародним правом і праволюдськимм зобов’язаннями України, в тому числі в рамках ОБСЄ
Він підкреслив, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” зачіпає права не тільки російськомовних українців, а й багатьох національних меншин.
Також він зазначив, що при прийнятті закону думкою жителів Донбасу ніхто не цікавився.

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада голосами 278 нардепів прийняла закон про державну мову. Відповідно до даного закону, єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська.

Перестаньте, нарешті, виправдовуватися за свою україномовність

  • Квітень 28, 2019

Вперше від 1927 року вас захищає закон
Теж не втрималась од сліз…
Дорогі україномовні співвітчизники, по-моєму, ви ще не зрозуміли: вперше від 1927 року вас захищає закон.
Навіть якщо це поки що тільки символічний капітал – це капітал. І колосальний. І нам усім, яко громадянам (незалежно від того, в якій хто мові роджений), іще належить навчитись ним користуватися.
Тому, для початку – перестаньте, нарешті, виправдовуватися за свою україномовність, як це мусили робити наші батьки, діди й прадіди (“та ні-ні, та не подумайте чого такого, я зовсім не націоналіст/фашист/бандєровєц, я й по-російськи можу, гражданін начальник, і Пушкіна люблю, і взагалі ще 4 мови знаю, тільки не бийте!”), – другий день мелькають перед очима написані в цьому дусі “пояснювальні записки” україномовних до “партії вілкулівців”, які вмить заголосили мов ужалені, що їх “раскалывают”(с), – мовляв, та як же ж, та чом же ж, та що ви таке кажете, шановні, та неправда ж цьому, та зрозумійте ж і нас… І я знов чую ті самі принижені інтонації, з якими в 1979 р. виправдовувався перед нами-другокурсниками за свою “ідейно хибну” дисертацію про Драгоманова зацькований ще в 1972 р. професор Дмитриченко, Царство йому небесне, – і мені так само болюче-ніяково зараз ці “пісьма дружби” читати, як було тоді, 18-літній, його слухати…
Це ваша хата, і це ваша мова: та сама, за яку ще недавно розстрілювали
Все. Крапка, україномовники, ви нікому не винні. Ви в своєму праві, і нічого не мусите більше доводити – це ваша хата, і це ваша мова: та сама, за яку ще недавно розстрілювали, а зовсім-зовсім недавно, уже на нашій пам’яті – глузували: та, що від перших графіті Софії Київської документально “прописана” на цій землі як єдина автохтонна (за винятком іще кримськотатарської – в Криму). Один Бог відає, як ми її зберегли (тільки зі слов’янських поруч за цей час ляснули – верхньолужицька з кінцями, білоруська – на грані…), – але ми її таки зберегли, це стало остаточно підтвердженим фактом. Тож давайте просто поставим окрему свічку – за душі всіх, за неї загиблих за останні півтора століття: схоже, у Бога на нашу мову був/є якийсь окремий серйозний план…

А кому це не до вподоби – ну так ніхто ж тут силою не держить: світ широкий, рейсів з України багато, онде в Борисполі, кажуть, новий термінал відкривають – які проблеми, щасливої дороги й гарного лету!
Божі млини мелють повільно, так.
Але певно.

Оксана Забужко

Парламент підтримав у другому читанні та вцілому законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної

  • Квітень 25, 2019

За проголосували 278 народних депутатів.
Після ухвалення рішення парламент виконав державний гімн.
На історичне пленарне засідання приїхали третій президент Віктор Ющенко та патріарх Філарет.
Законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у першому читанні Верховна Рада ухвалила 4 жовтня 2018-го. Близько 4 місяців тривала підготовка мовного законопроекту до другого читання. За цей час парламентський комітет із питань культури та духовності опрацював 2082 поправок народних депутатів.
28 лютого парламент увійшов у розгляд мовного законопроекту у другому читанні.

Зранку під парламентом проходить акція на підтримку законопроекту про мову. Сотні людей просили народних депутатів підтримати мовний закон.

Українська мова – зброя в боротьбі за правду

  • Березень 9, 2019

Російська пропаганда найкраще працює російською для російськомовного населення
Мова – це інструмент для опису реальності. Але у випадку з російською цю її функцію втрачено. Головним призначенням “язика” навпаки стало вибудовування віртуальної реальності і її імплементація в свідомість його носіїв. Тому російська пропаганда найкраще працює саме російською і саме для російськомовного населення.
Більшість конструктів російської пропаганди просто не перекладаються іншими мовами. Слова на кшталт “каратели”, “ополченцы” втрачають потрібні пропаганді конотації і не працюють з іншомовними аудиторіями. Спроби їх пояснити іноземцю такі ж марні, як спроби перекласти соковитий російський мат. За межами російськомовних теренів “новини” про розіп’ятого хлопчика викликають здивування, сміх, огиду. А в межах – паралізуючий жах від почутого.

Тому реукраїнізація України – це захист її населення від брехні, що деформує індивідуальну та суспільну свідомість. Тому українська мова – це зброя в боротьбі за правду.

Володимир В’ятрович

Верховна Рада ухвалить законопроект про державну мову не раніше, ніж в останні сесійні дні березня

  • Лютий 28, 2019

Таке переконання в кулуарах парламенту висловив народний депутат Олександр Бригинець.
Менше 500 правок проходять за день при повному розгляді. Відповідно, має бути 5 повних сесійних днів. Коли ми говоримо про роботу парламенту, то 5 сесійних днів – це два тижні. Думаю, ми будемо працювати (над законопроектом про мову) до 25 березня. Це оптимістичний варіант.
Ви бачите, що відбувається у парламенті. У нас на рівному місці можуть виникнути проблеми, хтось щось хоче заблокувати, у когось акція протесту. Не можна виключати ситуацію, що під час розгляду цього законопроекту будуть виникати суперечності між певними депутатськими групами і фракціями. Передвиборчий піар же ніхто не скасовував

4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.
Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня

  • Лютий 15, 2019

Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня, який розпочнеться 26 лютого.
Про це сказав спікер парламенту Андрій Парубій на брифінгу з екс-керівником Європарламенту Петом Коксом і депутатом Європарламенту Ребеккою Гармс.
Закон про мову, який має 2,5 тисячі правок, займе кілька днів. Обов’язково початок розгляду закону про мову ми розпочнемо наступного пленарного тижня
4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська. Спроби запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції та встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.

Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Частка пісень українською мовою у радіоефірі 2018-го склала 51%.

  • Грудень 6, 2018

Це на 4% більше, ніж минулого ріку.
Прогноз Національної ради щодо зростання частки україномовних пісень в ефірі радіостанцій здійснився
Повідомляє член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський у Facebook.
Середній показник обсягу ведення передач українською мовою на 15 загальнонаціональних радіостанціях складає 86%.
За темпами зростання частки української пісні й української мови в ефірі місцевих і регіональних радіостанцій Схід, Захід, Північ, Південь і Центр – разом. Висновок: Україна – єдина!
Найбільша динаміка зростання обсягу україномовних пісень цьогоріч відбулась у 7 областях України: Луганська область – на 15%, Закарпатська область – 12%, Волинська та Донецька області – на 9%, Сумська, Кіровоградська та Херсонська області – на 8%.
Передачі українською мовою почали набагато більше вести у 8 регіонах: Хмельниччина і Херсонщина – на 12%, Миколаївщина і Вінниччина – на 9%, Черкащина, Дніпропетровщина, Луганщина та Донеччина – на 7%.
За 2 роки дії мовних квот Національною радою призначено 22 штрафи для 21 радіостанції – на загальну суму 1,724 млн грн.

У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення з’явилися проблеми із обліком мовних квот на радіо. Не можуть визначити, як вираховувати квоту в діджейських треках, скомпільованих із декількох композицій різними мовами. Тому не вдається дати чітке визначення “пісні” і скільки вона повинна тривати.
Такі питання виникли після штрафування чернівецької радіостанції “Буковинська хвиля” на 4,8 тис. грн за невиконання квоти на україномовні пісні у листопаді. Радіостанції не вистачило 1,7% таких композицій у загальному обсязі добового мовлення.

СРСР сконав, а капітулянтська норма мови панує в Україні й досі

  • Листопад 20, 2018

Ніхто не трима за руки

Екватор Другої війни – Голодомору 1928-1934. У Харкові ОДПУ вилучає журнали міських моргів, трупи звалюють у бараках навколо вокзалу, у Будинку “Слово” отримують пайки “українські клясики”, а у видавництві “Література і Мистецтво” штампують соціяльний треш комуніста Лондона.

Джек Лондон. Люди безодні. Крадіж. Жіноча зневага. Безпутня жінка. Родиме. Видання окупаційне, харківське. 1932 року.

Все ще “скрипниківкою”:

Саме тоді підійшов катер з флаґманського судна до нас. …ми стояли під чавунними ґратами. …старий матрос гукнув його. …звільнити його з фльоти “без вовчого білету”. …без тютюну важко перебути, всі курії добре це розуміють. …робітники мусять мати свій струмент, цвяшки, карук, картон. …цей син, кволий і присмертний, мав м’яса не частіше, як раз на тиждень.

Це з кількох сторінок “Людей з безодні”. За редакцією Освальда Бургардта.

Москва ще не певна чи все в неї вийде. Чи здолає український опір – як у Першу війну – Голодомор 1918-1922.

1934 рік, святкуючи Перемогу, Москва увінчає нашу проміжну капітуляцію “реформою української мови”

У неї таки “вийде”. 1934 рік, святкуючи Перемогу (здрастуй мама вазвратілісь ми нє всє), Москва увінчає нашу проміжну капітуляцію “реформою української мови”.

І відтоді ота сторінка з Лондона звучатиме ось так: “…з флагманського судна. …ми стояли під чавунними решітками. …старий матрос погукав його. …звільнити його з флоту. …всі курці добре це розуміють. …робітники повинні мати інструмент, гвіздки, столярний клей. …цей син, слабкий та такий, що йому загрожувала смерть, отримував м’ясо не частіше, ніж раз на тиждень”.

Власне, ця капітулянтська норма мови – 1934 року панує в Україні й сьогодні. Хоч ніби й Сталін подох, і СССР сконав, і закон у нас є про декомунізацію.

Ніхто не трима за руки.

Мати робить фіялки в Айлінґтоні по три фратинґи за ґрос, коли навкруги родяться чимраз більше дітей і квітникарок”.

Ростислав Мартинюк

 

Порошенко відзначив преміями популяризаторів українських пісень

  • Липень 31, 2018

Президент України Петро Порошенко відзначив державними нагородами митців які популяризують українську музику та культуру. Самі митці виступили в ефірі де заявили про своє бажання подальшої праці із метою донесення культури до народних мас та її подальшої популяризації.

У мене не має на меті іти в політику, мені подобається те, чим я зараз займаюсь і я хочу це продовжувати робити. Дещо із моєї творчості публікувалось в діаспорі, в цій нашій справжній маленькій Україні. Всі мої проекти це свого роду така маленька просвіта. Факт полягає в тому, що молодь заспівала українські пісні такі як «Лента за лентою» після того коли я її зробив

Також під час свого інтерв’ю Тарас Чубай розповів про проблеми які мають україномовні артисти та слухачі через засилля російської мови в теле та радіо ефірі.

Просто у російськомовного населення через те, що вони мали кращі і більші права а україномовні були дискриміновані, у них кращі роботи, кращі зарплати тобто краще усе. Через ці фактори український продукт не мав змоги нікуди пробитись. Ось зараз після введення законів і декларацій починає з’являтись україномовний продукт, проте, з’являються люди які щось там говорять, проте українського у них тільки на поверхні склянки

Нагадаємо, раніше ВРУ прийняла закон в якому встановлювались квоти на українську мову в телевізійному та радіо просторі на рівні 75% мовлення.

Чи може бути патріотом(кою) сексуальна меншина

  • Липень 25, 2018

Українська поетеса, мовний педагог та громадська діячка Ірина Фаріон висловилась щодо майбутнього України, на її думку майбутнє не наступить до того часу, поки Україна не почне розмовляти на українській мові. В якості прикладу Фаріон привела армію США, де будь хто із службовців навіть не задумується про вивчення мови.

А у нас якась історія? У нас звідки взявся російську мову? Російська мова принесений в Україну на багнетах! Перші російські залоги – це 1658 рік, за часів Івана Виговського. Перше слово російською мовою в Галичині прозвучало за часів Першої світової війни. Те тобто, російська мова – це мова окупанта. Ці люди що, цього не розуміють?!

Раніше Ірина Фаріон була позначена російськомовними сайтами та недопущена до в’їзду в Україну через свої політичні переконання та небажання чути російську мову на території України як в телевізійних так і в радіо ефірах.

Російськомовні українці нагадують мені ЛГБТ. Вони так само агресивно пропагують свою патологію здоровому суспільству і намагаються її легалізувати

В свою чергу, через категоричні висловлювання в дискусіях розгорілась справжня баталія, щодо питання патріотизму.

Якщо людина розмовляє російською, але все робить для України, працює, піклується про своє подвір’я, не пройде байдуже повз того, кого ображають, допоможе старому, то мені пофіг, якою мовою він говорить. А ось той україномовний, який такого російськомовного принижує, готовий вигнати, побити – це людина з патологією. Суспільство не складається з однієї мови. Можна говорити українською і продати Батьківщину за гроші. А можна говорити по-російськи і віддати за Україну життя. Так хто тоді представник ЛГБТ?

Нагадаємо, ЛГБТ – це соціальна сукупність лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, що об’єднується спільними інтересами, проблемами і цілями