Верховна Рада ухвалила два закони – про збільшення чисельності Збройних сил України та основи національного спротиву

  • Липень 16, 2021

Обидва документи подавав президент Володимир Зеленський, як невідкладний.

ЗСУ збільшують на 11 тис. осіб – до 261 тис, з яких 215 тис. будуть військовослужбовцями.

Для реалізації законопроекту у 2022 році необхідно 2,5 млрд грн, у 2023-у і 2024-у – 1,5 млрд грн (по 718 млн грн на рік).

За другим законом в Україні сформують Сили територіальної оборони. Визначають правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки і ведення, завдання і повноваження сил безпеки і сил оборони.

Визначили зокрема:

порядок підготовки громадян України до нацспротиву;

порядок формування і комплектування в/ч Сил територіальної оборони ЗСУ, добровольчих формувань тергромад і спротиву;

повноваження сил безпеки і сил оборони, державних органів, органів місцевого самоврядування з питань нацспротиву;

порядок підготовки, розгортання і ведення тероборони;

фінансування і матеріально-технічне забезпечення нацспротиву;

соціально-правовий захист осіб, які беруть участь в ньому.

В Україні розпочали цифровізацію процесів військового обліку і запровадять електронний військовий квиток.

Восьмий рік триває агресія РФ проти України. 2014-го російський окупант захопив Крим. Також російська армія захопила райони Донецької та Луганської областей. Там діють російські окупаційні адміністрації.

До законопроекту про медичний канабіс повернуться восени

  • Липень 13, 2021

Його подадуть до Верховної Ради в іншому форматі, сказав журналістам голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Не всі розуміють, як ця індустрія повинна працювати. Ми вже записали ці питання. Попрацюємо над ними і вже восени будемо подавати ще раз в Раду

Верховна Рада не ухвалила у першому читанні законопроект про регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій і науково-технічній діяльності. За це проголосували 184 депутати. Після голосування лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко раділа, піднімала руки і аплодувала в залі. Вона закликала не голосувати. Також кричав не голосувати нардеп від “СН” Максим Бужанський.

Верховна Рада остаточно ліквідувала держконцерн “Укроборонпром”

  • Липень 13, 2021

Таким чином держконцерн перетворять на акціонерне товариство. Народні депутати 256 голосами схвалили у другому читанні відповідний законопроект №3822.

У рамках трансформації створять два великих холдинги: “Оборонні системи України”, які об’єднають 65 підприємств у шість субхолдингів; і аерокосмічний холдинг, який буде займатися авіацією і космосом.

Укроборонпром створили у 2010 році, за режиму Віктора Януковича. Зеленський дав доручення, щоб Укроборонпром у тому вигляді, який створювався ще Саламатіним – колишнім міністром оборони за режиму Януковича, який підозрюється у державній зраді, – припинив своє існування і була запроваджена корпоративна культура управління.

Наступного тижня Верховна Рада збереться на два позачергові засідання

  • Липень 9, 2021

Їх може скликати президент Володимир Зеленський.
Наступного тижня планується два засідання – у вівторок (13 липня) та четвер (15 липня). Швидше за все, їх буде просити скликати президент України. Засідання у вівторок буде присвячене ухваленню закону про реформу “Укроборонпрому” та іншим законопроектам, зокрема розглядається можливість розгляду законопроекту про обіг медичного канабісу в першому читанні, про “Укроборонпром” – в другому читанні
розповів голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

На засіданні у четвер розглядатимуть екологічні закони.
Там цілий пакет, близько восьми законів. Вони присвячені різним регулюванням в екологічній сфері, приєднання України до такої екологічної ініціативи як “Смарагдова мережа”, підсилення різних моментів у лісовій галузі, тобто екологічні закони. Також закони про цифровізацію, реформу цифрової трансформації. Теж, швидше за все, будуть розглядатися на позачерговому засіданні “закон про paperless”, який потрібно до 24 серпня ухвалити, законопроект про “Дія Сіті” в другому читанні, законопроект про віртуальні активи

У червні Верховна Рада збиралася на 11 пленарних засідань. Усі з них відвідали лише 291 народний депутат або 68%, повідомив Комітет виборців.

Шестеро осіб не були зареєстровані на жодному засіданні. Це Віктор Медведчук, Тарас Козак і Вадим Столар з ОПЗЖ, Степан Івахів із групи “Партія “За майбутнє”, Леся Василенко з “Голосу”, позафракційний Олесь Довгий.

За майже два роки роботи Верховної Ради дев’ятого скликання народні депутати ухвалили лише половину законопроектів від Зеленського

  • Липень 4, 2021

Про це повідомляє Комітет виборців.

Президент подав на розгляд парламенту 144 законопроекти. Із них стали діючими законами 83.

Ще вісім ухвалили, але вони не підписані. Решту ініціатив депутати не підтримали.

Лише 7% законопроектів Зеленського стосувалися сфери безпеки і оборони, в якій глава держави має ключові повноваження. 43% стосувалися питань, пов’язаних із зовнішньою політикою.

При цьому законодавча діяльність Зеленського часто не обмежувалася прямими повноваженнями президента.

Так він ініціював законопроекти щодо податкової і митної політики, правоохоронної діяльності, антикорупційної політики, протидії Covid-19.

Із 144 законопроектів 75 Зеленський визначив невідкладними.
58% підтриманих законопроектів Зеленського – вкрай низькі показники. До прикладу, парламент восьмого скликання скликання підтримав 90% законопроектів Порошенка за перші два роки роботи (подав 85, ухвалили 77).
При цьому, на відміну від монобільшості, у парламенті восьмого скликання працювала нестійка коаліція, що ускладнювало ухвалення президентських законопроектів

каже голова Комітету виборців Олексій Кошель.

У Верховній Раді 9-го скликання – 422 народні депутати. 244 – у фракції “Слуга народу”, 44 – ОПЗЖ, 27 – “Європейська солідарність”, 25 – “Батьківщина”, 20 – “Голос”, 22 – група “Партія “За майбутнє”, 20 – “Довіра”. Роботу почали позаторік наприкінці серпня.

В середньому за закони голосували 220 депутатів зі “Слуги народу”. Мінімально необхідна кількість голосів для ухвалення рішення – 226.

Чорнобильці отримуватимуть більше

  • Червень 30, 2021

Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект №4555 “Про внесення змін до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”.
Законом врегульовані питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю
повідомляє прес-служба парламенту.

За відповідний документ проголосували 297 народних депутатів.

Законом встановлені рівні можливості пенсійного забезпечення окремих категорій осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У всіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче, ніж 6000 грн для I групи інвалідності; 4800 грн для II групи; 3700 грн для III групи; 3700 грн для дітей з інвалідністю.

Розміри пенсії, починаючи з 2022 року, щорічно з 1 березня індексуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

В Україні почнуть карати за паркування на місцях для людей з інвалідністю

  • Червень 30, 2021

Верховна Рада ухвалила законопроект №219. Він дасть можливість штрафувати водіїв, які паркують машини на місцях для людей з інвалідністю. 30 червня рішення підтримали 298 депутатів.

Інспекторам із паркування наддадуть право карати порушників штрафами від 1020 грн до 1700 грн.

Каратимуть водіїв, які зупиняються на місцях, позначений відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою. На них дозволена стоянка лише тим авто, якими керують водії з інвалідністю або які перевозять людей з інвалідністю.

Документ набуде чинності після другого читання й підписання президентом.

Київ розробив систему електронних сервісів сплати за паркування. На базі сервісу “Київ Цифровий” запрацює програма для автовласників та інспекторів паркування. Це дасть змогу очистити вулиці Києва від нелегальних паркувальників.

28 червня, відбулося урочисте засідання Верховної Ради з нагоди 25-річчя ухвалення конституції України

  • Червень 28, 2021

Народні депутати другого скликання, учасники ухвалення основного закону, Віктор Шишкін та Степан Хмара, прийшли на нього у футболках з написом “Зе! Вбивця Конституції”.

Під час виступу президента Володимира Зеленського колишні нардепи встали.

Під час виступу на урочистому засіданні Верховної Ради Володимир Зеленський розповів, що Швеція передала Україні три копії Конституції Пилипа Орлика, а до Дня Незалежності в Софійському соборі виставлять оригінал документа. Одна копія вже зранку виставлена у фойє ВР, друга буде знаходитись в Офісі Президента, а третя – у Конституційному Суді України “після його оновлення і перезавантаження”.

Також глава держави вніс до Верховної Ради проект законопроекту про Великий державний герб України як невідкладний. Доповідатиме цей законопроект на засіданні парламенту перший президент України Леонід Кравчук.

Верховна Рада може провести позачергові засідання наступного вівторка й четверга

  • Червень 24, 2021

Про це повідомила заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.
У планах позачергові засідання у вівторок і четвер, з 16:00 і до пізнього вечора
цитує депутатку “Інтерфакс-Україна”.

Порядок денний ще формується. У парламенті перевіряють, наскільки готові законопроекти до розгляду й визначають їхню пріоритетність.
На вівторок може бути винесений законопроект про національний спротив, який подав президент, а профільний комітет уже підтримав і рекомендував до ухвалення.
Також запланований розгляд законопроекту про критичну інфраструктуру

П’ята сесія Верховної Ради завершується в липні. Цей тиждень у графіку депутатів – робота з виборцями.

Нардепи збиралися на засідання 18 червня.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект про встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність

  • Лютий 25, 2021

Ініціаторами документу є депутати від “Слуги народу”.

На сайті парламенту поки що не з’явився текст законопроекту. Про нього розповіла у Facebok заступниця голови фракції СН Євгенія Кравчук.

Покарання за колабораціонізм

Пропонується, що колаборантами вважатимуться громадяни, які заперечували збройну агресію проти України та окупацію її територій або публічно закликали до підтримки агресора, співпраці з окупантами чи невизнання державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями.

Таких осіб позбавлятимуть права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років.

Якщо особа працювала на окупанта, але не виконувала організаційно-розпорядчі функції, то його каратимуть позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років з можливою конфіскацією майна.

Якщо ж займалася такими функціями, будучи на посадах в окупаційних адміністраціях, то її каратимуть позбавленням волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади до 15 років з можливою конфіскацією майна. Якщо особа працювала у незаконних “судових, правоохоронних органах” окупантів, то за це – від 12 до 15 років тюрми.

За пропаганду у навчальних закладах, а також дії, спрямовані на впровадження освітніх стандартів держави-агресора – виправні роботи до 2 років або арешт до 6 місяців, або ув’язнення до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади від 10 до 15 років.

Передача матеріальних ресурсів окупантам каратиметься штрафом до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів або тюрмою від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати посади.
Під час поїздки на фронт торік багато спілкувалася з нашими військовими щодо проблеми колабораціонізму (сприяння окремими громадянами або юридичними особами державі-агресору у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України, включаючи підтримку збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора та інші дії, які кваліфікуються як колабораціонізм).
Обіцяла дослідити питання та зареєструвати законопроект

7-й рік триває агресія РФ проти України. У березні 2014-го російський окупант захопив Крим. Також російська армія захопила райони Донецької і Луганської областей. Там діють російські окупаційні адміністрації.

У січні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про деокупацію Донбасу. У законі Росія названа окупантом та агресором.