Харківський стадіон ОСК “Металіст” у Харкові може прийняти Суперкубок УЄФА 2021-го

  • Листопад 1, 2018

Про це повідомив офіційний сайт УЄФА.

Суперниками української заявки будуть Білорусь (стадіон “Динамо”, Мінськ), Фінляндія (“Олімпійський”, Гельсінкі), Північна Ірландія (“Віндзор Парк”, Белфаст).

На проведення фіналу Ліги Європи-2021 подали заявки Австрія (стадіон Ернста Хаппеля, Відень), Грузія (стадіон Бориса Пайчадзе, Тбілісі) та Іспанія (стадіон не вказано, Севілья).

На проведення фіналу жіночої Ліги чемпіонів-2021 подали заявки Чехія (“Еден”, Прага) і Швеція (“Гамла Уллеві”, Гетеборг).

Остаточні заявки УЄФА повинен отримати до 15 лютого 2019-го. Рішення про проведення фіналів єврокубків буде прийнято у травні-червні 2019-го.

У Харкові відбувся ХІ З’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України

  • Жовтень 2, 2018

17-21 вересня на базі Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (м.Харків) відбувся ХІ З’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України.

З’їзд влаштований Громадською організацією «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», Національною академією аграрних наук України, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Харківським національним аграрним університетом імені В.В. Докучаєва.

Головне завдання з’їзду – надання оцінки діяльності щодо збереження й охорони ґрунтових ресурсів України, розроблення дієвих заходів до їх охорони та збалансованого використання з урахуванням міжнародного досвіду.

З пленарною доповіддю виступив академік НААН, Балюк С.А. у якій наголосив, що Україні як ніколи потрібні дієві заходи зі збереження унікального ґрунтового покриву, оскільки саме він є запорукою подальшого розвитку держави, її безпеки і благополуччя. У зв’язку з цим, перед Товариством стоять важливі завдання координації наукових досліджень, розробки конкретних рекомендацій з управління ґрунтовими ресурсами, налагодження зв’язків між науковцями, суспільством і бізнесом з метою оптимізації державної стратегії сталого розвитку в сфері землекористування. Одним із головних шляхів виправлення ситуації, що склалася, є впровадження на державному рівні програми раціонального використання і охорони ґрунтового покриву.

У программі з’їзду торкалися таких тем, як

— управління земельними ресурсами, генезис, географія, класифікація, картографування, ГІС-технології, нормативне забезпечення;

— еволюція властивостей ґрунтів, моніторинг за станом, технології раціонального землекористування;

— меліорація, рекультивація, охорона ґрунтів від ерозії та техногенного забруднення;

— агрохімічне забезпечення сучасного землеробства;

— гумусовий стан ґрунтів, органічне землеробство, біологія ґрунтів.

У резолюції з’їзду зазначено:

З метою актуалізації інформації про ґрунтовий покрив країни, вищезазначеним Національним планом дій щодо боротьби з деградацією та опустелюванням передбачено необхідність проведення суцільного великомасштабного обстеження та поступового оновлення ґрунтових карт. Для цього розроблено науково-методичні підходи до проведення повторного великомасштабного обстеження, створено карти ресурсного потенціалу продуктивності ґрунтів зон Степу, Лісостепу та Полісся за основними сільськогосподарськими культурами, які дозволяють об’єктивно оцінювати агроінвестиційну привабливість земель, їхні ресурсні можливості та напрями вдосконалення спеціалізації землеробства.

Наразі стоїть задача розробити національну класифікацію ґрунтів з урахуванням напрацювань класифікації ґрунтів FАО та світової реферативної бази WRB. Першою картою, інтегрованою з міжнародною методологією, стала Національна карта вмісту органічного вуглецю в орному шарі ґрунтів України, розроблена членами ГО «УТҐА» у 2017 р. за замовленням та за методологією FАО. Карта містить інформацію про вміст та запаси органічного вуглецю у шарі 0-30 см із роздільною здатністю 1 км.

За останні чотири роки, що минули з ІХ з’їзду Товариства у м. Миколаєві, проведено значну роботу з інтегрування у сучасні міжнародні та європейські ґрунтоохоронні ініціативи. Зокрема, було взято участь у підготовці доповіді FAO «Світові ґрунтові ресурси», створенні Атласу ґрунтів Європи, у заходах Міжнародного року ґрунтів. Члени Товариства беруть участь у конкурсах європейської дослідницької програми «Горизонт 2020», у виконанні проекту Глобального екологічного фонду та низці інших міжнародних проектів.

Важливим кроком у напрямі консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо сталого менеджменту ґрунтових ресурсів для гарантування продовольчої безпеки стала програма Глобального ґрунтового партнерства (ГҐП), започаткована FАО у вересні 2011 р. Програма ГҐП спрямована на впровадження моделей сталого використання ґрунтів та практичну орієнтацію ґрунтових досліджень, сприяння розвитку інвестицій, підвищення якості інформації про ґрунти, гармонізацію методів вимірювань, класифікацій та баз даних у сфері менеджменту ґрунтових ресурсів. На п’ятій Пленарній Асамблеї ГҐП у червні 2017 р. було затверджено нову міжнародну ініціативу щодо створення Глобальної ґрунтової інформаційної системи. В Україні базовою установою для організації Національного ґрунтового інформаційного центру є ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського», який є офіційним представником у програмі ГҐП. На цей час проводиться активна робота за новою глобальною ініціативою ГҐП щодо створення Міжнародної мережі чорноземних ґрунтів (International Network of Black Soils, INBS), спрямованою на збереження продуктивної здатності та екологічних функцій найбільш цінних типів ґрунтів на планеті, передусім чорноземів.

Харків найкраще місце для зйомок кіно в Україні

  • Лютий 5, 2018

Народний артист України Олексій Горбунов який знімався в телесеріалі «Гвардія», в інтерв’ю телеканалу «5 канал», розповів про своє відношення до позиції щодо можливої заборони пісень та творчості Володимира Висоцького.

 

«Ми зробили камерний концерт на пісні Висоцького. Я людина радянської епохи, коли я в шість років почув його пісні у мене почало частіше битись серце, і ось зараз мені 56 і дотепер він зі мною»

 

За словами актора зали на концертах завжди повні і люди аплодують стоячи, це напевно і є найкращим показником того що Висоцький потрібен і зараз. В своєму інтерв’ю актор також підняв тему Українського кіно, зокрема міст які є на його думку найкомфортнішими для зйомок.

 

«Харків мене просто вразив, своєю чистотою, «вилизаністю», атмосферою цього міста. Жодного будівництва в місті немає, повага від щирого серця. Чистішого міста я не бачив, три роки їжджу, всім говорю що чистіше і атмосферніше чим в Харкові немає ніде»

 

Нагадаємо директор Інституту Національної Пам’яті Україні Володимир В’ятровіч заявив що пісні Висоцького, Цоя в руках Росії є елементом пропаганди.