Потрібно готуватися юридично і політично

  • Грудень 14, 2020

Повідомлення прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуди про завершення формальної експертизи по ситуації в Україні та наявності підстав вважати, що був здійснений широкий спектр злочинів проти людяності, важко недооцінити. З цього моменту війна, яка була розв’язана Кремлем на українській території, стає об’єктом найпильнішої уваги міжнародного правосуддя. Причому мова йде не тільки про війну на Донбасі, а й про воєнні злочини в окупованому Криму.

Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування за українським позовом ще 2014 року – і, як бачимо, тільки зараз, більш ніж за шість років, з’являється можливість реального розслідування воєнних злочинів і притягнення до відповідальності тих, хто їх скоїв. Для України це великий шанс вкотре нагадати світові про війну на своїй території – адже про кожну війну після певного часу починають забувати, навіть якщо конфлікт триває. Це можливість полемізувати з російськими пропагандистськими твердженнями про “внутрішній конфлікт”, вимогами почати прямі переговори з маріонетковою “владою” окупованих територій і іншими політичними наративами Кремля.

Це можливість довести, що насправді сталося в Криму. А була звичайна окупація

І, звичайно, це можливість довести, що насправді сталося в Криму. Що не було ніяких рішень місцевої влади, ніякого “референдуму”, ніякої “незалежної держави”, яка приєдналася до Росії. А була звичайна окупація, замаскована під “рішення народу”. Окупація, пов’язана із репресіями проти тих, хто їй опирався і опирається.

Але шанс – це завжди виклик. Варто звернути увагу на заяву прокурора Міжнародного кримінального суду, в якій йдеться про “злочини, вчинені різними сторонами в конфлікті”. Це означає, що будуть розслідувати не лише злочини російських військових і їхніх найманців. Це означає, що Міжнародний кримінальний суд буде звертати уваги і на дії українських військових, волонтерів, активістів. І Кремль зробить все можливе, щоб використати рішення Міжнародного суду собі на користь.

Будуть розслідувати не лише злочини російських військових і їхніх найманців

При цьому запити з Гааги самою Росією будуть ігноруватися – тепер це дозволяє навіть спеціально змінена російська Конституція, яка не визнає пріоритету міжнародного правосуддя. Однак кожне розслідування, пов’язане з діями українських військових, буде широко висвітлюватися і російськими пропагандистами, і агентами їхнього впливу у самій Україні. Адже це вже буде не Russia Today. Це буде Міжнародний кримінальний суд, до якого ми самі і звернулися.

До цього всього треба готуватися вже сьогодні. Потрібно готуватися юридично, щоб у нас була солідна експертиза будь-яких російських звинувачень, можливість викривати фальсифікації, захищати невинних, як це сталося з нацгвардійцем Віталієм Марківим в Італії. До речі, те, що якраз у день оголошення повідомлення Міжнародного кримінального трибуналу в Росії вирішили заочно заарештувати Марківа – це найкращий доказ того, як буде діяти Кремль в Гаазі.

Кожне розслідування буде широко висвітлюватися і російськими пропагандистами, і агентами їхнього впливу у самій Україні

Потрібно готуватися політично. Шоку все одно не уникнути. Я добре пам’ятаю, як були шоковані люди у Хорватії або Боснії і Герцеговині, коли на лаві підсудних у Гаазі після югославської війни опинилися не тільки керівники Сербії і маріонетки режиму Слободана Мілошевича, а й хорватські генерали, і боснійські політики. Як же таке може бути? Адже війну розв’язав Белград, а судять тих, хто захищав свої країни і народи від агресора?

Але кошмар війни в тому і полягає, що вона призводить до найстрашніших наслідків – і до воєнних злочинів в тому числі. Ці злочини скоюють не тільки агресори, а й захисники своїх країн і народів. І якщо ми вирішили скористатися юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, ми повинні усвідомлювати всі наслідки цього рішення. Це вірне рішення. І це серйозна зброя. Але будь-яка зброя є корисною тільки тоді, коли знаєш, як нею користуватися і коли ти сам не стріляєш у власні груди.

Віталій Портников
Журналіст, публіцист

Коментарі