Рік тому Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, які посилюють вплив генерального прокурора

  • Грудень 18, 2020

Клопотання про дозвіл на затримання нардепа, тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, мають бути погоджені генпрокурором.

“За” 18 грудня торік проголосували 223 народні депутати від “Слуги народу”, 22 – ОПЗЖ, 17 – група “Довіра”, 15 – група “За майбутнє”. Утрималися “Батьківщина” та “Європейська солідарність”. “Голос” голосував проти.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду клопотання погоджуються слідчим суддею. Затримати нардепа можуть без дозволу слідчого судді, якщо його застали під час або після вчинення тяжкого, або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або загибеллю людини.

Лише генпрокурор може розпочати розслідування щодо нардепа.

У “Голосі” заявили, що монобільшість “слуг” хоче запровадити “контрольовану” недоторканність депутатів.
Поліцейським доведеться провести огляд місця події, потім поїхати до генерального прокурора, щоб той вніс відомості про злочин в реєстр, потім провести слідчі дії, а вже потім генпрокурор вручить підозру народному обранцю, а потім потрібно з’їздити в суд і отримати дозвіл на затримання депутата
Сказала член Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова.

Фактично обмежуються функції інших правоохоронних органів та віддаються всі повноваженя в руки однієї людини — генпрокурора, зауважила депутатка.

З березня на посаді генерального прокурора – Ірина Венедіктова. Її кандидатуру пропонував Володимир Зеленський. Венедіктова йшла 3-ю у списку партії “Слуга народу” торік на парламентських виборах.

Восени у Верховній Раді зареєстрували проєкт змін до Кримінального процесуального кодексу. Документ передбачає позбавлення генерального прокурора можливості блокувати розслідування щодо народних депутатів.

15 вересня НАБУ опублікувало відеоматеріали про передання хабара нардепу зі “Слуги народу” Олександру Юрченку.

У НАБУ підготували проєкт підозри “слузі”, але не могли його вручити нардепу без підпису генпрокурорки Ірини Венедіктової. Вона заявила, що недостатньо підстав.

Згодом Венедіктова все-таки підписала підозру.

21 вересня Вищий антикорупційний суд узяв Юрченка під варту з альтернативою внесення застави у понад 3 млн грн.

Згодом “слуга” вийшов під заставу.

Коментарі