Традиційно для п’ятниці робота Верховної Ради розпочнеться з години запитань до уряду

  • Березень 1, 2019

У залі зареєструвалися 308 народних депутатів.
Сьогодні у порядку денному стоїть один законопроект – про забезпечення функціонування української мови як державної. Напередодні парламентарі розпочали його розгляд у другому читанні. Через велику кількість правок – близько 2500 – на опрацювання цього документу потрібно кілька пленарних днів.
Наступного тижня народні обранці будуть працювати з виборцями. Відтак законопроект про мову продовжать розглядати 12 березня.

4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.
Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Верховна Рада ухвалить законопроект про державну мову не раніше, ніж в останні сесійні дні березня

  • Лютий 28, 2019

Таке переконання в кулуарах парламенту висловив народний депутат Олександр Бригинець.
Менше 500 правок проходять за день при повному розгляді. Відповідно, має бути 5 повних сесійних днів. Коли ми говоримо про роботу парламенту, то 5 сесійних днів – це два тижні. Думаю, ми будемо працювати (над законопроектом про мову) до 25 березня. Це оптимістичний варіант.
Ви бачите, що відбувається у парламенті. У нас на рівному місці можуть виникнути проблеми, хтось щось хоче заблокувати, у когось акція протесту. Не можна виключати ситуацію, що під час розгляду цього законопроекту будуть виникати суперечності між певними депутатськими групами і фракціями. Передвиборчий піар же ніхто не скасовував

4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.
Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Президент Європейської Ради Дональд Туск виголосив у Верховній Раді промову українською мовою

  • Лютий 19, 2019

Він виступив в українському парламенті на засіданні до п’ятих роковин початку збройної агресії Росії проти України.
Я прибув до вас у п’яту річницю драматичних подій на Майдані, у річницю Революції гідності, щоб подякувати всім українцям та їхнім обранцям… Хочу подякувати вам за стійкість. Ви встояли у найважчу мить вашої історії. Ви встояли і будете залишатися гордими і незламними всупереч геополітиці, злим намірам агресивного сусіда та байдужості та лицемірству багатьох впливових гравців світової політичної сцени. Ви встояли, хоча ваші партнери не завжди допомагають вам так, як належить… Добре знаю, що почуття самотності в час небезпеки часто буває гіршим, ніж наступ ворога…
Можу повтори не лише від свого імені, а й від імені всього Європейського Союзу: ми з вами. І хочемо вам далі допомагати

Він наголосив, що Європа ніколи не визнає російську анексію Криму і не відмовиться від санкцій. Також ЄС не змириться з жодним актом агресії РФ у морі.
Нема Європи без України
Після його слів присутні в парламенті плескали стоячи.

Сьогодні, 19 лютого, у Верховній Раді проходить позапланове засідання. На ньому присутні президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, голова Європейської Ради Дональд Туск та гості. Засідання присвячене п’ятим роковинам початку збройної агресії Росії проти України.

Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня

  • Лютий 15, 2019

Верховна Рада візьметься за розгляд законопроекту про державну мову наступного пленарного тижня, який розпочнеться 26 лютого.
Про це сказав спікер парламенту Андрій Парубій на брифінгу з екс-керівником Європарламенту Петом Коксом і депутатом Європарламенту Ребеккою Гармс.
Закон про мову, який має 2,5 тисячі правок, займе кілька днів. Обов’язково початок розгляду закону про мову ми розпочнемо наступного пленарного тижня
4 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про мову №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Єдиною державною мовою, за документом, в Україні є українська. Спроби запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції та встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.
Публічне приниження чи зневага української мови прирівнюють до наруги над державними символами України і карають за законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською.

Документ регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.

Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує збільшити покарання за порушення на виборах

  • Лютий 12, 2019

Про це повідомили на сайті парламенту.
Члени комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства №8270 прийняти за основу, скоротивши строк надання поправок та пропозицій до другого читання
Альтернативні проекти комітет відхилив.
Законопроект вперше пропонує ввести позбавлення волі незаконне використання, вкидання виборчих бюлетенів, порушення таємниці голосування членом виборчої комісії, кандидатом, спостерігачем та отримання виборцем неправомірної вигоди, пов’язаною з реалізацією активного або пасивного виборчого права. Також планують підвищити покарання – до 6 років позбавлення волі за підкуп виборців. Зараз максимально можуть дати 3 роки. Саджатимуть і за роздавання їжі, продуктів.
Тих, хто повідомив про вчинення злочину і буде сприяти розслідуванню, можуть звільнити від кримінальної відповідальності. До організаторів, однак, це не буде застосовуватись. Пропонують скасувати кримінальну відповідальність за приховування або знищення виборцями власних виборчих бюлетенів. Одночасно можуть передбачити адміністративну відповідальність за умисне розголошення виборцем свого волевиявлення у приміщенні для голосування.
Пропонують ввести відповідальність за підкуп кандидата. Таким чином сподіваються запобігати “чорним технологіям” – щодо висування “технічних кандидатів” чи кандидатів-двійників.
Пропонують підвищити розмір штрафів за порушення обмежень ведення передвиборної агітації. Зараз штраф за порушення встановлених обмежень громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проект закону передбачає підвищення штрафу до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019. Парламентські вибори – у жовтні того ж року. Всього ЦВК зареєструвала 44 кандидата. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, то другий тур має пройти 21 квітня.

Гройсман не вносить кандидатуру Уляни Супрун на посаду міністра охорони здоров’я через недостатню кількість голосів для її підтримки у парламенті

  • Лютий 8, 2019

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не вносить кандидатуру Уляни Супрун на посаду міністра охорони здоров’я через недостатню кількість голосів для її підтримки у парламенті.
Таке пояснення дав заступник керівника фракції БПП Сергій Березенко після презентації форуму “Відкритий діалог”.
Він наголосив, що Радикальна партія, “Батьківщина”, “Опоблок”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Відродження” виступають категорично проти Супрун. Не зрозуміло, як налаштована “Воля народу”.
Внести подання має прем’єр-міністр. Я розумію занепокоєння Гройсмана… Фактично на сьогодні велика частина “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту” готові безапеляційно підтримати її кандидатуру. Вважаю, що ставити її [на голосування] і провалювати, тим самим ще більше делегітимізувати її позиції в якості очільника Міністерства охорони здоров’я, – не правильно
Усе, що зараз відбувається, – це дестабілізація ситуації у системі охорони здоров’я і бажання отримати дешеві політичні бали перед виборами президента
5 лютого Окружний адмінсуд Києва заборонив Уляні Супрун виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я України. Рішення ухвалили за підсумками розгляду позову нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.
У суді пояснили, що відсторонили Супрун через її американське громадянство.

Президент Петро Порошенко підтримав Супрун та нагадав, що дав їй громадянство України перед тим, як вона стала виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я. Кабмін подав апеляцію на рішення суду.

Парламент ухвалив у цілому законопроект, який передбачає заборону громадянам Росії бути спостерігачами на українських виборах.

  • Лютий 7, 2019

Рішення підтримали 232 народних депутати.
Документ внесли у ВР 4 лютого. Авторами ініціативи виступила низка народних депутатів, на чолі зі спікером Андрієм Парубієм.
Законопроект передбачає внесення до певних законодавчих актів відповідних норм. Зокрема, не може бути спостерігачем на українських виборах громадянин або підданий країни-агресора, який сам висловив таке бажання або ж якого запропонувала країна-агресор.

Заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін заявив, що РФ буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні. У вітчизняному МЗС запевнили, що не надаватимуть громадянам РФ дозволу.

Сьогоднішнє пленарне засідання – останнє в 9-ій сесії Верховної Ради VIII скликання

  • Січень 18, 2019

У залі зареєструвалися 342 народних депутати.
Роботу парламент розпочне з години запитань до уряду.
Далі у порядку денному два законопроекти: про призначення іменних стипендій молодим ученим і про підвищення спортивної майстерності молоді.
Після виступів у формі “різне” спікер Андрій Парубій оголосить про закриття 9-ої сесії Верховної Ради VIII скликання.
За п’ять місяців роботи сесії Верховна Рада ухвалила 147 законодавчих актів, 65 із яких – закони.

Серед найважливіших рішень парламенту – затвердження нового складу ЦВК, призначення суддів Конституційного суду. Також на цій сесії змінили військове вітання на “Слава Україні! – Героям слава!”, врегулювали питання розмитнення автомобілів на євробляхах, припинили дію договору про дружбу з Росією. Крім того, народні депутати вчасно ухвалили державний бюджет на 2019 рік та впровадили воєнний стан в 10 областях України.

Правоохоронці покривають напади на активістів та журналістів, які заважають їм красти

  • Листопад 6, 2018

Трагічна смерть активістки Катерини Гандзюк привернула увагу до численних нападів на громадських активістів і журналістів, які не розслідуються належним чином правоохоронцями.

Про це заявив народний депутат Юрій Дерев’янко на брифінгу в парламенті.

Він висловив глибоке співчуття родині Гандзюк.

Дуже прикро, що ми маємо такий трагічний результат – Катя вбита. І тільки це стало поштовхом, що у Верховній Раді почали говорити про захист українців, захист активістів та журналістів. Тільки тому, що це питання піднялось, можливо воно врятує десятки сотні життів інших активістів

Він обурився заявами правоохоронців в парламенті.

Сьогодні ми бачили цей жахливий піар Генеральної прокуратури і всіх правоохоронних органів, які прийшли, замість того, щоб розказати, як вони за останні 3-4 роки боряться з тими бандитами і людьми, які піднімають руку на громадських активістів, журналістів. Ці злочини, яких уже понад 200, не розслідуються

Він додав, що в Раді була створена перша тимчасова слідча комісія присвячена цій болючій темі.

Хоча величезна кількість спроб нас, депутатів, було спрямовано на те, щоб створювати по різних фактах ТСК по бездіяльності правоохоронних органів, розслідування актів злочинів, які стосуються і журналістів, і громадських активістів

Заяву Луценка про відставку Дерев’янко назвав «принизливим цирком».
Сьогодні цей принизливий цирк, коли генпрокурор виходить на трибуну ВРУ і говорить про те, що він подає у відставку, а потім імітують голосування за його відставку, розуміючи, що регламентних процедур і ніяких наслідків цього немає – це є чистої води піар і цирк
Те, що відбулось в залі – це велика ганьба всьому парламенту, коли генпрокурор з трибуни ВРУ має совість принижувати народних депутатів. Коли найвища процесуальна особа в країні, замість того, щоб дотримуватись законів і Конституції, просто грубо ними нехтує. Розуміючи, що це кругова порука. Це та система, яка сьогодні продукує більшу кількість злочинів, ніж під час правління Януковича
Він нагадав, що представники ГПУ ігнорували засідання профільного антикорупційного комітету, на яких розглядались конкретні випадки нападів на активістів.

А представники БПП і частково Народного фронту взагалі зривали комітет для того, щоб не заслухати конкретні випадки

Він також заявив, що у кримінальних справах, які стосуються нападів на активістів, працює по одному слідчому. Натомість, у фейкових справах, спрямованих на те, щоб закрити рот активістам, діє по 6-8 слідчих.

Під вашим дахом використовуються озброєні люди, приватні армії, щоб затикати рот всім активістам, щоб вони вам не заважали красти, щоб не заважали використовувати різні злочинні схеми

Він також виступив за ухвалення в парламенті законопроект №1098 про тимчасові слідчі комісії.

ТСК мають стати реальним інструментом впливу на правоохоронну систему, на розслідування резонансних справ

Дерев’янко запросив журналістів і громадських активістів у четвер, 8 листопада о 14.30 на засідання двох підкомітетів антикорупційного комітету, яке буде присвячене обговоренню проекту закону щодо внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення захисту громадських діячів та професійної діяльності журналістів.

Нагадаємо, у вівторок Генпрокурор Юрій Луценко заявив з трибуни парламнету, що подасть заяву про свою відставку, проте парламентська коаліція не підтримала його відставку.

Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для проведення розслідування нападів на радницю Херсонського мера Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

Проблема якості питної води на Україні

  • Липень 18, 2018

На останньому засіданні парламенту під час години запитань до уряду один із народних депутатів дорікнув можновладцям в тому, що вони не вирішують питання якості питної води в Україні. На думку депутата вода в річках України непридатна до вживання без обробки хлором, а проблема випуску хімічних реагентів наразі стоїть дуже гостро.

Яка якість питної води у наших кранах, рекомендую після години запитань до уряду вийти нашим урядовцям туди до парламенту, а коли не знайдете час, то вони потім прийдуть до вас. Там активісти привезли зразки води із ключових річок України, якщо цей хлор не буде випускатись, жоден водоканал не розпочне очищення води. Прошу дати відповідь, що уряд зробив, і буде робити, щоб не зупинити Дніпро-Азот у цій дуже важливій проблемі, тому, що через 20 днів буде біда

На запитання народного обранця відповідь дав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, за його словами в даному питанні необхідний комплексний та системний підхід до проблеми.

Я знаю про якість питної води не із того, що привозять а із того, що я 8 років мав честь бути мером великого міста Вінниця і розумію, що таке проблема питної води або стоків. Питання великих річок в Україні, і взагалі питання екології, воно є надзвичайно важливим, тому, що цим питанням ніхто системно не займався , і стан води в наших річках на даний момент є катастрофічним. Про проблему Дніпроазоту я знаю, але ми не можемо продавати їм газ дешевше, ніж ми його видобуваємо

Нагадаємо, 15 червня єдине в Україні підприємство яке спеціалізувалося на виробництві рідкого хлору із 15 червня припинило його випуск.