В Україні необхідно провести націоналізацію

  • Квітень 21, 2018

Олександр Семченко український політолог у своєму від облозі заявив про необхідні кроки для приведення Української економіки до сталого розвитку. На його думку націоналізація має стати першочерговим завданням влади.

Нам 27 років говорили, що держава це неефективний власник, а приватний підприємець ефективний. Пройшли ці 27 років, націоналізовані майже всі державні підприємства, залишилось близько 3500, Їх також хочуть продати і прийняли закон про скорочену процедуру приватизації. Об’єми промислового виробництва в країні впали при приватних власниках

Під час промови Семченко висловив два можливі варіанти при яких може бути проведена націоналізація.

Я бачу два варіанти проведення націоналізації, це експропріація тобто конфіскація і реквізиція, тобто викуп. Я думаю, що ефективні власники довели, що дану власність у них необхідно реквізувати

Нагадаємо, за планами кабінету міністрів, цього доку заплановано продаж 3500 підприємств, в бюджеті закладені доходи від продажу на рівні 21.3 мільярда гривень.

“ПриватБанк” не потребував націоналізації й міг вистояти власними силами – екс-глава НБУ

  • Листопад 20, 2017
Націоналізований у грудні минулого року найбільший банк України “ПриватБанк” не потребував націоналізації й міг обійтися власними силами.

Про це в інтерв’ю виданню Finbalance заявив екс-голова Національного банку України, екс-глава Наглядової ради «Приватбанку» Володимир Стельмах.

«Абсолютно», – сказав він, відповідаючи на питання журналіста, чи міг «ПриватБанк» встояти власними силами й обійтися без націоналізації, якби НБУ в питанні рефінансування застосував до банку такий же підхід, як до інших учасників ринку.

За словами Стельмаха, протягом практично всього періоду роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови Нацбанку у «Приватбанку» працювали представники НБУ, але вони жодного разу офіційно не озвучили зауважень до роботи банку.

«16 грудня 2016 року я, як голова наглядової ради «Приватбанку», надіслав Гонтаревій лист, де була озвучена оцінка фінансового стану банку. Там зазначалося, що банк утримує надійний рівень стабільності, дотримується цільового показника платоспроможності та коефіцієнтів ліквідності, сплачує значні податки», – сказав Стельмах.

За його словами, у листі зазначалося, що НБУ при здійсненні наглядових функцій не завжди дотримувався об’єктивності та паритетності у підходах до “ПриватБанку” у порівнянні з іншими банками.

«НБУ вводив обмеження для «ПриватБанку» із залучення депозитів, тоді як для банків з держкапіталом надавав істотно більше ліквідності в порівнянні з відтоком коштів клієнтів», – сказав Стельмах.

За його розрахунками, загальна сума рефінансування, яку під час кризи отримав «ПриватБанк», склала 0,43 гривні на 1 гривню відтоку депозитів, тоді як в «Ощадбанку» цей показник був 1,6 грн (тобто майже в 4 рази більше), в «Укргазбанку» – 2,7. Середньомісячна процентна ставка за рефінансом у «Приватбанку» в 2014 році становила 17,3%, у 2015 році – 22,8%, за 10 місяців 2016 – 22,6%. А для банків з держкапіталом – відповідно 10,69%, 16,95%, 13,3%. Термін рефінансування «ПриватБанку» був до трьох років, а для банків з державним капіталом – до п’яти років.

«Гонтарева заявляла, що 99% корпоративного портфелю “Приватбанку” – це позики пов’язаним особам, тоді як у звітності банку, за яку відповідав вже державний менеджмент й аудит якої здійснювала компанія «Ернст енд Янг», наведений показник 6%. Це означає, що у рішенні про націоналізацію превалювали зовсім інші цілі, ніж декларувалося», – зазначив Стельмах.

Автор: Іван Мураха