Суспільство більше не довіряє професіоналам

  • Березень 20, 2020

В одному з американських телевізійних серіалів, присвячених подорожам у паралельні світи, герої несподівано потрапляють у реальність, де кумири суспільства – вчені та інтелектуали, а не футболісти і телезірки. Ця реальність здається героям – вихідцям з наукового середовища – абсолютно фантастичною. У своєму світі вони ніколи не стикалися – і не зіткнуться – з такою популярністю.

Втім, чому ж не зіткнуться? Хто знає! Сьогодні наляканий короновірусом світ аплодує лікарям, які героїчно борються з невідомістю, ризикують власним життям. І головна надія – на винахід вакцини, яка врятує людство. При цьому мова йде про сфери діяльності, які мало цікавлять більшість людей, на які не виділяються рекордні статті з бюджету. У масовій свідомості інтелектуал і вчений – це дивак, який не знає, як заробляти мільярди, а лікар – просто працівник сфери обслуговування, до якого звертаються, коли придбані в аптеці ліки не допомагають. Але все це – до справжнього лиха.

У масовій свідомості інтелектуал і вчений – це дивак, який не знає, як заробляти мільярди, а лікар – просто працівник сфери обслуговування, до якого звертаються, коли придбані в аптеці ліки не допомагають. Але це – до справжнього лиха

Ми вже забули, яким був світ до винаходу антибіотиків, до появи новітнього медичного обладнання, до високих технологій. Ми не можемо зрозуміти, чому нас тепер на планеті так багато. У суспільній свідомості склалися абсолютно спотворені моделі успіху, віра в компетентність яких суперечить інстинкту самозбереження.

Що відбувається, коли суспільства розчаровуються у класичних політиках? Президент України – телевізійний комік. Президент Ліберії – футболіст. Ну добре, ми говоримо про країни, де сподіватися на якість політичної культури поки що не доводиться. А от у так званих традиційних демократіях сьогодні обирають мільярдерів. Обирають у Сполучених Штатах – країні, яка залишається зразком демократичних свобод для мільйонів, якщо не мільярдів людей. Обирають у Чехії, яка залишалася демократичною державою навіть перед Другою світовою війною, коли її сусіди вибрали авторитаризм. І це теж – модель успіху.

Люди перестали розуміти причини свого благополуччя

Альберт Ейнштейн сьогодні програв би будь-які вибори в більшості країн світу. Суспільство більше не довіряє політикам, але воно не довіряє і професіоналам. Воно довіряє тим, хто заповнює дозвілля. А оскільки винаходи вчених збільшили час цього дозвілля, люди перестали розуміти причини свого благополуччя. Вони повірили в те, що той, хто їх розважає або той, хто заробляє великі гроші, може ними керувати.

І раптом усе це розвалилося – буквально за кілька днів. І тепер уже невідомо, коли відновиться – кілька тижнів, місяців, рік? І невідомо, хто зможе оцінити радість цього відновлення. Як і невідомо, чи зможемо ми зробити прості висновки з катастрофи, яку разом переживаємо.

А висновки ці варто зробити. Адже напевно це не остання пандемія, яку ми бачимо. Якщо так може бути – то чому тільки один раз? Чому новий короновірус або ще якась напасть не виникне 2021 року? Або 2024 року? Хто йому завадить?

І не намагайтеся переконати себе, що це – всього лише випадковість. У 1913 році мало хто міг повірити, що Велика Війна вже на порозі. А коли вона завершилася – завершилася, між іншим, нищівною епідемією “іспанського грипу” – ніяких серйозних висновків зроблено не було. І наші з вами дідусі та бабусі пережили ще одну світову війну. Дві світові війни за всього чотири десятиліття!

І тільки після Другої світової війни були, нарешті, зроблені політичні висновки, завдяки яким світ ще існує, а Європа благоденствує, а не лежить у руїнах. Але тепер нам належить зробити висновки з нової небезпеки, з якою ми зіткнулися – і можемо зустрітися ще не раз. І це теж смертельна небезпека, не краще за війну.

Якщо людство хоче вижити, йому доведеться порозумнішати.

Віталій Портников
Журналіст, публіцист

Штрафи і залякування — методи совка

  • Березень 17, 2020

Президент вчора у виступі заявив, що “досвід інших країн показує, що м’якотілість та ліберальність – це союзники коронавірусу”.

Поставить в один ряд м’якотілість і ліберальність, коли йдеться про ефективне реагування на пандемію — унікальна технологія, яку вирішила взяти на озброєння чинна влада.

М’якотілість — це коли ти кличеш олігархів радитись щодо кожного важливого питання і боїшся робити що-небудь без їхньої згоди.

М’якотілість — це коли ти боїшся робити реальні зміни в судовій та правоохоронних системах, і не помічаєш політично вмотивовані справи проти ветеранів і волонтерів.

М’якотілість — це коли ти бачиш в очах Путіна бажання миру.

М’якотілість — це коли ти бачиш в очах Путіна бажання миру

Відкритість та чесність щодо загрози коронавірусу і готовності до реагування, відверта розмова з громадянами і поради, а не накази — це не м’якотілість чи ліберальність. Це здоровий глузд.

Китай — не найуспішніша держава у протидії коронавірусу. Там, де діють значно ефективніше (Південна Корея, Німеччина, Таїланд), діють демократично і ліберально, і не граються в диктатури для боротьби з коронавірусом. Вони не закривають всіх вдома і зупиняють всю країну, а максимально зосереджуються на діагностуванні й відстежуванні всіх контактних осіб. Кримінальна відповідальність, штрафи та залякування — це до чого звикли вдаватись совки й росіяни у будь-якій незрозумілій ситуації. Це не рятує від коронавірусу.

У заходах, які останніми днями вживають уряд та парламент, стає все менше раціонального і все більше проявляється бажання максимально використати ситуацію в політичних цілях. Усе це відбувається з голосними обіцянками, які не є підкріплені реальними діями. У мережі все частіше з’являються історії людей, які не можуть добитись нормального діагностування, медики розгублені і не достатньо інформовані, управлінці на містах дізнаються про заходи національного масштабу з новин та фейсбуку.

Бережіть здоров’я, здоровий глузд та одне одного. Окрім подолання коронавірусу — ще дуже багато роботи.

Уляна Супрун
Екс-міністр охорони здоров’я України

Останні дванадцять місяців президент займався тим, що переступав червоні лінії

  • Березень 16, 2020

Рік тому у Володимира Зеленського багато хто повірив. Це було нескладно – майбутній президент не заважав нікому себе придумувати. Поки інші політики змагалися в прозорості, головний претендент вправлявся в дзеркальності. У ньому відбивалися будь-які очікування – і кожен бачив те, що хотів.

Одні бачили євроінтеграцію. Інші – миротворчість. Треті – боротьбу з корупцією. Четверті – соціальне заступництво. Суперечливість очікувань нікого не бентежила. Кожен був упевнений, що президент буде жити саме його порядком денним. Рушниці очікувань приречені були почати стріляти – і вони почали.

Правда лише через рік.

Поки інші політики змагалися в прозорості, головний претендент вправлявся в дзеркальності. У ньому відбивалися будь-які очікування – і кожен бачив те, що хотів

Останні дванадцять місяців президент займався тим, що переступав червоні лінії. Ті самі, які креслили йому на піску найрізноманітніші групи. Але рятувало його саме те, що ліній було багато – а тому жодна з них не тягнула на роль тієї головної, після якої настає перелом.

“Справа ветеранів та волонтерів”, прикордонні виключення для Dr. Alban, мирні ініціативи Сергія Сивохо – це і багато іншого встигло налаштувати проти президента тих, хто живе порядком денним війни.

Відставка Кабміну, принесення в жертву Рябошапки, обіцянка розібратися з наглядовими радами держкомпаній – встигли розчарувати “риночників”. Тих, хто мріяв про реформи і євроінтеграцію.

Земельна реформа і приватизація відштовхнули патерналістів. Фіскальна політика озлобила ФОПів. Розмови про подачу води в Крим перевели в опозицію кримських татар. А режим пенсійного щастя, який не відбувся, ризикує відгукнутися фрондою бюджетників.

У наявності – класична історія про несучі колони. Кожне нове “те, що трапилося” і “не трапилося” вибиває чергові опори з-під президента. Рік тому він був президентом більшості. Але вже тоді було зрозуміло, що головне питання в тому, президентом якої саме меншини Зеленський в результаті обере бути.

А друге питання полягає в тому, як будуть складатися відносини президента зі своїми найбільшими акціонерами.

Падіння рейтингу схоже на падіння котирувань – цей процес змушує тебе перекредитовуватися – аж до того моменту, поки ти не потрапляєш в повну залежність від інвестора

Тому що будь-який перспективний політик завжди може розраховувати на інвесторів. Тих, за чиї кошти він буде створювати і утримувати партію. Тих, хто буде інвестувати в його медіапопулярність. Тих, кому під силу утримувати його політичну інфраструктуру. У разі перемоги політик починає віддавати борги.

Весь минулий рік Зеленський був найбільш швидкозростаючим політичним активом. Він дорожчав щодня – і міг дозволити собі вибирати союзників і попутників. Але падіння рейтингу схоже на падіння котирувань – цей процес змушує тебе перекредитовуватися – аж до того моменту, поки ти не потрапляєш в повну залежність від інвестора. І вже не ти визначаєш правила гри – а він.

Рік тому найголовнішим капіталом Володимира Зеленського була його особиста популярність. Але тепер питання не тільки в тому, до кого саме стануть перетікати його колишні симпатики. Куди важливіше те, як змінюватиметься формат його власних відносин з інвесторами. Всіх тих, кого сам він міг вважати своїми ситуативними партнерами – не здогадуючись про те, що “попутники” не вони, а він сам.

Шостого президента країни дуже багато буде ріднити з його власним виборцем. І той, і інший стануть розлучатися зі своїми ілюзіями самостійно

Часом здається, що третій президент України міг би багато розповісти шостому. Зрештою, кому, як не Віктору Ющенку знати про те, якою непостійною може бути народна любов. Або про те, чим загрожує союз з проросійськими партіями. Або про те, хто приходить до влади після слабкого президента, який зумів занурити своїх виборців в апатію. З тією лише різницею, що Ющенку довелося бути президентом в “ситі” нульові, без відкритого збройного конфлікту з ядерною державою і “чорних лебедів” у вигляді коронавирусу.

Але один не розкаже, а інший не послухає. А тому шостого президента країни дуже багато буде ріднити з його власним виборцем. І той, і інший стануть розлучатися зі своїми ілюзіями самостійно.

Пристебніться, буде трясти.

Павло Казарін
Журналіст

Потрібні потрійні канікули: податкові, кредитні, перевірочні

  • Березень 14, 2020

Малий бізнес є основою виживання у кризу: люди дають роботу самим собі та ще комусь, постачають необхідні товари та послуги на місцях, виживають самі та дають виживати іншим, особливо там, де немає іншої роботи.

Зараз треба звільнити цю силу. Потрійні канікули: податкові, кредитні, перевірочні. Податкові канікули по ЄСВ, у тому числі для сплячих. Кредитні канікули для тих, кого банки вважають надійними, з компенсацією з уже створеного фонду. Перевірочні канікули безумовні в усіх неліцензійних сферах. Кожна людина, що має справу чи роботу, це мінус один до великої черги претендентів на соціальну допомогу, де на всіх не вистачить все одно.

Кожна людина, що має справу чи роботу, це мінус один до великої черги претендентів на соціальну допомогу, де на всіх не вистачить все одно

Філософ, математик і трейдер Нассім Талеб запровадив поняття антикрихкості. Великі бізнеси крихкі, малий бізнес в цілому антикрихкий: кожен конкретно може прогоріти, але вся маса в цілому забезпечить виживання у кризу мільйонам людей.

Не рятувати великих, а звільнити малих.

ВАЛЕРІЙ ПЕКАР
Громадський діяч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи

Все, що треба знати про виборців, які вирішують нашу долю

  • Лютий 19, 2020

Один із радянських фейків, у який я особисто вірив років так до 16-ти, поки не став належним чином вивчати географію. Його суть: у нас буде через два дні така погода, яка зараз у Москві. Це звичайно дурня, але я у неї вірив, як і усі.

Аж поки не вияснив для себе, що антициклони до нас дійсно може притягти з північного сходу. Але усі циклони, уся погана погода тягнеться до нас із західним переносом. Із Заходу.

Але сьогодні в магазині зіткнувся з тіткою, яка каже знайомій щось типу – ну от, сьогодні в Москві така погода, післязавтра і у нас таке буде. Фігушки. До нас тягне циклон. І він з Атлантики.

Задумався. Єдине, що може долетіти до нас гарного з Москви – це антициклони з ясним сонечком влітку. Але дякувати за це ми маємо Найвеличнішому лідеру сучасності, бо “Прошла зима, настало лето, спасибо партии за это”. А партія ця – “Слуга народу”.

Я тут проводив одне соцдослідження в Сумах. У місті за партію “Слуга народу” готові найближчої неділі проголосувати 32% людей. Причому за інші партії ми ставили місцевих лідерів, а тут поставили у анкеті так: “Голова партії “Слуга народу” – прізвище якого поки-що не відоме”.

За інші партії ми ставили місцевих лідерів, а тут поставили у анкеті так: “Голова партії “Слуга народу” – прізвище якого поки-що не відоме

За цього невідомого лідера і його молоду (сподіваюся!) команду в Сумах готові проголосувати 32% людей.

Скільки з них будуть дзвонить проституткам, хто з них сидів за насильство? Хто вони власне такі – 32% людей всерівно.

Це все, що треба знати про виборців, які вирішують нашу долю.

Найму репетитора з англійської для дітей. Відчуваю, що з такими співвітчизниками доведеться їхати на старість в еміграцію.

Або пасіонарії таки знову вийдуть – і обнулять вибір (от сказати зараз без мата) малоосвіченої частини населення (рагулів), яка хоче халяви і яку мучить жаба.

Я за революцію! Щось давно не було красивої драчки у Києві!

Віктор Бобиренко
Політолог

В Мюнхені продавлюють нові “мирні плани”

  • Лютий 14, 2020

Цілком закономірно, що росіяни в Мюнхені продавлюють все нові “мирні плани” й розмивають питання російсько-української війни в порядку денному Євросоюзу. Так буває, якщо в образі прохача бігаєш за російським президентом, сподіваючись на зустріч, всюди говориш про готовність до миру і щось там “бачиш в очах Путіна”.

Росіяни взяли поступливих німців, кількох пригодованих українських “експертів” і презентували черговий план, де за низкою нібито правильних безобідних пунктів, на кшталт відновлення роботи СЦКК, розмінування, розширення СММ ОБСЄ, закладені просто атомні бомби під нашу спроможність продовжувати опір агресору:

– поступове зняття санкцій з Росії та визначення точок зближення Євросоюзу з РФ;

– відновлення торгівлі України з Росією та інші бредні;

– діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, “для подолання речей, які розділяють” (очевидно також у контексті Росії).

І мало не найбільш палівне: “Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію”.

У нас тут досі фиркають, коли чують “українська ідентичність” та щось про необхідність її поширення, а росіяни знають, в які точки бити

У нас тут досі фиркають, коли чують “українська ідентичність” та щось про необхідність її поширення, а росіяни знають, в які точки бити. І чітко прописують це навіть у таких документах.

Окреме питання щодо “експертів”, яких долучили до розробки цього документу: Василь Філіпчук, Олександр Чалий та Олексій Семеній. Гівноїди і колаборанти.

Поки наші “лідери” граються у шпигунські ігри в Омані, росіяни системно нав’язують європейцям свої наративи і плани. Слати подалі авторів, підписантів і поширювачів цього плану, бажано дуже оперативно і з трибуни Мюнхенської безпекової конференції.

РОМАН КУЛИК
Офіцер ЗСУ, співзасновник освітнього проекту “Експертний корпус”

Природний процес окупації

  • Лютий 6, 2020

Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков не бачить нічого особливого в тому, що новим “главою уряду ДНР” став колишній віце-губернатор Іркутської області.

За твердженням Пєскова, Володимира Пашкова ніхто на Донбас не делегував і місцевий “уряд” він очолив як приватна особа.

Пану Пєскову можна було б нагадати, що Стрєлкова, Бородая та інших російських громадян, які брали участь в нападі на Україну і знищенні малайзійського “Боїнга”, теж формально ніхто на Донбас не делегував. І всіх тих “добровольців”, набором яких займалися російські військкомати, ніхто на Донбас не делегував. І хлопців з Бурятії, з якими в госпіталі зустрічався Кобзон, ніхто на Донбас не делегував. І самого Кобзона, який навіть перед смертю брав участь в пропагандистському забезпеченні окупації свого рідного краю, ніхто на Донбас не делегував.

Таких “не делегованих” на Донбасі – вагон і маленький візок

Це вони самі.

Але, звичайно, Пєсков – як і інші брехуни на путінській зарплатні – тільки посміється над моїми словами. Тому що для нього, як і для будь-якого іншого чиновника, те, що відбувається на Донбасі – природний процес окупації. І оприлюднення прізвища Пашкова – не більше ніж ротаційна випадковість. Таких “не делегованих” на Донбасі – вагон і маленький візок. І це зовсім не вагон з вугіллям.

Це вагон з окупантами, які крадуть українське вугілля, українські підприємства, українське обладнання, українську землю. Пашков – просто один з них, не перший і не останній. І в його призначенні не варто вбачати якусь особливу демонстрацію намірів, якесь прагнення показати Володимиру Зеленському та його команді, що росіяни тепер правлять Донбасом.

Нікому в російському керівництві не цікаві поступки і надії Зеленського на припинення війни

Зовсім ні. В тому-то й суть ситуації, що це призначення – буденність. Те, що Донбас – колонія Росії, це такий самий факт, як анексія Криму або визнання Росією “незалежності” Абхазії і Південної Осетії. Кремль нікому нічого не демонструє, не хоче показати, якими будуть його дії, якщо в Києві не підуть на поступки. Нікому в російському керівництві не цікаві ці поступки і надії Зеленського на припинення війни і повернення Донбасу.

Російські чиновники просто керують колонією.

Віталій Портников

Терористи, агентурні мережі, кібератаки: У СБУ підбили підсумки діяльності за рік

  • Лютий 4, 2020

У 2019 році Cлужба безпеки України попередила три терористичні акти, викрила чотири агентурні мережі ворожої спецслужби та запобігла здійсненню більше півтисячі кібератак, зокрема на інформаційні системи держорганів та об’єкти критичної інфраструктури.

Про це повідомив голова СБУ Іван Баканов, підбиваючи підсумки діяльності спецслужби за 2019 рік під час засідання колегії СБУ.

Він наголосив, що в майбутньому служба приділятиме більше уваги стратегічним питанням національної безпеки, боротьби з тероризмом, контррозвідувальної діяльності та відмовиться від невластивих їй функцій та повноважень. По-іншому працюватиме з кадрами.

За його словами, реформа СБУ приведе до зміцнення Служби та покращення результатів її роботи.

«Ми підготували новий проект закону «Про СБУ». Наразі документ знаходиться в Офісі президента. І задасть вектор перезапуску роботи Служби. Це фундамент, на якому зводиться будівля оновленої СБУ. Йдеться про зміну підходів у роботі – від реактивного до проактивного. Служба має зосередитись на нейтралізації загроз, а не боротися з їхніми наслідками», – наголосив Баканов.

Він пояснив, що новий закон – «про якісно інший рівень оплати праці».

«Зарплати співробітників СБУ будуть дійсно вищі. Але й рівень відповідальності підвищиться. Це я вам обіцяю», ‒ зазначив голова Служби.

Особливу увагу керівників регіональних управлінь Баканов звернув на необхідності покращити оперативну роботу та недопущення будь-яких зловживань та правопорушень із боку співробітників спецслужби.

«Світ змінюється. Тож закликаю змінюватись і вас. Іншого шляху в нас з вами немає», ‒ підсумував Баканов.

Микола Лимаренко

Вони не мали щеплення

  • Лютий 2, 2020

Поки багато людей переймаються і слідкують за тим, як поширюється новий штам коронавірусу 2019-nCoV, на другий план відходять інші небезпечні хвороби, які вже тут і зараз, — ГРВІ та грип.

Лише за тиждень захворіло майже 200 тисяч людей

За даними Центру громадського здоров’я України, минулого тижня було перевищено епідпоріг захворюваності на 1,4%. Лише за цей же час захворіло майже 200 тисяч людей, померло чотири людини. Вони не мали щеплення проти грипу. Загалом лабораторно підтверджено 13 смертей від ускладнень грипу з початку епідсезону.

Перевищення епідпорогу ще не означає початок епідемії грипу, але вказує на збільшення інтенсивності захворюваності. Епідемію фіксують, коли показники захворюваності на грип та ГРВІ перевищують епідемічний поріг середнього, високого або дуже високого рівня інтенсивності. Поки таких показників не досягнуто.

Перевищення епідпорогу ще не означає початок епідемії грипу

Але за такого рівня захворюваності важливо не втрачати пильності і зосередитися на профілактиці. Водночас, не піддаватися паніці через хвороби, яких ще навіть немає в Україні. Пам’ятайте, що надмірний стрес може впливати на захисні функції організму.

Є базові рекомендації, які допоможуть зробити себе менш вразливим до будь-яких хвороб — застуди, грипу і навіть коронавірусу:

– Ретельно мийте руки водою і милом. Якщо вода і мило недоступні, використовуйте антисептик для рук. За першої ж нагоди шукайте можливості помити руки водою і милом.

Руки мити слід протягом 20 секунд

Миття рук просто водою без мила та витирання недостатньо ефективне. Мило і його пінка допомагають змити бруд та мікроби. Пам’ятайте, що руки мити слід протягом 20 секунд.

– Не торкайтеся носа, рота чи очей брудними руками.

Ми часто торкаємося своїх очей, носа і рота, навіть не усвідомлюючи цього. Таким шляхом патогенні організми з брудних рук можуть потрапити в організм, викликаючи різні хвороби. Через брудні руки передаються кишкові інфекції та той самий грип. Також мікроби з брудних рук можна перенести на інші предмети — поверхні меблів, поручні, стільниці або іграшки, або ж потім перенести на руки іншої людини.

Краплі, заражені вірусом застуди чи грипу, можуть залишатися “заразними” протягом кількох годин, залежно від поверхні, на яку вони потрапляють і умов навколишнього середовища. Як правило, довше вони живуть на твердих поверхнях — на металі чи пластику, менше — на м’яких поверхнях.

Інші фактори, а саме кількість частинок, що осідають на певній поверхні, температура та вологість навколишнього середовища, також визначають, наскільки довго віруси застуди чи грипу залишатимуться активними. Низькі температури підвищують виживання вірусів у повітрі.

– Уникайте тісного контакту з людьми, які мають симптоми грипу чи застуди.

Безпечною відстанню вважають приблизно два метра від хворої людини

Найчастіше вірус грипу потрапляє до організму повітряно-крапельним шляхом, коли людина його вдихає. Аби зменшити ризики захворіти, безпечною відстанню вважають приблизно два метра від хворої людини.

Захист також може забезпечити звичка пчихати чи кашляти у серветку, яку одразу ж треба викинути у сміття, а не залишати десь на столі чи у кишені. Опісля варто помити руки. Якщо серветки немає, пчихати та кашляти краще у згин ліктя, а не долоні.

Люди з грипом найбільш “заразні” в перші 3-4 дні після початку хвороби. Також дорослі, які не мають проблем зі здоров’ям можуть передавати вірус навіть за день до появи симптомів і до 5-7 днів після початку хвороби. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути “заразні” більш ніж 7 днів.

– Провітрюйте приміщення і робіть вологе прибирання.

Надто сухе повітря у кімнаті сприяє тому, що частинки бруду та пилу довше зависають у повітрі, тому вони можуть бути додатковими подразниками та носіями бактерій і вірусів.

Також поверхня слизової оболонки носу, має постійно омиватися рідким слизом. Так вона очищується — це захисна система нашого організму. Якщо в приміщенні надто сухо, ця захисна функція не буде працювати.

Занадто сухе повітря може навіть сприяти початку спалахів грипу

Є дослідження, які вказують, що сухе повітря негативно впливає на захисні функції організму і підвищує ризики захворіти на грип. Також занадто сухе повітря може навіть сприяти початку спалахів грипу.

– Вакцинуйтеся від грипу.

Це особливо важливо для людей, які мають хронічні хвороби, дітям та вагітним. Щеплення проти грипу можна робити протягом усього епідсезону, а не лише на початку. Тому якщо ви досі не вакцинувалися — доцільно і потрібно зробити це зараз

Щеплення можна робити протягом усього епідсезону, а не лише на початку

– Збалансовано харчуйтеся, пийте достатньо рідини і будьте фізично активним. Дотримуватися цих базових порад доцільно завжди, аби залишатися здоровим і мати ресурс на боротьбу з хворобами.

Якщо ж захворіли:

Не займайтеся самолікуванням і консультуйтеся зі своїм сімейним лікарем.

Не намагайтеся переносити хворобу “на ногах”, якщо захворіли — залишайтеся вдома.

Збалансовано харчуйтеся і пийте достатньо рідини. Наш організм — основний інструмент боротьби з грипом.

Не перетворюйте кімнату “на бункер” — регулярно провітрюйте та зволожуйте приміщення.

Звичайну застуду можна “вилікувати” постільним режимом і рясним питтям протягом кількох днів. Грип — більш серйозне захворювання, яке зазвичай потребує консультації з лікарем.

Навіть мінімальні заходи профілактики будуть вагомим внеском не лише до вашого здоров’я, але й ваших близьких, колег, людей, які їдуть поруч у транспорті.

Уляна Супрун

У США зарплати у державному секторі нижчі, ніж у топових компаніях

  • Січень 16, 2020

Поки зарплати міністрів та держслужбовців жваво обговорюють в Україні, у США існує унормована практика нарахування зарплат та бонусів для посадовців.

Ось кілька фактів.

1. Всі заробітні плати чиновників будь-яких рівнів у США – відкрита інформація, яку можна знайти онлайн щодо кожного службовця. Зарплату нараховують за прозорою системою відповідно до посади (рівня і так званого “кроку”) та стажу. Наприклад, президент країни отримує $400 тис. на рік, віце-президент – $247 тис. Однак, це до вирахування податків, які в середньому складають 25%.

Президент США отримує $400 тис. на рік, віце-президент – $247 тис.

2. Підвищення оплати праці можливе лише завдяки переходу у вищий “ранг” (Grade – GS) та “сходинку” (Step). Підняття на вищу сходинку відбувається кожні 1-3 роки. Начальство може і винагородити переходом на вищу сходинку раніше. А от зростання в ранзі здійснюється лише зі зміною посади та обов’язків та не завжди негайно супроводжується зростанням зарплати. Окремо може відбуватись коригування ставки з огляду на інфляцію на 3-4% для всіх працівників державного сектору, – це можливо лише за рішенням президента США.

3. За роботу у свята, а на державному (федеральному) рівні їх – 10, службовцям виплачують подвійну оплату за день роботи. 10% доплачують за роботу у неділю та в нічні години – з 6 вечора до 6 ранку. Також існує “локальна” надбавка, яка вища у великих містах із дорогим рівнем життя. Всі бонуси чи премії також обкладають податком.

Порівняно із топовими приватними компаніями, зарплати у державному секторі нижчі

4. Порівняно із топовими приватними компаніями, зарплати у державному секторі нижчі. Наприклад, HR-менеджер у великій міжнародній FMCG-компанії Nestlé отримує в середньому $102 тис. у рік. У державних структурах – $95 тис. Натомість, робота у державних структурах приваблює, передусім, стабільністю, кількістю вихідних, відносно високою пенсією та іншими бонусами.

Примітно, люди, які проходили у США військову службу, мають суттєві преференції під час прийому на федеральні позиції.

5. Такі зарплати держслужбовців можуть здатись великими, але треба пам’ятати про рівень витрат у США. За так званим “індексом Біг-Мака”, Америка – у топі країн світу за рівнем цін. Україна – серед держав, де цей бургер коштує найменше.

Це відображає загальний рівень цін на продукти харчування, оплату праці та оренду. До прикладу, в найдорожчому місті у США – Сан-Франциско – середній дохід родини складає $96 тис. до сплати податків. Це близько $6 тис. у місяць чистими. І при цьому середня сума орендної плати у місті – $3,5 тис. на місяць.

Державні працівники мають від 13 до 26 робочих днів оплачуваної відпустки на рік, залежно від стажу, а також 13 днів лікарняного

6. Державні працівники мають від 13 до 26 робочих днів оплачуваної відпустки на рік, залежно від стажу, а також 13 днів лікарняного. Лише із 2020 року у чиновників з’явилась можливість мати 12 тижнів відпустки по догляду за дитиною – до цього до чи після народження дитини жінки повинні були використовувати відпускові та лікарняні, що вони встигнули накопичити, чи залишатися вдома за власний рахунок.

7. Державні службовці мають гарне страхування життя та медичне страхування, що може бути кращим за провідні корпоративні пропозиції. Крім того, чиновники мають пільги на використання громадського транспорту. У Вашингтоні держслужбовцям повністю оплачують проїзд на метро та автобусах до офісу та додому, що допомагає розвантажити столичні дороги, які все одно вважаються одними із найбільш завантажених в країні.

8. Серед працівників федеральних агенцій, так само як і в американських приватних компаніях, широко поширена практика роботи з дому за виконання низки умов і зі згоди керівництва. До речі, хоча федеральний уряд у Вашингтоні може закритися за найменшого снігу, це не означає, що чиновники просто відпочивають. Більшість з них працює з дому, згідно із заздалегідь встановленими процедурами, у тої же час вони не створюють заторів та дають можливість працювати снігоприбиральній техніці.

Прогули – найшвидший шлях до звільнення

9. Покарання за прогули, а особливо – подання неправдивої інформації про свою присутність на роботі, у державних службовців може бути вищою ніж у приватних компаніях. Адже якщо чиновник “краде час” у своєї агенції, він “краде гроші платників податків”. Прогули – найшвидший шлях до звільнення.

10. Якщо Конгрес і президент не можуть дійти згоди щодо державного бюджету на наступний рік, то федеральний уряд не має фінансування, а більшість державних структур – від міністертсв до національних парків – змушені закритися, і працівників відправляють у неоплачувану відпустку. Частина службовців агенцій, що мають статус таких, що виконують “критично важливі функції”, як-то працівники служб безпеки в аепорортах, змушені працювати безоплатно. Вони отримують компенсації, лише коли влада узгоджує федеральний бюджет.

Марія Прус