За новим Держстандартом базової середньої освіти, з 2022 року школярів будуть вчити медіаграмотності

  • Листопад 25, 2019

Заявила про це міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Я вважаю, що певна інформгігієна є надважливою компетентністю, якою має володіти кожен, незалежно від віку. Починати зі школи працювати над медіаграмотністю дуже важливо, і ми це зараз вплітаємо під час розробки Державного стандарту базової освіти. Також будемо прописувати через освітні програми
За словами Новосад, наразі Держстандарт доопрацьовують. Презентувати його громадськості планують у березні 2020 року.
Ми говоримо про втілення нової української школи, і ми зараз на етапі початкової… Нам ще необхідно 2 роки довести початкові класи, і з 2022 року у нас іде перший 5-й клас, який буде навчатися за новим стандартом і де також буде ця компетентність

МОН затвердило пілотний проєкт з упровадження й розвитку м’яких навичок у 26 українських школах. Реалізувати його планують до 2024 року. Очікують, що нова система допоможе підвищити академічну успішність, знизити рівень булінгу, посприяти загальному задоволенню учнівства й заохоченню відвідання школи.

Ганна Новосад представила “To do list” змін, які впровадять у сфері освіти та науки

  • Листопад 18, 2019

Усі зміни пройдуть в три періоди – до кінця 2019 року, впродовж 2020 року і протягом наступних 5 років.

За словами мінстерки, президент та уряд мають на меті створити систему освіти, яка б забезпечувала безперервні можливості навчання. Вона повинна забезпечувати доступ до якісної освіти від раннього розвитку і до дорослого життя.
Маємо розвивати ті компетентності, отримувати ті знання, які є необхідними в сучасному світі. Ми, як профільне міністерство, своїм завданням бачимо вибудовування цілісної системи, яка на кожному з рівнів може підхопити людину і дати їй ті можливості і ті навички, необхідні для успішного професійного та особистого життя

Українці Ольга Харасахал, Софія Петришин, Назар Поночевний та Дмитро Лопушанський перемогли у Глобальному конкурсі інновацій AIGC-2019.

Нардепи ухвалили у першому читанні законопроект, в якому йдеться про вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти

  • Листопад 12, 2019

Зміни внесуть до деяких законодавчих актів.

Пропонують скасувати ліцензування близько 100 спеціальностей. Натомість залишать ліцензування лише рівнів вищої освіти, а також підвищать вимоги до ліцензіатів при підготовці фахівців з так званих регульованих професій.

Метою законопроєкту №2299 є врегулювання таких сфер, як ліцензування освітньої діяльності, вступ на навчання для здобуття вищої освіти, реалізація міждисциплінарних освітніх програм, а також окремих питань щодо забезпечення якості вищої освіти, форм її здобуття, вимог до керівника закладу, Національної рамки кваліфікацій.

Водночас пропонують реалізувати нові ініціативи щодо вступу на навчання для здобуття вищої освіти. Вони спрямовані на розширення доступу до вищої освіти для мешканців тимчасово окупованих територій, запровадження мотиваційного листа при вступі, врахування здобутків на міжнародних олімпіадах, збільшення питомої ваги творчих конкурсів у конкурсних балах, врегулювання питання про прийом іноземних громадян, встановлення обов’язковості єдиного вступного іспиту з іноземної мови.

Пропонують унормувати питання доступу до вищої освіти і укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, передбачити застосування технологій зовнішнього незалежного оцінювання для вимірювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти та фахової передвищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста), на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста), та їх використання поряд з іншими результатами для прийому до вишів, для атестації здобувачів вищої освіти, а також застосування Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для атестації осіб, які здобувають ступінь на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти.

Законопроєктом передбачає створення умов для розвитку міждисциплінарних освітніх програм, освітніх програм спільного та подвійного диплома, відмову від диплома державного зразка, зміцнення статусу дослідницького університету, запровадження дуальної форми здобуття освіти.

За це рішення проголосували 311 народних депутатів.

Український центр оцінювання якості освіти розмістив актуальні характеристики сертифікаційних робіт на ЗНО-2020.
У ній зазначено структуру тесту, кількість і типи завдань, наведено схему нарахування тестових балів і кількість балів, які можна отримати, правильно виконавши всі завдання тесту. Також вказано час, відведений на виконання тесту.

Міністерство освіти і науки цього року тимчасово призупинило атестацію українських вищих навчальних закладів

  • Листопад 5, 2019

До комісії з атестації наберуть додаткових експертів, повідомляє прес-служба МОН.

Атестація університетів продовжиться на початку 2020 року.

Глава МОН Анна Новосад повідомила, що в наступному році базове фінансування науки в вузах збільшиться з 100 млн до 400 млн грн.

Міносвіти запропонує Кабміну перерозподілити 100 млн грн, передбачені на базове фінансування в цьому році, на дофінансування пілотного проекту зі створення центрів колективного користування науковим обладнанням в університетах. На даний момент таких центрів в Україні відкрито 14.

Міністерство освіти і науки планує покращувати цифрові навички викладачів вузів. Першим кроком стануть відповідні онлайн-курси, повідомляють у МОН.

Наступного року екскурсії школярів оплачуватимуть коштами з державного бюджету

  • Жовтень 26, 2019

Це програма, ми її так назвали, “мобільності” школярів, щоб діти з різних регіонів могли мандрувати Україною. Кожна п’ята школа буде задіяна в цій програмі у 2020 році
Заявив міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський.

Уряд підтримав відповідну програму. Міністр чекає поки її затвердять у бюджет.

Зараз школярі мають пільги в межах учнівських квитків. Наприклад, діти віком 6-14 років оплачують 75% повної вартості проїзду залізницею в межах України.

На освітню сферу планують витратити 136,4 млрд грн. Видатки державного бюджету-2020 на освіту збільшили на 7,7 млрд грн порівняно з 2018-м.

В Україні нараховується 194 середніх шкіл із російською мовою навчання

  • Жовтень 21, 2019

Міністерство освіти і науки з вересня 2020-го почне переводити ці школи на українську мову викладання.

Найбільше російськомовних шкіл на Харківщині – 66. У Запорізькій області -35, Одеській – 34, Дніпропетровській – 31.

У Києві зараз працюють 4 російськомовні школи.

Перехід на українську мову має торкнутися як державних шкіл, так і приватних. Верховна Рада скоро голосуватиме за законопроект “Про повну загальну середню освіту”, який не дозволить у приватних школах викладати будь-якою іншою мовою.

Часто у формальному спілкуванні українці вживають українську мову, а у неформальному – російську. Про це свідчать дослідження мовознавців, повідомила професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариса Масенко.

Міністерство освіти і науки активно розробляє проект для підвищення зарплати вчителям в рамках Держбюджету на 2020 рік, до його кінцевого прийняття

  • Жовтень 19, 2019

Проект Держбюджету на 2020 рік. Найскладніше питання – заробітні плати педагогів, в проекті першого читання залишаються на рівні 2019 + індексація. Наша мета з комітетом з питань освіти, науки та інновацій – до другого читання вийти зі змінами до рівня заробітних плат. буду відверта, виконати в повному обсязі 822 постанову буде вкрай складно, її потрібно переглядати
Міністр освіти і науки Ганна Новосад опублікувала повідомлення в своєму Facebook.

Крім того, до основних планів міністерства відноситься підвищення рівня заробітної плати для педагогів з мінімальними доходами, до такої категорії відносяться молоді викладачі та майстри виробничого навчання.
Такі поправки в бюджет подавалися МОН і були підтримані освітнім комітетом ВРУ. Наша спільна мета – зробити їх реальністю до фінального прийняття бюджету. Переконана, що знайшовши кошти на дороги, аеропорти та фестивалі, ми точно можемо знайти їх на підвищення престижності праці освітян

Днями виповнюється 50 днів керівництва нового уряду.

49% українців схвалюють перехід всіх російськомовних шкіл на українську мову

  • Жовтень 18, 2019

За даними соціологічного опитування 47% жителів України не схвалюють заяву міністра освіти Ганни Новосад про повне навчання в школах українською мовою, повідомляє Київський міжнародний інститут соціології.

Повністю схвалюють заяву міністра освіти 33% респондентів, 31% – абсолютно навпаки. Швидше схвалюють 16% опитаних, ще 16% скоріше не підтримують таке рішення. 4% – не змогли визначитися з відповіддю.

В ході опитування провели 1,2 тис. інтерв’ю. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

Опитування провели методом CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів з 9 по 11 жовтня.

Батьків школярів штрафуватимуть за прогули дітей

  • Жовтень 16, 2019

Штраф сягатиме від 850 до 1700 грн.
За відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль через невідомі причини або без поважних причин навчальний заклад невідкладно зобов’язаний надати інформацію до служби у справах дітей, а ті в разі необхідності – повідомити поліцію
Йдеться в постанові Кабінету міністрів №684.

Поважна причина відсутності дитини у школі – хвороба, відпочинок із батьками або інші сімейні обставини. Один із батьків зобов’язаний повідомити шкільну установу про те, що дитина буде відсутня, і надати письмову заяву.
Якщо дитина не відвідувала уроки через хворобу і зверталася до лікаря, то доказом поважної причини може стати медична довідка. Якщо ж такої немає, то потрібна заява від батька або матері про те, що у відповідний період дитина перебувала вдома під їхнім наглядом. Якщо ж дитина систематично пропускає заняття без поважної причини, а навчальний заклад не має інформації про те, де вона перебуває, то, згідно з законом, батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності

Вчитель інформатики 33-річний Олег Слушний із Вінниці, якого визнали найкращим в Україні за народним голосуванням премії Global Teacher Prize Ukraine, став директором школи. Очолив місцеву школу №20, де викладає.

Завершилась вступна кампанія до профтехів

  • Жовтень 10, 2019

У 2019 році до закладів професійної освіти зараховано 104 384 вступники. З них 92 503 учні навчатимуться за кошти регіонального замовлення, 11 881 – державного. Таку інформацію подає Міністерство освіти і науки сьогодні, 10 жовтня 2019 року, аналізуючи дані цьогорічної вступної кампанії.

Загалом у 2019-му році для безоплатного навчання у закладах профосвіти було виділено понад 123 тис місць регіонального та державного замовлення.
Цього року нам вдалося виконати прогнозований обсяг на 85%. З одного боку, це означає, що ми вкотре не зможемо відповісти на запит роботодавців у підготовці потрібних їм кадрів. Адже, наприклад, регіональне замовлення формується саме за запитом роботодавців конкретної місцевості. З іншого, є й позитивна динаміка. Наприклад, кількість вступників, які вчитимуться за кошти держзамовлення, зросла на 5% порівняно з минулим роком
Розповіла генеральний директор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

До ТОП-5 регіонів, які отримали найбільше заяв на навчання за регіональним замовленням, увійшли:

Дніпропетровщина – 8139 учнів (90% від затвердженого обсягу)
Львівщина – 7090 учнів (71%)
Одещина – 5217 учнів (96%)
Харківщина – 5194 учні (91%)
м. Київ – 4741 учень (85%).
ТОП-5 регіонів, які отримали найбільше заяв на навчання за державним замовленням, зокрема, для підготовки за професіями загальнодержавного значення (МОН):

Дніпропетровщина – 1285 учнів (97% від затвердженого обсягу)
Харківщина – 940 учнів (93%)
Полтавщина – 911 учнів (73%)
Хмельниччина – 870 учнів (102%)
Донеччина – 841 учень (73%).
Вступна кампанія до профтехів, на відміну від вступу до вишів, не має чітких меж і умовно триває з травня до жовтня. Тобто як тільки 9-класники починають отримувати документи про базову освіту, приймальні комісії на місцях розпочинають роботу. Але загалом вступити у профтех можна і зараз, після завершення вступної кампанії. Адже тут можна отримати не тільки професію за повним циклом навчання, а й часткову кваліфікацію або пройти перенавчання. Це дозволяє за короткий період опанувати певні навички і відразу застосувати їх на практиці, заробляючи кошти
Вона також додала, що зараз фахівці директорату аналізуватимуть результати вступної кампанії за кожною з областей. А вже найближчим часом будуть представлені зміни у Правилах прийому, за якими набиратимуть учнів до закладів профосвіти у 2020 році.

Нагадаємо, що Уряд заклав у проєкт бюджету 2020 року 100 млн грн на навчально-практичні центри у закладах профосвіти.