Державний Приватбанк збирається провести масштабну реструктуризацію

  • Листопад 5, 2018

Будуть розглядати кредити фізичним особам, малому та середньому бізнесу.

За інформацією Приватбанку, реструктуризація почнеться в кінці листопада і триватиме орієнтовно 6-8 місяців. Під неї потраплять роздрібні кредити і позики малому і середньому бізнесу, видані до 19.12.2016 року.

Винятком стануть кредити, видані в зоні проведення ООС, Криму, кредити військовослужбовцям, померлим, нерезидентам і пов’язаним з банком особам.

Йдеться про реструктуризацію 294 тисяч кредитних угод, що стосуються позик від 5 до 300 тис. грн.

Загальний обсяг – 48,5 млрд грн. З них балансова заборгованість – 12,3 млрд грн, а небалансована (пеня, штрафи і комісії) – 36,2 млрд грн.

Позичальникам запропонують 47 різних типів реструктуризації. Умови будуть залежати від обсягів і типу позики.

Аванс складе мінімум 15% від суми реструктуризації, ставка річних – 13-16% в гривні і 0,01% в доларах США і євро. В результаті всі кредити в іноземній валюті будуть переведені в національну. Більшості позичальників запропонують повернути тіло позики та більшу частину відсотків нарахованих штрафів, комісій та пені.

Приватбанк не розраховує, що зможе повернути весь обсяг заборгованості. За приблизними підрахунками, планують повернути близько 3,5 млрд грн. Сума “прощеної” заборгованості повинна скласти близько 5,7 млрд грн.

Решту коштів, тобто левова частка, будуть списані за рахунок сформованих резервів банку.

Остаточне рішення про таке списання після завершення реструктуризації повинен приймати Мінфін, як акціонер Приватбанку.

Згідно з даними НБУ, на 1 липня 2018 року Приватбанк за розміром чистих активів займав 1-е місце (265,9 млрд грн) серед 83 банків в Україні.

Долар на міжбанку дешевшає. У середньому коштує 28,04-28,08 грн.

Приватбанк запланував перейти на нову версію системи управління базами даних

  • Жовтень 12, 2018

Тому 14 жовтня українці не зможуть скористатися картками банку.

Технологічні роботи банк проводитиме у нічний час. Тоді навантаження мінімальне, більшість клієнтів не проводять активних операцій. Зокрема, скористатися картками не зможуть з опівночі до восьмої ранку 14 жовтня, повідомили у прес-службі Приватбанку.

У цей час також не працюватимуть банкомати, термінали самообслуговування та торгові термінали Приватбанку.

Ця робота необхідна, щоб ще швидше опрацьовувати більшу кількість безготівкових платежів клієнтів. Технологічна пауза в роботі процесингу займе нетривалий час. Радимо клієнтам перенести на ранковий час активні шопінг-сесії в інтернет-магазинах

5 і 6 жовтня Укрсиббанк тимчасово обмежив доступ до операцій із картами банку в терміналах, банкоматах, касах та інтернеті. Проблеми були з доступом до Ukrsib online. Це пов’язано зі зміною номерів карткових рахунків клієнтів.

“ПриватБанк” не потребував націоналізації й міг вистояти власними силами – екс-глава НБУ

  • Листопад 20, 2017
Націоналізований у грудні минулого року найбільший банк України “ПриватБанк” не потребував націоналізації й міг обійтися власними силами.

Про це в інтерв’ю виданню Finbalance заявив екс-голова Національного банку України, екс-глава Наглядової ради «Приватбанку» Володимир Стельмах.

«Абсолютно», – сказав він, відповідаючи на питання журналіста, чи міг «ПриватБанк» встояти власними силами й обійтися без націоналізації, якби НБУ в питанні рефінансування застосував до банку такий же підхід, як до інших учасників ринку.

За словами Стельмаха, протягом практично всього періоду роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови Нацбанку у «Приватбанку» працювали представники НБУ, але вони жодного разу офіційно не озвучили зауважень до роботи банку.

«16 грудня 2016 року я, як голова наглядової ради «Приватбанку», надіслав Гонтаревій лист, де була озвучена оцінка фінансового стану банку. Там зазначалося, що банк утримує надійний рівень стабільності, дотримується цільового показника платоспроможності та коефіцієнтів ліквідності, сплачує значні податки», – сказав Стельмах.

За його словами, у листі зазначалося, що НБУ при здійсненні наглядових функцій не завжди дотримувався об’єктивності та паритетності у підходах до “ПриватБанку” у порівнянні з іншими банками.

«НБУ вводив обмеження для «ПриватБанку» із залучення депозитів, тоді як для банків з держкапіталом надавав істотно більше ліквідності в порівнянні з відтоком коштів клієнтів», – сказав Стельмах.

За його розрахунками, загальна сума рефінансування, яку під час кризи отримав «ПриватБанк», склала 0,43 гривні на 1 гривню відтоку депозитів, тоді як в «Ощадбанку» цей показник був 1,6 грн (тобто майже в 4 рази більше), в «Укргазбанку» – 2,7. Середньомісячна процентна ставка за рефінансом у «Приватбанку» в 2014 році становила 17,3%, у 2015 році – 22,8%, за 10 місяців 2016 – 22,6%. А для банків з держкапіталом – відповідно 10,69%, 16,95%, 13,3%. Термін рефінансування «ПриватБанку» був до трьох років, а для банків з державним капіталом – до п’яти років.

«Гонтарева заявляла, що 99% корпоративного портфелю “Приватбанку” – це позики пов’язаним особам, тоді як у звітності банку, за яку відповідав вже державний менеджмент й аудит якої здійснювала компанія «Ернст енд Янг», наведений показник 6%. Це означає, що у рішенні про націоналізацію превалювали зовсім інші цілі, ніж декларувалося», – зазначив Стельмах.

Автор: Іван Мураха