Верховна рада внесе зміни до Лісового кодексу України з приводу проведення національної інвентаризації лісів

  • Лютий 5, 2020

За проект закону №2379 проголосували 374 нардепи.

Визначили, що на національну інвентаризацію необхідно буде близько 9 млн грн з бюджету щорічно, в тому числі 2 млн – на утримання постійного персоналу державної спеціалізованої організації та 3 млн – на оплату праці тимчасових працівників, які проводитимуть обстеження лісів.
Розрахунковий рівень необхідних витрат змінюється від 7,7 млн ​​грн до 12,6 млн грн в окремі роки, що обумовлено необхідністю придбання програмного забезпечення, приладів, обладнання та автомобільної техніки
Зазначено в пояснювальній записці до законопроекту.

Володимир Зеленський підтримав рішення уряду щодо обмеження заробітної плати та премій керівникам органів виконавчої влади.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує штрафи для народних депутатів за неперсональне голосування

  • Січень 13, 2020

Закон запроваджує кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні Верховної Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування). Таке діяння каратиметься штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі 51-85 тис. грн)
Закон набуде чинності наступного дня після публікації.

Зокрема цього тижня народні депутати розглянуть питання соціального забезпечення військових та запуск програми кредитування підприємців. Про це йшлося на погоджувальній раді в понеділок, 13 січня.

Обмеження для купівлі землі в одні руки встановили на рівні 10 тис гектарів

  • Січень 13, 2020

Після прийняття у другому читанні закону про ринок землі для фізичних та юридичних осіб будуть діяти однакові обмеження для придбання землі, заявив голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський.
По обмеженню в одні руки встановлено обмеження не більше 10 тисяч гектарів. Встановлені наступні процедури для визначення цих 10 тис. гектарів. Тобто, одна фізична особа не зможе мати у власності понад 10 тисяч гектарів. Одна юридична особа не може мати у власності понад 10 тис. гектарів
Один громадянин України зможе купити лише 10 тис гектарів, навіть якщо в нього додатково є компанія, яка може купувати землю як юридична особа.
Що відбувається якщо фізична особа – громадянин України придбала 1 тис. гектарів і є одночасно засновником юридичної особи, на яку куплено 5 тис. гектарів. Це означає що в сукупності вона володіє вже 6 тис. гектарів. Юридична особа або фізособа може докупити лише 4 тис. гектарів, щоб разом було 10

13 листопада минулого року Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроект про скасування заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення. Якщо його ухвалять у цілому, ринок землі в Україні запрацює з жовтня 2020-го.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому державний бюджет на 2020 рік

  • Листопад 14, 2019

“За” проголосували 279 нардепів.

Доходи державного бюджету заплановані в розмірі 1,094 трлн грн, видатки — 1,108 трлн грн. Дефіцит становитиме 2,09% валового внутрішнього продукту.

Курс гривні буде близько 27 за долар. На соціальну сферу, зокрема, пенсії та субсидії, планують виділити 294 млрд грн. Це на 40% більше, ніж цьогоріч. На охорону здоров’я — 113,3 млрд грн, на дорожну інфраструктуру — 73,7 млрд на освіту — 145,1 млрд. Видатки на оборону й безпеку збільшили до 254,8 млрд грн, 130 з яких — Міністерству оборони.

Мінімальна зарплата прописана в розмірі 4723 грн, нині — 4173 грн.

Середній курс гривні щодо долара планують на рівні 27.

Верховна Рада підтримала проект бюджету у першому читанні 18 жовтня. Тоді головний кошторис країни підтримали 255 нардепів.

7 листопада набули чинності зміни до Закону “Про судоустрій і статус суддів”

  • Листопад 7, 2019

Їх у Верховну Раду подавав президент Володимир Зеленський.

З цього дня припиняються повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а новий керівник секретаріату комісії призначається за результатами конкурсу.

Новий склад комісії скоротять із 16 до 12 членів. Його зобов’язана сформувати Вища рада правосуддя протягом 90 днів, тобто до 7 лютого.

Термін повноважень членів комісії становитиме 4 роки. Одна і та сама особа не зможе здійснювати повноваження 2 терміни поспіль.

Також передбачено скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб. Процедуру зобов’язаний провести новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів до 7 квітня 2020-го.

Суддів відберуть за критеріями професійної компетентності, доброчесності та етики. Судді ВС, які не пройдуть відбір, зможуть продовжити роботу в апеляційних судах.

Крім того, законом передбачено створення комісії з питань доброчесності та етики. Комісія ініціюватиме притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, членів ВККС і Вищої ради правосуддя.

До складу комісії входять 3 члени Вищої ради правосуддя і 3 міжнародних експерти. Вони отримають право оцінювати доброчесність кандидатів в органи судового самоврядування, зокрема ВРП, ініціювати їхнє звільнення, стежити за доброчесністю суддів Верховного суду.

Нагадаємо, проект 1008 був розкритикований міжнародною спільнотою, як такий, що суттєво загрожує суддівській незалежності.

Так, одними з перших з критикою виступили Представництво ЄС в Україні та Посольство Канади, які в спільному листі до Офісу президента зазначили, що “варто уникати повторного відбору суддів Верховного суду”, а перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової “не будуть ефективними, якщо одночасно не реформувати Вищу раду правосуддя”.

Рада Європи також занепокоєна законом 1008. “У ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, проект закону впливає на статус і кваліфікаційні вимоги до суддів і на пов’язані з цим процедури”, – йдеться в листі генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич міністру закордонних справ України Вадиму Пристайку.

А в документі експерта Ради Європи щодо оцінки проекту Закону №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” стосовно його відповідності стандартам та рекомендаціям Ради Європи, який оприлюднила “Судово-юридична газета”, чітко зазначено, що “Запропоноване скорочення не виправдано причинами зменшення навантаження чи реформою касаційних функцій Верховного суду. Насправді, обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим та не пояснюється зміною ролі Верховного суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний суд було реструктуризовано та оновлено”.

На початку жовтня Моніторинговий комітет ПАРЄ спрямував запит до Венеційської Комісії щодо запропонованих проектом 1008 змін щодо діяльності Верховного суду та органів суддівського врядування, – повідомляється на офіційному сайті Комісії. Венеційська комісія має намір дати свою оцінку прийнятому Закону 1008 у рамках пленарної сесії, яка відбудеться 6-7 грудня.

У день розгляду проекту 1008 у другому читанні найбільші бізнес-асоціації (Американська торговельна палата в Україні, Європейська бізнес асоціація та Спілка українських підприємців) оприлюднили спільну заяву, в якій зазначили, що “бізнес-спільнота дуже занепокоєна оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад 5 років на рішення Верховного суду, якщо кількість його суддів скоротиться з 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів і запровадження процесуальних фільтрів у кодексах”.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон про зміни в органах судової влади

  • Жовтень 22, 2019

Президент Володимир Зеленський вніс його як невідкладний. Надійшло 330 поправок. Документ розглядали два дні.

  • Коли змінюється Верховна Рада чи президент, судова гілка не підлягає розпуску, — каже з трибуни парламенту голова Верховного суду 62-річна Валентина Данішевська. Виступає проти цього закону. — 19,5 тисячі ув’язнених чекають на судове рішення. Не вистачає двох тисяч суддів. Перезавантаження Верховного суду негативно вплине на систему.

Закон підтримали 236 нардепів — 219 зі “Слуги народу” та 17 позафракційних.

Він скорочує склад Верховного суду із 200 до 100 суддів.

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) працюватимуть 12 людей замість 16. Вона набирає суддів і відповідає за їхню кваліфікацію. Її членів призначать за конкурсом, до якого долучать міжнародних експертів. На формування нового складу мають 90 днів. Кожен із членів ВККС працюватиме чотири роки.

Також при Вищій раді правосуддя діятиме комісія з питань доброчесності та етики з шести осіб. Троє — від Вищої ради правосуддя і стільки ж міжнародних експертів. Перевірятимуть суддів Верховного суду на доброчесність і звільнятимуть тих, хто не відповідає вимогам.

Оклад суддів Верховного суду зменшили зі 144 075 грн до 105 655 грн.

  • Влада отримала ручний Верховний суд. Зменшили кількість, аби ними легше керувати, — каже 36-річний Андрій Помазанов, експерт із реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади.
  • Перезавантаження влаштували, щоб люди, які пройшли всі кола пекла (новий склад Верховного суду почав працювати у грудні 2017-го. Ще частину призначили у квітні 2019-го. — ГПУ), або присягнули новій владі на милість, або йшли з посади.

У Верховному суді понад 60 тисяч справ очікують розгляду. Ми зменшуємо кількість суддів удвічі й відтягуємо його роботу на півроку-рік. Щодня надходить приблизно 300 справ, за рік їх стане в рази більше. Фактично судова гілка влади на цей період буде недієва.

Ми повинні реформувати суди не з Верховного суду, а з місцевих. Найдоленосніші рішення ухвалюють на місцях.

  • Закон передбачає оновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів та етичну комісію. Це шанс на справжні зміни. Краще, ніж нічого. Але жодних гарантій не дає, — говорить Михайло Жернаков, експерт із судової реформи.
  • Якщо ми наймемо хороших суддів, вони ухвалюватимуть правильні рішення. Інакше — все залишиться як є або стане ще гірше. Однак ми навалили половину меду й половину дьогтю — і віримо, що вони не змішаються. А так буває рідко.

Автор: Ольга КИРИЛЕНКО

Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроект, що легалізує гральний бізнес

  • Жовтень 18, 2019

Текст законопроекту №2285 на сайті відсутній.

Ініціаторами виступили: прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, голова комітету податкової, митної та фінансової політики Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, голова комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко, голова комітету з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін, голова комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова, голова комітету з питань бюджету Юрій Арістов, голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська та голова комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Законопроект проходить останній етап розгляду керівництвом.

29 вересня Кабмін схвалив законопроект про легалізацію грального бізнесу.
Також схвалено проект закону про легалізацію грального бізнесу в Україні, який передбачає, що азартні ігри проводитимуться виключно на території готелів, на ігровому обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам
Зазначалося у повідомленні уряду.

5 червня в місті Запоріжжя поліціянти з журналістами розбили 50 конфіскованих ігрових автоматів.
За останні кілька місяців із області зібралося близько 2 тис. ігрових автоматів. Поліція вирішила їх утилізувати.

У Верховній Раді, попри відсутність нардепів на робочих місцях, реєструється потрібна кількість присутніх

  • Жовтень 19, 2018

“Працівники року”. Подивіться на ранкове фото з Ради, потім на кількість офіційно зареєстрованих депутатів, а потім знову на фото з Ради”, – пишуть активісти

На момент закриття засідання в залі перебували 13 депутатів.

Із голів фракцій не було нікого, а в президії була тільки перший віце-спікер Ірина Геращенко.

22-26 жовтня депутати працюють у комітетах, комісіях і фракціях, з 29 жовтня по 2 листопада – робота з виборцями, у пленарному режимі парламент працюватиме 6-9 листопада.

У п’ятницю народні депутати традиційно прогулюють роботу. В один із таких днів 8 парламентаріїв залишилися працювати під кінець засідання Верховної Ради.

Блокування закону для армії та нерозслідування пожеж на складах – це державна зрада

  • Жовтень 18, 2018

В Україні за останні 4 роки відбулось вже п’ять пожеж на складах, які знищили боєприпасів на мільярди доларів, однак у Верховній Раді досі блокується закон про кримінальне покарання осіб, що постачають неякісне обладнання в армію.

Про це заявив з трибуни Верховної Ради народний депутат Юрій Дерев’янко.

Він обурився тим, що у Верховній Раді понад 2,5 роки штучно блокується підписання закону №1793, який передбачає покарання осіб, які постачають неякісні товари і послуги в українську армію.

«Закон, який ми підтримали в Верховній Раді, може за якихось технічних причин 2,5 роки висіти в апараті Верховної Ради і взагалі не підписуватись. Цей закон стосується нашої безпеки і оборони який Президент подав ще в 2016 році і Верховна Рада проголосувала в 2016 році. Це важливий закон для української армії, для нашої обороноздатності», – заявив політик.

Він пояснив, що це відбувається тільки тому, що один з депутатів БПП вніс постанову про скасування такого голосування.

Дерев’янко зазначив, що під час пожежі на складі поблизу Ічні, за різними даними, було знищено від 40 до 80 тисяч тон боєприпасів.

«Якщо порахувати вартість однієї тони патронів – це приблизно 60 тисяч доларів. Знищено щонайменше 2,5 мільярди доларів, або 1 млрд 200 мільйонів доларів. Хто поніс з вищого керівництва ЗСУ, Генштабу відповідальність за те, що нищиться уже п’ятий склад боєприпасів?», – обурився нардеп.

Він додав, що не чув про випадки знищення складів бойовиків чи російського агресора на тимчасово окупованій території.

«Тому я вимагаю скасувати цю ганебну постанову, яка блокує цей закон, тимчасово відсторонити вище керівництво Генерального штабу на період службового розслідування стосовно знищення наших боєприпасів», – закликав Юрій Дерев’янко

Нагадаємо, в ніч на 9 жовтня поблизу смт Дружба Ічнянського району Чернігівщини сталася пожежа на території складських приміщень в/ч А1479 Збройних Сил України. Пожежа охопила близько 682,6 га арсеналу.

У Раді шукають шляхи боротьби з незаконними схемами заволодіння майном

  • Жовтень 3, 2018

Один з лідерів РУХУ НОВИХ СИЛ, кандидат в Президенти України, народний депутат Юрій Дерев’янко провів засідання трьох підкомітетів антикорупційного комітету Верховної Ради, на якому були розглянуті конкретні факти незаконного заволодіння нерухомим майном.

За словами потерпілих з Миколаївщини Кібзун, вони постраждали від незаконних дій кримінального авторитета «Мультика», якого генпрокурор Юрій Луценко обіцяв покарати ще в 2016 році.

Зокрема, мова йде про незаконні дії державного реєстратора та прокуратури Миколаївської області, що призвели до позбавлення права власності на нерухоме майно Інни Кібзун, а саме нежитлових приміщень в Миколаєві загальною площею 1060,2 квадратних метрів.

Громадянка Ольшанська повідомила, що в неї незаконним чином рейдери відібрали два об’єкти нерухомості: у Києві площею 112 квадратних метрів, та в Житомирі – площею 620 квадратних метрів.

За словами Юрія Дерев’янка в обох випадках, була реалізована схожа схема, а саме: спочатку діяв договір іпотеки, потім банк перепродав борг іншому кредитору, однак боржнику про це нічого не повідомляли у встановлені законом терміни. Далі реєстратор проводив перереєстрацію і відбувалось швидке рейдерське захоплення власності.

Учасники засідання заявили, що вони не можуть домогтися справедливості.

Дерев’янко вважає, що нові правила роботи реєстраторів тепер грають на руку шахраям і бандитам.
Система дуже недосконала. Вона сприяє нечесним людям або бандитам віджимати чуже майно

Він звернувся до Мін’юсту з пропозицією врегулювати цю проблему, а саме встановити чіткі вимоги до реєстраторів, в тому числі чітку адресу місцезнаходження та обов’язок зберігати усі дані.

Представники поліції також зазначили, що їм дуже важко передавати такі справи в суди, тому що здебільшого вони не можуть отримати оригіналів документів, які суд вважає допустимими доказами.

Участь у засіданні взяли адвокат постраждалої громадянки Інни Кібзун Андрій Толпекін та її чоловік Сергій Кібзун, а також громадянка Людмила Ольшанська, які стали жертвами злочинних угруповань, які за допомогою недоброчесних реєстраторів, заволоділи їхнім нерухомим майном.

Від Міністерства юстиції були присутні директор департаменту державної реєстрації та нотаріату, голова комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Віталій Гайдук та начальник відділу забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав Єлизавета Макогон. Також участь у засіданні взяли представники прокуратури і Національної поліції.

Нагадаємо, раніше Юрій Дерев’янко уже провів декілька засідань підкомітетів, присвячених випадкам незаконного заволодіння нерухомим майном громадян. Нещодавно Дерев’янко сам став жертвою шахраїв, які вкрали в нього квартиру в центрі Києва, перереєструвавши її на зовсім іншу особу.