В Україні офіційно проживає 395 тис. іноземців

  • Жовтень 6, 2019

Про це повідомила Державна міграційна служба.
За наявними у ГМС статистичними даними, станом на 1 вересня 2019 в Україні на обліку перебуває 280 872 іноземця, які проживають на підставі постійного виду на проживання, і 114 394 іноземця, які проживають в Україні на підставі тимчасової посвідки на проживання

В Україні розробляють нову формулу розмитнення євроблях. Враховуватимуть принципи “справедливого оподаткування”.
Про це заявив голова комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетьманцев під час мітингу за доступне розмитнення під Радою.

Дональд Трамп буде гальмуватиме фінансову допомогу Україні, поки Європа не збільшить свій внесок

  • Вересень 24, 2019

Про це він заявив на Генасамблеї ООН.
Ці кошти були виплачені
Сказав Трамп, відповідаючи на запитання, чому він наказав призупинити виплати військової допомоги Україні.
Вони були повністю оплачені, але моя претензія завжди полягала в наступному – і я знову буду призупиняти і призупиняти доти, доки Європа та інші країни не зроблять свій вклад в Україну, тому що вони цього не роблять. Тільки Сполучені Штати. Ми вкладаємо більшу частину грошей
І я запитую, чому так? Я наполягаю на цьому, щоб Європа також вкладала гроші в Україну…Я хочу, щоб Німеччина, і я хочу, щоб Франція, і я хочу, щоб Європейський Союз вкладав грош

Президент США Дональд Трамп наказав директору Адміністративно-бюджетного управління Міку Малвейні спинити оборонну допомогу Україні перед тим, як зателефонував Володимиру Зеленському 25 липня. Про це повідомила американська газета The Washington Post із посиланням на три неназвані високопоставлені джерела в адміністрації Трампа.

2020-го очікується економічне зростання України на рівні 3,4%, а 2021-го – 3,8%

  • Вересень 24, 2019

Такі прогнози щодо зростання ВВП України зробив Світовий банк.

Цьогоріч його зберегли на рівні 2,7% ВВП. У Світовому банку вважають, що темпи економічного зростання у Східній Європі та Центральній Азії багато в чому залежатимуть від реалізації структурних реформ і реструктуризації держпідприємств.

Зазначені регіони зберігають прогноз помірного економічного зростання протягом найближчих років.

До слова, Україна отримає кредит від ЄБРР та ЄІБ на розвиток автодорожньої галузі.

Президент Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою Закон “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи”. Законопроект розроблений на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Він запроваджує в українському законодавстві положення Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Представники всіх держав-членів НАТО відвідають Україну 31 жовтня

  • Вересень 17, 2019

Численні джерела в Брюсселі та Києві підтверджують, що дата узгоджена.
До Києва приїде Північноатлантична рада НАТО – представники всіх 29 держав-членів Альянсу разом із генсеком Йенсом Столтенбергом.
Про цей візит із Брюсселем домовлявся ще п’ятий президент Порошенко, але відповідальність за його успіх тепер несе виключно нова влада. Україна ще має час для того, щоб вразити Альянс реальним прогресом у виконанні Річної національної програми – але є шанс і на зворотне

12 квітня минуло 5 років від початку російської агресії на Донбасі.
У війні загинули 4060 українських військових і добровольців. Поранення отримали майже 10 тис. людей. Зниклими безвісти вважають 410 осіб.
12 800 мирних жителів загинули. Поранення отримали 24 тис. осіб. 2 млн людей змушені були виїхати з регіону.
Українські воїни звільнили майже 15 тис. кв. км територій. Збройні сили України тримають оборону на лінії зіткнення.
У березні 2014-го Росія анексувала Крим.

Україна посіла 135 місця у світі (зі 162 можливих) за рівнем економічної свободи

  • Вересень 13, 2019

Таким чином, Україна знову посіла останнє місце у Європі за рівнем економічної свободи.

Так, Україна набрала 5,96 бала та опинилася у рейтингу між Кот-д’Івуаром та Малі. Найбільш економічно вільними виявилися Гонконг (8,91 бала), Сінгапур (8,71 бала) та Нова Зеландія (8,5 бала), йдеться у дослідженні Fraser Institute

Польща у рейтингу виявилась 59-ою, Росія — 85-ою, Білорусь — 99-ою, а Грузія — 12-ою.

Автори дослідження зазначають, що в Україні дещо покращилася ситуація з урядовими витратами, інфляцією та регулюванням. Найгірша ситуація в Україні із захистом прав власності.

Дослідження проводиться з часовим лагом. Так, у 2019 році дослідження проводилось на підставі даних за 2017 рік.

Минулого року Україна посідала 134 місце за рівнем економічної свободи та також посідала останнє місце за цим показником у Європі.

Діджиталізація по-українськи

  • Вересень 10, 2019

Напевно, багато хто в курсі, що я зареєстрував Borsch Рекрутинг в своєму морквяному селі. У мене була ідея, що таким чином мої податки не розмажуться тонким шаром по Києву, де їх ніхто не помітить, а допоможуть людям там, де вони особливо потрібні. На рівні сільради у нас повне взаєморозуміння, гармонія і любов.

Але. Щойно треба оформити який-небудь документ, настає лютий ахтунг. Тому що розпіарений Дубілетом Портал igov працює де завгодно, але тільки не в моєму селі. На сайті Мін’юсту щось можна зробити віддалено. Але не те, що мені потрібно.

Щоб відкрити новий КВЕД, довелося їхати в Полтавську область до держреєстратора. За день об’їздив три райони. У Чорнухинському реєстратора немає! Їду в Пирятин. Реєстратор є. Зі скрипом погоджується зареєструвати. Але потрібен нотаріус. Навіщо нотаріально реєструвати додавання КВЕД – окреме питання. Але нотаріуса в Пирятині немає. Державний нотаріус в понеділок вихідний, двоє приватних – у відпустці. Їду в Лубни. Там 9 нотаріусів. Обійшов 6. Усі відфутболили, тотальна зайнятість.

У підсумку, таки знайшов людей в Лубнах і КВЕД додав. Але блін! На це пішов цілий день!

Діджиталізація і держава в смартфоні – проблема, яка перезріла

Проблема в тому, що держави Україна в райцентрах просто немає. Нормальної, турботливої держави з рівними руками, яка не ганяє тебе цілий день за папірцями по чергах з міста в місто. Добре, що я на машині, а якщо така послуга потрібна тому, у кого машини немає? Він і за день не впорається.

Діджиталізація і держава в смартфоні – проблема, яка перезріла. Досить піару, давайте рішення! Українські айтішники одні з кращих в світі. Упевнений, для того, щоб основні функції електронного уряду запрацювали по всій Україні, досить півроку. Щоб докрутити все до ідеалу, потрібен ще рік. Нова влада зможе отримати багато плюсів у карму, якщо виконає обіцянку і зробить спілкування з державою простим і зрозумілим. І так, провалена діджиталізація – одна з причин того, що Порошенка не обрали на другий термін. За 5 років у цій області можна було зробити набагато більше.

Сергій Марченко

Від всіх нас залежить, чи гідні ми мати власну державу

  • Вересень 9, 2019

Я зараз напишу річ, яку в нас бояться публічно обговорювати, але від цього залежить наш суверенітет.

Від війни стомились всі. І саме цей фактор може зіграти зараз проти державності України. Бо припинення вогню, який виснажив всіх нас, почали помилково сприймати за припинення війни.

Саме зараз суспільство у такому стані, коли час запускати кампанію – все заради припинення вогню. І її запустять – мені так здається. Якщо нова влада не захистить Україну від інформаційних спецоперацій Кремля.

Нам запустять в інформпростір “людське обличчя” ворога і меседж про те, що заради миру та людського життя можна й поступитись чимось.

І тоді перед багатьма з нас постане величезна спокуса – а може й, справді, поступитись на умови Кремля, зрештою, мир і життя людей – найвища цінність.

От чим ви готові поступитись заради припинення вогню?

А заради послаблення контролю РФ над окупованою частиною сходу?

Про настрої в нашому суспільстві знають і в нас, і на заході, і в РФ – і їх враховують

Від вашої відповіді та від вашої позиції і буде залежати – колонія ми чи суверенна держава.

Бо ваші погляди соціологи заміряють щодня. Про настрої в нашому суспільстві знають і в нас, і на заході, і в РФ – і їх враховують.

Тому, думайте. Бо від всіх нас залежить, чи гідні ми мати власну державу. Це на тлі людського життя – 5 років величезний термін, а на тлі історії становлення державності – це мить. Мить, яка може бути як початком, так і кінцем величної історії.

Анна Маляр

Омбудсменка Росії Тетяна Москалькова запропонувала укласти угоду між Москвою та Києвом стосовно правового становища громадян

  • Вересень 8, 2019

Така угода дозволить на рівних засадах припинити кримінальне переслідування щодо громадян обох країн. Про це йдеться на офіційному сайті уповноваженої з прав людини в РФ.
Є доцільним у перспективі вийти на укладення міждержавної угоди щодо врегулювання правового становища осіб, котрі мають громадянство Росії і України і прагнуть повернутися додому. Така угоди могла б правовими засобами вирішити питання про припинення щодо них кримінального переслідування на паритетних засадах
Крім того, на думку Москалькової, учорашній масштабний обмін політв’язнями “повинен стати частиною системної програми дій щодо деескалації конфлікту, нормалізації відносин між Росією і Україною, а також стабілізацією ситуації на сході України”.

7 вересня відбувся обмін полоненими між Україною та РФ у форматі “35 на 35. Літак з українськими бранцями приземлився у столичному аеропорту “Бориспіль”. Серед українців, які повернулися додому – 11 політв’язнів і 24 українських моряків, яких росіяни захопили в полон у Керченській протоці. Літак з росіянами був направлений до московського аеропорту “Внуково”. Серед осіб, яких в рамках обміну направили до Москви, були колишній зенітник ДНР Володимир Цемах та звинувачений у держзраді керівник “РИА Новости Україна” Кирило Вишинський.

Україна, Польща і США у суботу, 31 серпня, підписали меморандум про диверсифікацію джерел постачання газу та підвищення рівня енергетичної безпеки

  • Вересень 1, 2019

Одним із кроків у цьому напрямку стане налагодження поставок зрідженого газу через Польшу. Для цього побудують спеціалізований інтерконнектор, який об’єднає газотранспортні системи України та ЄС.

Меморандум підписали у Варшаві за участі секретаря РНБО України Олександра Данилюка, міністра енергетики США Ріка Перрі та уповноваженого уряду Польші зі стратегічної енергетичної інфраструктури Петра Наїмського.
Одним із кроків у цьому напрямку стане налагодження поставок зрідженого газу через Польшу. Для цього побудують спеціалізований інтерконнектор, який об’єднає газотранспортні системи України та ЄС.

Меморандум підписали у Варшаві за участі секретаря РНБО України Олександра Данилюка, міністра енергетики США Ріка Перрі та уповноваженого уряду Польші зі стратегічної енергетичної інфраструктури Петра Наїмського.

Представник Польщі заявив, що метою угоди є диверсифікація постачання газу в Україну, яка в цьому є залежною від Росії. Така можливість відкриється в момент розбудови терміналу зрідженого газу в Свіноусті та будівництва газопроводу Baltic Pipe, що з’єднає Польщу з Норвегією.

У 2021 році Польща зможе постачати Україні 6 млрд кубометрів газу. Зараз Польща може постачати приблизно 1,5 млрд.

“За два роки потужність газопорту в Свіноусті збільшиться на 50% – до 7,5 млрд. кубометрів. Завдяки цьому буде можливість приймати зріджений газ зі США, який придбає українська сторона, або Україна може купити газ у польської Нафтогазової компанії”, – сказав польський чиновник.

Данилюк зауважив, що залежність від Росії має не лише економічні, але й політичні наслідки.

“Єдиний вихід – диверсифікувати постачання. Тому наступним кроком є можливість доступу до зрідженого газу з інших країн, перш за все зі США”, – заявив він.

Перрі підкреслив, що США допомагають Польщі зменшити залежність від російського газу і гарантувати постачання сировини. За посередництвом Польщі зріджений газ може допомогти Україні уникнути загрози обмеження постачання російського газу.

У суботу у Варшаві президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
“Ми говоримо з Польщею єдиним голосом: “Північний потік – 2″ є неприйнятним і несе загрози для всієї Європи.
Водночас ми виступаємо за диверсифікацію джерел енергопостачання, а також енергетичну співпрацю у трикутнику Польща – США – Україна”, – заявив Зеленський.

Україна опинилася на 43 місці з 88 країн у публічному рейтингу рівня володіння англійської мови в різних країнах у 2018 році

  • Серпень 21, 2019

У 2017 році наша держава займала 47 місце в списку і були в групі “нижче середнього”.

Про те, як змінюватиметься рівень англійської в українців і хто найкраще знає іноземну мову говорить засновник онлайн-школи вивчення англійської мови EnglishDom Максим Сундалов.

Що допомагає підвищити рівень англійської мови в українського населення?
– Основними “двигунами” такого прогресу є іт-індустрія, нова реформа освіти, а також доступність онлайн-вивчення англійської. Крім цього, неухильно зростає попит на англомовних фахівців. Разом з ним і кількість шкіл, курсів та програм для вивчення мови.

Очевидно, що Україна стає новою “силіконовою долиною”, експоненціальне зростання кількості фахівців, які працюють в цій сфері – очевидне. Крім того, зростають і штати представництв міжнародних компаній. Зараз в ІТ-сфері працюють більше 100 тисяч українців. Ці люди щодня комунікують англійською мовою, відправляють листи, навчають інший персонал і презентують проекти. Запит до їхнього рівня володіння мовою зростає з кожним днем.

У яких сферах фахівці мають найвищий рівень англійської?
– Зараз знання англійської – це стандартний навик, як стресостійкість та комунікабельність, наприклад. При цьому, здобувач, який володіє хоча б середньою англійською оцінює себе на 10-15% вище, ніж аналогічний кадр без мовних навичок.

Рівень володіння англійської в робочому середовищі зумовлюється сферою діяльності. Отже, безумовні лідери: юристи, консалтинг та інші. До речі, більше 45% наших студентів – це представники it-індустрії, а корпоративний сегмент – найбільший замовник – 350 українських компаній. Рівень володіння мовою у таких студентів сильно вище, ніж в інших сферах.

На яких посадах знання англійської мови стає необхідним?
– Їх стає дедалі більше. За останній рік в рейтинг вирвалися – документообіг, кол-центри і логістика. Найбільш високий рівень володіння мовою у менеджерів середньої та вищої ланки. Зовсім скоро ми можемо зіткнутися з дуже негативною тенденцією – багато роботодавців вкладають ресурс, в тому числі і освітній, тільки в співробітників вищої ланки. За підсумком ми маємо два класи: міжнародний, адаптований до умов роботи в будь-якій компанії, англомовна еліта і локальний – неангломовний допоміжний персонал.

Чи зростатиме рівень англійської у майбутніх поколінь?
– Питання швидкої інтеграції англійської мови в усі сфери нашого життя зараз стоїть, як ніколи гостро. 15 липня 2019 року Міністерство освіти України затвердило нову Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Тепер для вступу до ВНЗ необхідно володіти рівнем англійської не нижче B1. Студенти бакалаври повинні знати мову вже на рівні B+, а ось магістри і доктори філософії – не нижче B2.

Очевидно, що ми рухаємося в бік глобалізації і в освітній сфері. Обмін студентами з європейськими та американськими вузами – все ближче. При цьому рівень володіння мовою у студентів все ще сильно нижче середнього. Це “палиця з двома кінцями”, з одного боку – вже шалений попит на англомовних фахівців, з іншого боку – дуже низький рівень знань. Разом з тим, з’являється надія на те, що освітній і корпоративний сегмент вимушено підвищать загальний рівень знання англійської мови в країні.

Який рівень англійської потрібен українцю, щоб вільно спілкуватися в англомовному середовищі?
– Для вільної комунікації на загальні теми буде достатньо intermediate, тобто середнього рівня. Для професійних бесід, ділових листувань і розмов на більш складні теми, наприклад культурні, соціальні, політичні та інші потрібно рівень володіння мовою не нижче upper-intermediate, а це пороговий-просунутий рівень.

Самостійно покращити англійську до розмовного і вищого рівня людині буде складно. Але можна почати зі збільшення словникового запасу, у цьому допоможуть онлайн-тренажери. Відразу скажу – цього вистачить лише для того, щоб підтягнути англійської до “трохи нижче середнього”. Потрібно контактувати з носіями мови, дивитися Netflix та читати переклади пісень.

Чим відрізняється рівень англійської середньостатистичного українця у порівнянні з іншими європейськими країнами?
– Рівень знання мови серед населення залежить від масштабів інтеграції цієї мови. Наприклад, Польща, буквально за два роки піднялась фактично на 10 пунктів у рейтингу. Там більш розвинена туризм, приїжджають як носії англійської, так і інші європейці, які спілкуються з місцевим населенням англійською. Тому для поляків вивчення мови стає необхідністю. Збільшення кількості штатів міжнародних компаній в Польщі, а також професійний, освітній і культурний обмін – ось очевидні чинники, які вплинули на швидку інтеграцію англійської мови в Польщі.

Чим ще?
– Головні носії англійської зараз – представники IT, реклами, консалтингу, підприємці, студенти, представники арту. Це люди, які регулярно взаємодіють зі світом, а універсальна мова спілкування цього світу – англійська. У країнах, що увійшли в верхні позиції рейтингу знання англійської мови є відкрите бізнес-середовище, велика кількість міжнародних навчальних програм, і знову – розвинений туризм. Держава не мотивує людей вивчати англійську, воно створює середовище, в якій використання мови неминуче.

Як діяти уряду та суспільству загалом, щоб у країні теж зростав рівень англійської у людей?
– Потрібно підвищити вимог до HR-директорів, зробити доступними сервіси онлайн-вивчення мови і адаптувати міське середовище, наприклад змінювати або добавляти англомовні написи на вивісках чи підвищити вимоги до обслуговуючого персоналу.

Україна рухається в правильному напрямку, айтішники, українські художники, дизайнери і музиканти – двигуни прогресу. Для них англійська – необхідний навик і таких фахівців все більше. За рахунок цього зростає конкуренція, для того, щоб потрапити на менеджерську посаду вже необхідний хоча б володіти середнім рівнем англійської мови.

За результатами щорічного дослідження міжнародної освітньої компанії EF Education First, в групу з “дуже високим” рівнем знання мови потрапили практично всі скандинавські і західноєвропейські країни. Перші місця зайняли Швеція, Нідерланди та Сінгапур. Україна потрапила у третю категорію із “помірним” рівнем володіння англійською мовою і зайняла передостаннє місце. Вище за нас, на одну сходинку, розташувалась Росія. Сюди потрапила й Білорусь. Сусідня Польща розмістилась першою у групі з “високим” рівнем знань англійської мови. Аутсайдерами стали Узбекистан, Ірак і Лівія. Вони посідають три останні сходинки і мають “дуже низький” рівень володіння англійською мовою.

Автор: Соломія Цура