Україна посіла 135 місця у світі (зі 162 можливих) за рівнем економічної свободи

  • Вересень 13, 2019

Таким чином, Україна знову посіла останнє місце у Європі за рівнем економічної свободи.

Так, Україна набрала 5,96 бала та опинилася у рейтингу між Кот-д’Івуаром та Малі. Найбільш економічно вільними виявилися Гонконг (8,91 бала), Сінгапур (8,71 бала) та Нова Зеландія (8,5 бала), йдеться у дослідженні Fraser Institute

Польща у рейтингу виявилась 59-ою, Росія — 85-ою, Білорусь — 99-ою, а Грузія — 12-ою.

Автори дослідження зазначають, що в Україні дещо покращилася ситуація з урядовими витратами, інфляцією та регулюванням. Найгірша ситуація в Україні із захистом прав власності.

Дослідження проводиться з часовим лагом. Так, у 2019 році дослідження проводилось на підставі даних за 2017 рік.

Минулого року Україна посідала 134 місце за рівнем економічної свободи та також посідала останнє місце за цим показником у Європі.

Україна опинилася на 43 місці з 88 країн у публічному рейтингу рівня володіння англійської мови в різних країнах у 2018 році

  • Серпень 21, 2019

У 2017 році наша держава займала 47 місце в списку і були в групі “нижче середнього”.

Про те, як змінюватиметься рівень англійської в українців і хто найкраще знає іноземну мову говорить засновник онлайн-школи вивчення англійської мови EnglishDom Максим Сундалов.

Що допомагає підвищити рівень англійської мови в українського населення?
– Основними “двигунами” такого прогресу є іт-індустрія, нова реформа освіти, а також доступність онлайн-вивчення англійської. Крім цього, неухильно зростає попит на англомовних фахівців. Разом з ним і кількість шкіл, курсів та програм для вивчення мови.

Очевидно, що Україна стає новою “силіконовою долиною”, експоненціальне зростання кількості фахівців, які працюють в цій сфері – очевидне. Крім того, зростають і штати представництв міжнародних компаній. Зараз в ІТ-сфері працюють більше 100 тисяч українців. Ці люди щодня комунікують англійською мовою, відправляють листи, навчають інший персонал і презентують проекти. Запит до їхнього рівня володіння мовою зростає з кожним днем.

У яких сферах фахівці мають найвищий рівень англійської?
– Зараз знання англійської – це стандартний навик, як стресостійкість та комунікабельність, наприклад. При цьому, здобувач, який володіє хоча б середньою англійською оцінює себе на 10-15% вище, ніж аналогічний кадр без мовних навичок.

Рівень володіння англійської в робочому середовищі зумовлюється сферою діяльності. Отже, безумовні лідери: юристи, консалтинг та інші. До речі, більше 45% наших студентів – це представники it-індустрії, а корпоративний сегмент – найбільший замовник – 350 українських компаній. Рівень володіння мовою у таких студентів сильно вище, ніж в інших сферах.

На яких посадах знання англійської мови стає необхідним?
– Їх стає дедалі більше. За останній рік в рейтинг вирвалися – документообіг, кол-центри і логістика. Найбільш високий рівень володіння мовою у менеджерів середньої та вищої ланки. Зовсім скоро ми можемо зіткнутися з дуже негативною тенденцією – багато роботодавців вкладають ресурс, в тому числі і освітній, тільки в співробітників вищої ланки. За підсумком ми маємо два класи: міжнародний, адаптований до умов роботи в будь-якій компанії, англомовна еліта і локальний – неангломовний допоміжний персонал.

Чи зростатиме рівень англійської у майбутніх поколінь?
– Питання швидкої інтеграції англійської мови в усі сфери нашого життя зараз стоїть, як ніколи гостро. 15 липня 2019 року Міністерство освіти України затвердило нову Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Тепер для вступу до ВНЗ необхідно володіти рівнем англійської не нижче B1. Студенти бакалаври повинні знати мову вже на рівні B+, а ось магістри і доктори філософії – не нижче B2.

Очевидно, що ми рухаємося в бік глобалізації і в освітній сфері. Обмін студентами з європейськими та американськими вузами – все ближче. При цьому рівень володіння мовою у студентів все ще сильно нижче середнього. Це “палиця з двома кінцями”, з одного боку – вже шалений попит на англомовних фахівців, з іншого боку – дуже низький рівень знань. Разом з тим, з’являється надія на те, що освітній і корпоративний сегмент вимушено підвищать загальний рівень знання англійської мови в країні.

Який рівень англійської потрібен українцю, щоб вільно спілкуватися в англомовному середовищі?
– Для вільної комунікації на загальні теми буде достатньо intermediate, тобто середнього рівня. Для професійних бесід, ділових листувань і розмов на більш складні теми, наприклад культурні, соціальні, політичні та інші потрібно рівень володіння мовою не нижче upper-intermediate, а це пороговий-просунутий рівень.

Самостійно покращити англійську до розмовного і вищого рівня людині буде складно. Але можна почати зі збільшення словникового запасу, у цьому допоможуть онлайн-тренажери. Відразу скажу – цього вистачить лише для того, щоб підтягнути англійської до “трохи нижче середнього”. Потрібно контактувати з носіями мови, дивитися Netflix та читати переклади пісень.

Чим відрізняється рівень англійської середньостатистичного українця у порівнянні з іншими європейськими країнами?
– Рівень знання мови серед населення залежить від масштабів інтеграції цієї мови. Наприклад, Польща, буквально за два роки піднялась фактично на 10 пунктів у рейтингу. Там більш розвинена туризм, приїжджають як носії англійської, так і інші європейці, які спілкуються з місцевим населенням англійською. Тому для поляків вивчення мови стає необхідністю. Збільшення кількості штатів міжнародних компаній в Польщі, а також професійний, освітній і культурний обмін – ось очевидні чинники, які вплинули на швидку інтеграцію англійської мови в Польщі.

Чим ще?
– Головні носії англійської зараз – представники IT, реклами, консалтингу, підприємці, студенти, представники арту. Це люди, які регулярно взаємодіють зі світом, а універсальна мова спілкування цього світу – англійська. У країнах, що увійшли в верхні позиції рейтингу знання англійської мови є відкрите бізнес-середовище, велика кількість міжнародних навчальних програм, і знову – розвинений туризм. Держава не мотивує людей вивчати англійську, воно створює середовище, в якій використання мови неминуче.

Як діяти уряду та суспільству загалом, щоб у країні теж зростав рівень англійської у людей?
– Потрібно підвищити вимог до HR-директорів, зробити доступними сервіси онлайн-вивчення мови і адаптувати міське середовище, наприклад змінювати або добавляти англомовні написи на вивісках чи підвищити вимоги до обслуговуючого персоналу.

Україна рухається в правильному напрямку, айтішники, українські художники, дизайнери і музиканти – двигуни прогресу. Для них англійська – необхідний навик і таких фахівців все більше. За рахунок цього зростає конкуренція, для того, щоб потрапити на менеджерську посаду вже необхідний хоча б володіти середнім рівнем англійської мови.

За результатами щорічного дослідження міжнародної освітньої компанії EF Education First, в групу з “дуже високим” рівнем знання мови потрапили практично всі скандинавські і західноєвропейські країни. Перші місця зайняли Швеція, Нідерланди та Сінгапур. Україна потрапила у третю категорію із “помірним” рівнем володіння англійською мовою і зайняла передостаннє місце. Вище за нас, на одну сходинку, розташувалась Росія. Сюди потрапила й Білорусь. Сусідня Польща розмістилась першою у групі з “високим” рівнем знань англійської мови. Аутсайдерами стали Узбекистан, Ірак і Лівія. Вони посідають три останні сходинки і мають “дуже низький” рівень володіння англійською мовою.

Автор: Соломія Цура

Webometrics Ranking of World’s Universities опублікував рейтинг українських університетів за рівнем їхньої присутності у мережі

  • Серпень 6, 2019

Під час створення рейтингу Webometrics досліджує кількість проіндексованих пошуковими системами сторінок сайту навчального закладу, зовнішні посилання на нього, цитованість ресурсу, кількість завантажених на сайт файлів.
Рейтинг склали за даними 2019-го. Результати досліджень публікуються двічі на рік – у січні та липні. Загалом, рейтинг містить понад 28 тис. університетів і навчальних закладів з усього світу. 320 із них – заклади вищої освіти з України.

ТОП-10 українських вузів, які найбільше присутні у мережі:
1. Сумський державний університет
2. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
3. Харківський національний університет ім. Каразіна
4. Тернопільський національний економічний університет
5. Київський політехнічний інститут
6. Одеський національний університет ім. Мечнікова
7. Національний університет “Львівська політехніка”
8. Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”.
9. Львівський національний університет ім. Івана Франка
10. Харківський національним університет радіоелектроніки

2019-го топовим вузом в Україні став Київський національний университет ім. Шевченка. Понад 20 тис. вступників подали туди свої заяви.

Майже 40% росіян не хочуть бачити чинного президента РФ Володимира Путіна на посту президента після наступних виборів 2024-го

  • Липень 30, 2019

Про це свідчать результати опитування “Левада-центру”, повідомляє російське видання “Ведомости”.
38% росіян не хотіли б, щоб Володимир Путін залишився президентом після закінчення нинішнього терміну. За останній рік частка таких відповідей зросла на 11 відсоткових пунктів, але 38% – не рекорд: у жовтні 2012-го і жовтні 2013 року було 40 і 45%.
Залишити Путіна у Кремлі та після 2024-го хочуть 54% опитаних; максимальним цей показник був у серпні 2017-го – 67%. Рекордно низькою зараз є і частка тих, хто не зміг відповісти, – 8%.
43% росіян вважає, що люди довіряють Путіну, бо не бачать, на кого ще могли б покластися.
На четвертий термін Путіна обрали у березні 2018-го. Згідно з чинною Конституцією РФ, він не має права висуватися на наступних президентських виборах 2024-го.

Путін займає пост президента Росії уже 15 років. Вперше його обрали президентом РФ 2000-го. У 2008-2012-х він зробив “перерву” й очолював російський уряд.

У рейтингу якості життя Україна потрапила до останньої десятки країн

  • Травень 8, 2019

Україна опинилася на 62 місці. Усього 71 країна в списку. Про це йдеться у результатах дослідження сервісу Numbeo.
Сходинкою вище у рейтингу опинився Таїланд, нижче — Гонконг. У всіх 3 країнах індекс якості життя незначно перевищує 100 (в України, наприклад, 102,34). А ось у лідера списку Данії бал удвічі вищий – 198,57.
Дослідники окремо оцінювали купівельну спроможність країн, їхню безпеку, охорону здоров’я, вартість життя, доступність нерухомості, транспорт, забруднення й екологію. Найгірша ситуація з купівельною спроможністю (32,72 бали), вартістю життя (27,94) і транспортом (14,35).
У торішньому рейтингу Україна була на 72 місці, а 2017-го — на 59.
– Часто для складання рейтингів, де оцінюють багато країн, використовують застарілі дані, – каже Людмила Черенько, соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи. – Бо повну інформацію за минулий рік матимемо тільки в серпні. Тобто зараз є потрібні дані лише за 2017-й. А якщо потрібна об’єктивна інформація для міжнародного рейтингу, можуть використовувати і за 2016-й.

Чому Україна має такий низький показник?
Війна знижує рівень безпеки України. Також досі відчутний вплив обвалу гривні 2014-2015-х. За іншими показниками все стабільно.
Із 2017-го ситуація з купівельною спроможністю почала покращуватися, хоча в рейтингу інші дані з вищесказаних причин.Так само і з транспортом. Низька оцінка може бути пов’язана з порівняльною характеристикою з іншими країнами. Це не перша проблема для нас. Людей більше турбують доступність послуг охорони здоров’я, купівельна спроможність та інші соціальні проблеми.

Як покращити позицію в рейтингу?
Не потрібно мірятися та доводити іншим, що ми кращі. Усе це – іграшки. Влада має займатися цим не для рейтингів. Тим паче, будь-яка статистична похибка може змінити позицію одразу на 10 місць.
Для будь-якої країни рейтинг має бути орієнтиром. Це просто цікаво порівняти. Можна побачити ще раз проблеми, які є. Хоча влада і так знає про них.

Що заважає швидше та помітніше робити кращим життя в Україні?
Рівень економіки не вирішує всі питання. Проте дуже багато від нього залежить. Коли зростають доходи, людям простіше забезпечувати себе всім необхідним та не сподіватися на державу.
Зараз маємо 2-3% зростання рівня економіки. Це замало. Але навіть якщо темпи прискоряться, цього найближчим часом буде недостатньо для бідних верств населення.
Коли зростають доходи, людям простіше забезпечувати себе всім необхідним та не сподіватися на державу.
Бачимо, що на вулицях стає більше дорогих авто. Але це не означає, що більшість людей стали краще жити. Проблема не лише в податковій системі, а й в тіньовій економіці. Це заважає робити розподіл грошей більш справедливим.

Війна призупиняє підвищення рівня життя?
Великі бюджетні кошти йдуть на утримання армії, озброєння. Це мінус для соціальних видатків, адже гроші могли піти на інші проблеми. Також значні території не розвиваються. Йдеться про ті, на яких триває війна або є така загроза. Внутрішній валовий продукт від цього стає меншим.
З історії знаємо, що під час війни активно розвивається промисловість, стає більше робочих місць. Поки зарано аналізувати, чи мала такі результати війна на Донбасі.

Чи можна спрогнозувати, як ми житимемо за 5-10 років?
Із прагматично-оптимістичного погляду – краще. За роки незалежності нам завжди не вистачало тривалого покращення рівня життя. Якщо не внутрішні, то були зовнішні чинники, які призупиняли процес.
Якщо так буде надалі, то до 2025-го зможемо повернутися до рівня якості життя 2007-го
За останні 2-3 роки українська економіка почала рухатися вгору. Якщо так буде надалі, то до 2025-го зможемо повернутися до рівня якості життя 2007-го. Тоді він був найвищим за нашу історію.
2008-го Україну зачепила фінансова криза, показники стали гіршими. 2009-го стався повний обвал економіки, а 2010-2012-х – стагнація. Нова криза почалася 2013-го. Усі ці роки ми не рухалися вперед, бо перебували в кризових умовах. Хочеться вірити, що буде краще.
Україна опустилася на сходинку в індексі свободи ЗМІ у світі станом на 2019-й. Його оприлюднила міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів”.

Правозахисники вважають, що найбільшими викликами для свободи слова в Україні залишаються стеження чи перешкоджання роботі журналістів-розслідувачів із застосуванням насильства.

Автор: Ганна МІТІЧЕВА

Україна потрапила до переліку країн з найдешевшим мобільним інтернетом

  • Березень 6, 2019

Перше місце серед країн з найдешевшим мобільним інтернетом займає Індія. Середня ціна одного гігабайта даних мобільних тут варто 0,26 долара, свідчать дані дослідження Worldwide mobile data pricing, в якому оцінюється вартість послуг передачі даних в 230 країнах
Серед країн СНД, де також мобільні дані одні з найдешевших в світі, Киргизстан займає друге місце в рейтингу. Середній показник в цій країні – 0,27 долара, що випереджає Казахстан, який займає третє місце з ціною 0,49 долара за гігабайт інтернету. На четвертому місці – Україна, де вартість мобільного інтернету становить 0,51 долара за гігабайт.
Для порівняння, найбільш дорогі мобільні дані в таких країнах як: Зімбабве (середня вартість мобільного інтернету 75 дол за гігабайт), Греція (майже 33 дол), Чад (23 дол), Швейцарія (понад 20 дол), Туркменістан (майже 20 дол) , Гренландія (близько 17 дол), Мозамбік (близько 16 дол), Португалія (14 дол), Норвегія (13 дол).

Столичні чиновники пообіцяли обладнати весь Київ безкоштовним Wi-Fi. У відповідному розпорядженні передбачається проведення конкурсу серед потенційних інвесторів.

Україна стала четвертою у світі за кількістю NFC-транзакцій за підсумком IV кварталу 2018-го

  • Січень 30, 2019

Йдеться про операції оплати за допомогою карти з відповідною технологією, смартфона, розумних годинників.
Ця статистика говорить про затребуваність новітніх платіжних технологій і швидкої навченості українців
Повідомила топ-менеджер Mastercard Europe SA Інга Андрєєва.
Водночас в Україні тільки у 38% представників малого і середнього можна розрахуватися безготівково. У Європі таких понад 60%
В Україні кількість безготівкових операцій зросла до 38,6%, свідчать дані Нацбанку. Люди віддають перевагу безготівковим розрахункам через економію часу.

В Україні на 1 січня в обороті перебувало 400,1 млрд грн готівки. Із неї 2,2 млрд грн – це монети. Їх нараховували 13,1 млрд шт. 397,8 млрд грн готівки перебувало в обігу у вигляді паперових банкнот.

У 2019-му найдорожчим брендом у світі став Amazon

  • Січень 23, 2019

За рік бренд подорожчав на 24,6% – до $187,9 млрд. Торік він також займав найвищу позицію у рейтингу.
До трійки найдорожчих також увійшли Apple ($153,6 млрд) і Google ($142,8 млрд). Четверте місце посів американський бренд Microsoft. Торік у рейтингу він займав 6 позицію, йдеться у дослідженні Brand Finance.
Єдиною компанію у 20 найдорожчих, бренд якої за рік подешевшав, стала південнокорейська Samsung. Вона посіла 5 місце у цьогорічному рейтингу.
Китайський Industrial&Commercial Bank of China став найдорожчим брендом серед банків світу. Зайняв 8 місце. Коштує $79,8 млрд. Сукупна вартість китайських брендів у рентингу вперше перевищила $1 трлн.
Серед європейських компаній найдорожчий бренд має німецький Mercedes-Benz.
Найбільше за рік подорожчав бренд iQiyi (“китайська Netflix”). Додав 326%. Щоправда у рейтингу зайняв 483 місце. Бренд Netflix подорожчав на 105%.
Найбільше падіння показали бренди JD.com, ABC, Dalian Wanda і Deutsche Bank.

За останні 10 років число мільярдерів у світі зросло вдвічі – до 2208 осіб. Крім того, торік статки 26 найбагатших мільярдерів зрівнялися з доходами 3,8 млрд представників найбіднішої половини людства.

На Львівщині лідером президентського рейтингу є Юлія Тимошенко

  • Грудень 20, 2018

Серед мешканців області, які визначилися і братимуть участь у виборах, її готові підтримати 16,7% виборців. Такі результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”. Далі за рівнем підтримки йдуть Петро Порошенко та Анатолій Гриценко.
Якби вибори до парламенту відбулися найближчим часом, на Львівщині перемогла б партія “Батьківщина”. За неї готові проголосувати 18% тих, хто братиме участь у виборах.
Соціологічне дослідження проводили в рамках проекту “Портрети регіонів” з 16 листопада по 7 грудня 2018 року. В опитуванні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяли участь 1 600 респондентів. Вибірку сформовано з урахуванням гендерної структури області та типу населення.

— За результатами останніх місцевих виборів у квітні, наша команда отримала понад 35% депутатів на виборах в об’єднані територіальні громади, — заявила Юлія Тимошенко під час візиту до Львова 2 листопада. — Це і є соціо­логія настроїв людей. Свідчить про те, що і на президентських, і на парламентських виборах наша команда здобуде перемогу. Ми готові до співпраці з партією “Самопоміч”, зі Святославом Вакарчуком, якщо він піде у політику, з “Громадянською позицією” Анатолія Гриценка. Ми прагнемо об’єднати в роботі на Україну всі демократичні сили. Маємо створити спільну сильну національну команду з правильною стратегією та з результатом, який буде не на папері, не у звітах, не в пропагандистських сюжетах, а так, щоб люди відчули на власному досвіді, що країна змінюється. І тоді люди почнуть повертатися до України. Ось це буде адекватна оцінка змін.

Автор: Роман КРАВЕЦЬ

Можна не звертати уваги на президентські рейтинги до березня

  • Жовтень 31, 2018

Займайтеся важливішими справами і зберігайте спокій

Білборди Андрія Садового і Арсенія Яценюка викликали непересічний інтерес українського “Фейсбуку”. Хоча, здавалося б, в одного станом на сьогодні близько 2,5% електоральної підтримки, а в іншого – десь 1%. Зараз це точно не фаворити президентської кампанії.

Чому ж такий ажіотаж? Он Ляшко між ними встиг розвісити зовнішню рекламу. Ну й розвісив. Усім абсолютно по цимбалах, хоча рейтинг “радикала” 5% і більше. Зараз он вийдуть з білбордами якийсь Наливайченко, Добродомов, Чумак, Катеренчук або навіть Кошулинський чи Шевченко. У цих шістьох так само десь від 0,5% до 2%. Маю великі сумніви, що їх хтось помітить. А от Садовий і Яценюк не залишають публіку байдужою. То в чому ж справа?!

Політичний масштаб і потенціал зовсім інший. Навіть з таким рейтингом одна лише заява про участь цих двох у виборчій кампанії здатна істотно вплинути на розклади між сьогоднішніми фаворитами.

Перші десять кандидатів в електоральному рейтингу мають однакові шанси на перемогу

Тому вкотре наголошу:

1) Рейтинги кандидатів зараз – то таке. Ну зовсім таке;

2) Перші десять кандидатів в електоральному рейтингу станом на сьогодні мають однакові шанси на перемогу. Ну майже однакові;

3) Відкладіть ті рейтинги десь до середини березня, займайтеся важливішими справами і зберігайте спокій. У вас ще буде море часу, аби зробити свій вибір.

Михайло Басараб