На Україні масово вбивають тварин

  • Липень 20, 2018

В Україні почастішали випадки вбивства тварин, зокрема в Миколаєві за одну ніч невідомі знищили 111 собак. В мерії міста заявили про вимушену евтаназію хворих та агресивних собак.

Саме цих собак і піддали евтаназії. Робота проведена в рамках чинного законодавства

Особи які працювали в притулку для собак не погоджуються із позицією мерії і заявляють, що цих собак уже мали забрати люди.

Загинули собаки, яких вже були готові забрати люди. Кліпсовані. Над соціалізацією яких я працювала. Я не можу назвати це комунальне підприємство центром захисту, це “Центр вбивства тварин”, загинули здорові собаки, напевне не самим гуманним способом

У Києві в мікрорайоні Теремки браконьєри труять диких качок, за словами жителів загинуло близько 90% качок які там жили.

Приходять якісь чоловіки і висипають їм хліб з отрутою. Сьогодні їх зловили, але налякали, поліцію викликали

В Харкові невідомі напали на притулок для кішок та собак і лопатою порубали тварин.

Вночі якісь виродки увірвалися в міні-притулок, розгромили будинок, порубали кішок і кошенят. Лопата в крові там же на місці. Слідчо-оперативна група прийняла заяву, сфотографувала загальне тло і поїхала

Нагадаємо, нещодавно ВРУ прийняла закон про кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Тварини в будинку: яка від них користь?

  • Січень 15, 2018

Розвиток емпатії, спостережливості, доброзичливості… Тварини знімають стрес і безумовно приймають нас, своїх господарів. А ще вони дають досвід невербального спілкування, коли розуміють наш настрій і привчають нас розуміти їх стан без слів. Тому, коли діти просять завести їм кішку або собаку, це не просто примха.
У вірші Едуарда Успенського тато з дітьми після відвідин «Пташки» прийшли додому з акваріумом, кошенятами, білкою і конем, а «мама в щілинку подивилася і вирішила не пускати!». Пам’ятається, в дитинстві мене дуже займав питання, де вони збиралися тримати коня — в гаражі, чи що?..
Ці рядки не так давно мені нагадала одна знайома, чия донька вже який рік просить завести цуценя, а на заперечення, що «звірі в будинку — це жахливий вантаж», наводить приклад мою сім’ю. Дійсно, у нас в наявності невеликий зоопарк: папуга розелла, пара хвилястих папужок, пару нерозлучників, чотири зеброві амадіни, дві черепахи, дві морські свинки, леопардовий гекон золотий ретривер, а в планах — ще одна собака і пантеровий хамелеон. «Ви мене вибачте, звичайно, — сказала знайома, — але це перебір. Ви своїх дітей розпестили, їм зовсім не потрібно стільки звірів, адже все ж лежить на вас!»

Ні, я не сперечаюся, тварини в будинку — історія не проста. І я ніколи в житті не піддалася б ні на які дитячі вмовляння, якщо б не переконалася в тому, що їм можна довірити догляд за вихованцем.

Для початку ми взяли напрокат хом’яка у друзів. Хом’як не просто вижив — за визнанням господарів, він у нас від’ївся, з великим ентузіазмом бігав в колесі і навіть хандрив, коли повернувся у рідні стіни. Наступним кроком стала пара японських рисових амадин. Вони швидко адаптувалися і старанно висиджувала пташенят, яких ми роздавали направо і наліво.

Птахи жодного разу не хворіли і заливисто співали на заході. Потім діти назбирали на акваріум. Риби теж плодилися як ненормальні, в результаті половина кімнати була заставлена банками з відсаженими мальками і равликами. І тільки після цього з’явилася собака.

Приятелі дітей обожнюють ходити до нас у гості: не кожному в житті доведеться подивитися, як гекон полює на цвіркунів

Звичайно, спочатку з псом гуляли ми зі старшою донькою, але тепер молодші двоє підросли і теж цілком справляються. Ну а потім завелися вже всі перераховані вище гекони, і за всі ці роки — клянусь! — я ні разу не почистила жодної клітини, жодного разу «раптово» не виявлялося, що закінчилося сіно, пташиний корм, собачі консерви, огірки, цвіркуни. Жодного разу я не купала черепах і не стригла свинкам кігті — діти все це освоїли самі.

Як-то раз ми засікли час, і з’ясувалося, що конкретно на догляд за всім цим кагалом в день потрібно півгодини (за винятком прогулянок з собакою, зрозуміло). Пташки беруть корм з рук, розелла дає себе гладити по голівці, свинство радісно скаче по ліжку і свистить, черепахи ростуть не по днях, а по годинах, гекон добре грає і не втрачає здорового апетиту. До речі, цвіркунів, якими він живиться, теж годують діти. Що і потрібно було довести.

Чим взагалі гарні звірі будинку? Діти вчаться емпатії і спостережливості, стають більш доброзичливими. Тварини знімають стрес, дають «невербальний» вид зв’язку, безумовно приймаючи нас, без слів. Мої давно навчилися розуміти, чого від них хоче пес — грати, гуляти або повідомити, що у нього щось болить.

Звичайно, черепахи не розрізняють людську мову, але радісно тягнуть шиї, коли бачать миску з водою, — обожнюють купатися. Птахи реагують на наш голос, люблять, коли з ними розмовляють, смішно нахиляють голови або сердито цвірінькають, коли їх пересаджують в переноску, щоб почистити клітку. Своєю поведінкою вони навіть показують інший раз наш настрій — будуть млявими і нудними, якщо ми хворіємо, жвавими, коли ми з чогось радіємо.

А ще вони «йдуть по веселці», тобто помирають. Нещодавно наша попуга Раїса не змогла знести яйце і загинула у дітей на руках. Це, звичайно, було для них ударом, але і цей досвід теж важливий — вони розуміють, що ніхто не вічний.

Втім, ні папуга, ні зайчик, ні навіть собака не замінюють спілкування з людьми. Як казав вустами прогресивного папи дядька Федора: «Треба, щоб у хаті і собаки були, і кішки, і приятелів цілий мішок». Приятелі дітей, до речі, обожнюють ходити до нас у гості: не кожному в житті доведеться подивитися, як гекон полює на цвіркунів.

 

Автор: Кім Наталія