Петиція про заборону артистам із РФ виступати набрала 25 тис. голосів

  • Жовтень 11, 2021

Петиція з вимогою повністю заборонити артистам з Росії виступати до деокупації Криму та повернення під контроль Києва східних кордонів набрала 25 тис. голосів

Тепер на петицію має відреагувати президент України Володимир Зеленський.

Петицію створив телеведучий Ігор Кондратюк.
Оскільки представники агресора, які промовчали й тим самим підтримали окупацію Криму та розв’язання Росією, їхньою батьківщиною, війни на східному Донбасі, своїм мовчанням теж несуть відповідальність за агресивні дії Росії. Винятки для заборони допускаю лише для тих російських представників культури, хто публічно виступив проти російської агресії: письменник Віктор Шендерович, акторка Лія Ахеджакова, музикант Андрій Макаревич та інші. Це неприродньо, коли артист виступає і для росіян-окупантів, і для окупованих ними українців

Восьмий рік триває агресія РФ проти України. 2014-го російський окупант захопив Крим. Також російська армія захопила райони Донецької та Луганської областей. Там діють російські окупаційні адміністрації.

З початку російської агресії на Донбасі під час боїв загинули 2694 українських військовослужбовців, зазнали поранень 10 237, повідомляли Збройні сили України в травні.

В Університеті культури пройшло перше заняття на факультеті ТікТок.

  • Вересень 22, 2021

Михайло Поплавський привітав студентську молодь і подякував громадськості, українським та закордонним ЗМІ за жвавий інтерес до відкриття факультету ТікТок.

“Відбувся справжній резонанс, що ми вперше в Україні та світі відкрили факультет ТікТок. Багато було критики в нашу сторону, значить ми на правильному шляху. Критика пробуджує в нас ще більше бажання розвиватися, виховати нову плеяду трендсеттерів і вивести україномовний ТікТок на світовий рівень.

Я переконаний, що майбутнє за соціальними мережами, охоплення яких перевищує в мільйони разів “старі” медіа. Усі світові бренди вже не просто в соціальних мережах, вони існують у них.

Навчаючись на факультеті ТікТок, ви володітимете інструментами ефективних медіакомунікацій. Університет запровадив цілу серію нововведень, які дозволять молоді отримати професійно-практичні навички.

Ми готуємо студентів не до екзаменів, а до життя”.

На факультеті безкоштовно можуть навчатися всі студенти університету культури паралельно з фаховою освітою. Це буде друга вища освіта. А з першого вересня наступного року відбудеться набір на факультет ТікТок.

Навчатимуть на факультеті ТікТок режисури, акторської майстерності, звукорежисури, хореографії, блогерства, оперативного монтажу, діджитал-маркетингу, продюсування тощо. Студенти набудуть знання з маркетингу в соціальних мережах (SMM) та інфлюенс-маркетингу, продакшену, копірайтингу, PR, іміджології тощо.

Заняття проводитимуть викладачі відповідних кафедр, провідні практики-маркетологи, успішні SMM-менеджери, режисери, сценаристи. Також заплановані ексклюзивні майстер-класи відомих блогерів і тіктокерів.

“Для цієї сфери діяльності найважливіше навички та креатив, а не якісь “високі матерії”, мало застосовні в реальному житті. Головне завдання – зробити так, щоб випускники стали затребуваними і відомими. Буде багато практичних занять, а серед викладачів діючі креативники і ТОП менеджери компаній. Instagram, TikTok – це можливість бути успішним та багатим вже сьогодні”, – акцентував Поплавський та поділився зі студентами власним досвідом з блогерства.

Перше заняття тіктокерів проходило в професійно-практичній лабораторії ТікТок, також молоді представили ще дві лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, продакшн-студію та психологічно-емоційну лабораторію ТікТок.

Викладачка факультету ТікТок, кандидат наук із соціальних комунікацій, засновниця і генеральний директор Міжнародного брендингового агентства “BRANDING & BRANDING & CONSULTING VVV” Вілена Воронова зазначила: “Вітаю всіх, хто сьогодні прийшов зловити цей хайп. Долучилася і я, дякую за довіру.

Факультет ТікТок в університеті культури – інвестиція в бренд під неймом Україна. Університет культури амбітно і гонорово на весь світ вкотре заявив про українську ідентичність, про українську культуру, про українську душу, про український вуз. Ідея Михайла Поплавського українізувати найпопулярнішу соціальну мережу у світі ТікТок – ще один доказ того, що він ламав і ламає стереотипи та елімінує кліше. Факультет ТікТок – це інноваційний підхід у системі навчання – домінанта у навчальній парадигмі вишу”.

Викладач з хореографії факультету ТікТок, українська танцівниця, переможниця телевізійного талант-шоу “Танцюють всі” Ілона Гвоздьова звернулася до молоді: “Чесно кажучи, я навіть заздрю вам. Коли я навчалась, у нас не було таких можливостей. Вам усім потрібно бути вдячними Михайлу Поплавському, тому що він робить це від щирого серця.

ТікТок – така крута арт-платформа, це є самовиявленням і самовиразом. Ви можете танцювати, і нічого, якщо ви не потрапляєте до шоу, кастингів чи балетів. Покажіть себе, і, я думаю, вас помітять і запросять куди ви хочете”.

Ілона відразу зробила хореографічну постановку з майбутніми тіктокерами і їм це чудово вдалось.

Справжнім сюрпризом для студентів стали зіркові гості, топові тіктокери України: Анна Трінчер (1,8 млн. підписників ТікТок) – студентка Університету культури, українська співачка, акторка, блогерка та тіктокер-мільйонник; Ірина Кудашова (1,4 млн. підписників ТікТок) – акторка, блогер і зіркова випускниця Університету культури; та Влад Ледбой (1,6 млн. підписників ТікТок) – український тіктокер, блогер з мільйонною аудиторією.

“З’явився новий конкурентоздатний факультет, тому з сьогоднішнього дня я не тільки студентка факультету театру та кіно, а ще й факультету ТікТок. Чимало людей недооцінюють професію блогера, сюди входять ТікТок, Інстаграм та інші соцмережі. В першу чергу, це не знання, які можна отримати в інтернеті, на курсах… це особистість. І я дуже хочу, щоб в цьому місці мрії ви розвивали свою особистість, тому що тільки за справжніми і цікавими особистостями будуть слідкувати і йти”, – сказала Трінчер.

Зіркова випускниця Ірина Кудашова наголосила: “Я щаслива, що закінчила університет культури і тепер офіційно можу заявити, що здобуватиму тут другу освіту.

Дійсно, дуже круто, що в нашому виші з’явився такий факультет, і, як правильно сказав Михайло Михайлович, ви будете вивчати не просто ТікТок, а і акторську майстерність, хореографію, тому що ТікТок – це не “відкрити рота під музику” – це якісні, круті ролики, платформа, де ви зможете реалізувати свій потенціал. Бажаю вам творчих успіхів і натхнення”.

Влад Скоріш (Ledboy) підкреслив: “Я є україномовним блогером, тіктокером, і думаю, що в першу чергу задача факультету ТікТок – це створювати український контент, тому що зараз його чомусь недооцінюють, і всі намагаються зробити російськомовним, щоб стати більш популярними. Але не варто за цим гнатися, потрібно створювати те, що йде від серця. Танцюйте під українські тренди, жартуйте українською, розповідайте історії українською, адже так насправді цікавіше, у нас все набагато краще, і це треба зрозуміти. Я вважаю, з факультетом ТікТок кожен зможе показати щось своє українське і на вас чекає визнання”.

В одній аудиторії зібралася велика кількість студентів університету культури всіх курсів з різних спеціальностей, які вже на першому занятті отримали інсайти та практичне завдання для розвитку власних брендів в ТікТок. Вони мали виняткову можливість не тільки поспілкуватися з відомими блогерами, а й запостити спільні ТікТок тренди з ними.

“Факультет ТікТок – це новий виклик. Потрібно розвиватися, створювати власні бренди і задавати сучасні українські тренди. Ми повинні показати всьому світу, що у нас талановита нація, креативні студенти і у них велике майбутнє”, – зауважив Поплавський.

Із 15 по 19 вересня у Львові відбувся 28-й Форум видавців — літературний фестиваль і книжковий ярмарок

  • Вересень 22, 2021

Там провели понад 160 подій наживо й онлайн. Взяли участь 250 письменників, видавців, перекладачів, громадських діячів, музикантів і культурних менеджерів. Серед них 25 — іноземні автори. Разовий квиток коштував 60 грн. Вхід на усі п’ять днів обходився у 150 грн.

— Давайте вже той квиток, бо не втерплю, — жартує при вході у Львівський палац мистецтв чоловік років 35 на вигляд у синій кофті з підкоченими по лікті рукавами.

— Я книжковий фанат, такого не пропускаю, — розповідає чоловік. Називається Артуром.

— Приїхав із Києва, спеціально взяв три дні вихідних за свій рахунок. Начальник злий, сказав, що вирахує із зарплати. Та я тут стільки потрачу, що й не буде помітно, — додає Артур.

— Щороку виділяю 10 тисяч на форум. У цю суму входить дорога, проживання і харчування у Львові, а також книжки. Цього разу взяв на тисячу більше, бо все подорожчало. Знайомі сміються. Мовляв, навіщо тягати ті книжки через пів України, коли можна замовити в інтернеті. Але ж мені треба книжку пощупати, понюхати, пооглядати, тоді це особливий кайф. Через інтернет — усе мертве.

У дворі книжкових яток на око кілька десятків. Окрім книжок, продають ще сумки, чашки, сувеніри. Всередині Палацу мистецтв ярмарок розмістився на трьох поверхах.

— Немає в Україні нормальної сучасної літератури. Усі графомани, — 56 річний Вадим Черков стоїть біля намету “Видавництва Старого Лева”. Переглядає книжки з позначкою “розпродаж”. На ярмарку придбав біографію фантаста Станіслава Лема “Життя не з цієї землі” та “Скоропадський і Крим” Сергія Громенка видавництва “Наш формат”. Витратив майже 500 грн.

— Читав Андруховича. Непоганий у нього стиль. Та й ранні твори, ті що у 1990‑ті писав, хороші. А потім писати нормально перестав. Забужко — вопше не розумію. Дивно, що всю її писанину розхвалюють. Переоцінена. Хто там ще з молодих — навіть не згадаю. Нічого не зробило ваше покоління, лиш країну розвалило. Єдина, кого досі читаю — Ліна Костенко. Її вірші — то сила. Але всі проти неї змовилися, от і не приїжджає більше на ­Форум.

29‑річна Юлія Копровська 10 років поспіль відвідує фестиваль. Цього року купила одну книжку — “Дівчина в Карпатах” Мені Мюріел Дові видавництва “Апріорі”. Заплатила 150 грн.

— Довго чекала виходу цієї книжки, — говорить Юлія. — Але розчарувала обкладинка. Наче з 1990‑х. Розмовляла з видавцями, вони сказали, що використали оригінальне фото мандрівниці. Дивно, бо поруч на стенді стояли книжки з гарними мінімалістичними обгортками, зробленими зі смаком. Не розумію в чому проблема — чи то дизайнери зробили халтуру, чи видавцям було плювати. Відповіли — я не єдина, хто на обкладинку скаржиться.

Жінка ховається від дощу під чорною парасолею з зірковим принтом. Тримає телефон зі списком книжок, які планує купити на форумі. В переліку — 13 позицій.

— Виписала ціни інтернет-магазинів, ходжу й порівнюю. Чимало книжок дорожчі на Форумі. В середньому на 20–30 гривень. Планувала витратити 2 тисячі. Загалом розчарована і ярмарком, і програмою фестивалю. Три роки тому не встигала, розривалася між подіями та автограф-сесіями, за собою носила торби з книжками, а цього року навіть не знаю, на що піти.

Відвідувачам волонтери роздають бежеві екоторби з вишневим логотипом Форуму.

— Приємний сюрприз від організаторів, — каже 33‑річна Надія Велично з Тернополя. Жінка тримає за руку сина Олексія, 5 років. У дитини на плечах теж торба з логотипом, сягає майже колін. Обоє в жовтих дощовиках.

— Чоловік приїхав у відрядження, а ми попросилися з ним на Форум. Шкода, що з погодою не пощастило. Уже другий день дощ. Вчора гуляли з Олексійком містом, а нині пообіцяла привести його сюди. Біжимо на автограф-сесію до Макса Кідрука. Читаємо його сім’єю, маємо майже всі книжки. На покупки батько нам дав тисячу гривень. Собі навряд чи щось виберу, але куплю те, що син захоче. За умови, що потім прочитає.

Хлопчик капризує і смикає жінку весь час за руку.

— Стараємося з чоловіком заохотити малого до читання. Поки що погано виходить. Не може всидіти за книжкою. Може, після цієї події зрозуміє, що читати — це круто.

Оля Стадник і Вікторія Кущик — другокурсниці. Навчаються у Львівському університеті Івана Франка на філології. Роздивляються новинки “Видавництва Анетти Антоненко”.

— Нам викладачі радили прийти на Форум. Торік через пандемію не вийшло. Цього року тієї помпезності, про яку нам всі говорили, не застали, — каже Ольга. Дівчина придбала книжки “Секс та релігія”, “Лайно. Темна матерія” і “Алкоголь. Дух сп’яніння”. Заплатила 450 грн. — Люблю читати про історію побуту. А почалося все з “Праведного Ката”, книжки англійського дослідника про життя ката з міста Нюрнберг. Тепер вишукую все таке.

— Спустила весь аванс, а мала купувати шафу в коридор, — каже 26‑річна Ірина Стадніченко, із зеленим волоссям і сережкою в носі. Ховається від дощу в холі Палацу мистецтв. Тримає чотири паперові пакети, за спиною рюкзак, теж напакований книжками. — Не знаю, як усе додому нести. Боюся, що пакети намокнуть й порвуться дорогою. Доведеться таксі викликати. На Сихів (район у Львові. — ГПУ) в таку погоду буде понад 200 гривень.

Загалом Ірина придбала 14 книжок.

— Закупляюся так лиш раз на рік, і до наступного форуму все читаю. Найбільше подобається фантастика — улюблений Стівен Кінг. Маю майже всі його книжки, які вийшли українською. Нині купила “Інститут”, “Коли тече кров”, “Кінець зміни” й “Необхідні речі”. Взяла ще другий том Рея Бредбері. Решта — майже всі книжки з “Нашого Формату”. Вони видають прикольний наук-поп і мотиваційну літературу. Розумію, що багато де переплатила, але традиція є традиція. Ще планую піти на “Ніч поезії та Музики”.

38‑річний Руслан Лужний біля стенда видавництва “Білка” на другому поверсі Палацу мистецтв розглядає книжку “Конго-Донбас” Василя Мулика.

— На передовій не був. Хоч і служив на Донбасі, — каже Лужний. — Коли повернувся, почав купувати книжки, які просили військові, й передавати туди. Не читав сам, бо ніколи не відчував потреби. А потім узяв Орвелла “1984”. Не думав, що так сподобається. Плавно перейшов на українських письменників, які пишуть про війну. Виявляється, є багато крутої літератури. Особливо сподобалися “Карателі” та “Герої, херої та не дуже”.

У коридорі, що веде з однієї виставкової зали в іншу, на лавці сидить сива жінка. Перераховує гроші в гаманці. Через плече повісила чорну сумку. На шиї біле намисто, обличчя щільно закриває маска.

— Тільки шість книжок поки що купила, — каже 78‑річна Галина Миколаївна й витягає покупки. — Ось “Теплі історії до шоколаду” Надійки Гербіш, на що мені 2019‑го грошей не вистачило. Я ще не пропустила форум жодного разу. Читання люблю понад усе. Вдома маю столик посеред кімнати й поряд зроблена лавка, а на ній всі книжки з форуму посортовані у стопки за роками, в які купувала. Ще є окрема шафа зі старими виданнями. Нині скупилася на тисячу гривень. Минулого разу віддала 3 тисячі й така сума десь йде щороку. Я хоч і пенсіонерка, але на книжки відкладаю весь рік.

Форум видавців відвідали 30 тис. людей.

Автор: Анна-Лілія КОКОРА, Оксана КНЯЖИК

“Венеціанський кінофестиваль-2021”: список переможців

  • Вересень 13, 2021

Головний приз Венеціанського кінофестивалю – “Золотий лев” дістався картині “Подія” французького режисера Одрі Диван. Про це в суботу, 11 вересня, повідомляється в Twitter фестивалю.

“Срібного лева” присудили Джейн Кемпіон за фільм “Влада пса”. Гран-прі удостоєний Паоло Соррентіно, який зняв стрічку “Рука бога”.

Кращою актрисою визнана Пенелопа Крус за роботу у фільмі “Паралельні матері” Педро Альмодовара. Нагороду за кращу чоловічу роль отримав Джон Аркілла, який зіграв у картині “На роботі: зниклі 8” Еріка Матті.

Нагороду за кращий сценарій отримала Меггі Джилленхол за фільм “Зникла донька”.

Україну представляли три фільми: “Блик” Валентина Васяновича, “Носоріг” Олега Сенцова і спільна робота українських, чеських і словацьких кінематографістів – “Цензорка” словацького режисера Петера Керекеша. Власне останній фільм отримав нагороду за кращий сценарій в секції “Горизонти”.

Журі цього року очолив режисер Пон Джун-хо, який отримав в 2020-м “Оскар” за фільм “Паразити”. Разом з ним переможців обирали оскароносна режисер Хлоя Чжао, актриси Вірджинія Ефіра, Синтія Еріво і Сара Гадон.

В Основному конкурсі в цьому році був представлений 21 фільм.

В США у Гарвардському університеті відбулась онлайн-церемонія вручення Шнобелівської премії — однієї з найвідоміших антинагород світу.

73 церемонія нагородження американської телевізійної премії “Еммі” оголосила цьогорічних претендентів

  • Липень 14, 2021

Четвертий сезон найдорожчого серіалу стрімінг-сервісу Netflix про британську монаршу родину “Корона” найбільше представлений в акторських номінаціях. Між собою конкуруватимуть виконавиці головних ролей королеви Єлизавети ІІ та принцеси Діани — Олівія Колман та Емма Коррін. Гелена Бонем-Картер та Джилліан Андерсон, які зіграли принцесу Маргарет та прем`єр-міністерку Маргарет Тетчер, претендують на нагороду як акторки другого плану.

Загалом серіал представлений у 24 номінаціях. Стільки же має фантастичне шоу “Мандалорець” зі всесвіту “Зоряних воєн”. Другий сезон серіалу про пригоди космічного мисливця за головами найбільше представлений у технічних номінаціях.

На 23 нагороди претендує серіал “ВандаВіжен”. Стилізоване під старі американські ситкоми шоу про супергероїв Marvel Ванду Максімофф та Віжена дебютувало на стрімінг-сервісу Disney+ у січні.

Цього року канал HBO має 130 номінацій. Його найбільший конкурент Netflix претендує на 129 статуеток. На третьому місці знаходиться Disney+ з 71-ю потенційною нагородою.

На попередній церемонії вручення премії “Еммі” комедійне шоу “Шиттс-Крік” встановило рекорд, отримавши нагороди в усіх 4 акторських номінаціях. Серіал “Спадщина” став найкращою драмою.

Цьогорічні лідери “Корона” та “Мандалорець” отримали 2 та 7 нагород відповідно.

В Україні заборонили для демонстрації і поширення сім фільмів і серіалів

  • Липень 7, 2021

У створенні цих стрічок брали участь люди, які становлять загрозу національній безпеці України, повідомили на сайті Державного агентства з питань кіно.

Під заборону потрапляють такі фільми:

“Шукайте маму” (Росія, 2012)

“Не плач за мною, Аргентина!” (Росія, 2012-2013)

“Не народися вродливою” (Росія, 2005-2006)

“Однокласниці” (Росія, 2007)

“Щасливої дороги!” (Росія, 2008)

“Алі-Баба і сорок розбійників” (Україна, 2005)

“Офіцерські дружини” (Україна, 2015)

Також під обмеження потрапили: актриса Юлія Глєбова, співак Денис Клявер, актори Костянтин Кабанов і Роман Курцин.

Російській акторці заборонили в’їзд в Україну на 3 роки. Причина – незаконне відвідування окупованого Криму. Акторкою виявилася 59-річна Роза Хайрулліна. В Україні вона планувала взяти участь у кінозйомках.

10-ий ювілейний фестиваль “Тиждень австрійського кіно” стартує 15 липня у столичному кінотеатрі “Жовтень”

  • Липень 4, 2021

Цьогоріч у програмі форуму — 5 повнометражних стрічок.

Екранізація однойменної філософської повісті німецького письменника Германа Гессе “Нарцис і Ґольдмунд” розповідає про двох послушників із відлюдного німецького монастиря у пізньому Середньовіччі. Стрічку номінували на Німецьку кінопремію 2020 у категоріях “Найкращий грим” і “Найкраща робота художника-постановника”.

За сюжетом драми “Розбий моє серце” двоє ромів Пепе і Марсела з бідного селища у Словаччині мусять жебракувати у Відні. Вони закохуються одне в одного, однак знаходяться під пильним наглядом жорстокого дядька хлопця. У 2018 році стрічка перемогла на Фестивалі південно-східного європейського кіно в Лос-Анджелесі та отримала приз за найкращий сценарій на Кінофестивалі в Бібераху.

У документальному фільмі “З Австрії до Австралії” йдеться про пригоди двох друзів у велосипедній мандрівці. Вони вирішили здолати 18 тисяч кілометрів із Австрії до Австралії через 19 країн.

Картина “Лисиця в норі” розповідає про вчителя Фукса. Він починає працювати у в’язничній школі та знайомиться із таємничою та замкненою у собі ученицею Самірою. Стрічка отримала приз за Найкращу режисуру на кінофестивалі ім. Макса Офюльса, та була нагороджена за найкращий монтаж і сценарій на кінофестивалі “Діаґонале”.

Також на великому екрані покажуть стрічку одного з найвидатніших австрійських режисерів Міхаеля Ганеке “Піаністка”. Фільм вийшов у 2001 році, цьогоріч відзначається його 20-річчя. У ньому йдеться про професорку Віденської консерваторії, яка досі спить у ліжку з мамою. Однак раптом у неї закохується один із її учнів. Роль викладачки виконала всесвітньовідома французька акторка Ізабель Юппер. Також у фільмі зіграла володарка премії БАФТА Ева Ґрін. “Піаністка” отримала Золоту пальмову гілку та призи за найкращу жіночу і чоловічу ролі на Каннському кінофестивалі в 2001 році. Крім відзнаки у Каннах, Ізабель Юппер також отримала нагороду від Європейської кіноакадемії як найкраща акторка.

Тиждень австрійського кіно відбуватиметься у Києві до 21 липня. Також кінофестиваль пройде в Одесі з 30 серпня – 1 вересня. Фільми демонструватимуться мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Вперше кінофестиваль “Тиждень австрійського кіно” відбувся у 2021 році. Відтоді щороку Австрійський культурний форум у Києві та компанія “Артхаус Трафік” організовують покази найвизначніших стрічок, які вироблені в Австрії або в копродукції з нею.

Фестивалю Atlas Weekend, який запланований на 5-11 липня, оголосили бойкот

  • Червень 26, 2021

Про це повідомила Громадянська мережа “Опора”.

Громадська організація заявила, що цього разу не братиме участі в локації містечко ГО. Причина – участь у фестивалі російського співака Валерія Меладзе, який розважав самопроголошеного президента Білорусі, диктатора Олександра Лукашенка.
Ми не можемо собі дозволити бути поряд з людиною, яка розважає і веселить на приватних концертах сім’ю та поплічників самопроголошеного президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка, у той час, як режим знищує зародки громадянського суспільства, сотнями кидає людей до в’язниць, займається авіаційним тероризмом, закриває останні незалежні ЗМІ в Білорусі.
Нашого намету не буде цьогоріч на Atlas Weekend

В організації заявили, що підтримують народ Білорусі в його прагненні до вільних і чесних виборів та сподіваються на демократичний розвиток Республіки Білорусь.

25-27 червня в Києві та Одесі заплановані концерти громадянина Російської Федерації Василя Вакуленка, відомого під сценічним ім’ям “Баста”. Той давав концерти в окупованому Росією Криму.

СБУ звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики включити “Басту” у список осіб, які загрожують національній безпеці.

Звання найкрасивішого видання України здобула пізнавальна книжка-картинка про рух “Куди і звідки” творчої майстерні “Аґрафка”

  • Червень 23, 2021

Отримала гран-прі конкурсу “Найкращий книжковий дизайн 2021”.

Лауреата оголосили під час церемонії відкриття Х Міжнародного фестивалю Книжковий арсенал. Проходить у столичному Мистецькому арсеналі.

Диплом переможця та статуетку вручили Мар’яні Савці, головній редакторці львівського “Видавництва Старого Лева”, яке випустило книжку “Куди і звідки”. Розповідає про мандри людей, тварин, рослин. Про подорожі заради торгівлі чи завоювання, наукові експедиції та паломництво, міграції, мапи, навігацію, пошук свого власного шляху.
Два слова, які подорожній найчастіше чує у мандрах – “куди” і “звідки”. Ця книжка – візуальна й інтелектуальна мандрівка крізь тисячі років у пошуках відповідей на ці та багато інших запитань
ідеться в синопсисі.
Книга є простором часу і руху. Коли ми читаємо, то водимо очима, гортаємо сторінки. “Куди і звідки” – не тільки для дітей, а для кожного з нас. Ознайомлює з рухом у всіх його проявах. Рух людей та об’єктів, рух як політична дія, рух вітру, води, нашої планети. Його різні види в барвах, кольорах і графіці зміг показати тандем художників Романи Романишин та Андрія Лесіва. Так виникло гармонійне видання, яке присвячено руху і втілює його в собі
каже німецький редактор, письменник і художник Ян Венцель.

Конкурс “Найкращий книжковий дизайн” 2016-го започаткував Книжковий арсенал у співпраці з Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду Buchkunst. Цього року проводили вшосте. Отримали рекордну кількість заявок – 227. До участі приймали роботи, надруковані із серпня 2020-го до травня 2021-го.
Цьогоріч конкурс став справді брендом, як і свого часу Книжковий арсенал. Це ніби самодостатня частина заходу, але водночас немислима поза ним. Оскільки за візією фестивалю нам важливо поєднувати літературу і мистецтво, зміст та естетику. Ця подія дає нам таку змогу
говорить координаторка конкурсу Оксана Хмельовська.

Книга-переможець представлятиме Україну на міжнародному конкурсі книжкового дизайну Best Book Design from All Over the World у Німеччині.

Ювілейний Книжковий арсенал відбувається з 23 до 27 червня. Беруть участь понад 200 видавців, ілюстраторів, інституцій культури. Заплановано понад 300 подій – презентацій, дискусій, концертів, перформансів, лекцій, виставок.

Старовинні картини знайшли на смітнику

  • Червень 20, 2021

У німецькій Баварії чоловік знайшов в сміттєвому баку поруч з автобаном дві старовинні картини і передав їх поліції.

Мистецтвознавці прийшли до висновку, що це оригінали творів двох відомих художників XVII століття, повідомляє CNN з посиланням на німецьку поліцію.

Експерти встановили, що одна з картин – це автопортрет італійського художника П’єтро Беллотті, датований 1 665 роком.

На іншій картині зображений усміхнений хлопчик у червоній шапці, ймовірно авторства учня Рембрандта, нідерландського художника Самюеля ван Хогстратена. Дата створення цього портрета невідома.

Белотті писав портрети представників відомих сімей Венеції. Художнику позував кардинал П’єтро Оттобоні – віце-канцлер Святої Римської Церкви.

Самюель Діркс ван Хогстратен – нідерландський художник, гравер, письменник, теоретик мистецтва XVII століття. Починав як портретист, використовував звичну в той час схему парадного портрета.