Настають важкі часи, Україні буде важче відстоювати свою позицію в Євросоюзі

  • Липень 1, 2019

20 годин тривав екстрений саміт ЄС, на якому мали призначити нових керівників європейських інституцій: Єврокомісії, Європейської Ради та Європарламенту.
Всю ніч і ранок лідери ЄС сиділи, намагаючись знайти компроміс щодо відповідних кандидатур і розподілу посад.
Президент Франції Еммануель Макрон, який домінував на саміті через успіх його ліберальної коаліції на виборах, констатував провал саміту. Його перенесли на завтра.

Завтра починається засідання нового складу Європейського парламенту. Президента ЕП так і не обрали.

Останні попередні домовленості зупинилися на чотирьох кандидатах:
1. Франс Тіммерманс (Нідерланди) – президент Єврокомісії.
2. Крістіна Георгієва (Болгарія) – голова Європейської Ради.
3. Манфред Вебер (Німеччина) – президент Європейської комісії.
4. Шарль Мішель (Бельгія) – верховний представник із зовнішньої політики і політики безпеки.

Голландця просуває франко-німецький тандем, а проти нього виступають східні європейці та італійці, для яких ідея “Європи двох швидкостей”, за яку він “топитиме” не вигідна.
Новий склад Европарламенту буде вкрай фрагментованим і менш договороздатним
При будь-якому розкладі, вже видно, що новий склад ЕП буде вкрай фрагментованим і менш договороздатним, а Східна Європа буде представлена в ЄС мінімально. Без Дональда Туска східно-європейський блок взагалі не впливатиме на роботу європейських інституцій.

Це закріпить розкол між Західною і Центрально-Східною Європою, який лише посилить антагонізм між Брюсселем і тією ж Варшавою з Будапештом.

Для України настають тяжкі часи. Новий склад ЕП і нові європейські лідери будуть складними для переговорів, і нам буде набагато важче відстоювати свою позицію в роздробленому Євросоюзі.

Ілія Куса

Європейське агентство авіаційної безпеки у вівторок опублікувало прийняті правила використання безпілотних літальних апаратів

  • Червень 11, 2019

Правила містять технічні та експлуатаційні вимоги до дронів.
Починаючи з червня 2020 року оператори безпілотних літаків повинні зареєструватися в країні ЄС, де вони проживають або мають основну роботу.
Кожен безпілотник також підлягає реєстрації, що дозволить відстеження його в разі необхідності. Це допоможе запобігти подій на кшталт тих, що відбулися в 2018 році в аеропортах Гатвік і Хітроу, коли дрони залетіли на їх території. Це спричинило тимчасову зупинку всіх рейсів і закриття аеропортів.
Прийняті EASA правила замінять наявні нормативні приписи в окремих країнах-членах ЄС. Офіційно вони набудуть чинності протягом наступних 20 днів. Однак на практиці їх почнуть застосовувати тільки через рік, щоб дати країнам ЄС час для їх імплементації.

У грудні 2018 року в аеропорту Гатвік через два дрони, які летіли над аеродромом, більше доби затримували рейси. Це позначилося на понад 100 тис. пасажирів і тисячі рейсів.

МЗС Росії Володимир Єрмаков заявив, що США розміщують в Європі ядерне озброєння, готуючись до його застосування

  • Травень 14, 2019

Директор департаменту з питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями МЗС Росії Володимир Єрмаков заявив, що США розміщують в Європі ядерне озброєння, готуючись до його застосування.
На жаль, деякі залежні від Вашингтона країни вдають, що нічого не відбувається, або просто бояться навіть замислитися над провокаційністю того, що в XXI столітті на території Європи йде підготовка до застосування ядерної зброї з підключенням не ядерних держав
Сказав чиновник, посилаючись на одне з федеральних агентства Росії.
Єрмаков додав, що в такій ситуації неможливо говорити про посилення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. На його думку, країни Європи ставлять себе “на межу ядерної катастрофи і повного самознищення”.

Новий договір про контроль над ядерним озброєнням із Росією та Китаєм планує підписати президент США Дональд Трамп. Білий дім проводить інтенсивні міжвідомчі переговори для розробки варіантів договору для президента, щоб продовжити ядерну угоду. Повідомляється, що він буде містити всі види ядерної зброї, а не тільки ракети середньої та малої дальності, як раніше.

Україна досі залишається однією з найбідніших країн у Європі

  • Квітень 10, 2019

ВВП на людину за паритетом купівельної спроможності становить $9,6 тис. У Польщі — $33,4 тис., Білорусі — $21,3 тис.
Середня зарплата в Україні — 9,4 тис. грн — у кілька разів нижча за польську. Водночас за ці гроші українці можуть 1566 разів скористатися громадським транспортом, одна поїздка в якому у середньому коштує 6 грн. Поляки на середню зарплату 23,2 тис. грн можуть тільки 1035 разів проїхатися громадським транспортом. Білоруси на 11,9 тис. грн — 1487 разів, а німці на 66,6 тис. грн — 830 разів. Там одна поїздка коштує 81,2 грн.
Щоправда, на середню зарплату поляки можуть купити 4,4 тис. яєць чи 1812 кг картоплі. Українці — тільки 3,1 тис. яєць чи 1056 кг картоплі.
У країнах суттєво відрізняється вартість цигарок. В Україні за пачку треба заплатити у середньому 30,5 грн, у Польщі — 112 грн, Білорусі — 41 грн.
Якщо за транспорт українці платять менше європейців, то оренда чи купівля нерухомості коштує в рази дорожче. Так, із середньою зарплатою в Україні необхідно віддати 89% доходу на оренду житла, у Польщі — 54,5%, Німеччині — 32%.

В Україні роботу активно пропонують працівникам сфери гостинності, водіям, будівельникам. Улітку зростає попит на офіціантів, покоївок, прибиральниць, барменів, поварів. Роботу пропонують не тільки в Україні, а й за кордоном. Українських працівників набирають у Болгарію, Іспанію, Португалію, Хорватію, Чорногорію.

15 українських видавництв взяли участь у 56-му Болонському книжковому ярмарку в Італії

  • Квітень 9, 2019

Цьогоріч Україна вперше відкрила національний стенд на одному з найбільших літературних фестивалів Європи.
— Книжкова Україна стає помітною на карті Європи, — каже львівська художниця й письменниця, співзасновниця творчої майстерні “Аґрафка” Романа Романишин, 34 роки. Відвідала Болонський ярмарок після Лондонського й Паризького, що відбулися в березні.
— Наших письменників й ілюстраторів уже знають за кордоном, — продовжує. — Але важливо, щоб європейські видавці зрозуміли український книжковий ринок. Для цього треба брати участь в усіх подібних заходах. Присутність національного стенду України на основних літмайданчиках почалася завдяки діяльності Інституту книги, створеного 2016 року.
Болонський фестиваль фокусується на дитячих творах й ілюстрованих виданнях. Проходить у великому експоцентрі. Переважає професійна публіка — видавці, агенти, автори, дизайнери, художники. Представлені всі континенти.
На українському стенді були не тільки книжки, а й каталог видань, ілюстрації та пазли, зроблені за малюнками “Аґрафки”. Ми з чоловіком (Андрій Лесів — автор, ілюстратор і співзасновник “Аґрафки”. — ГПУ) їздили до Болоньї уже всьоме, і раніше нас запитували, де ж стенд. Цьогоріч європейці нарешті дочекалися, вітали.
Твір Романи Романишин і Андрія Лесіва “Голосно, тихо, пошепки” здобув номінацію на італійську Премію Андерсена в категорії “науково-популярна література”. Розповідає про звуки, слух і спілкування.
— Це найпрестижніша в Італії нагорода для дитячих книжок, — продовжує Романа Романишин. — Права на “Голосно, тихо, пошепки” продали вже у більш як 20 країн.

Європейський ринок літератури для дітей має величезний асортимент. Нині популярні книжки-картинки, де домінує візуальна частина. Тексту мало, але дуже добрий і виважений. У малу форму вміщується максимум змісту. Активно розвивається нехудожня література, зокрема науково-популярна. Вона універсальна і порушує серйозні теми. До традиційних — про природу, історію й технічні досягнення — додаються нові. Наприклад, на правозахисну тематику та про фемінізм. Щоб досягти успіху, українська дитяча книжка теж має бути актуальною, у дусі часу.
Болонський ярмарок тривав 1–4 квітня.

Автор: Ілля ПРОКОПЕНКО

Торік українці витратили на подорожі до країн ЄС у 9 разів більше грошей, ніж у Росію

  • Березень 29, 2019

На подорожі у ЄС громадяни витратили $5,94 млрд. Це на 12,9% більше, ніж було 2017-го, повідомили у Нацбанку.
На мандрівки до Росії пішло $650 млн. Це на 3% менше порівняно з роком раніше.
До послуг з подорожей належать послуги, пов’язані з проживанням, харчуванням, транспортом. Також це послуги з освіти, у сфері охорони здоров’я, послуги турагенцій та операторів мобільного зв’язку.

Торік в Україну з-за кордону перерахували $10,888 млрд. Це на 18% більше, ніж 2017-го. Найбільше грошей надійшло з Польщі – $3,63 млрд. З Росії переказали $948 млн. Це на 27,7% менше, ніж роком раніше.

Порошенко мріє після вступу України до Євросоюзу стати депутатом Європейського парламенту

  • Березень 27, 2019

Про це глава держави розповів в інтерв’ю інформаційним телеканалам.
Маю зізнатися: так, я буду брати участь у парламентській кампанії як кандидат на виборах в Європарламент після вступу України в ЄС. Думаю, це буде найщасливіший момент, коли я буду обраний від України депутатом Європарламенту
То є реалії
Європейський парламент – це законодавчий орган Європейського Союзу. Членів ЄП обирають громадяни країн-членів Євросоюзу на загальному голосуванні кожні 5 років. Країни-члени ЄС можуть делегувати до парламенту Європейського Союзу пропорційну до кількості населення кількість депутатів.

Всього Європарламент налічує 751 депутата. Його Адміністрація знаходиться в Люксембурзі, а пленарні засідання відбуваються в Страсбурзі та Брюсселі.
Європарламент разом з Радою міністрів ЄС приймає європейські закони. Право голосу парламент має у прийнятті рішень з питань бюджету ЄС, освіти, охорони довкілля, охорони здоров’я, культури тощо. Деякі рішення ЄС потребують обов’язкового схвалення Європарламенту. Це стосується прийняття нових країн у члени ЄС, призначення членів і президента Єврокомісії.

Терміни виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу можуть бути перенесені “не більше ніж на кілька тижнів”

  • Березень 9, 2019

Brexit можуть перенести. Про це заявив глава Європарламенту Антоніо Таяні.
Крайнім терміном тоді стане початок липня. Британці в будь-якому випадку повинні назвати нам причину перенесення
Таяні також назвав Brexit без укладення угоди з Брюсселем “найбільшою помилкою, якої необхідно уникнути”. Крім того, глава ЄП виключив можливість перегляду узгодженого в листопаді документа про вихід Великої Британії з ЄС.

Раніше прем’єр-міністр Тереза Мей заявляла, що парламент Великої Британії проголосує за вихід з ЄС до 12 березня.

Порошенко повідомив про спеціальний проект Європейського Союзу, що передбачає виділення 50 млн євро на підтримку безпеки Азовського узбережжя України

  • Березень 3, 2019

Про це президент Петро Порошенко розповів під час засідання Ради регіонального розвитку Одеської області.
Рух України до Європи відкриває нові широкі можливості для об’єднаних територіальних громад. Він дає доступ до європейських ресурсів для впровадження проектів розвитку територій. У зв’язку з агресією Російської Федерації в нейтральних водах Чорного моря є спеціальний проект – 50 мільйонів євро спрямовується на Азовське узбережжя. Це буде підтримка Маріуполя, Бердянська. Але вистачить і на Чорноморське узбережжя , і на Дунай.

Президент Петро Порошенко оголосив природні території Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення. Відповідний закон глава держави уже підписав.

Кількість хворих на кір в Україні вища, ніж в усіх країн Європи разом узятих

  • Лютий 8, 2019

В Україні понад 53 тисячі хворих, тоді як у решті країн Європи загалом 34 тисяч, йдеться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) для Європейського регіону.
На другому місці у цьому переліку Сербія (більше 5 тисяч хворих), далі йдуть Ізраїль і Франція (понад 2900).
Також велика кількість хворих на кір зареєстровано в Італії, Росії, Грузії, Греції, Албанії та Румунії.
Загалом в Європі понад 82 тисячі хворих – це найбільший показник десятиліття. Минулого року від кору в Європі загинули 72 людини, з них 16 – в Україні.
У ВООЗ вважають, що причиною такого спалаху кору в Україні є низький рівень вакцинації, хоча до кінця 2017 року частка вакцинованих дітей в країні збільшилася приблизно до 90%. Але такий рівень вакцинації необхідно підтримувати, аби змінити ситуацію з хворобою, зазначають в організації.

Нагадаємо, 30 січня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що Міністерство охорони здоров’я України не буде оголошувати епідемію кору.
Супрун також закликала громадян робити щеплення від кору.