Все, що треба знати про виборців, які вирішують нашу долю

  • Лютий 19, 2020

Один із радянських фейків, у який я особисто вірив років так до 16-ти, поки не став належним чином вивчати географію. Його суть: у нас буде через два дні така погода, яка зараз у Москві. Це звичайно дурня, але я у неї вірив, як і усі.

Аж поки не вияснив для себе, що антициклони до нас дійсно може притягти з північного сходу. Але усі циклони, уся погана погода тягнеться до нас із західним переносом. Із Заходу.

Але сьогодні в магазині зіткнувся з тіткою, яка каже знайомій щось типу – ну от, сьогодні в Москві така погода, післязавтра і у нас таке буде. Фігушки. До нас тягне циклон. І він з Атлантики.

Задумався. Єдине, що може долетіти до нас гарного з Москви – це антициклони з ясним сонечком влітку. Але дякувати за це ми маємо Найвеличнішому лідеру сучасності, бо “Прошла зима, настало лето, спасибо партии за это”. А партія ця – “Слуга народу”.

Я тут проводив одне соцдослідження в Сумах. У місті за партію “Слуга народу” готові найближчої неділі проголосувати 32% людей. Причому за інші партії ми ставили місцевих лідерів, а тут поставили у анкеті так: “Голова партії “Слуга народу” – прізвище якого поки-що не відоме”.

За інші партії ми ставили місцевих лідерів, а тут поставили у анкеті так: “Голова партії “Слуга народу” – прізвище якого поки-що не відоме

За цього невідомого лідера і його молоду (сподіваюся!) команду в Сумах готові проголосувати 32% людей.

Скільки з них будуть дзвонить проституткам, хто з них сидів за насильство? Хто вони власне такі – 32% людей всерівно.

Це все, що треба знати про виборців, які вирішують нашу долю.

Найму репетитора з англійської для дітей. Відчуваю, що з такими співвітчизниками доведеться їхати на старість в еміграцію.

Або пасіонарії таки знову вийдуть – і обнулять вибір (от сказати зараз без мата) малоосвіченої частини населення (рагулів), яка хоче халяви і яку мучить жаба.

Я за революцію! Щось давно не було красивої драчки у Києві!

Віктор Бобиренко
Політолог

В Мюнхені продавлюють нові “мирні плани”

  • Лютий 14, 2020

Цілком закономірно, що росіяни в Мюнхені продавлюють все нові “мирні плани” й розмивають питання російсько-української війни в порядку денному Євросоюзу. Так буває, якщо в образі прохача бігаєш за російським президентом, сподіваючись на зустріч, всюди говориш про готовність до миру і щось там “бачиш в очах Путіна”.

Росіяни взяли поступливих німців, кількох пригодованих українських “експертів” і презентували черговий план, де за низкою нібито правильних безобідних пунктів, на кшталт відновлення роботи СЦКК, розмінування, розширення СММ ОБСЄ, закладені просто атомні бомби під нашу спроможність продовжувати опір агресору:

– поступове зняття санкцій з Росії та визначення точок зближення Євросоюзу з РФ;

– відновлення торгівлі України з Росією та інші бредні;

– діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, “для подолання речей, які розділяють” (очевидно також у контексті Росії).

І мало не найбільш палівне: “Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію”.

У нас тут досі фиркають, коли чують “українська ідентичність” та щось про необхідність її поширення, а росіяни знають, в які точки бити

У нас тут досі фиркають, коли чують “українська ідентичність” та щось про необхідність її поширення, а росіяни знають, в які точки бити. І чітко прописують це навіть у таких документах.

Окреме питання щодо “експертів”, яких долучили до розробки цього документу: Василь Філіпчук, Олександр Чалий та Олексій Семеній. Гівноїди і колаборанти.

Поки наші “лідери” граються у шпигунські ігри в Омані, росіяни системно нав’язують європейцям свої наративи і плани. Слати подалі авторів, підписантів і поширювачів цього плану, бажано дуже оперативно і з трибуни Мюнхенської безпекової конференції.

РОМАН КУЛИК
Офіцер ЗСУ, співзасновник освітнього проекту “Експертний корпус”

Природний процес окупації

  • Лютий 6, 2020

Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков не бачить нічого особливого в тому, що новим “главою уряду ДНР” став колишній віце-губернатор Іркутської області.

За твердженням Пєскова, Володимира Пашкова ніхто на Донбас не делегував і місцевий “уряд” він очолив як приватна особа.

Пану Пєскову можна було б нагадати, що Стрєлкова, Бородая та інших російських громадян, які брали участь в нападі на Україну і знищенні малайзійського “Боїнга”, теж формально ніхто на Донбас не делегував. І всіх тих “добровольців”, набором яких займалися російські військкомати, ніхто на Донбас не делегував. І хлопців з Бурятії, з якими в госпіталі зустрічався Кобзон, ніхто на Донбас не делегував. І самого Кобзона, який навіть перед смертю брав участь в пропагандистському забезпеченні окупації свого рідного краю, ніхто на Донбас не делегував.

Таких “не делегованих” на Донбасі – вагон і маленький візок

Це вони самі.

Але, звичайно, Пєсков – як і інші брехуни на путінській зарплатні – тільки посміється над моїми словами. Тому що для нього, як і для будь-якого іншого чиновника, те, що відбувається на Донбасі – природний процес окупації. І оприлюднення прізвища Пашкова – не більше ніж ротаційна випадковість. Таких “не делегованих” на Донбасі – вагон і маленький візок. І це зовсім не вагон з вугіллям.

Це вагон з окупантами, які крадуть українське вугілля, українські підприємства, українське обладнання, українську землю. Пашков – просто один з них, не перший і не останній. І в його призначенні не варто вбачати якусь особливу демонстрацію намірів, якесь прагнення показати Володимиру Зеленському та його команді, що росіяни тепер правлять Донбасом.

Нікому в російському керівництві не цікаві поступки і надії Зеленського на припинення війни

Зовсім ні. В тому-то й суть ситуації, що це призначення – буденність. Те, що Донбас – колонія Росії, це такий самий факт, як анексія Криму або визнання Росією “незалежності” Абхазії і Південної Осетії. Кремль нікому нічого не демонструє, не хоче показати, якими будуть його дії, якщо в Києві не підуть на поступки. Нікому в російському керівництві не цікаві ці поступки і надії Зеленського на припинення війни і повернення Донбасу.

Російські чиновники просто керують колонією.

Віталій Портников

Терористи, агентурні мережі, кібератаки: У СБУ підбили підсумки діяльності за рік

  • Лютий 4, 2020

У 2019 році Cлужба безпеки України попередила три терористичні акти, викрила чотири агентурні мережі ворожої спецслужби та запобігла здійсненню більше півтисячі кібератак, зокрема на інформаційні системи держорганів та об’єкти критичної інфраструктури.

Про це повідомив голова СБУ Іван Баканов, підбиваючи підсумки діяльності спецслужби за 2019 рік під час засідання колегії СБУ.

Він наголосив, що в майбутньому служба приділятиме більше уваги стратегічним питанням національної безпеки, боротьби з тероризмом, контррозвідувальної діяльності та відмовиться від невластивих їй функцій та повноважень. По-іншому працюватиме з кадрами.

За його словами, реформа СБУ приведе до зміцнення Служби та покращення результатів її роботи.

«Ми підготували новий проект закону «Про СБУ». Наразі документ знаходиться в Офісі президента. І задасть вектор перезапуску роботи Служби. Це фундамент, на якому зводиться будівля оновленої СБУ. Йдеться про зміну підходів у роботі – від реактивного до проактивного. Служба має зосередитись на нейтралізації загроз, а не боротися з їхніми наслідками», – наголосив Баканов.

Він пояснив, що новий закон – «про якісно інший рівень оплати праці».

«Зарплати співробітників СБУ будуть дійсно вищі. Але й рівень відповідальності підвищиться. Це я вам обіцяю», ‒ зазначив голова Служби.

Особливу увагу керівників регіональних управлінь Баканов звернув на необхідності покращити оперативну роботу та недопущення будь-яких зловживань та правопорушень із боку співробітників спецслужби.

«Світ змінюється. Тож закликаю змінюватись і вас. Іншого шляху в нас з вами немає», ‒ підсумував Баканов.

Микола Лимаренко

Вони не мали щеплення

  • Лютий 2, 2020

Поки багато людей переймаються і слідкують за тим, як поширюється новий штам коронавірусу 2019-nCoV, на другий план відходять інші небезпечні хвороби, які вже тут і зараз, — ГРВІ та грип.

Лише за тиждень захворіло майже 200 тисяч людей

За даними Центру громадського здоров’я України, минулого тижня було перевищено епідпоріг захворюваності на 1,4%. Лише за цей же час захворіло майже 200 тисяч людей, померло чотири людини. Вони не мали щеплення проти грипу. Загалом лабораторно підтверджено 13 смертей від ускладнень грипу з початку епідсезону.

Перевищення епідпорогу ще не означає початок епідемії грипу, але вказує на збільшення інтенсивності захворюваності. Епідемію фіксують, коли показники захворюваності на грип та ГРВІ перевищують епідемічний поріг середнього, високого або дуже високого рівня інтенсивності. Поки таких показників не досягнуто.

Перевищення епідпорогу ще не означає початок епідемії грипу

Але за такого рівня захворюваності важливо не втрачати пильності і зосередитися на профілактиці. Водночас, не піддаватися паніці через хвороби, яких ще навіть немає в Україні. Пам’ятайте, що надмірний стрес може впливати на захисні функції організму.

Є базові рекомендації, які допоможуть зробити себе менш вразливим до будь-яких хвороб — застуди, грипу і навіть коронавірусу:

– Ретельно мийте руки водою і милом. Якщо вода і мило недоступні, використовуйте антисептик для рук. За першої ж нагоди шукайте можливості помити руки водою і милом.

Руки мити слід протягом 20 секунд

Миття рук просто водою без мила та витирання недостатньо ефективне. Мило і його пінка допомагають змити бруд та мікроби. Пам’ятайте, що руки мити слід протягом 20 секунд.

– Не торкайтеся носа, рота чи очей брудними руками.

Ми часто торкаємося своїх очей, носа і рота, навіть не усвідомлюючи цього. Таким шляхом патогенні організми з брудних рук можуть потрапити в організм, викликаючи різні хвороби. Через брудні руки передаються кишкові інфекції та той самий грип. Також мікроби з брудних рук можна перенести на інші предмети — поверхні меблів, поручні, стільниці або іграшки, або ж потім перенести на руки іншої людини.

Краплі, заражені вірусом застуди чи грипу, можуть залишатися “заразними” протягом кількох годин, залежно від поверхні, на яку вони потрапляють і умов навколишнього середовища. Як правило, довше вони живуть на твердих поверхнях — на металі чи пластику, менше — на м’яких поверхнях.

Інші фактори, а саме кількість частинок, що осідають на певній поверхні, температура та вологість навколишнього середовища, також визначають, наскільки довго віруси застуди чи грипу залишатимуться активними. Низькі температури підвищують виживання вірусів у повітрі.

– Уникайте тісного контакту з людьми, які мають симптоми грипу чи застуди.

Безпечною відстанню вважають приблизно два метра від хворої людини

Найчастіше вірус грипу потрапляє до організму повітряно-крапельним шляхом, коли людина його вдихає. Аби зменшити ризики захворіти, безпечною відстанню вважають приблизно два метра від хворої людини.

Захист також може забезпечити звичка пчихати чи кашляти у серветку, яку одразу ж треба викинути у сміття, а не залишати десь на столі чи у кишені. Опісля варто помити руки. Якщо серветки немає, пчихати та кашляти краще у згин ліктя, а не долоні.

Люди з грипом найбільш “заразні” в перші 3-4 дні після початку хвороби. Також дорослі, які не мають проблем зі здоров’ям можуть передавати вірус навіть за день до появи симптомів і до 5-7 днів після початку хвороби. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути “заразні” більш ніж 7 днів.

– Провітрюйте приміщення і робіть вологе прибирання.

Надто сухе повітря у кімнаті сприяє тому, що частинки бруду та пилу довше зависають у повітрі, тому вони можуть бути додатковими подразниками та носіями бактерій і вірусів.

Також поверхня слизової оболонки носу, має постійно омиватися рідким слизом. Так вона очищується — це захисна система нашого організму. Якщо в приміщенні надто сухо, ця захисна функція не буде працювати.

Занадто сухе повітря може навіть сприяти початку спалахів грипу

Є дослідження, які вказують, що сухе повітря негативно впливає на захисні функції організму і підвищує ризики захворіти на грип. Також занадто сухе повітря може навіть сприяти початку спалахів грипу.

– Вакцинуйтеся від грипу.

Це особливо важливо для людей, які мають хронічні хвороби, дітям та вагітним. Щеплення проти грипу можна робити протягом усього епідсезону, а не лише на початку. Тому якщо ви досі не вакцинувалися — доцільно і потрібно зробити це зараз

Щеплення можна робити протягом усього епідсезону, а не лише на початку

– Збалансовано харчуйтеся, пийте достатньо рідини і будьте фізично активним. Дотримуватися цих базових порад доцільно завжди, аби залишатися здоровим і мати ресурс на боротьбу з хворобами.

Якщо ж захворіли:

Не займайтеся самолікуванням і консультуйтеся зі своїм сімейним лікарем.

Не намагайтеся переносити хворобу “на ногах”, якщо захворіли — залишайтеся вдома.

Збалансовано харчуйтеся і пийте достатньо рідини. Наш організм — основний інструмент боротьби з грипом.

Не перетворюйте кімнату “на бункер” — регулярно провітрюйте та зволожуйте приміщення.

Звичайну застуду можна “вилікувати” постільним режимом і рясним питтям протягом кількох днів. Грип — більш серйозне захворювання, яке зазвичай потребує консультації з лікарем.

Навіть мінімальні заходи профілактики будуть вагомим внеском не лише до вашого здоров’я, але й ваших близьких, колег, людей, які їдуть поруч у транспорті.

Уляна Супрун

У США зарплати у державному секторі нижчі, ніж у топових компаніях

  • Січень 16, 2020

Поки зарплати міністрів та держслужбовців жваво обговорюють в Україні, у США існує унормована практика нарахування зарплат та бонусів для посадовців.

Ось кілька фактів.

1. Всі заробітні плати чиновників будь-яких рівнів у США – відкрита інформація, яку можна знайти онлайн щодо кожного службовця. Зарплату нараховують за прозорою системою відповідно до посади (рівня і так званого “кроку”) та стажу. Наприклад, президент країни отримує $400 тис. на рік, віце-президент – $247 тис. Однак, це до вирахування податків, які в середньому складають 25%.

Президент США отримує $400 тис. на рік, віце-президент – $247 тис.

2. Підвищення оплати праці можливе лише завдяки переходу у вищий “ранг” (Grade – GS) та “сходинку” (Step). Підняття на вищу сходинку відбувається кожні 1-3 роки. Начальство може і винагородити переходом на вищу сходинку раніше. А от зростання в ранзі здійснюється лише зі зміною посади та обов’язків та не завжди негайно супроводжується зростанням зарплати. Окремо може відбуватись коригування ставки з огляду на інфляцію на 3-4% для всіх працівників державного сектору, – це можливо лише за рішенням президента США.

3. За роботу у свята, а на державному (федеральному) рівні їх – 10, службовцям виплачують подвійну оплату за день роботи. 10% доплачують за роботу у неділю та в нічні години – з 6 вечора до 6 ранку. Також існує “локальна” надбавка, яка вища у великих містах із дорогим рівнем життя. Всі бонуси чи премії також обкладають податком.

Порівняно із топовими приватними компаніями, зарплати у державному секторі нижчі

4. Порівняно із топовими приватними компаніями, зарплати у державному секторі нижчі. Наприклад, HR-менеджер у великій міжнародній FMCG-компанії Nestlé отримує в середньому $102 тис. у рік. У державних структурах – $95 тис. Натомість, робота у державних структурах приваблює, передусім, стабільністю, кількістю вихідних, відносно високою пенсією та іншими бонусами.

Примітно, люди, які проходили у США військову службу, мають суттєві преференції під час прийому на федеральні позиції.

5. Такі зарплати держслужбовців можуть здатись великими, але треба пам’ятати про рівень витрат у США. За так званим “індексом Біг-Мака”, Америка – у топі країн світу за рівнем цін. Україна – серед держав, де цей бургер коштує найменше.

Це відображає загальний рівень цін на продукти харчування, оплату праці та оренду. До прикладу, в найдорожчому місті у США – Сан-Франциско – середній дохід родини складає $96 тис. до сплати податків. Це близько $6 тис. у місяць чистими. І при цьому середня сума орендної плати у місті – $3,5 тис. на місяць.

Державні працівники мають від 13 до 26 робочих днів оплачуваної відпустки на рік, залежно від стажу, а також 13 днів лікарняного

6. Державні працівники мають від 13 до 26 робочих днів оплачуваної відпустки на рік, залежно від стажу, а також 13 днів лікарняного. Лише із 2020 року у чиновників з’явилась можливість мати 12 тижнів відпустки по догляду за дитиною – до цього до чи після народження дитини жінки повинні були використовувати відпускові та лікарняні, що вони встигнули накопичити, чи залишатися вдома за власний рахунок.

7. Державні службовці мають гарне страхування життя та медичне страхування, що може бути кращим за провідні корпоративні пропозиції. Крім того, чиновники мають пільги на використання громадського транспорту. У Вашингтоні держслужбовцям повністю оплачують проїзд на метро та автобусах до офісу та додому, що допомагає розвантажити столичні дороги, які все одно вважаються одними із найбільш завантажених в країні.

8. Серед працівників федеральних агенцій, так само як і в американських приватних компаніях, широко поширена практика роботи з дому за виконання низки умов і зі згоди керівництва. До речі, хоча федеральний уряд у Вашингтоні може закритися за найменшого снігу, це не означає, що чиновники просто відпочивають. Більшість з них працює з дому, згідно із заздалегідь встановленими процедурами, у тої же час вони не створюють заторів та дають можливість працювати снігоприбиральній техніці.

Прогули – найшвидший шлях до звільнення

9. Покарання за прогули, а особливо – подання неправдивої інформації про свою присутність на роботі, у державних службовців може бути вищою ніж у приватних компаніях. Адже якщо чиновник “краде час” у своєї агенції, він “краде гроші платників податків”. Прогули – найшвидший шлях до звільнення.

10. Якщо Конгрес і президент не можуть дійти згоди щодо державного бюджету на наступний рік, то федеральний уряд не має фінансування, а більшість державних структур – від міністертсв до національних парків – змушені закритися, і працівників відправляють у неоплачувану відпустку. Частина службовців агенцій, що мають статус таких, що виконують “критично важливі функції”, як-то працівники служб безпеки в аепорортах, змушені працювати безоплатно. Вони отримують компенсації, лише коли влада узгоджує федеральний бюджет.

Марія Прус

Інформація про зарплати і премії спричинила психологічний перелом

  • Січень 15, 2020

Старі політичні еліти були не найкращими й не найвідбірнішими, а нові – просто не встигають дозріти.

Початок 2020 року став дуже буремним і драматичним як для світової, так і для української політики. Я ще 3 січня “напророкував”, що нова близькосхідна криза не може не зачепити й Україну.

Ні, не тому що ми теж близькосхідна країна (ми усе ж таки живемо в Європі), а тому, що у сучасному світі “де тонко – там і рветься”. А у нас усе дуже тонко у соціальному прошарку політичної еліти.

У сучасному світі “де тонко – там і рветься”. А у нас усе дуже тонко у соціальному прошарку політичної еліти

Уся увага зараз була прикута до кризи, спровокованої збиттям українського Боїнга й неадекватної реакції політичного керівництва, яке і до і після події відпочивало від виконання безпосередніх обов’язків.

Кажуть, що й держсекретар США Майк Помпео, телефонував Володимиру Зеленському в Оман із запитанням, як він там опинився. В акурат перед самим знищенням іранського генерала Сулеймані. Не дивно, що після цього Зеленському довелося публічно звертатися до західних партнерів за “доказами” збиття іранцями літака МАУ. Це стало фактичним зізнанням у тому, що вони припинили ділитися з владою України розвідувальною інформацією.

Отже, це було зовнішньополітичне і безпекове банкрутство нових еліт. Але це лише частина психологічного перелому січня-2020, бо починається і внутрішньополітичне банкрутство.

Старі еліти дуже часто піддавалися на вимоги Заходу, але одна стала фатальною для них. Із запровадженням в Україні електронного декларування посадових осіб українські виборці усвідомили усю глибину соціально-економічної прірви між ними й тими, кого вони обирають.

Фактично це делегітимізувало увесь правлячий клас України (бо “усі ж однакові”), розірвало вертикальний зв’язок в українському соціумі, а отже, зруйнувало саму інтегрованість суспільства. Немає довіри – немає нічого.

І навіть фактор зовнішньої загрози і війни вже не стримував. Вибори 2019 року – це колективна поразка старих еліт, змінили всіх.

Відтепер соціологи можуть знову починати фіксувати значне падіння довіри до представників нової влади

Але є одне але. 2020 рік розпочався з того ж самого – оприлюднення інформації про зарплати і премії уже абсолютно нових посадовців. Нові еліти наступили на ті самі граблі, якими перемогли попередників.

Я стверджую, що відтепер соціологи можуть знову починати фіксувати значне падіння довіри до представників нової влади. Бо настає той психологічний перелом.

А країна тим часом гостро потребує не старих чи нових політиків, а компетентного управління. І у 2020 році, можливо, як ніколи раніше.

Володимир Горбач
Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва

Для самозбереження самодержавства РФ треба періодично міняти виконавців, щоб нічого не змінювати в природі самодержавної влади

  • Січень 15, 2020

Дійство, яке офіційно називається “послання президента РФ Федеральним зборам”, на 21-му році перебування Путіна при владі перетворилося на ритуальний обряд поклоніння сакральній постаті головного джерела всіх благ. Сховатися від залучення до цього обряду на території РФ можна було тільки вдома, завбачливо вимкнувши телевізор і про всяк випадок щільно закривши вікна, оскільки на стіні сусіднього будинку цілком могли організувати екран, який транслював послання Путіна. Безпрецедентна “інформаційна підтримка” президентського послання включала в себе трансляцію послання в аеропортах, барах, кафе, в громадському транспорті, поліклініках, лікарнях, бібліотеках, а також на фасадах будівель, на стадіонах, кінотеатрах і на борту Міжнародної космічної станції.

Всю першу частину послання Володимир Путін пародіював лідера ЛДПР Жириновського, який зовсім недавно поблизу Красної площі роздавав москвичам і гостям столиці гроші і їжу, обзиваючи їх при цьому кріпаками і холопами. Громадяни гроші і їжу брали і дякували. Так само поводився в Манежі Путін, тільки Жириновський давав гроші в руки конкретним людям, а Путін вербально обдаровував цілі групи росіян, в тому числі матерів і класних керівників. Скільки всього грошей роздав громадянам Жириновський, оцінити досить складно, а ось загальну суму подарунків, якими Путін нагородив підвідомчу популяцію, вже оцінили приблизно в 400-450 мільярдів рублів.

Послання транслювали в аеропортах, барах, кафе, в громадському транспорті, поліклініках, лікарнях, бібліотеках, а також на фасадах будівель, на стадіонах, кінотеатрах і на борту Міжнародної космічної станції

Присутні депутати, міністри та інші “кращі люди міста” кожен подарунок вождя вітали бурхливими оплесками. Догадливі оператори відразу переводили камери на тих, хто аплодує, щоб всі хто дивиться трансляцію, розуміли, що Путін ось прямо зараз знову вчинив дуже правильно.

Втім, в деяких моментах трансляції операторам вдавалося проявити не тільки кмітливість, а й почуття гумору. Наприклад, коли Путін роздавав подарунки регіонам, кидаючи направо і наліво бюджетні гроші, веселі оператори щоразу показували крупним планом сумне обличчя міністра фінансів Сілуанова, губи якого беззвучно шепотіли якісь слова, дуже схожі на благання про порятунок. У той момент, коли Путін став розповідати про розвиток науки, сучасних технологій, роль знань та інтелекту в сучасних умовах, екрани телевізорів повністю заповнило обличчя Валуєва.

А варто було Путіну вимовити фразу, що “кожен другий вчений у нас буде не старшим за 40 років”, як в кадрі з’явився ректор МДУ Садовничий, якому в цьому році скоро стукне 81 рік.

Держдума тепер стане не “попередньо обговорювати”, а затверджувати кандидатури прем’єра і міністрів

Кульмінаційним моментом послання мали стати путінські поправки в Конституцію РФ, які президент збирається винести на референдум, можливо, вже цьогоріч. Велика частина цих поправок нічого не змінює. Те, що Держдума тепер стане не “попередньо обговорювати”, а затверджувати кандидатури прем’єра і міністрів, це, звичайно зробило щасливими Володіна, Ярову і Жириновського, які не могли приховати радості, але жодним чином не змінює самодержавного характеру влади в путінській Росії. Оскільки навіть найбільш бурхлива уява не зможе намалювати ситуацію, при якій Путін хоче в прем’єри, наприклад Н., а думці стверджують якогось М. Найграндіознішим наслідком даної поправки до Конституції стане зростання капіталізації свічкового заводика Ж., розташованого за адресою: Ленінський проспект, будинок 1, шляхом приєднання до нього будинку № 3. Те ж саме можна сказати і про надання статусу Держраді, і про права Ради Федерації проводити консультації щодо призначення президентом керівників силових відомств.

Єдиною значущою поправкою до Конституції стане зміна частини 4 статті 15, в якій зараз закріплений пріоритет міжнародного права над російським законодавством. Цю ненависну усім “патріотам” кримнашівського призову норму ліквідують. Краще за всіх радість “патріотів” висловив Микита Михалков:

“Ми, нарешті, не будемо підкорятися міжнародним законам, а житимемо за своїми законами в спірних питаннях. Ми знаємо, яким чином світові закони і громадська думка поза Росією вирішуватимуть наші питання. Сьогодні розповіли, що ми спираємося тільки на свої закони, тільки на свої інтереси, тільки на свою конституцію, а це і є запорукою суверенітету країни”.

Щоб хоча б трохи зменшити ступінь злиднів населення, треба дати дихати бізнесу, припинити весь час порушувати міжнародне право, піти з України та Сирії, а також покласти Крим на місце

Тобто романтична спроба вписати Росію у світову цивілізацію, яку розпочали на початку 1990-х, закінчилася невдачею. Якщо раніше про це можна було говорити на рівні публіцистики, то тепер це буде закріплено в Основному законі країни.

Що ж стосується широко анонсованої боротьби з бідністю, то ніяких ознак цієї боротьби в путінському посланні не було. Оскільки для того, щоб хоча б трохи зменшити ступінь злиднів населення, треба дати дихати бізнесу, усунути з нього полчища чайок і сєчіних, припинити весь час порушувати міжнародне право, піти з України та Сирії, а також покласти Крим на місце. А гарячі обіди для першокласників злидні населення не здолають.

Відразу після завершення путінського послання Медведєв заявив про те, що уряд в повному складі подає у відставку. Путін вже повідомив, що Медведєву запропонують посаду заступника голови Ради безпеки. Для самозбереження самодержавства треба періодично міняти виконавців, щоб нічого не змінювати в природі самодержавної влади.

Темні шиби байдужості

  • Листопад 24, 2019

Вчора у мене на вікні стояла свічка – маленький квантик світла, який сповіщає всесвіт, що ми ще живі, що ми – українці, і що ми пам’ятаємо.

Такі само свічки стояли на автарках у моїй френд-стрічці. І могло здатись, що нас багато.

Але вартувало подивитись за вікно – і ілюзія зникала. Київ блимав яскравим електричним світлом у одних вікнах, де хазяї були вдома, або ж віддзеркалював чорнотою у інших, де господарі подалися деінде суботнім вечором. І добре якщо на сотню підвіконь припадав один тремтливий вогник…

Пригадуєте манкуртів у романі Айтматова? Вони не народжувались без пам’яті, і їхньої провини не було – їх скалічили, їм відібрали пам’ять, коли провели через неймовірне страждання та біль. Ті, хто вижили фізично, стали мертвими ментально.

Свічка у вікні потрібна не нашим загиблим предкам, а нашим майбутнім онукам

Ми – нація-манкурт. Голодомор став надто страшною карою, щоб після нього лишитись при пам’яті. Спрацювали біологічні захисні механізми – щоб вижити бодай фізично, треба було забути та не згадувати. Євреї, які вижили в Голокост, пройшли через таку ж само травматичну амнезію. Але в наступному поколінні навпаки – зрозуміли, що поки всі не згадають все, і поки ця пам’ять не стане частиною свідомості та самоідентифікації кожного, нація не здатна буде ожити і здолати травму. Вони пройшли цей шлях, згадали і більше не забудуть – щоб більше не допустити, і щоб понесені жертви не стали марними.

Ми ще тільки на початку цього шляху. І більшість з нас ще не розуміє, що свічка у вікні потрібна не нашим загиблим предкам, а нашим майбутнім онукам. Манкурти не мислять категоріями майбутнього часу, так само як і категоріями історичної пам’яті. Вижити тут і сьогодні, їсти, пити, розважатись, радіти одному дню – це у нас звідти ж, з Голодомору, з репресій, з воєн та окупацій. Це сприйняття життя неминуче виникає, коли просто вижити зайвий день – це вже надзавдання. Але це треба перерости. Інакше – розчинення у світі, який байдужий до нас, і створений переможцями. Нащадками тих, хто вбивав, а не тих кого вбивали.

Свічок вчора горіло до болю мало. Але все ж вони жевріли серед темряви. Як нагадування, якою поки що меншиною ми є на землі наших виморених голодом предків. І яку це накладає на нас відповідальність.

Євген Дикий

Його правління покрите мороком невідомості

  • Листопад 20, 2019

Щиро заздрю людям, які проаналізували перші півроку правління Володимира Зеленського і написали про це великі пости з плюсами і мінусами. Для мене перші півроку Зеленського покриті мороком невідомості:

1. Я не знаю, як Зеленський ставиться до нашого ворога – Росії. З одного боку, він наш головнокомандувач, з іншого – в Росії ринок для його бізнесу, а в його команді повно русофілів від Разумкова з “Молодих регіонів”, до Єрмака.

2. Я не знаю, як Зеленський планує закінчувати війну. Про “перестати стріляти” я чув, але я дуже не впевнений, що це працює. Стріляти ми, начебто, перестали, а люди продовжують гинути і кінця краю цьому не видно.

3. Я не знаю, яку економічну політику проводить Зеленський. На вибори його партія йшла лібертаріанцями, а після виборів сказали, що стануть соціалістами. Це настільки різне, що поєднати не вийде ніяк.

На вибори його партія йшла лібертаріанцями, а після виборів сказали, що стануть соціалістами. Це настільки різне, що поєднати не вийде ніяк

4. Я не знаю, як Зеленський ставиться до євроінтеграції. Він вимовляє якісь слова про це, але його МЗС заточений під роботу з Росією і євроінтегратори один за одним залишають МЗС.

5. Мені незрозуміле ставлення Зеленського до ринку землі. Він, начебто, і за ринок, але іноземцям землю продавати не хоче. Так це ринок чи земельний міжсобойчик для українських олігархів?

6. І мені незрозуміла ще ціла купа речей. Соціальна політика. Децентралізація. Декомунізація. Боротьба з корупцією. Відносини з Коломойським. Чому не сидить Ахметов. Навіщо згорнули реформу судової системи. Навіщо беруть під тотальний контроль суди і силові відомства.

Зрозуміло тільки одне. Півроку Зеленський має необмежену владу. І ніхто не розуміє, куди він веде країну. І чи веде взагалі.

Сергій Марченко