Європейська асоціації вугілля та лігніту (EURACOAL) погодилася з тим, що “Роттердам+” лише сприяла приведенню українського ринку у відповідність до вимог ЄС

  • Січень 31, 2019

Заслужений плюс: чому Роттердам+ викликав істерику у його супротивників
Європейська асоціації вугілля та лігніту (EURACOAL) погодилася з тим, що формула” Роттердам+” лише сприяла приведенню українського ринку у відповідність до вимог ЄС і була, мабуть, єдиною можливістю здійснити перехід від старої системи до європейської в умовах, що склалися. Так чи інакше , була необхідна присутність регулятора. За словами глави НКРЕКП Оксани Кривенко, за два роки стримування зростання цін вдалося заощадити близько 40 млрд грн, не кажучи вже про стратегічну безпеку, підтверджену практикою на початку 2017 року, коли постачання вугілля з українських шахт виявилися заблоковані, але на стабільності роботи енергосистеми це ніяк не позначилося
Як пише ЗМІ, прийняття квазіринкових механізмів було обумовлено претензіями з боку ЄС, який вимагав переходу до вільного ціноутворення ще з 2012 року, коли Україна приєдналася до Енергетичного Співтовариства та взяла на себе зобов’язання поступово адаптувати своє законодавство до норм так званого “третього енергопакету” ЄС.
Як повідомлялося, в серпні 2018 року Європейська асоціація вугілля та лігніту підготувала звіт щодо формули Роттердам+.
Механізм ціноутворення на вугілля в Україні базується на індексі API2 (хаб Північно-Західної Європи) з додаванням транспортування з ARA (цінової регіон Амстердам – ​​Роттердам – ​​Антверпен), що є обґрунтованим підходом
Такий висновок міститься в оприлюдненому звіті.
У EURACOAL відзначили, що індекс API2 є найкращим індикатором зміни цін на вугілля для України з таких причин: це найбільш ліквідний індекс в світі; він високо прозорий; він незалежно перевіряється і включає велику кількість цін, що надаються як покупцями, так і продавцями; це індекс з доставкою, який явно дає більш конкурентну ціну, ніж FOB-ціни, які відображають ціноутворення тільки в одному місці; Україна є частиною Європи, тому локацією є відповідний торговий басейн (Атлантичний/Середземноморський).
Як зазначено в звіті, майже весь вугільний бізнес Європи здійснюється з прив’язкою – прямо або опосередковано – до індексу API2. Даний індекс також широко використовується для розрахунку фінансових операцій, за рахунок чого учасники можуть хеджувати цінові ризики.

Нагадаємо, формула “Роттердам+” була введена Постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2017 року “Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії”. Згідно з даною постановою, в ціну електроенергії закладалася вартість вугілля, виходячи з котирувань індексу API2 європейського хабу ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен)
23 серпня Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) скасувала формулу “Роттердам+” у зв’язку з початком дії нового ринку електричної енергії.
Європейська асоціація вугілля та лігніту – EURACOAL – є зонтичною організацією європейської вугільної промисловості.

Претензії до формули Роттердам+ є тільки всередині країни від політиків лівого табору, міжнародні ж організації її підтримують

  • Січень 22, 2019

Про це заявив керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чуріна, коментуючи принципи ціноутворення на енергоресурси в Україні.
На даний момент з боку міжнародних організацій формула не викликає сильного збентеження. Вона викликає сильне збентеження всередині країни, особливо з боку того, що називається, політиків лівого табору, які надмірно соціально орієнтовані. Порахувати ціну видобутку на одній шахті можна по одній ціні, видобуток вугілля на іншій шахті за іншою ціною. І теж треба розуміти, що в цю ціну входить і чи входять в цю собівартість повні витрати на модернізацію шахт. Тобто, це завжди індивідуально. Щоб зробити якусь єдину, зрозумілу ціну, поки краще моделі не придумали, ніж “Роттердам плюс”.
За словами експерта, Україна на вимогу міжнародних партнерів перейшла на нову модель взаємовідносин в газовій сфері, коли були встановлені єдині ціни для промисловості і населення. “Мова йде не тільки про пряму вимогу МВФ. Йдеться про здоровий глузд, коли один товар не може мати дві різні ціни. Саме це створювало багато корупційних схем за попередньої моделі ціноутворення на газ, коли чітко проконтролювати, куди йде газ, на потреби населення або це йде на юрособи окремі, тобто, це створювало дуже багато проблем в обліку. Тому що враховувати газ за однією ціною для одних потреб, за іншою ціною для інших потреб – це технічно складно. Це створює саме корупційні ризики. Здоровий глузд підказує, що ціна на якийсь зрозумілий товар повинна бути зрозуміла

Нагадаємо, раніше експерти з Європейської асоціації вугільної промисловості підтримали використання формульного ціноутворення на вугілля при розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії.

За словами глави НКРЕКП Оксани Кривенко, формула Роттердам+ стримує зростання цін на електроенергію і дозволяє зберігати в Україні найнижчі тарифи.

Чергове підвищення тарифів на електроенергію

  • Лютий 2, 2018

Голова асоціації споживачів енергетики Андрій Герус розповів про затвердження рішення про поетапне підвищення ціни на електроенергію з 1 січня та 1 березня, сумарно вартість підвищення складе 16%. Дане підвищення стосується не побутових споживачів, тобто насамперед для бізнесу. Основною причиню дорожчання називають формулу «Роттердам+»

«Тобто вугілля у наших тарифах буде закладено по ціні 2500 гривень, хоча у 2015 році воно було закладене за ціною 1100 гривень. Тобто приріст за два роки склав 130%

При виступі було зазначено що на даний момент високі тарифи на підставі даного рішення будуть сформовані в ряді не індустріальних областей Тернопільській, Вінницькій, Житомирській, Закарпатських та ряді інших. Коментуючи підвищення тарифів на електроенергію депутат Сергій Лещенко сказав наступне:

«Ухвалили рішення яке має за собою 10 мільярдів в конкретну кишеню олігарха Рината Ахметова та його тіньових партнерів»

Нагадаємо що згідно рішення НКРЕКП оптова ціна на електроенергію в Україні із 1 січня 2018 року зросла на 9.5 відсотка та на вугілля на 38,3% Вартість якого розраховують згідно сумнозвісної формули «Роттердам+»