Україна стала четвертою у світі за кількістю NFC-транзакцій за підсумком IV кварталу 2018-го

  • Січень 30, 2019

Йдеться про операції оплати за допомогою карти з відповідною технологією, смартфона, розумних годинників.
Ця статистика говорить про затребуваність новітніх платіжних технологій і швидкої навченості українців
Повідомила топ-менеджер Mastercard Europe SA Інга Андрєєва.
Водночас в Україні тільки у 38% представників малого і середнього можна розрахуватися безготівково. У Європі таких понад 60%
В Україні кількість безготівкових операцій зросла до 38,6%, свідчать дані Нацбанку. Люди віддають перевагу безготівковим розрахункам через економію часу.

В Україні на 1 січня в обороті перебувало 400,1 млрд грн готівки. Із неї 2,2 млрд грн – це монети. Їх нараховували 13,1 млрд шт. 397,8 млрд грн готівки перебувало в обігу у вигляді паперових банкнот.

У столиці 90% офіційних безробітних мають вищу освіту

  • Січень 30, 2019

90% на обліку в Києві стоять безробітні, які мають вищу освіту. Майже 50% – це чиновники, судді, прокурори, адміністратори високого ґатунку, які втратили роботу
Повідомив виконувач обов’язків голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко під час прес-конференції.

За минулий рік Держслужба зайнятості працевлаштувала 826 тис. осіб. Розмір допомоги з безробіття зріс з 1 січня цього року. Для тих, кому виплати призначаються з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, він зріс з 1440 грн до 1630 грн. Без урахування страхового стажу і зарплати – з 544 грн до 610 грн. Допомогу можна отримувати не більше 360 днів протягом 2 років. Максимальний розмір допомоги – 7700 грн. Її виплачують громадянам з вислугою років, які мали високу зарплату.

Україна потрапила до десятки країн із найшвидшим зростанням кількості власників статків від 1 млн

  • Січень 17, 2019

Україна потрапила до десятки країн із найшвидшим зростанням кількості власників статків від 1 млн до 30 млн доларів (High Net Worth individual, HNWI).
Про це йдеться у звіті Hign Net Worth Handbook-2019 міжнародної консалтингової компанії Wealth-X.
Наприкінці 2018-го у світі було понад 22,4 млн HNWI. За рік загальна кількість таких людей збільшилась на 1,9%, а їхній сукупний статок – на 1,8%, до $61,275 трлн.
Експерти Wealth-X вважають, що протягом найближчих 5 років чисельність HNWI швидко зростатиме, насамперед, у країнах Азії (у середньому на 7,6% щорічно).
У той же час лідером ТОП-10 країн, в яких нові HNWI аж до 2023-го будуть з’являтися частіше, ніж у решти, стала Нігерія. Згідно з прогнозом Wealth-X, число HNWI у цій африканській країні буде щорічно збільшуватися на 16,3%, тоді як у Китаї – лише на 9,8%.
Крім того, до ТОП-10 увійшли Єгипет (очікувані темпи річного приросту HNWI 12,5%), Бангладеш (11,4%), В’єтнам (10,1%), Польща (10%), Кенія (9,8%), Індія (9,7%) Філіппіни (9,4%) і Україна (9,2%).
Експерти Wealth-X наголосили, що 2018-го чисельність HNWI у світі та їхні статки збільшувались повільніше, ніж економіка загалом (згідно з оцінкою Світового банку, приріст світового ВВП 2018-го становив 3%).
Дві третини всіх HNWI світу, за даними Wealth-X, живе нині у Північній Америці (41%, понад 9,18 млн осіб) та Європі (25%, більш 5,674 млн).
При цьому три чверті всіх HNWI світу живуть всього у 10 країнах – у США (8,68 млн осіб), Китаї (1,88 млн), Японії (1,619 млн), Німеччині (1,02 млн), Великій Британії (893 900), Франції (877 400), Канаді (505 000), Південній Кореї (476 700), Австралії (473 600) та Італії (418 000).
До слова, торік сукупні статки 500 найбагатших людей світу скоротилися на $511 млрд – до $4,7 трлн.

Міжнародний дослідницький портал Numbeo оприлюднив “Індекс якості життя-2019”. У рейтингу Львів визнали найкомфортнішим для проживання українським містом.

33,9% українців живуть за межею бідності

  • Січень 12, 2019

14 млн жителів країни мали менший дохід, ніж прожитковий мінімум – 1853 грн, повідомляє Державна статистики України.
Різниця між доходами найбагатших та найбідніших українців зменшилася на 4,2% – 0,2 раза. Серед місцевих мешканців вона становить 4,9 рази. Серед жителів села – 4,5 раза.
Торік покращився раціон українців. На 8% збільшилося споживання риби і морепродуктів. Українці стали їсти на 3% більше фруктів, ягід, горіхів. На 2% збільшилося споживання м’яса та м’ясопродуктів.
За минулий рік українці на 3% скоротили вживання картоплі. Хліб, молоко і молочні продукти вживають менше на 1%.
У першому півріччі 2018-го українці витрачали 39% доходів на непродовольчі товари. Майже половину з них витрачали на оплату послуг ЖКГ, 5% – на оновлення гардеробу, 4% – на охорону здоров’я.

2018 рік відзначився тотальним подорожчанням абсолютно всіх комунальних послуг. Ціна зросла на газ, опалення, воду. З 1 листопада 2018-го газ для населення подорожчав на 23,5%.

Цьогоріч убили 80 штатних журналістів і журналістів-фрілансерів – тривожна статистика

  • Грудень 18, 2018

Ще 348 журналістів сидять у в’язницях, а 60 – у заручниках. Про це йдеться в огляді насильства щодо журналістів, який підготувала організація “Репортери без кордонів”.
Зокрема, український журналіст Станіслав Асєєв утримується озброєними сепаратистами ДНР.
За результатами дослідження, кількість убивств штатних журналістів порівняно з 2017 роком зросла на 15% – із 55 до 63. Раніше ця кількість скорочувалася 3 роки поспіль.
Насильство проти журналістів досягло безпрецедентних рівнів цьогоріч, ситуація зараз критична
Наголосив генеральний секретар “Репортери без кордонів” Крістоф Делуар.
За його словами, це наслідки ненависті, яку привселюдно озвучують високопосадовці.
Ненависть до журналістів, яку озвучують, а інколи дуже відкрито проповідують несумлінні політики, релігійні лідери та бізнесмени, має трагічні наслідки на місцях і відображена у цьому тривожному зростанні правопорушень проти журналістів
Найбільш небезпечними країнами для журналістів є Афганістан – вбито 15 людей, Сирія – 11 журналістів і Мексика – 9 журналістів.
Крім того, через вбивство 5 працівників газети Capital Gazette у штаті Меріленд і США потрапили до списку країн, де існує смертельна небезпека для журналістів.

Найбільш резонансними стали вбивства саудівського колумніста Washington Post Джамаля Хашоггі та словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка. Після вбивства останнього у Словаччині розпочалася хвиля протестів, що призвело до відставки уряду.
Кількість затриманих та ув’язнених журналістів цьогоріч зросла з 326 до 348. Більше половини з ув’язнених перебувають у Китаї, Ірані, Саудівській Аравії, Єгипті та Туреччині.
Китай залишається лідером за кількостю ув’язнених журналістів – тут за ґратами наразі перебувають 60 журналістів, із них три чверті є журналістами-фрілансерами. Цьогоріч посадили в тюрми 6 людей.

Нещодавно у Львові нагородили кращих журналістів України.

У світі зменшився коефіцієнт народжуваності

  • Листопад 9, 2018

Зокрема зменшилася кількість дітей, яких народжує середньостатистична жінка.

Через це половині країн світу загрожує “бебі-криза”. У цих країнах число новонароджених недостатнє для збереження поточної чисельності населення.

Дослідники проаналізували тенденції у всіх країнах світу з 1950 по 2017 рік. У 1950-му кожна жінка народжувала у середньому 4,7 дитини. Минулого року – 2,4. Щоправда коефіцієнт народжуваності в Нігерії становить 7,1 дитини. На острові Кіпр на кожну жінку припадає одне народження, у Великобританії – 1,7. Останній показник спостерігається у більшості країн Західної Європи.

“Уполовини країн сумарний коефіцієнт народжуваності знаходиться нижче рівня простого відтворення населення. Якщо нічого не зміниться, чисельність населення в цих країнах буде скорочуватися. Низький сумарний коефіцієнт народжуваності в основному спостерігається в економічно розвинених країнах. Це більшість держав Європи, США, Південна Корея і Австралія”, – говорить керівник Інституту показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті Крістофер Маррей.

Це не означає, що кількість жителів у цих країнах почало зменшуватися. Поки що цього не відбувається, бо чисельність населення складається з народжуваності, смертності та міграції. Щоб рівень народжуваності почав змінюватися, може знадобитися покоління.

Зниження числа народжень на одну жінку пов’язано зі зниження рівня дитячої смертності, зростанням доступу до контрацепції та високим рівнем зайнятості серед жінок.

Країни, які відчують “бебі-кризу” будуть змушені подумати про нарощування числа мігрантів або стимулюванні народжуваності.

“Якщо все буде йти своєю чергою, в майбутньому буде мало дітей і багато людей старше 65 років. Подумайте, наскільки серйозними будуть соціальні та економічні наслідки для суспільства. Мені здається, це прекрасно розуміє Японія. Там знижується чисельність населення. Багато країн Заходу ще не зіткнулися з цим, тому що низька народжуваність там компенсувалася міграцією”, – наголосив автор дослідження.

В Україні стрімко зменшується чисельність населення. Тільки за січень-червень 2018-го українців стало менше на 122 тис. осіб. Головна причина такої катастрофічної депопуляції – зниження народжуваності.